Отчет з переддипломної практики в ТОВ «Фоззі-Фуд»

Дегустаційний метод передбачає випробування харчових продуктів. Результати дегустації залежать від кваліфікації експерта, дотримання умов дегустації: не можна курити, використовувати пахучі речовини, у тому числі парфумерію.

Незважаючи на істотні переваги органолептичного методу, він має недолік, що виражається в його суб'єктивності. Очевидно, що точність і достовірність значень показників якості, що визначаються даним методом, залежить від здібностей, кваліфікації, навичок та індивідуальних особливостей людей, що визначають відповідні параметри властивостей продукції.

Експертний метод визначення показників якості заснований на обліку думок фахівців-експертів. Експерт – це фахівець, компетентний у вирішенні конкретного завдання. Цей метод застосовують у тих випадках, коли показники якості не можуть бути визначені іншими методами через недостатню кількість інформації, необхідність розробки спеціальних технічних засобів і т.п.

Експертний метод є сукупністю декількох різних методів, які являють собою його модифікації. Відомі різновиди експертного методу застосовуються там, де основою рішення є колективне рішення компетентних людей (експертів). Кваліфікація експерта визначається не тільки знанням предмету обговорення. Враховуються специфічні можливості експерта. Наприклад, у харчовій промисловості при оцінці якості продуктів харчування враховують можливості експерта сприймати смак, запах, а також його стан здоров'я. Експерти, що оцінюють естетичні і ергономічні показники якості, повинні бути добре обізнані в галузі художнього конструювання.

При використанні експертного методу для оцінки якості формують робочу та експертну групи. Робоча група організує процедуру опитування експертів, збирає анкети, обробляє і аналізує експертні оцінки.

Експертна група формується з висококваліфікованих фахівців у галузі створення і використання оцінюваної продукції: товарознавці, маркетологи, дизайнери, конструктори, технологи та ін. Бажано, щоб експертна група формувалася не для однієї експертизи, а як постійно діючий орган з досить стабільним складом експертів.

Соціологічний метод визначення показників якості заснований на зборі та аналізі думок споживачів. Збір думок споживачів здійснюється різними способами: усне опитування; розповсюдження анкет-опитувачів, організація виставок-продаж, конференцій, аукціонів. Для отримання достовірних результатів потрібні науково обгрунтована система опитування,а також методи математичної статистики для збору та обробки інформації.

Соціологічний метод широко використовують на стадії виконання маркетингових досліджень, при вивченні попиту, для визначення показників якості, оцінки якості. Наприклад, для з'ясування вимог, яким повинна задовольняти електрична праска, розробляється опитувальний лист із зазначенням параметрів праски. Листи пересилаються поштою, при спілкуванні з покупцями в торгових точках.

Для обробки отриманої інформації потрібно враховувати середній бал і кількість майбутніх покупців, які за даний зразок висловилися. Потім визначають суми балів кожного з параметрів та загальну суму балів. Далі оцінюють коефіцієнти вагомості кожного параметра і перевіряють результати підсумовуванням [15].

Сучасна наука і практика виробили систему кількісної оцінки властивостей продукції, які і дають показники якості. Широко поширена класифікація властивостей предметів (товарів) за такими групами, які дають відповідні показники якості:

-показники призначення товару,

-показники надійності,

-показники стандартизації і уніфікації,

-ергономічні показники,

-естетичні показники,

-показники транспортабельності,

-патентно-правові показники,

-екологічні показники,

-показники безпеки.

4.2 Вивчення специфічних показників та методів для ідентифікації якості товарів

У Законі України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» дається таке визначення:

«Ідентифікація» – це визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим у  нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів або наведеним в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і сировини з метою сертифікації.

При ідентифікації  товарів встановлюється збіжність  досліджуваних товарів аналогам, які мають ту ж сукупність споживчих властивостей чи опису товару на маркуванні, товаросупровідних та нормативних документах. Залежно від призначення розрізняють такі види ідентифікації:

• асортиментна
• якісна
• партіонна

З метою ідентифікації  можна використати лише органолептичні та фізико – хімічні показники, які характеризують споживчі властивості товару. Показники безпеки, які визначаються при сертифікаційних випробуваннях, залежать від зовнішнього впливу та обсіменіння мікроорганізмами і непридатні як критерії ідентифікації.

Крім загальних  показників, деяким харчовим продуктам  властиві і специфічні: внутрішня  будова, прозорість, співвідношення рідкої і твердої фракції. Ці показники  також можуть бути використані з  метою ідентифікації.

Ідентифікацію зразків будь-якого товару потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ на відповідний товар. Кожний товар повинен мати маркування, що наноситься з метою ідентифікації та міцно нанесено чи наклеєно на споживчу чи транспортну тару. Вся інформація вказується українською мовою.

Транспортне маркування  – згідно ГОСТ 14192, із нанесенням маніпуляційних знаків: “Берегти від вологи”, “Берегти від нагрівання”. На кожну одиницю  транспортної тари наносять маркування, аналогічне до споживної тари з додаванням інформації про кількість пакувальних одиниць і маси пакувальної одиниці [16].

Аналізуючи  результати проведених досліджень з  метою ідентифікації, можна зробити  висновок, чи відносяться зразки товару до тієї асортиментної групи, яка  зазначена у товаросупровідних документах чи ні.

 

 

 

4.3 Визначення  ступеня шкідливості, безпеки,  екологічної чистоти товару

Харчові концентрати  виробляються у відповідності до нормативно-технічної документації. На підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» на всі види харчових концентратів повинні бути висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджують їх безпечність та якість.

Дуже часто  до харчових концентратів додають глутамат натрію.

Глутамат натрію – спеція, має вигляд білого порошку. Дуже гігроскопічна, тому продається в герметичній скляній чи металевій тарі, оброблена станіолю. 

З того часу глутамат натрію (monosodiumglutamate) використовується у більшості сучасних харчових технологій як харчова добавка, що підсилює смак і аромат (Е621). Смак глутамату натрію, який називають «юмамі» (umami), визнаний одним з основних смакових відчуттів поряд з солодким, кислим, гірким і солоним.

В Україні глутамат натрію став легальною харчовою добавкою тільки у 2000 році, після постанови Кабміну №342 від 17 лютого, згідно з якого його внесли до переліку дозволених в Україні харчових добавок.

Глутамат натрію може  посилювати смак і аромат основного продукту. Використовується в кулінарії для приготування не солодких страв: супів, овочевих тушкувань, соків,  для виготовлення:

• харчових концентратів для перших та других страв, страв швидкого приготування;
• в якості солезамінника при дієтичному харчуванні;
• а також в багатьох стравах готових до вживання (оселедець, сухарики із різними смаками...)

Дослідники з японії виявили, що дієта з високим вмістом глутамату натрію викликає втрату зору і витончення сітківки ока у щурів. Вчені виявили високий вміст глутамату натрію під внутрішньоочної рідини, що омиває сітківку. Глутамат натрію зв'язується з рецепторами клітин сітківки ока, руйнуючи їх і викликаючи вторинні реакції, які зменшують здатність інших клітин проводити електричні сигнали. І незважаючи на те, що щурам згодовували глутамат натрію у великих кількостях, менше його споживання може призвести до тих же наслідків через кілька десятиліть. Цим може пояснюватися те, що глаукома з нормальним внутрішньоочним тиском зазвичай не розвивається у людей до 40 років.

Також високі концентрації глутамату здатні викликати окислювальний стрес і гепатотоксичну дію.

Згідно з дослідженням «The INTERMAP Cooperative Research Group», проведеному на 752 здорових жителів Китаю (з них 48,7% жінок) у віці 40-59 років, випадковим чином відібраних з трьох сіл на півночі і півдні Китаю, прийом глутамату натрію збільшує ймовірність мати надлишкову вагу [17].

 

4.4 Складання висновку про можливість реалізації товарів

Розроблено  технологію концентратів обідніх страв, збагачених мікронутрієнтами з використанням  вітамінно-мінерального комплексу  відповідних концентрацій для супів, вівсяних каш та екструдованих виробів. Встановлено раціональну кількість вітамінно-мінеральних преміксів: для супів 0,03%, каш — 0,12%, екструдованих виробів — 0,08%, які забезпечують до 50% добової потреби людини у вітамінах A, D, С, Е, В1, В2, В6, В12 фолієвої кислоти, РР, Н.

У визначенні якості враховують зовнішній вигляд, колір концентрату і приготовленої страви, а також її смак, запах і консистенцію. Із фізико-хімічних показників нормують вологість, для солодких страв — вміст загального цукру, загальну кислотність у перерахунку на лимонну кислоту, вміст мінеральних і металодо-мішок, а для обідніх страв — розварюваність від 10 до 25 хвилин. Результати лабораторних досліджень фіксуються у протоколі за затвердженою формою. Протокол складається з трьох частин: описової, результативної, висновку.

Висновок експерта — це вихідний документ лабораторії за результатами митної експертизи на запит (постанову) митного органу. В ньому містяться відповіді на поставлені митним органом запитання.

Висновок митної лабораторії передається митному  органу, який надсилав запит, для остаточного прийняття рішення, и тому числі й класифікаційного [18].

 

 

РОЗДІЛ 5

Визначення  митної вартості товарів, нарахування  мита та митних платежів

5.1 Чинні  нормативні та законодавчі акти, що регулюють порядок нарахування  мита та митних платежів

При переміщенні овочевих пюре через митний кордон України митні органи під час митного контролю і оформлення керуються певною законодавчою базою нормативних документів, які наведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Нормативні документи

Продукт	Тип документа та дата	Назва документа
1	2	3
Овочеві пюре	1. Наказ ДМСУ  від 20 квітня 2005 р. №314 зі змінами  від 18 червня 2008 р. №644 2. Постанова  КМУ від 9 червня 1997р. №574 зі  змінами від 27 квітня 2008р. №439/10719 3. Наказ ДМСУ  від 4 січня 2005 р. №1 зі змінами від 16 жовтня 2008 р. №1155 4. Закон України  від 5 лютого 1992 р. №2097-12 зі змінами  від 18 грудня 2008 р. №694 – VI 5. Закон України  від 5 квітня 2001 р. №2371 – ІІІ  зі змінами та доповненнями  від 4 лютого 2005р.№923 –5	1. «Про затвердження  порядку здійснення митного контролю і митного оформлення товарів із застосуванням ВМД» 2. «Про затвердження  положення про вантажно митну  декларацію» 3. « Про затвердження  порядку застосування уніфікованої  митної квитанції»   4. «Про єдиний  митний тариф»     5. «Про митний тариф України»

 

Ці нормативні документи є основною законодавчою базою щодо митної політики в Україні. Вони регламентують переміщення харчових концентратів через митний кордон України.

5.2 Ідентифікація  товарів, визначення їх митної  вартості 

Товари, що перебувають під митним контролем, транспортні засоби, приміщення, де знаходяться чи можуть знаходитися товари, які підлягають митному контролю, або провадитися чи може провадитися діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а також прилади обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії можуть ідентифікуватися митними органами.

Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставлення штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.

Митний орган, з метою виконання покладених на них завдань, мають право здійснювати ідентифікацію товарів, які знаходяться під митним контролем.

Засоби ідентифікації  повинні відповідати таким вимогам:

- неможливість  підробки відтисків (щодо печаток, штампів, підписів, маркувань);

- неможливість  порушення без видимих слідів  цілісності атрибутів (щодо пломб,  клейких стрічок, замків);

- стійкість  штемпельних і відтискних матеріалів  та засобів письма (паст, чорнил, пломб, клейових покрить) до зовнішніх кліматичних впливів.

Товари повинні  бути ідентифіковані митним органом  відправлення і митним органом призначення. Ідентифікація проводиться для  виключення випадків вилучення товарів  без дозволу митних органів.

Ідентифікація товарів митним органом призначення може проводитися шляхом перевірки засобів ідентифікації митного органу відправлення, проведення ідентифікаційного догляду і здійснення митного контролю та в інших формах, передбачених чинним митним законодавством.

Для ідентифікації товарів та інших предметів при проведенні митного контролю посадові особи митних органів мають право залучати спеціалістів лабораторії регіональних митниць. Митні лабораторії входять до єдиної системи митних органів України.

Відповідно  до покладених на митні органи України завдань, посадові особи, які здійснюють митний контроль, мають право проводити ідентифікацію приміщень, де знаходяться чи можуть знаходитись товари, які підлягають митному контролю.