Отчет з переддипломної практики в ТОВ «Фоззі-Фуд»

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності  таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або  подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог Митного кодексу України.

Враховуючи, що митна вартість є основою для  нарахування податків і зборів на товари, що переміщуються через митний кордон України, визначення митної вартості є питанням найважливішим.

За митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому під  ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі, за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та  репутація на ринку; 

3) країна походження;

4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі, відсутності  такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості.

У разі якщо для  цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість [ 19 ].

5.3 Вивчення  видів мита, в залежності від  умов поставки

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Мито залежить не від умов поставки, а від країни походження.

В Україні застосовуються такі види мита:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Ввізне мито нараховується  на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

• до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;
• до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;
• до решти товарів та інших предметів застосовуються повні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується  на товари та інші предмети при їх вивезенні  за межі митної території України.

Вивізне мито сплачується  суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митницях за своїм місцезнаходженням.

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне  ввізне і вивізне мито на строк  не більше чотирьох місяців з моменту  їх встановлення.

Відповідно до Закону “Про державне регулювання імпорту  сільськогосподарської продукції” сезонні ввізні мита запроваджуються щорічно у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного мита на сільськогосподарську продукцію.

Сезонні мита вважаються винятком з преференційних або пільгових  режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угодами. Сезонні мита протягом часу їх дії заміщують ввізні мита, встановлені статтею 6 цього Закону.

Кабінет Міністрів України  встановлює терміни дії сезонних мит на сільськогосподарську продукцію та оприлюднює своє рішення за 45 днів до дня їх запровадження.

Сезонні мита встановлюються на строк, що не може бути меншим 60 та більшим 120 послідовних календарних днів.

Сезонні мита встановлюються стосовно товарів, які підпадають під визначення таких кодів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД): 07.01 - 07.08, 08.06.10, 08.07.10, 08.08.10, 08.08.20, 08.09.10000, 08.09.20, 10.01 - 10.05, 10.08, 12.06 - 12.08, 12.10, 12.12.91, 12.12.92, 12.13, 12.14 та при цьому оподатковуються за пільговою ставкою, яка дорівнює або перевищує 30 відсотків [ 20].

Особливі види мита

3 метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

• спеціальне мито,
• антидемпінгове мито;
• компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:

• як засіб захисту українських виробників;
• як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
• як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
• як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) зачіпають інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується: відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіє шкоду національному товаровиробнику, у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіє шкоду.

Компенсаційне мито застосовується: відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого Імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалося субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції  не встановлюються або зупиняються  чи припиняються органом, який їх установив» [ 21 ].

5.4 Здійснення  контролю за правильністю нарахування  мита та митних платежів

Митна вартість визначається відповідно до Митного  кодексу України.

При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені  Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Для правильного нарахування мита митні органи мають визначити такі характеристики імпортованого товару:

— товарну позицію  в Українській класифікації товарів  зовнішньоекономічної діяльності;

— країну походження товару;

— митну вартість товарів,

— ставки мита у відсотках до митної вартості.

Одне з головних завдань митних органів – визначення товарної позиції, якій відповідає товар, що перетинає митний кордон.

Після того як товарна  позиція імпортованого товару визначена, митним органам необхідно звернути увагу на правильність визначення країни походження товарів, оскільки від цього залежить, які саме ставки мита (преференційні, пільгові чи повні) застосовуються стосовно цієї товарної позиції.

До товарів, що походять з держав, які входять  разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановленнябудь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

До товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита. До решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.

Неподання належним чином оформленого сертифіката  чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками.

Особливе значення має правильне визначення митної вартості товару та розміру ставок мита, в залежності від усіх вище зазначених аспектів.

Митна вартість визначається відповідно до Митного  кодексу України.

При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за специфічними ставками, здійснюється з урахуванням вимог правила 5 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Митного тарифу України.

При нарахуванні  сум ввізного мита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі за кілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою в грошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовується маса товару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.

Нарахування особливих  видів мит здійснюється відповідно до рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних  заходів.

 Нарахування  антидемпінгового, компенсаційного  та спеціального мита у відсотках  до митної вартості товару, що  є об'єктом антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідувань.

Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита при застосуванні різниці між мінімальною ціною  та митною вартістю товару, що є об'єктом  антидемпінгового або антисубсидиційного розслідувань.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Мінімальна  ціна визначається Міністерством економіки  України відповідно до частини дев'ятої статті 14 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", частини восьмої статті 17 Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

Під час контролю здійснюється:

• перевірка відповідності платіжних реквізитів підприємства та реквізитів уповноваженого банку, зазначених у графі 28 ВМД , даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається митним органам Держмитслужбою;
• перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та B ВМД );
• контроль і облік векселів;
• перевірка наявності коштів передоплати в сумі, необхідній для сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за цією ВМД [22].