Образно-стильовi особливості новел Григорія Косинки

     1. Об'єктивність художнього письма й гострота відтворюваних Г. Косинкою конфліктів у своїх творах, викликали здивування в критиків, а найбільш вульгаризаторські з них звинувачували письменника в поетизації ворожих новій дійсності сил, в апологетизації куркульства, бандитизму і т. ін. В. Коряк писав, що із новел Косинки не ясно, з ким він і проти кого; Я. Савченку здавалося, що з усіх сучасних письменників Косинка «найкривавіший»; О. Слісаренко ніби між іншим закинув, що авторові «Політики» все одно, хто кого б'є, а С. Щупак і О. Полторацький кваліфікували Григорія Косинку як куркульського агента в радянській літературі. Натомість високу оцінку творам письменника давали М. Ірчан, М. Рильський, С. Єфремов та ін. М. Рильський, наприклад, наголошував, що новели Косинки, злившись із часом у певну гармонію, дадуть епопею революції, а С. Єфремов писав, що Косинку цікавить не просто перебіг революційних подій, а буття народу. Творчість Косинки завжди була тісно пов'язана з проблемами пореволюційного села. Ідейно-стильові особливості формувалися під впливом традицій модерної української новели межі XIX-XX ст.

     Отже, новели Григорія Косинки – відтворення загальнолюдських проблем періоду Громадянської війни. Письменник прагнув допомогти селянинові в розумінні цінності людського життя. Ні куркуль, ні бідняк у Косинки цього не збагнули, вони в пошуках. Герої його новел пізнають драми, трагедії, сподівання й розчарування. Моральні цінності не дали людям сподіваного блага. Малюючи кровопролиття, ворожнечу, людську ненависть і підкреслюючи трагічність сподіяного, Косинка допомагає зрозуміти, що справжню цінність має становити згода, любов, материнство, людське життя, сповнене злагоди й миру.

     2. Новелістика Косинки являє собою показовий взірець художніх шукань і знахідок, які засвідчували перехід української прози першої третини XX ст. від «старого» реалізму до модерних форм естетичного мислення. Форма творів Г.Косинки набувала реалістичної чистоти, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохопним. Це особливо помітно в тих новелах, де на перший план виступала драма українців, які віддали себе на олтар комуністичної ідеї. Заглиблюючись в опис характерів сільських більшовиків, письменник показує, що мета в них ніби благородна – покінчити з бідністю й експлуатацією, але способи досягнення її чомусь ведуть не до гармонійності, а до нових кривавих репресій.

     Синкретизм  – це «поєднання (синтез) диференційних структурних і семантичних ознак одиниць мови (деяких розрядів слів, значень, речень, членів речення тощо) протиставлених одна одній і поєднаних між собою явищами перехідності». Синкретичні утворення – конденсатори семантики, один із засобів економії мовних засобів. Синкретичні утворення характеризуються багатшою мовною семантикою, ніж ядерні слова; більш різноманітною валентністю і різноманітнішими синтаксичними функціями. Вивчення синкретичних груп слів дає більш гнучку, відповідну системі мови і мовлення, класифікацію структурна-семантичних класів; виявляє перехідні (синкретичні) ланки, об'єднуючи частини мови у динамічну систему взаємодіючих одиниць. Синкретичні другорядні члени речення збагачують виражальні можливості сучасної української літературної мови, дозволяють стисло, емоційно висловлюватися. Потреба у вираженні особливих відтінків думки- головна умова існування синкретичних другорядних членів речення.

     3. Герої новел Косинки – це селяни, які не можуть вийти за межі своїх уявлень про добре та погане. Ці люди позбавлені можливості обирати свій шлях. Вони або бідні й хочуть боротися за землю, або багаті й готові її відстоювати. Селяни Косинки і в побуті не можуть вийти за рамки вузьких інтересів, навіть весілля для них – це майнова угода між родинами. У новелі «За земельку» хмільні дядьки на весіллі без кінця нагадують, за що парубок дівку заміж узяв – за земельку. І така величезна туга, змішана з якоюсь аж надто гіркою іронією, постає з тих уривчастих рядків, що навіть у весільну музику, здається, вплітається цей настрій: «За земельку – долі не буде, – плаче-тужить скрипка з цимбалами і змішує цей плач з п'яними піснями весільними...» Але кого цікавить доля молодої?..

     Читаючи новели Григорія Косинки, можна тільки дивуватися, звідкіля цей сонцесяйний  талант, уміння проникати глибоко  в душу людини. Як невимушено легко  бринить кожне слово письменника, музикою пливе кожна його фраза, чи то розлога, широка, мов стен український, чи то коротка, наче обірвана, фрагментарна, як яскраві мазки на картині художника-імпресіоніста. Бо все йде від життя, від бачення головного, найважливішого, най трепетнішого – людського серця.

     4. Новели Косинки – це вихоплені невеличкі епізоди з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі. Письменник уміє так будувати свою розповідь, що не тільки зримо бачиш, а й чуєш все, що відбувається довкола. Тут все живе, дихає, хвилюється, печалиться, радіє... Навіть небо не голе, байдуже тло, а співучасник, на все реагує, на все відгукується: «Уже третій день, як ревуть гарматні бої над околицями Медвина; гукає, сміється ворожа артилерія, – а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво-червоні стежки полум'я з селянських осель...»

     Так починає свою розповідь Г. Косинка  про трагічний бій незаможників за волю, за життя в новелі «На  золотих богів».

     Письменник  уміє дослухатись і почути душу селянську, почути і відтворити той біль, ту муку, те горе, яке волає впродовж віків до людського розуму і чуття.

     5. Загальнолюдські цінності: добро, мораль, справедливість… Саме прагнучи підняти їх, Гpигоpій Косинка у своїх новелах показав радощі, болі, прагнення українського народу, його страждання. Захист права особистості на щастя – це одна із основ гуманізму, це одна із проблем, яку намагається розв’язати письменник. Правда життя, правда характеру селянина – стрижнева ознака доробку Гpигоpія Косинки.

     Письменник  настійно і послідовно розкривав процес зростання людської гідності в середовищі українських незаможників. Його герої сильні і вольові, багаті і красиві душею, завжди дійові й життєво правдиві, переконливі. Процеси, що тоді відбувалися на селі, не такі прості й однозначні, як нам до цього зображували в історичних працях. Отже, новели Гpигоpія Косинки – то відтворення загальнолюдських проблем періоду громадянської війни. Письменник прагнув допомоги селянинові у розумінні цінності людського життя. Ні куркуль, ні бідняк у Косинки цього не збагнули, вони у пошуках. Драми, трагедії, сподівання і pозчаpування пізнають герої новел у автора. Моральні цінності не дали людям сподіваного блага. Малюючи кровопролиття, ворожнечу, людську ненависть – і підкреслюючи трагічність сподіяного, Косинка дає зрозуміти, що справжню цінність має становити згода, любов,, материнство, людське життя, сповнене злагоди і миру.

     6. У ранній творчості Косинки утвердився своєрідний жанровий різновид лаконічної, ескізної новели, в основі якої якась одна драматична подія, одне – цілісне й сильне – враження, потрясіння.

     Пізніше помітне виразне тяжіння письменника  до Розлогіших прозових форм. Імпресіоністична ескізність, прагнення якнайточніше передати безпосереднє враження постулюється (чи принаймні доповнюється) розлогішими психологічними характеристиками. Зростає і роль сюжету. А відтак, закономірно, зміцнення одного рівня структури твору веде до послаблення ролі інших. Ощаднішими стають метафоти епітети, рідше використовуються інверсії, менше уваги віддається ритмічній організації твору. Зріла проза Косинки – строгіша, стриманіша, психологічно місткіша.

     ...Неповторна  особливість Косинчиної новели в тому, що ворогами тут часто постають люди з дуже близькими ціннісними установками, люди, які, власне, майже однаково сприймають навколишній світ. Жертв і переможців більше об'єднує, ніж розділяє, за інших обставин вони б легко знайшли спільну мову. Але попри все це примирення неможливе. Авторська ж точка зору здебільшого співчутливо-примирлива, безпристрасна, він не стає на бік жодної з ворогуючих сторін.

     7. Читаючи новели Григорія Косинки, можна тільки дивуватися, звідкіля цей сонцесяйний талант, уміння проникати глибоко в душу людини. Як невимушене легко бринить кожне слово письменника, музикою пливе кожна його фраза, чи то розлога, широка, мов степ український, чи то коротка, наче обірвана, фрагментарна, як яскраві мазки на картині художника-імпресіоніста. Бо все йде від життя, від бачення головного, найважливішого, найтрепетнішого – людського серця. Мабуть, після В. Стефаника ми не маємо такого вміння у письменника проникати і трепетно відкривати селянську душу, психологію хлібороба, його велику і багату внутрішню красу.

     Пристрасне  слово Косинки було виразником громадських  думок і палких почуттів, сповнених  боротьби за звільнення людини, за її щастя.

Список  використаних джерел 
 

1. Агеєва А. П. Українська імпресіоністична проза: Михайло Коцюбинський. Григорій Косинка. Андрій Головко [Текст] : художественная лит-ра / А. П. Агеєва; Відпов. ред. В. О. Мельник. – К. : Віпол, 1994. – 160 с.
2. Агеєва В. Автор і герой як виразники оцінки зображуваного у прозі Г. Косинки // Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. – К., 1994. – 248 с.
3. Бернадська Н., Задорожна С. Українська література. – К.: Феміна, 1995. – 152 с.
4. Борзенко О. І., Гетьманець М. Ф. Українська мова та література. Довідник. Книга 2: Українська література, 2008. – 112 с.
5. Бублейник, Л. В. Вираження суб'єктивної позиції автора в художньому мовленні (на матеріалі прози Г. Косинки) / Л. В. Бублейник // Література та культура Полісся [Текст] : сборник научных трудов. Вип. 40. Філологія, історія та культура Полісся на перетині думок / Відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2007. – С. 91-98.
6. Буркалець, Н. Порівняння як один із прийомів вивчення творчості Григорія Косинки (за новою програмою) [Текст] / Н. Буркалець // Українська мова і література в школі : Науково-методичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 18-23.
7. В. Гриневич. Григорій Косинка служив в отамана Зеленого // Газета по-українськи. – 2009. – №937. – 26 листопада
8. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. – Т. 3. – 621 с.
9. Гоголь М. Мертві душі. Поема. Пер. з рос. Г. Косинки (за ред. В. Підмогильного). Вст.ст.Л. Каменєва (Д. Заславського). – Х.: Література і мистецтво, 1934. – 312 с.
10. Гречанюк С. На тлі XX ст. Літературно-критичні нариси. – К., 1990. – 320 с.
11. Григорій Косинка: зблизька і на відстані // Дивослово, 2005. – № 10. – С. 18-24.
12. Грищенко А. П. Семантичні зв'язки у словниковому складі //Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – К., 1997. – С. 126-130.
13. Домотенко Ю. Родовід Григорія Косинки. Правда селянської бідноти // Українська мова та література. – 1996. – № 14.
14. Жулинський М. Григорій Косинка // Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002. – 164 с.
15. Ільницький М. Від "Молодої музи" до "празької школи". - Львів, 1995; Західноукраїнська і еміграційна поезія 20-30-х років. – К., 1992; Драма без катарсису. Сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. – Львів, 1999. – 408 с.
16. Історія української літератури XX ст. – Книга друга. Частина перша. – К., 1995. – 196 с.
17. Історія української літератури XX ст. Кн. перша. – К., 1998. – 200 с.
18. Історія української літератури XX століття: У 2 кн./ За ред. В.Г. Донченка. Кн. 1. – К., 1998. – 226 с.
19. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Книга перша: 1910-1930-ті роки: Навч. посібник /За ред.В.Г.Дончика. – К.: Либідь, 1993. – 784 с.
20. Кавун Л. І. Новелістика Г.Косинки і проблема поетики української малої прози 20-30-х років ХХ століття [Текст] : автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. филолог. наук : 10.01.01 – українська література / Л.І. Кавун ; Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. – Київ : КНУ ім.Т.Шевченка, 1995. – 24 с.
21. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Григорія Косинки // Дивослово. – 1993. – № 2. – С. 35-47.
22. Косинка Г. Гармонія. Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку. – К., 1988. – 434 с.
23. Косинка Г. М. Вибрані твори /Упоряд. текстів, передм. І. М. Андрусяка. – Х.: Ранок, 2003. – 333 с.
24. Косинка Г. М. Вибрані твори [Текст] : художня література / Г. Косинка; Вступ. слово П. П. Кононенка; Упоряд. та передм. О. А. Хоменка. – Київ : ЛДЛ, 2002. – 192 с.
25. Косинка Г. М. Гармонія [Текст] / Г. М. Косинка. – Львів : Каменяр, 1971. – 128 с.
26. Косинка Г. М. Гармонія: Новели /Худож. В.Куткін; Упоряд. Т. Мороз-Стрілець. – К.: Дніпро, 1981. – 222 с.
27. Косинка Г. М. Заквітчаний сон: Оповід., спогади про Г. Косинку /Упоряд. та прим. Т. Мороз-Стрілець. – К.: Веселка, 1990. – 286 с.
28. Косинка Г. М. Твори [Текст] / Г. М. Косинка. – К. : Молодь, 1972. – 222 с.: іл.
29. Костюк Г. Григорій Косинка // Костюк Г. Зустрічі і прощання. – Едмонтон, 1987. – Кн. 1. – 320 с.
30. Культурологічна преамбула неокласичного дискурсу в українській літературі 1920-х // Дивослово, 2009. − № 4. − С. 42-46.
31. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933. – К., 2001. – 346 с.
32. Лебідь А., Рильський М. За 25 літ. Літературна хрестоматія. – Київ: Час, 1926. – 642 с.
33. Мовчан Р. Григорій Косинка // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник. – К., 1997. – 244 с.
34. Мороз – Стрілець Т. Голос пам'яті: Спогади. – К., 1989. – 78 с.
35. Мороз-Стрілець Т. М. Про Григорія Косинку (1899-1934) [Текст] : спогади. – К. : Рад. письменник, 1969. – 215 с.
36. Мороз-Стрілець Т. Реабілітований посмертно // Наука і культура. Україна. – 1989. – Вип. 23. – С. 79-86.
37. Наєнко М. Григорій Косинка // Українське слово: Хрестоматія... – К., 1994. – Кн. 2. – 262 с.
38. Наєнко М. К. Григорій Косинка [Текст] : літературно-критичний нарис / Наенко М. К. – К. : Радянський письменник, 1989. – 172 с.
39. Наукові основи методики літератури / За редакцією доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.
40. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років. Мікропортрети в художніх стилях і напрямах. – К., 1991. – 232 с.
41. Нитченко Дмитро. Елементи теорії літератури. Перше українське видання. – Полтава: Криниця, 1993. – 113 с.
42. Овдійчук, Л. Естетичні уподобання українських письменників: Узагальнюючі таблиці: Гри горій Косинка, Іван Багряний, Микола Куліш [Текст] / Л. Овдійчук; Б. Тихолоз; С. Михида; Я. Голобородько; О. Мак // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 9/10. – С. 85-88.
43. Оліфіренко В.В. Підручник з української літератури: історія і теорія. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 324 с.
44. Особливості осмислення українського модернізму 1920-х років // Дивослово, 2010. − № 4. − С. 48-54.
45. Петров В. Діячі української культури - жертви більшовицького терору. (1920-1940 рр.). – К.: Воскресіння, 1992. – 80 с.
46. Плужник, Г. Остання зустріч із Григорієм Косинкою: Спогади [Текст] / Г. Плужник // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах : Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. – 2008. – №5. – С. 61-64.
47. Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діаспорі. – К. – Торонто-Едмонтон-Оттава, 1993. – 430 с.
48. Поспелов Г.Н. Теория литературы. – М., 1978. – 244 с.
49. Про Григорія Косинку: Спогади [Текст]: научное издание. – К. : Радянський письменник, 1969. – 216 с.
50. Рильський М. Слово Косинки // Косинка Г. Серце: Новели. – К., 1967. –124 с.
51. Садівська, В. "Побачити" силу словесного образотворення: Особливості літературознавчого аналізу творів пи сьменників-імпресіоністів, рекуомендованих для вивчення творчості Григорія Косинки та Євгена Плужника [Текст] / В. Садівська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – №7/8. – С. 56-61.
52. Теорія литературы: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений: в 2 т. / под ред. Н.Д.Тамарченко. – Т.1: Н.Д.Тамарченко, В.И.Тюпа, С.Н.Бройтман. Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика. – 3-е изд., стер. – М.: Издательский центр “Академия”, 2008. – 512 с.
53. Українська проза ХХ століття в іменах. Посібник. – К.: Актуальна освіта, 1997. – 224 с.
54. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 4 кн. Кн. 2. – К., 2003. – 448 с.
55. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі: Монографія. – К.: Стилос, 2008. − 542 с.
56. Федоренко Є., Маляр П. Хрестоматія з української літератури ХХ сторіччя. – Нью-Йорк, 1978. – 432 с.
57. Хализев В.Е. Теория литературы. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Высш.шк., 2007. – 405 с.
58. Штейнбук, Фелікс. Тілесно-міметичний метод аналізу текстових стратегій модерністського дискурсу (на прикладі творчості Г. Косинки) [Текст] / Ф. Штейнбук // Слово і Час : Науково-теоретичний журнал. – 2011. – № 3. – С. 79-87.
59. Юрій Лавріненко. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933. Поезія – проза – драма – есей. Paris, Instytut Literacki, 1959. // Київ, «Просвіта», 2001. – 794 с.// К.: «Смолоскип», 2007. – 976 с.
60. Frye N. Anatomy of Criticism. Princeton, 1967. Російський переклад фрагмента цієї работи див.: Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. – М., 1987. – С. 232-263.
61. Бібліотека української літератури. Григорій Косинка Життя та творчість: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=166
62. В житах. Григорій Михайлович Косинка: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://ukrlit.org/Kosynka_Hryhorii_Mykhailovych/v_zhytakh/
63. Григорій Косинка: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://books.br.com.ua/28783
64. Інституту історії України Національної академії наук України: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://histans.com/? termin=Kosinka_G
65. Український центр. Література. Григорій Косинка: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://ukrcenter.com/Література/19439/Григорій-Косинка
66. Фавст. Григорій Михайлович Косинка: [Заголовок з екрану]. – [Режим доступу] – http://ukrlit.org/Kosynka_Hryhorii_Mykhailovych/favst/