Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством

Розглянемо конспект заняття на тему: «Символи писанки».

Завдання: Розширити і  поглибити уявлення дітей про народну символіку; ознайомити з традицією розписування писанки як оберега, розповісти про основні символічні знаки писанки, їх магічне значення, роль кольорів та поєднання їх у візерунку. Формувати усвідомлене ставлення до свят та бажання брати в них участь,, дотримуватись традицій та обрядів свого народу.

Матеріали: лялька Яринка, кошик з писанками,, вишитий рушник, малюнки символічних знаків писанки, крашанки.

Попередня робота з дітьми: Вивчити вірші про писанку — Л. Полтави «Великодні писанки», Л. Глібова «Писанка», загадки; побувати в гостях у народної майстрині — писанкарки, екскурсії до музею писанки; вивчити народні ігри з писанками на Великдень; побувати в місцевому краєзнавчому музеї на виставці писанки; провести бесіду про походження писанки; переглянути діапозитиви про створення писанки.

Хід заняття:

Спеціально обладнана кімната в стилі української хати. На столі вихователя — вишитий рушник, лялька Яринка в українському костюмі.

1. Загадування загадки  про писанку:

Як уродилася, то була біла,

Тепер подивіться, рябенька я ціла.

Мені змалювала Яринка бочки

У жовті, червоні і білі квіточки.

 Лежу на столі біля круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до бабки сміюся.

Ану, відгадайте лишень, як зовуся?

2. Розглядання писанок,  розповідь вихователя про писанку.

3. Розповідь вихователя про магічні знаки писанки, показ їх графічного зображення.

4. Читання вірша Л.  Глібова «Писанка».

5. Діти читають вірші  про весну, писанку, Великдень,  грають у весняні ігри, прощаються  з лялькою і повертаються до групової кімнати.

У підготовчій до школи  групі вихователь приділяє значну увагу ознайомленню дітей з регіональними особливостями писанки. Оскільки гуцульська писанка посідає в писанкарстві особливе місце завдяки своїм високохудожнім характеристикам, наводимо запис занять.

Тема: «Чарівний світ писанки».

Завдання: Дати дітям  поглиблені знання про історію та процес виготовлення писанок на Гуцульщині; визначити їх характерні особливості, оригінальність кожної з них; зосередити увагу на традиційних елементах та самостійному доборі кольорів для них; розвивати окомір, відчуття кольору, виховувати інтерес до декоративного мистецтва, бажання самим творити красиві візерунки.

Підготовча робота: Розглянути з дітьми писанки. Виділити і проаналізувати доступні для відтворення елементи.

Матеріали: площинні форми  яйця, розфарбовані відповідними кольорами гуаші.

Хід заняття:

1. Легенда про писанку. 

2. Розповідь вихователя  про особливості гуцульської  писанки, аналіз технології.

3. Самостійна робота  дітей над фрагментами розпису.

4. Укладання виставки  готових писанок Гуцульщини.

Тема: «Котилася писаночка...».

Завдання: Формувати уявлення дітей про виготовлення писанок; ознайомити з традиційними елементами та кольоровою гамою писанок Гуцульщини; виховувати інтерес до декоративно-прикладного мистецтва; розвивати естетичний смак.

Матеріали: зразки гуцульської  писанки, розписане яєчко, писак, різні фарби, віск, атрибути для персоніфікованого читання.

Хід заняття:

Вихователь: «Котилася  писаночка з гори на долину, прокотилась  простісінько до нас у гостину».

Стук у двері, заходить Писанка.

Запитання до дітей: На яке  свято люди розмальовують писанки? Як зрозуміти таку приказку: «Дороге яєчко на Великдень»? Як називаються яєчка, фарбовані .одним кольором? Що роблять з писанками і крашанками? Що робили з писанкою ваші бабусі і дідусі?

Розповідь дітей.

Розповідь Писанки: «Свячену писанку приорювали в полі, щоб  краще родило жито-пшениця, клали  під поріг стайні, щоб добре велося худобі. Зводячи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Ваші прабабусі і прадідусі вірили, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей. Ось послухайте легенду: Далеко в горах до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрист, злий дух Пекун щезби. І той нехрист має дванадцять своїх посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все, що вони побачать або почують, розповідають нехристові. Коли посланці кажуть, що люди живуть бідно і сваряться між собою, нехрист радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабнуть. Якщо посланці кажуть, що між людьми злагода й добро, нехрист сердиться, насуплює брови, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехриста вістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: тоді він реве, як звір, рветься з усієї сили і б'ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка а ланцюги робляться тоді такі міцні, що годі їх відірвати.

Тепер ми розуміємо, чому писанкарство розповсюджене по всій Україні. Писанки бувають найрізноманітніші. На Гуцульщині поширені геометричні мотиви: різні клинчики, півклинчики, півсонця, місяці, півмісяці, зіротеи; рослинні елементи: квіти, ялиночки, гілочки, листочки; а також зображення тварин: півня, оленя, коня». (Розповідь супроводжується показом зразків писанок та розглядом їх.)      .

Далі йде персоніфіковане  читання вірша дітьми і Писанкою:

Ой писанко люба,

Які в тебе взори!

То олені, півні, Ялинки та зорі... .

Дивуюсь, любуюсь,

 Та знати б хотіла,

Що кажуть ті взори?

Скажи ж мені, мила!

Писанка:

Ялинка зелена

І олень рогатий

Тобі нагадають

Зелені Карпати.

А той безконечник 

Біжить безконечно,

 Бо правда не  згине, 

А житиме вічно.

Дитина:

Тепер розумію,

Недаром же мати

Нам наказали

Тебе шанувати.

Бо щастя віщуєш Ти, писанко-чічко,

Посвячена в церкві В  Воскресную нічку.

Писанка розповідає, як правильно  її розписувати: «Щоб виготовити писанку, треба мати паличку-писачок. У кожному  писачку є дірочка, в неї встромлена трубочка, в яку набирають трохи фарби. Для кожної фарби — окремий писачок. Спершу треба нанести бджолиним воском лінії і кривульки. Під руками має бути тепленька вода і всілякі барвники. Спочатку яйце опускаємо у жовту фарбу. Потім тримаємо 10—15 хв у теплій воді. Після цього наводимо зелений колір. Коли ж це все зроблено, легенька гріємо яєчко під настільною лампою і витираємо віск. Яйце готове.

 

ІІ. Педагогічні умови  ознайомлення дітей старшого дошкільного  віку з писанкарством.

2.1 Стан ознайомлення  дітей старшого дошкільного віку  з писанкарством в даному дошкільному закладі на сучасному етапі

Метою нашого дослідження було довести, що ознайомлення дітей з писанкарством сприятиме більш ефективному залученню дошкільнят до української культури та традицій і розвиватиме їх фізично і психологічно.

Завдання:

1) виявити початковий рівень ознайомлення українським писанкарством у дітей 5-6 років життя;

2) створити та апробувати  систему занять по залученню  дошкільнят до писанкарства;

3) порівняти рівні  знань про писанкарство після  проведення серії занять на  констатуючому та контрольному етапах.

В основу роботи покладені  такі принципи: врахування вікових  особливостей дітей при відборі  змісту, теми занять, завдань виховання  і навчання; забезпечення емоційно-психологічного комфорту для дітей; повага до особистості  кожної дитини.

Експериментальна робота проходила в три етапи:

• констатуючий етап, що включає діагностику наявного рівня знань дітей про писанкарство;
• формуючий етап, що полягає в апробуванні на практиці ефективності розробленої методики ознайомлення дошкільників з писанкарством;
• контрольний експеримент, що становить результати діагностування, ефективності проведеної роботи, зіставлення і узагальнення отриманих результатів.

Експеримент проводився з дітьми старшої групи на базі ДНЗ  «Чебурашка» смт. Рокитне Київська області.

Мета: виявити рівень знань дітей старшої групи.

Завдання:

1) проведення діагностичної  методики на виявлення рівня  знань дітей; 

2) обробка та інтерпретація  результатів. 

Для визначення рівня  ознайомлення дітей у ході констатуючого  експерименту пропонувалися завдання, використовувалася ігрова мотивація (додаток 1).

Результати  констатуючого експерименту

Після проведення заняття (Додаток 1) я зробила висновок з того, що діти не достатньо мають знань про писанкарство. Аналіз результатів констатуючого експерименту подано у таблиці №1.

Таблиця №1

Прізвище ім'я	Низький	Середній	Високий
Альєшнікова Аліна		+
Баран Тарас	+
Безпалов Олег	+
Дорофеєв Сергій	+
Дуб Тарас		+
Кірієнко Вікторія	+
Манич Максим		+
Козлова Тетяна	+
Остафійчук Діана		+
Шербань Яна	+
Сорока Марія
Коваль Марія	+

 

Мета формуючого етапу: розробити систему тематичних занять, які сприяють ознайомленню дітей  з писанкарством.

Завдання формуючого етапу:

1) ознайомити дітей  з елементами російської та  української народної творчості  пов’язаних з писанкарством.

3) естетичний розвиток дошкільників (за допомогою включення елементів народних промислів в заняття з праці).

Цілеспрямовано вирішувати педагогічні завдання по залученню  дошкільнят до етнічної культури можна  з допомогою тематичних занять. Наведемо приблизну програму проведення таких заходів (додаток 2).

Курс призначений для  дошкільнят 5-6 років.

Експериментальне навчання включалося в педагогічний процес дошкільного  закладу. У ньому використовувалися  загальноприйняті форми організації: фронтальні, групові та індивідуальні заняття.

Перевірка результатів проведеної роботи

У підсумковому експерименті були використані ті ж види завдань і засобів наочності, що і під час констатуючого експерименту, але дітям надавалася більша самостійність при їх виконанні. (Додаток 5)

На контрольному етапі виявилося, що діти володіють знаннями про традиції та звичаї, народні свята, користуються прислів'ями та приказками в повсякденній мові. При розгляданні традиційних орнаментів можуть відрізнити російські від українських. У ході експерименту було відзначене підвищення зацікавленості дітей до історії писанкарства.

Рівень ознайомлення дошкільнят з писанкарством на контрольному етапі істотно підвищився.

Кількісний аналіз показав  наступні результати.

Таблиця № 2.

Прізвище ім'я	Низький	Середній	Високий
Альєшнікова Аліна		+
Баран Тарас			+
Безпалов Олег	+
Дорофеєв Сергій			+
Дуб Тарас		+
Кірієнко Вікторія			+
Манич Максим		+
Козлова Тетяна	+
Остафійчук Діана		+
Шербань Яна			+
Сорока Марія			+
Коваль Марія		+