Маркетинговый анализ деятельности ЗАТ "Чигиринский консервный завод"

 

Рис. 1.3 Показники рентабельність підприємства

 

Таким чином,  ЗАТ « Чигиринський консервний завод », як ми бачимо        за даними фінансової  звітності  2010-2011 рр.,  має позитивні показники роботи, чистий прибуток за 2011 рік склав 1 470 тис. грн. Також по по показникам рентабельності можемо сказати, що підприємство стало ефективніше використовувати кошти і активи. Підприємство є рентабельним, а також має певні фінансові резерви для подальшого розвитку і розширення асортименту продукції.

 

 

 

 

2. АНАЛІЗ КОМПЛЕКСА МАРКЕТИНГА НА ПІДПРИЄМСТВІ                         ЗАТ  « ЧИГИРИНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД »

2.1 Огляд ринку  консервованих овочевих товарів

 

Проведена в 90-х роках  економічна реформа підприємств  харчової промисловості, а також  підприємств, які утворювали їх сировинну  базу і функціонували на умовах виробничо-технологічної  взаємозалежності призвела до їх роз’єднання. Негативні наслідки порушення міжгалузевих зв’язків відчули всі підприємства, як виробники, так і переробники  сільськогосподарської сировини. Ці процеси знайшли своє відображення і на підприємствах овочепродуктового  підкомплексу. Дана ситуація спровокувала проблему забезпечення підприємств  переробної промисловості сировиною, а населення одними з найважливіших  продуктів харчування.

Нині в Україні у секторі переробки овочів та фруктів діє понад 600 виробників, проте крупних та знаних виробників набагато менше. За оцінками експертів ринку, кількість крупних підприємств складає близько 35-45. В останні роки прослідковується тенденція виходу з ринку невеликих виробників, діяльність яких є низькорентабельною (до 10%). Причинами цього є неспроможність стабільно забезпечити себе недорогою сировиною високої якості, а також банками, кришками тощо.

Збільшення виробництва овочевої консервації та розвиток роздрібних мереж торгівлі призводить до росту  попиту на сировину на внутрішньому ринку. У роки, коли з різних причин урожай овочів знижується, на сировинному  ринку загострюється конкуренція  між переробними підприємствами й оптовими компаніями. Природно, що невеликі виробники не завжди здатні запропонувати досить високу закупівельну ціну в умовах подорожчання сировини. З іншого боку, дрібні виробники  не завжди мають можливість налагодити безперебійні поставки своєї продукції  в торговельну мережу, розробити  досконалу маркетингову політику.

 Таким чином, з ринку поступово  зникають дрібні консервні заводи  й консервні цехи. В свою чергу,  великі підприємства, якими часто  володіють успішні торговельні  компанії, мають більше можливостей  організувати закупівлю сировини  при будь-яких коливаннях цін  на ринку, і збут готової  продукції у всіх точках України.

Асортиментний ряд продукції  овочевої консервації дуже різноманітний, і визначається наявним вибором  вітчизняної сировини (огірки, капуста, кабачки, баклажани, перець, томати, квасоля, зелений горошок і, останнім часом, солодка кукурудза й гриби). Найбільш популярними в Україні овочевими  консервами є: зелений горошок, кукурудза, томатна паста, томати, огірки консервовані, кабачкова ікра тощо.

В останні 2-3 роки асортимент консервованих овочів постійно поповнюється рядом нових продуктів. Серед  яких можна виділити моркву в пікантному маринаді, кабачки цілі й різані, квашену капусту з різними  добавками (журавлиною, яблуками, грибами) тощо. Український споживач, незважаючи на стійку прихильність до традицій домашнього консервування, охоче приймає інновації  виробників, тим більше, що продукція  поступово підвищує якість, демонструє привабливий вигляд, має різноманітний  смак.

Виробничі потужності по переробці  овочів зосереджені в областях, що традиційно займаються вирощуванням цих  культур. Це дозволяє значно скоротити  витрати на доставку сировини з інших  регіонів.

Основні виробничі потужності по переробці овочів зосереджені  у південних областях. Найвища  концентрація помідорових плантацій  спостерігається у Херсонській  і Одеській областях, на яких припадає більше третини їхнього валового збору, і близько 80% всіх поставок в інші регіони,

джерело: дані Мінагрополітики України (рис. 1.4).

Рис. 1.4 Основні виробничі потужності по переробці овочів консервованих натуральних, т.

                      

Аналогічна ситуація спостерігається  у сегменті маринованої плодоовочевої  продукції. Частка 6 областей (Черкаська, Херсонська,  Полтавська, Закарпатська, Вінницька й Одеська) у загальному обсязі виробництва маринованих  овочів і грибів у 2009-2011 рр. становила близько 70-72%. Для порівняння - частка цих же областей у 2008 році становила лише 56%.

Спостерігається стрімке  зростання промислового консервування  самої суттєвої складової - овочів натуральних: помідорів, томатної пасти, солодкої кукурудзи, зеленого горошку, квасолі, різних закусок, ікри з кабачків і баклажанів, лечо та ін.

Таким чином, ринок овочевої консервації успішно розвивається, про що свідчить зростання виробництва й експорту. Певними обмеженнями в його розвитку виступають традиційно великий обсяг виробництва домашньої консервації в Україні, чітко виражена сезонність реалізації промислової консервації, повільний розвиток сировинної бази. Однак ріст платоспроможності населення в Україні й сусідніх країнах СНД, успішний розвиток експорту в країни далекого зарубіжжя, повинні забезпечити успішний розвиток даного ринку й у наступні роки.

Ефективність діяльності ринку овочевої консервації в  сучасних ринкових умовах залежить від  багатьох складових: наявності надійного  зв’язку із виробниками сировини; отримання достатньої кількості  і відповідної якості сировини, за доступною ціною; обсягу виробництва  продукції та глибини її переробки; організованої роботи маркетингових  служб та ін.

Україна має декілька основних конкурентних переваг щодо розвитку експорту  сільськогосподарської продукції: сприятливі кліматичні умови,

 багаті сільськогосподарські  ресурси, досягнутий прогрес в  галузі сільськогосподарської торгівлі, а також близькість до основних  іноземних ринків.

Головною перевагою експорту при порівнянні його з іншими маркетинговими каналами збуту плодоовочевої продукції  є те, що експорт дає можливість реалізувати великі об'єми продукції  за привабливими цінами. Проте існують  певні перешкоди, які обмежують  вихід української сільськогосподарської  продукції, зокрема плодоовочевої  консервації, на зовнішні ринки: 

1. неузгодженість стандартів якості продукції, які існують в Україні, з міжнародними стандартами;
2. відсутність якісної тари та збільшення витрат на транспортування;
3. недосконалість механізму повернення ПДВ;
4. відсутність системи забезпечення сировиною та висока залежність від погодного фактору; 
5. відсутність оптової ринкової інфраструктури, яка сприяла б створенню та розширенню експортних ринків.

Однією з причин активізації  зовнішньоекономічної діяльності є  підвищення рівня інвестування плодоовочевого сектору в Західному регіоні, а також зростання економічних  показників у країнах, куди експортується  українська плодоовочева консервація. До таких країн відносяться країни Балтії, Росія, Казахстан, де середні  темпи зростання економіки становлять 7-10 %. Основну частку в експорті перероблених овочів та фруктів складають соки - близько 60-65%.

На даний час зростає питома вага країн далекого зарубіжжя. Основними країнами, куди експортує Україна свою продукцію, є Росія, Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Німеччина, Ізраїль, США.  Росія сьогодні є основним експортним ринком для плодоовочевої консервації України, що обумовлюється географічної близькістю, традиційними торговими відносинами, а також наявним попитом.

Якщо говорити про структуру  експорту, за виключенням соків, то за обсягами експорту лідирують овочеві  консерви – близько 25% від загального обсягу плодоовочевих консервів, сюди можна віднести кабачкову ікру, горошок, кукрудзу, огірки, томат. На другому  місці - соуси та кетчупи на томатній основі – від 20% від загального обсягу експорту і 20% - фруктові консерви.

Також присутня позитивна  тенденція зростання експортних поставок фруктових консервів. Найбільшою популярністю користується продукція  з яблук (25-30 %), вишні (10-12 %), полуниці (12 %), абрикосів  (10 %), черешні (5 %) тощо.

На сьогоднішній день робота з країнами ЄС можлива через партнерство  з компаніями, які вже мають  певні канали збуту. Можливим є вихід  на ринок ЄС продуктів, спрямованих  на задоволення попиту у певних нішах (з переробки та експорту органічно  вирощених продуктів).

 

Таблиця 1.5 Експорт овочевої консервації з України, тис. т

Види овочевої консервації	Роки
	2009	2010	2011
Огірки, перець, гриби та інші маринади	16,8	23,4	21,7
у тому числі огірки консервовані	7,9	11,3	7,5
Томати, томатна паста	1,1	1,9	2,8
Гриби	0,02	0,08	0,08
Цукрова кукурудза, зелений  горошок, квасоля, ікра кабачкова/баклажанна, лечо, овочеві суміші й закуски	13,3	19,1	21,0
Кетчуп	11,8	16,4	14,8

 

Збільшення прибутку овочепродуктового  під комплексу прямо залежить від кількості переробної сировини, її вартості, а також витрат, пов’язаних з переробкою овочів і реалізацією  кінцевої продукції. Ефективна діяльність переробного підприємства значною мірою залежить від завантаження його потужностей. Отже, провідне місце в овочепродуктовому підкомплексі належить виробникам сировини, їх економічні інтереси слід враховувати в першу чергу.

На сьогоднішній день, в овочепродуктовому під комплексі  нашого регіону співпраця між  виробниками і переробниками  овочевої продукції відбувається по такій схемі дивитись рисунок 1.5.

Рис. 1.5 Співпраця між виробниками і переробниками овочевої продукції

 

Налагодження взаємовигідних економічних стосунків між виробниками  овочевої сировини, засобів виробництва, переробними підприємствами та збутовими  організаціями сприятиме стабілізації розвитку АПК, нарощуванню обсягів  виробництва, а також забезпечення населення високопоживними овочевими  продуктами.

 

2.2 Аналіз конкурентів 

 

Нині в Україні у  секторі переробки овочів та фруктів  діє понад 600 виробників, проте крупних  та знаних виробників набагато менше. За оцінками експертів ринку, кількість  крупних підприємств складає  близько 35-45. В останні роки прослідковується тенденція виходу з ринку невеликих  виробників, діяльність яких є низькорентабельною (до 10%). Причинами цього є неспроможність стабільно забезпечити себе недорогою  сировиною високої якості, а також  банками, кришками тощо

Високу питому вагу у виробництві  овочевої консервації має Черкаська  область (20% ринку), де зосереджені такі потужні підприємства, як група компаній „Верес”, ЗАТ „Чумак” (філія), НП „Агроспецпроект” (ТМ „Бабусин продукт”, „Веселий фермер”, „ASP”), ЗАТ „Чигиринський консервний завод” (ТМ „Чигирин”), Уманський консервний комбінат (ТОВ „Таврійська продовольча компанія”) та ін. (рис. 2.9). Таким чином, п'ять областей виробляють близько 75% консервованих натуральних овочів у загальному обсязі їхнього виробництва, дані Мінагрополітики України, див. рис 1.6

 

Рис. 1.6 Концентрація виробництва маринованих овочів та грибів в Україні, т

 

Станом на першу половину 2011 року, за оцінками операторів, 60-65% ринку натуральних овочевих консервів, томатної пасти, кетчупів/соусу займає продукція групи компаній „Верес”, ЗАТ „Чумак”, ВАТ „Волинь-Холдинг”, ВАТ „Луцьк Фудз” і ЗАТ „Одеський консервний завод”, дані представлені на рисунку 1.7.

Рис. 1.7 Ринок натуральних консервованих овочів в Україні, 2011 рік, %

 

 На сьогоднішній день  основна конкурентна боротьба  на українському ринку плодоовочевої  консервації відбувається між  вітчизняними компаніями.

Незважаючи на значну кількість  підприємств, що випускають плодоовочеву консервацію, коло лідерів досить вузьке і замикається практично на декількох  консолідованих корпораціях, які відіграють провідну роль у виробництві овочевих і фруктових консервів з розкрученими брендами.

До числа основних гравців  ринку на даний момент можна віднести групу компаній «Верес», що займає близько 27-30% ринку, ЗАТ „Чумак” (20-25%), холдинг  „СЭВ” (ЗАТ „Крафт”) - 10% і ЗАТ  „Ніжинський консервний комбінат” (5% ринку). Решту частку ринку займають невеликі заводи й компанії, дані представлені на рисунку 1.8.

Рис. 1.8  Ринок консервованих овочів в Україні,  2011 рік, %

 

 Частина з них намагається  модернізувати діючі виробництва,  щоб закріпитися на досягнутому  рівні. Інші або зупиняють своє  виробництво, або вже зараз  поглинаються більшими компаніями. Необхідно відзначити, що на ринку  плодоовочевої консервації відсутні  лідери серед підприємств малої  та середньої потужності, що можуть  сьогодні боротися за значну частку ринку.