Призначення редакторів електронних таблиць. Зведені таблиці. Структура документа Excel

      – сформованої ситуації на ринку страхових послуг (скільки в м. Донецьк діє страхових організацій);

      – стану й тенденції економічного і соціального стану в регіоні (скільки в м. Донецьку пенсіонерів, студентів і т.п.);

      – можливості успішної роботи страхової компанії в даному регіоні і в даних умовах (створити страхове товариство, дочірню фірму або представництво).

      Відділ  маркетингу, при оцінці ситуації на ринку страхових послуг повинен виходити з того, скільки страхових компаній діє в даному регіоні, яка сфера надаваних ними послуг (види страхування), який основний соціальний прошарок населення, яке його добробут і т.п.

      При оцінці потенційного страхового поля (максимальна кількість об'єктів – дач, автомобілів тощо.), яке може бути охоплено страхуванням, відділом маркетингу повинні бути виявлені демографічні, соціальні, економічні, психологічні та ін. особливості регіону. З'ясовуються також доходи сімей, число дітей, школярів, кількість очікуваних весіль та ін. Враховується наявність предметів тривалого користування (телевізорів, холодильників і ін.) [2].

      Відділ маркетингу – це діяльність не тільки з обліку існуючого попиту на страхові послуги, але і по формуванню страхового попиту в певній галузі страхування. Складовою частиною функцій відділу маркетингу є також проведення соціологічних і соціально демографічних обстежень населення (вивчення страхових інтересів фізичних і юридичних осіб шляхом опитування населення та організацій). Обстеження може бути суцільним або вибірковим, за допомогою анкетування або усно, шляхом індивідуального опитування та ін.

      Система організації відділ маркетингу – це постійно діюча система взаємозв'язків людей (менеджерів, страхових агентів, брокерів і т.п.); безперервний потік інформації, що забезпечує аналіз, оцінку і оптимальний вибір рішень для здійснення маркетингових заходів.

      Практичний  менеджмент страховика спирається на наступні основні принципи:

      – глибоке вивчення кон’юнктури ринку;

      – сегментацію страхового ринку (виділення секторів за видами страхування життя, здоров'я, майна, відповідальності);

      – гнучке реагування на запити страхувальників (аналіз й облік соціально демографічних, регіональних та інших факторів);

      – інновацію (вдосконалення, модифікація, пристосування страхових продуктів (послуг) до вимог туристичного ринку).

      Все зростаюче значення маркетингу в  страхуванні обумовлюють доцільність  і необхідність існування в структурі страхової компанії відділу маркетингу, яка поєднує дії страхової компанії в області реклами, вивчає і освоює страховий ринок, формує тарифи і види послуг, визначає перспективи розвитку страхової компанії.

      Основними функціями відділу маркетингу при цьому повинні бути:

      1. Вдосконалення ринку страхових послуг.

      2. Реклама страхових послуг.

      3. Проведення організаційно-масової роботи з продажу страхових полісів.

      Резюмуючи сказане, можна зазначити, що відділ маркетингу існує насамперед для гнучкого реагування (пристосування) діяльності страхової компанії до мінливої економічної ситуації в країні і на страховому ринку з метою отримання максимального прибутку від страхових операцій.

      Виходячи  з основної мети страхової компанії випливає, що в завдання відділу маркетингу входить здійснення ряду дій з тим, щоб зацікавити страхувальника в укладенні договору саме з даними страховиком, а не з його конкурентом. До таких дій відносяться: збір, обробка й аналіз інформації про страховому ринку, наявному попит на страхові послуги, який не повинен перевищувати пропозицію; прогнозування кон'юнктури на страхові послуги; вивчення потенційних можливостей страхової компанії; планування власної ділової стратегії відповідно до станом кон'юнктури страхового ринку та ін. Тобто відділом маркетингу страхової компанії є свого роду мозковим центром, генератором рекомендацій з життєво важливих питань поточної і перспективної комерційної діяльності страховика [3].

      Визначення  ринку страхових послуг є найбільш важливим напрямком маркетингу. Його вивчення та аналіз повинні починатись з виявлення місць попиту на страхові послуги, мотивації страхових інтересів, наскільки вже задоволений цей попит страховими компаніями-конкурентами. Виявлення потенційного попиту на страхові послуги повинно починатися з вивчення місцевого страхового ринку (місто, район і т.п.), а потім зовнішнього страхового ринку (регіони, області, країни близького зарубіжжя) і в остаточному підсумку аналізу повинні піддаватися ситуація і тенденції розвитку світового страхового ринку [4].

      Важливим напрямком діяльності страхового маркетингу є вивчення потенційних можливостей компаній-конкурентів. Для цього на кожну потенційну страхову компанію – конкурента заводиться спеціальне досьє, збираються дані офіційної статистики (публікації балансів страхових компаній, інтерв'ю керівників страхових компаній тощо.).

      Зібрана інформація про компанії-конкурентів дозволяє робити експертні прогнози поведінки конкурентів на страховому ринку, судити про ємності і ступеня його освоєння страховиками за видами страхування.

      На  підставі аналізу інформації станом попиту на страхові послуги і з урахуванням власних фінансових можливостей страхова компанія розробляє план ділової стратегії по освоєнню страхового ринку, який включає наступні розділи:

      1. Визначення стратегії на даний період.

      2. Відбір найбільш перспективних видів страхування.

      3. Вибір оптимальних каналів надання страхових послуг (утворення філій, дочірніх фірм, представництв тощо.).

      4. Визначення стимуляторів попиту на послуги (зниження тарифів, надання бонусу і ін.).

      5. Вибір інструментів конкуренції (реклама, комісійні винагороди і т.п.).

      6. План активізації, залучення нових страхувальників і продовження діючих договорів.

      7. Розрахунок рентабельності страхової компанії.

      8. Техніко-економічного обґрунтування (кошторис) маркетингових та інших витрат (на рекламу, залучення фахівців, консультантів та ін.).

      9. Порядок контролю за виконанням плану [5].

      Таким чином, за допомогою відділу маркетингу забезпечується координація діяльності всіх структурних підрозділів страхової компанії, поєднуючи їх в єдину інфраструктуру, що дозволяє керівництву страхової компанії цілеспрямовано впливати на страховий ринок з метою його освоєння. 

      2.3. Аналіз основних вимог для ефективного управління якістю послуг

      Якість сервісу – головний елемент глобальної стратегії в Україні та у всьому світі. АХА проводить регулярне опитування клієнтів, які отримали відшкодування, з метою визначити наскільки їх задовольнив рівень сервісу компанії. за даними на 4й квартал 2010 року 86% клієнтів задоволені якістю обслуговування в компанії. при цьому компанія проводить подальшу роботу з удосконалення своїх бізнес-процесів. У планах «АХА Страхування» на поточний рік — підвищення «якісної планки» сервісу та досягнення вищого рівня частки клієнтів, задоволених якістю врегулювання в компаніях групи.

      Основне завдання страхування як спеціалізованої  галузі економіки - створення ефективної системи страхового захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у Росії, що забезпечує реальну компенсацію збитків, шкоди), заподіяних в результаті різних видів діяльності, непередбачених природних явищ, техногенних аварій, катастроф, негативних соціальних обставин і пригод, а також у формуванні необхідної для економічного зростання надійної і стабільної господарської середовища [6].

      В той же час унікальність страхового механізму полягає в тому, що він  може не тільки виконувати функцію  захисту майнових інтересів підприємств  і громадян, але і вирішувати багато з макроекономічних завдань держави. У цьому зв'язку в країнах з ринковою економікою страхування грає роль одного із стратегічних секторів економіки у вирішенні соціальних і фінансових завдань держави в цілому.

      Основне завдання страховика - надавати страхові гарантії для всіх суб'єктів господарювання і населення країни. При цьому страховикам доводиться здійснювати свою діяльність у тих же нестабільних макроекономічних умовах. У зв'язку з цим страховим організаціям надзвичайно важливо забезпечити стійке і прибуткове розвиток власного бізнесу в довгостроковій перспективі шляхом побудови та реалізації ефективної стратегії.

      Але зручніше визначити якість продукту ніж якість послуги. Тому споживачу  потрібні гарантії. Основною гарантією  страхової послуги є договір (страховий поліс).

      Тому  розглянемо основні принципи [7].

      Договір страхування є юридичним фактом, що породжує страхове зобов'язання.

      Страховий договір – це угода між страхувальником і страховиком про те, що страховик зобов'язується при страховому випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплатити страхові внески (страхову премію) у встановлені терміни.

      Договір страхування, як і будь-який інший договір, здійснюється в результаті взаємної згоди сторін, їх збігу воль і волевиявлень. При цьому угода має бути досягнуто за всіма істотними умовами договору і виражено в необхідної законодавцем формі. АХА при укладанні договорів страхування зі своїми клієнтами зазвичай застосовують розроблені ними стандартні форми договорів за окремими видами страхування. Такі договори найчастіше відображають умови правил страхування, на підставі яких страховики мають право укладати страхові договори відповідно до виданої ліцензії.

      При укладення договору майнового страхування між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто угоду:

      1) про певне майно або іншому  майновий інтерес, що є об'єктом страхування;

      2) про характер події, на випадок  настання якого здійснюється страхування (страхового випадку);

      3) про розмір страхової суми;

      4) про термін дії договору.

      При укладанні договору особистого страхування  між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто угоду:

      1) про застраховану особу;

      2) про характер події, на випадок  настання якої в житті

      застрахованої особи здійснюється страхування (страхового випадку);

      3) про розмір страхової суми;

      4) про термін дії договору.

      Юридичне  значення істотних умов полягає в  тому, що відсутність хоча б одного такого умови не дозволяє вважати договір укладеним [8].

     Договір страхування, як будь-яка угода, має відповідати умовам дійсності угод, передбачених цивільним законодавством України.

     Законодавство встановлює спеціальні вимоги до форми  договору страхування: він повинен  бути укладений письмово. Це означає, що договір страхування може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфної, телефонної, електронній чи іншій зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором.  Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо на письмову пропозицію однієї із сторін укласти договір (оферту) інша сторона замість письмової відповіді вчинила дії, які вона повинна була зробити у відповідності з пропонованих їй договором: наприклад, сплатила відповідну суму грошей (страхову премію) тощо. – такі дії будуть вважатися згодою укласти договір (акцептом) [9].

     Таким чином, письмовий акцепт страхувальником  пропозиції страхової компанії про укладення страхового договору необов'язковий, досить зробити дії, які має здійснити страхувальник для виконання договору (сплатити страхову премію, страховий внесок), якщо необхідність письмової відповіді (акцепту) не обмовляється в оферті. Слід мати на увазі, що не будь-яке пропозицію страхової компанії укласти договір можна розцінювати як оферту: так, реклама та інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, не можуть вважатися офертою, так як законодавство розглядає таку рекламу лише як запрошення робити пропозиції. Однак якщо рекламна пропозиція містить всі істотні умови договору страхування і в ньому явно вбачається воля страхової компанії, що робить таку пропозицію, укласти договір на зазначених умовах з будь-яким, хто відгукнеться, така пропозиція вважається офертою (так званої публічної офертою).