Отчет з переддипломної практики в ТОВ «Фоззі-Фуд»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2012 в 13:44, отчет по практике

Краткое описание

Метою переддипломної практики є поглиблення та застосування на практиці теоретичних та практичних знань, які були набуті в процесі навчання в Одеській національній академії харчових технологій, оволодіння сучасними формами та методами товарознавства, формування відповідальності при прийманні управлінського рішення, вміння орієнтуватися в сучасних умовах оптової та роздрібної торгівлі України.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………….. 4
1.Загальна характеристика та структура торговельного підприємства…………………………………………………………………….5
1.1 Загальна характеристика торговельного підприємства……………... 5
1.2 Структура торговельного підприємства……………………………… 6
1.3 Функціональні обов’язки товарознавця, види робіт, що виконуються………………………………………………………………..….….6
1.4 Динаміка товарообігу та аналіз окремих груп товарів……….……8
1.5 Здійснення контролю за дотриманням правил зберігання на складах, базах, на полицях магазину ……………………………………………………10
1.6 Дані торговельного підприємства про виникнення дефектів під час транспортування, зберігання і продажу товарів, види і величина витрат та методи скорочення і застереження цих товарів від втрат……………………11
2. Менеджмент підприємства…………………………………………13
2.1 Розробка стратегії і тактики та діагностики управління торговим підприємством………………………………………………………………….13
2.2 Управління маркетинговою діяльністю…………………………...16
2.3 Формування систем професійної структури колективу………......16
2.4 Управління, організація праці……………………………………...18
3. Визначення вимог до якості товарів і їх відповідність вимогам стандартів та іншій нормативній документації……………………….….20
3.1 Оцінка нормативної документації………………..………….………20
3.2 Оцінка якості і комплектності товарів, упаковки, маркування та якості тари………………………………………………………………………..21
3.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти тари……………………………………………………………………….………23
3.4 Вивчення асортименту товарів………………………………………24
3.5 Оцінка конкурентоспроможності товарів…………………….……..27
4. Експертиза якості товарів…………………………………………..29
4.1 Підбір бази сучасних, об’єктивних методів визначення якості товарів………………………………………………….………………….….….29
4.2 Вивчення специфічних показників та методів для ідентифікації якості товарів………………………………………………….………..………..31
4.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти товарів………………………………………………………………….….….…..32
4.4 Складання висновку про можливість реалізації товарів……......….33
5. Визначення митної вартості товарів, нарахування мита та митних платежів………………………………………………………………..34
5.1 Чинні нормативні та законодавчі акти, що регулюють порядок нарахування мита та митних платежів………………………………………..34
5.2 Ідентифікація товарів, визначення їх митної вартості……………34
5.3 Вивчення видів мита, в залежності від умов поставки……………36
5.4 Здійснення контролю за правильністю нарахування мита та митних платежів………………………………………………………………………….38
6. Індивідуальне завдання………………………………………….….41
6.1 Аналіз асортименту харчових концентратів, представлених на ринку України…………………………………………………………….……...41
Список використаних джерел……………………..…….……………….46

Содержимое работы - 1 файл

Отчет.doc

— 478.50 Кб (Скачать файл)

Управлінська  праця всебічно впливає на систему  виробництва і відображується у  кінцевих його результатах. Тому виміряти її організаційний рівень, продуктивність і ефективність можна порівнянням  виходу валової продукції, валового доходу і прибутку на одного управлінського працівника або на одиницю затраченого часу в управлінні у поточному році порівняно з показниками плану або попередніх періодів.

Ефективність  діяльності організацій великою  мірою залежить від кадрового  управління. До кадрів управління належать працівники, які виконують функції управління або беруть участь у їх виконанні, інакше кажучи, працівники, що професійно виконують процеси управління і входять до апарату управління.

Кадри управління поділяють на три основні категорії: керівники, спеціалісти, допоміжно-технічний та обслуговуючий персонал. Кожна категорія характеризується специфічним місцем у системі управління, особливостями трудової діяльності, системою професійної підготовки і перепідготовки [9].

 

РОЗДІЛ 3

Визначення  вимог до якості товарів і їх відповідність  вимогам стандартів та іншій нормативній  документації

3.1 Оцінка  нормативної документації

Всі супермаркети і виробничі цехи мережі «Сільпо» в обов'язковому порядку мають  дозвільну документацію на здійснення діяльності. Всі товари обов'язково мають супровідну документацію: посвідчення якості, сертифікат відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, ветеринарні свідоцтва і протоколи дослідження ГМО.

При прийомі  товарів на склад уважно перевіряються супровідні документи, відповідність транспорту санітарно-гігієнічним вимогам, маркування та відповідність документації продукції, що фактично надійшла. Для кожного виду продуктів, під чуйним керівництвом фахівців, розроблено спеціальну інструкцію щодо умов зберігання і транспортування і відбувається ретельне стеження, щоб рядові співробітники дотримувалися її.

Жорстко контролюються  терміни придатності, показники  якості, умови складування товарів. Регулярно перевіряється кожна  товарна категорія згідно з її видовими характеристиками. Проводиться нагляд за дотримуванням температурних режимів, необхідних для зберігання кожного виду товарів. Дирекція уважно стежить за тим, щоб до супермаркету щодня надходило стільки товарів, скільки там традиційно реалізовується протягом дня. Це дозволяє спрощувати процедуру контролю термінів придатності і завжди пропонувати тільки найсвіжіші продукти. Неліквідна (невідповідна встановленим вимогам) продукція негайно знімається з реалізації.

Достатність і  ефективність системи внутрішнього контролю і якість дотримання  внутрішньосистемних стандартів і вимог регулярно перевіряється службою внутрішнього аудиту. Спроможність виробників пропонувати продукцію необхідної (високої) якості та забезпечувати безперервний контроль продукції на всіх етапах її виробництва визначається за результатами аудиту. Вимоги до виробників базуються на основі найжорсткіших світових стандартів, IFS та BRC. Для отримання легітимних результатів аудиту залучаються аудитори з багаторічним досвідом, зареєстровані в міжнародному реєстрі сертифікованих аудиторів. Виробники, які на основі тендеру отримують право виробляти продукцію для ВТМ Fozzy, проходять щорічні наглядові аудити, що мають обов’язково свідчити про розвиток та удосконалення виробничих потужностей. Регулярно проводяться лабораторні випробування та дегустаційні перевірки продукції.

Для контролю виготовленої продукції «Сільпо» співпрацює з  акредитованими, незаангажованими лабораторіями, які самостійно проводять відбір зразків продукції в торгівельних мережах Fozzy Group та досліджують їх. Результати лабораторних досліджень піддаються ретельному аналізу та слугують підставою для постійного удосконалення продукції. Підтримується зворотній зв'язок із споживачами.

Транспорт, який доставляє продукцію на склади або до супермаркетів, обов'язково перевіряється згідно санітарно-гігієнічним критеріям і можливості підтримки потрібної температури при транспортуванні товарів;

Якість продуктів  на полицях супермаркетів – одне з найбільш пріоритетних завдань «Сільпо». Тут прагнуть запропонувати максимально широкий асортимент продуктів гарантовано безпечної якості.

Для цього створено Службу контролю якості – департамент, який розробляє внутрішні стандарти якості і контролює якість продуктів харчування на всіх етапах – виробництво, транспортування, зберігання – до появи товарів на полицях магазинів.

Програма зовнішнього  аудиту постачальників дозволяє оцінювати  можливість підприємств проводити  продукцію  відповідно до вимог нормативної документації і законодавчої бази України. Враховувати,  чи використовуються при їх виготовленні дозволені у виробництві компоненти. При цьому рівень виробництва постачальників відповідає прийнятим в Україні і даній галузі стандартам.

Пріоритетними постачальниками для «Сільпо» є виробники, що впровадили у себе міжнародні системи управління якістю, орієнтовані на клієнта і такі, що поставили собі високу планку виробничої культури.

Дуже важливий етап контролю – транспортування  продуктів і стандарти роботи складських приміщень. На цьому відрізку проводиться контроль умов зберігання товарів на складах, контроль оборотності і ротації товарів. При прийманні товару здійснюється контроль термінів придатності і інших узгоджених параметрів якості.

Особлива увага  приділяється обслуговуванню такої категорії товарів як свіжі овочі і фрукти: для них виділені спеціальні склади, упроваджені високі стандарти якості. Також розроблена і запущена програма по поліпшенню роботи з свіжими овочами і фруктами, яка стосується стандартів викладення в магазині, розвитку довгострокових партнерських відносин з постачальниками, строгого приймання продуктів за якістю, скорочення часу доставки свіжих продуктів до кінцевого покупця.

У всіх супермаркетах  «Сільпо» упроваджена програма внутрішнього аудиту якості – це перевірка термінів придатності товарів на полицях, дотримання санітарно-гігієнічних норм в торгових залах і виробничих цехах, справність роботи холодильного устаткування, контроль дотримання умов зберігання і поводження з продукцією в магазині і т.д. [10].

3.2 Оцінка якості  і комплектності товарів, упаковки, маркування та якості тари

Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана  забезпечити надходження на склад  тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної документації.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних  умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами  для окремих видів товарів.

У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю:

- при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;

- при іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.

На складах оптових  торговельних підприємств товари в  переважній більшості випадків не повинні  прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах оптового торговельного підприємства є обов'язковим тоді, коли це передбачено умовами договору, а також у разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.).

У разі приймання товарів  від органів транспорту покупці  — бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових і роздрібних торгових підприємств, котрі переправляють товари в тарі або упаковці початкового відправника (виробника), повинні проводити приймання товарів за кількістю, якістю і комплектністю всередині тарних місць лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами чи договором, а також за невідповідності фактичної маси брутто масі брутто, вказаній у супровідних документах, або при отриманні товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою чи за наявності псування або биття виробів. Ці покупці зобов'язані належним чином зберігати товари, які підлягають перевідправленню, і не звільняються від відповідальності за псування товарів. Приймання товарів за якістю та комплектністю може здійснюватися також і на складі постачальника, але тільки у випадках, прямо передбачених умовами договору.

Під час приймання товарів  за якістю перевіряють правильність маркування товарів і їх комплектність.

Маркування повинно містити: товарний знак підприємства (вензель, рисунок); найменування підприємства; найменування виробу; артикул; ширину, розмір, ріст, повноту, ростовку; вид обробки, фасон; дату випуску; сорт, номер стандарту чи ТУ тощо.

Перевірка комплектності  товарів проводиться у випадку  отримання технічно складних товарів (техніки, обладнання, механізмів тощо), для яких у договорі чи нормативно-технічній документації передбачена умова щодо комплектності виробу. Комплектність товарів, як правило, перевіряється способом встановлення наявності складових частин вантажу (комплектуючих виробів, вузлів та ін.), вказаних у договорі, стандартах, технічних умовах або іншій нормативно-технічній документації. Перевірка якості і комплектності товарів, які надійшли в тарі, повинна проводитися під час розкривання тари, але не пізніше від установлених термінів, якщо інші терміни не передбачені у договорі в зв'язку а особливостями постачання комплектних вантажів. Машини, обладнання, прилади та інші види товарів, які надходять у тарі і мають гарантійні терміни роботи чи зберігання, повинні перевірятися за якістю та комплектністю під час розкривання тари, але не пізніше від встановлених гарантійних термінів.

При виявленні невідповідності  якості товару, його комплектності, маркування, а також тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, указаним у маркуванні та супровідних документах, які засвідчують якість товарів, одержувач повинен призупинити дальше приймання товару і скласти односторонній акт, в котрому потрібно вказати кількість перевіреного товару та характер виявлених під час приймання дефектів.

Одержувач зобов'язаний забезпечити  зберігання товарів неналежної якості або некомплектних товарів в  умовах, які б запобігали погіршенню їхньої якості та змішуванню з іншими однорідними товарами. Одночасно з цим викликається представник постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товару.

Результати приймання  товарів, якість, комплектність, маркування, упаковка або тара яких не відповідала  вимогам, відображаються в акті про фактичну якість і комплектність товарів, який має бути оформлений у день закінчення приймання товарів [11].

3.3 Визначення  ступеня шкідливості, безпеки,  екологічної чистоти тари

Шляхи і засоби стимулювання виробництва екологічно безпечних видів упаковки потребують двох аспектів. Самі пакувальні матеріали можуть бути різними і потребують сприяти охороні довкілля. Наприклад, на упаковці може міститися важлива інформація, необхідна для безпеки споживача, присвячена охороні довкілля, особливо в аварійних ситуаціях, повторного використання, для здійснення тих чи інших видів регенерації, рециркуляції. З іншого боку, пакувальні матеріали можуть значною мірою сприяти виникненню проблем, пов'язаних з організацією процесу видалення відходів. Адже пакувальні відходи становлять від 15 до 50 0/0 загальної маси побутових відходів у різних країнах.

Упаковка повинна не лише приваблювати споживача своїм зовнішнім  виглядом, але й забезпечувати  якість упакованої продукції, безпеку  для життя і здоров'я людей та не забруднювати довкілля. Від якості упаковки залежить доставка без втрат товару від виробника до споживача, полегшення складських і транспортних операцій.

Умови експлуатації упаковки — сукупність різноманітних  факторів, які впливають на упаковку на етапах транспортування, зберігання, проведення вантажно-розвантажувальних  робіт.

Виробники пакувальних  матеріалів використовують більш дешеву сировину низької якості, від чого міцнісні показники матеріалу і упаковки знижуються, вихідний матеріал і тара частіше не відповідають технічним вимогам галузевих стандартів і міжнародних документів. Наприклад, м'які контейнери із полімерних матеріалів не витримують підвищених навантажень, довготривалих термінів зберігання, а під дією атмосферних явищ руйнуються — проходить передчасне старіння матеріалу. Ящики із гофрокартону, що виготовлені із макулатурної сировини, не витримують статичних навантажень при штабелюванні, руйнуються при зберіганні, втрачають міцність під час довготривалого перебування на морозі, при підвищеній вологості повітря розшаровуються [12].

Информация о работе Отчет з переддипломної практики в ТОВ «Фоззі-Фуд»