Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством

«Світ української народної писанки». Видання присвячене життєвому  і творчому шляху вченого видатного  ентузіаста української літератури, зокрема декоративного писанкового  розпису, Ераста Володимировича Біняшевського. До нього увійшли спогади колег про Е.В. Біняшевського та його ілюстрації, зокрема писанкові розписи усіх регіонів України. З книги взяті матеріали  з історії писанкарства та орнаменти та символи писанок.

«Українське народознавство». У виданні висвітлено теоретичні засади народознавства, історію розвитку етнопедагогіки, зміст і методику ознайомлення дітей з українською національною культурою, літературою, мистецтвом. Розкрито методичні прийоми ознайомлення дітей з державними і національними символами, побутом, святами, звичаями, обрядами, іграми, народним промислом. Друге видання (1-ше вид. — 1994. р.) доповнене новими результатами досліджень.

Дубіч Т. А. Диво-писанка : посіб. для дітей мол. та середнього шк. віку / Т. А. Дубіч. – Т. : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 24 с.

Щоб виготовити писанку, окрім бажання, потрібне неабияке терпіння і знання секретів писанкарства. З цієї книги взято матеріал знайомства з історією писанкарського мистецтва і як  оволодіти його азами.

Т. С. Комарова в книзі «Заняття по образотворчій діяльності в дитячому садку» М. 1981 розробила зміст занять для всіх вікових груп, в тому числі і для середньої. Заняття сплановані по місяцях і кожне включає тему, програмовий матеріал, коротку методику навчання дітей і зв’язок кожного заняття з іншими видами виховної роботи.

Базова програма розвитку дитини дошкільного  віку «Я у світі» вказує  на зміст  занять по ознайомленню дітей старшого дошкільного віку з писанкарством.

Також в ній наведений перелік  художніх творів по ознайомленню дітей старшого дошкільного віку з писанкарством.

 

1.4 Зміст програми  дитячого садка по ознайомленню  дітей з писанкарством

 

      У старшій  групі  дитячого  садка  зміст  програми  передбачає,  що  дитина  6-7  років  життя повина  називати  деякі види  образатворчої   діяльності, зокрема  

Писанкарство.  Також  вживати  слова  на  позначення  дії.Називає  кілька  творів.

       Знає  назви   професій,  зокрема  хто   така  писанкарка.  Учити  складати  візерунки  за  мотивами  українського  народного  мистецтва.

       Учити  добирати  обмежену  гаму  кольорів  українських   писанок.  Складають  візерунки   за  мотивами  свого  регіону   і  прикрашати  ними  предмети  побуту.

        Розвивати   здібності  до  образотворчої   діяльності  ( почуття  кольору,  форми)  уяву  та  творчість.

       Прилучати   дитину  милуватися  та  захоплюватись  чарівним  світом  мистецтва,  розвивати  інтерес  до  українського  мистецтва.  Розвивати інтерес до  українського  мистецтва.

      Розвивати  самооцінку,  бажання  оцінювати   малюнок  однолітка,радіти  успіху.

     У  ході  декоративного   малювання  поглиблювати  знання  про  гаму  кольорів,

та  характер  орнаментів  свого  регіону,  та  інших  областей  України. 

      

              

1.5 Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з писанкарством

Традиція розмальовувати навесні яйця у слов'янських народів сягає епохи язичества. Писанки у слов'ян були пов'язані з комплексом весняної обрядовості. Назва «писанки» походить від слова «писати», в розумінні «прикрашати орнаментом». Писанки розписували переважно жінки та дівчата, дуже рідко — хлопці і чоловіки. Існує ціла низка легенд і повір'їв, які пов'язують виникнення писанки з життям Христа і Богородиці. Однак дослідники пов'язують писанку із сонячним культом, який прийшов до слов'ян зі Сходу. Писанка була в добі родового побуту наших далеких пращурів, що підтверджують археологічні знахідки при розкопках староданіх могил. Отже, явище писанкарства виникло задовго до прийняття християнства і має давні традиції. За уявленнями наших далеких предків, на землю поверталося божество життя і родючості з неволі злої чарівниці зими, а яйце вшановували як символ весняного відродження й оновлення, як джерело життя і першооснову Всесвіту .

Український Великдень зберіг за собою первинну язичеську назву свята «Великдень». Яєчко було емблемою Сонця, Весни. Птахи починають нести і висиджувати яйця лише весною, із сонцем. Яєчко було амулетом, з допомогою якого людина заворожувала та з'єднувала в собі добрі сили, лихі ж відвертала. Порівняльний аналіз писанок різних народів Європи доводить, що найкрасивішими є українські писанки. Вони пов'язані з численними віруваннями та стародавніми звичаями, їх візерунки найрізноманітніші і найбагатші за змістом, стверджує шведський учений Арне. Він доводить, що саме в Україні виник звичай крашення писанок, а згодом поширився і в інших країнах світу.

Писанки —це по-мистецькому  розписані цілющими знаками великодні  яйця. Однобарвно зварені яйця називали крашанками.

Різниця між ними полягає  не лише в способі розписування. Крашанка завжди була варена або печена, її використовували в їжу. Писанку ніколи не варили, щоб не знищити в ній життєдайну силу її ніколи не використовували в їжу. Для нанесення на яйце орнаменту використовували в основному класичну і воскову техніку. Для розписів писанок народні умільці розробили цілий ряд природних барвників, які виготовляли у домашніх умовах: «жовтило» — з вивареної яблуневої кори, з шафрану; «чорнило» — з луски соняшникових зернят, додаючи залізного купоросу; «зеленину» — з відвару житніх висівок та луски зернят соняшнику; «темно-коричневу» — з відвару дубової кори, кори чорної рільхи; «красну» — з комах польської кошинелі. В кінці XIX і на початку XX ст. поступово відмовляються від природних барвників і переходять до купованих — рослинного і хімічного походження. Писанки писали тільки у великий піст, тобто протягом двох тижнів перед Великоднем.

Орнаментація різноманітна як за змістом, так і за композиційною  будовою. У декорі переважає геометрична орнаментація. У нескладних мотивах геометричного візерунка відтворювалися образи сонця, зірок, блискавок, хмар, символи засіяного поля — у вигляді ромбів, грудок зораної землі — у вигляді трикутників, смуги борозен — у вигляді драбин.

У наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичний зміст, а й мистецький. Тепер, крім традиційних, зустрічаються на писанках і нові, мистецьки досконаліші орнаменти, а символічних існує понад сто. Кожен з них має своє значення, наприклад: «кривулька» — нитка життя, вічність сонячного руху; «кривулька» або «безконечник» — вияв філософської думки — початок і кінець; «гачковий хрест» або «тригвер» — ружа, зірка; «сорок клинців» символізували сорок точок життя, успіх, у господарстві, добробут та честь людини. За своєю композицією та орнаментом писанки вказують на різні регіони України. Наприклад, для Гуцульщини характерний хвилястий орнамент - «безконечник» або «ключковий» пояс», відомий під назвою «українського ліондра».

Для з'ясування та вивчення всі орнаменти класифікують. Одна з таких класифікацій належить професору М. Ф. Сумцову. Він поділив орнаменти писанок на геометричні, рослинні, зоологічні, антропологічні та побутові. Ще поділяють орнаменти на такі групи: історичні, що мають зв'язок із стародавнім орнаментом; самобутньо-нові; випадкові орнаменти, які свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого народу.

Група орнаментів, які  найбільше поширені на українських писанках, показує різноманітні знаки Всесвіту і Сонця. їх основа — символічне зображення Сонця, яке е орнаментом світла й життя. Дітям старшого дошкільного віку доступні такі символи та їх пояснення як оберегів:

Колесо (зображення кола) — знак єднання найвищого спокою з напруженою силою, завершенням досконалості, образом Божої вічності. У загальнохристиянському розумінні колесо є символом безсмертя, безконечної Божої любові.

Сонце — символ світла й життя, символ Бога.

Хрест — символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу,, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. У християнстві це символ відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує.

Тригвер (зображення трикутника) — символ вогню, безсмертя, чоловічої та материнської сили. Це символ Пресвятої Трійці; а із вписаним усередині колесом — символ Божого ока.

Дерево життя — символ небесної осі, є скарбницею життя, поєднує в собі теперішнє і минуле, сталість і рушійність, силу і слабість, вершини і низини; це символ природи, яка безперервно відновлюється.

Спіраль — знак вегетативної й органічної плодючості, як знак Сонця; є володаркою перебігу часу.

Блискавка — небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий, вістун божественного. У християнстві це блиск Божої ласки.

Колосся і  зерно — уособлення предками святої їжі. У християнстві колосся символізує Воскресіння.

Граблі — символ дощу. У Новому завіті це символ ласки і вісник науки святого Євангелія.

Гілка — як частина представляє цілісність дерева. Свячена лоза є охороною проти хвороб та злих сил. Гілка із Зелених Свят є первістком природи, даром весняного цвітіння, символ безконечності життя.

Дубовий листок — символ дуба, в який так часто вдаряє грім, є свідком Божого грому, символізує силу Богів погоди. Символ Божої справедливості.

Риба — символізує воду, її елементи життя і так само як вода, є символом життя і смерті. Вона також є знаком щастя, здоров'я і життя. У християнстві це символ новохрещених.

Триріг — знак святого числа 3, три божества; число 3 є символом симпатії і порядку і тому саме є класичним числом культових повторень.

Певний колір —  це символ, оберіг. Так, червоний колір символізує радість життя, надію; бронзовий уособлює землю, багату на дари полів; білий з чорним — пошана духів; сполучення кількох барв — родинне щастя. Щодо кольорів писанки, то кожна місцевість має свої особливості. Писанками обдаровували на знак бажання: дітям — здебільшого з ясними барвами; господарям — «сорока клинцями» або «кривульками»; хлопцям та дівчатам — з «розетами», «трйгверами» та веселими барвами; старцям — з чорними барвами та з поясами, так званим «небесним мостом».

Писанки носили на могили батьків, дідів. Для певних районів характерні і свої кольори. На Поліссі, Волині, частині Поділля побутують писанки з перевагою ясно-червоного тла, а для Подніпров'я притаманні широкі симетричні поля й товсті лінії; Наддністрянське Поділля знає чорні писанки, інколи з темним чи білим тлом і контурно виведеним мотивом. Гуцульські писанки — ясні, писані жовтими й білими контурами на червоному тлі, часто трохи є зеленої, чорної і синьої барви, орнамент — геометричний, який складається з цілого ряду різнобарвних елементів.

На особливу увагу  заслуговують писанки сіл Космача (на Івано-Франківщині) та Буковини. У Космачі мистецтво писанки передавалося з покоління в покоління. Характерні дрібноузорні орнаменти. Великої майстерності досягли космацькі жінки у виконанні зооморфних мотивів. У зображенні тварин помітні намагання передати рух коників чи оленів. Для космацьких писанок характерне поєднання жовтого та оранжевого кольорів на бордовому тлі.

У писанках буковинських сіл в основному геометричні мотиви — ромби, трикутники, хрестики, розети, смерічки та зірки. В них переважають жовто-білі та оранжево-білі барви на темному тлі. Традиційні мотиви — «сорок клинців», «безконечник», «коники», «олені», «рибки», «метелики».

Писанки сіл Закарпаття у більшості з геометричним орнаментом, стилізованим рослинним малюнком — розети з ромбоподібними пелюстками на бордовому тлі;, в кольорах багато синьої та зеленої фарби.

Цікаво дітям буде знати й про те, що українську писанку дуже шанують за кордоном. У Канаді, в провінції Альберта, споруджено єдиний у світі пам'ятник писанці.

Сам процес виготовлення писанки має свої особливості. За народним віруванням, крашанки готують у Великодню суботу, тому що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а зроблені в суботу зберігаються протягом усіх свят. Яєць фарбують тринадцятеро (мають на увазі 12 апостолів і Спасителя). Найбільше готують червоних крашанок, не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого». Перше пофарбоване яйце зберігають і, коли треба, «підкурюють» ним хворого на пропасницю.

А ось на Поділлі вважають, що найкращий час починати роботу з писанками — на другий день після Христопоклонної неділі, а на Сорок Святих треба виписати «сорок клинців». У Вербну неділю та на Благовіщення (7 квітня) нічого не можна робити. А щоб писанки довго зберігалися, їх треба пекти в Чистий четвер.

Топтати ногами рештки пофарбованого  яйця чи писанки — великий гріх. Хто буде це робити, того Бог покарає хворобою. А ще люди з року в рік зберігають свячені крашанки, а як трапиться пожежа — перекидають їх через вогонь, вірячи, що він згасне.

Таке своєрідне ознайомлення з писанкою як витрором мистецтва й оберегом має на меті закріпити також знання дітей про звичаї та обряди українського народу. Окремо вихователь пояснює процес її виготовлення. Віч відбувався в певний час, з певними «формулами», за-говорами, з зображенням чарівних знаків — малюнків та відповідними кольорами — фарбами.

Так, наші пращури вірили, що писанка має магічну силу. А  старі люди і сьогодні вважають писанку  особливою святістю, яка приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого.

Писанку треба вміти  виписати відповідними фарбами, і тоді, коли належить, її треба вміти замолити і дати тому, кому вона потрібна.

Розглянемо, як на заняттях можна знайомити дітей з писанкою і писанкарством як народним ремеслом. Умовою успішної роботи є творчість і фантазія вихователя.

Пропонуємо таку орієнтовну тематику занять з писанкарства: історія виникнення писанки, легенди і казки про неї; ознайомлення з писанкою свого регіону, технікою її виготовлення; ознайомлення з писанкою різних регіонів України, своєрідністю техніки виготовлення, колориту й орнаменту; виготовлення крашанки; виготовлення дряпанки; гуцульська писанка, різноманітність орнаменту; розписування писанок гуцульськими візерунками на площинних формах; розписування писанок на об'ємній формі; укладання виставки «Свято писанки».