Призначення редакторів електронних таблиць. Зведені таблиці. Структура документа Excel

 

      Аналізуючи  вищенаведену таблицю можна зробити  наступні висновки.

      Дуже  цікавою спостерігати за динамікою собівартості на підприємстві в аналізовані роки (Рис. 2.1). Якщо в 2008 році вона складала 562,5 тис. грн., то в 2009 році вона збільшилась на 117,7 %, а в 2010 році собівартість збільшилась на 92 % в порівнянні з 2009 роком.

      

      Рис. 2.1. Динаміка собівартості підприємства за 2008–2010 рр. 

      Одним з показників прибутковості діяльності підприємства є прибуток, він свідчить про успішність його діяльності, яка досягається, якщо доходи перевищують видатки.

      Зростання прибутку визначає зростання потенційних  можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. За прибутком визначається частка доходів засновників і власників, розміри дивідендів та інших доходів.

      Прибуток  створює певні гарантії для подальшого існування та розвитку підприємства. Кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає, який прибуток, який дохід воно зможе отримати. Але низка факторів (економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників та інші) спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів головним чином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

      

      Рис. 2.2. Динаміка чистого прибутку підприємства за 2008–2010 рр. 

      Аналіз  прибутку показав підвищення в кожному  році. В 2008 році він складав 3454,1 тис. грн., в 2009 році – 10006,2 тис. грн., а в 30977,7 тис. грн., що свідчить про ефективну  роботу компанії.

      Загальна  сума прибутку знаходиться також під взаємодією численних внутрішніх чинників: зміни обсягу, асортименту, якості, структури виробленої та реалізованої продукції, ефективності використання виробничих ресурсів і багато чого іншого. Тож, головне призначення прибутку в сучасних умовах господарювання – це також віддзеркалення ефективності виробничо-збутової діяльності.

      

      Рис. 2.3. Динаміка дебіторської заборгованості за 2008–2010 рр. 
 

      Тож, як ми бачимо, дебіторська заборгованість в 2009 році зросла на 45,5 % порівняно з 2008 роком, а в 2010 році цей зріст був більшим і склав 383,4 % порівняно з 2009 роком . Зріст дебіторської заборгованості зрозумілий, беручи до уваги зовнішні фактори, економічні труднощі, кризу.

      

      Рис. 2.4. Динаміка кредиторської заборгованості за 2008–2010 рр. 

      Ми  бачимо збільшення кредиторської заборгованості у 2009 році на 45,5 %, це пов’язано з кризисним становищем країни, партнерам теж тяжко віддавати заборгованості. Зменшення  ми можемо помітити у 2010 році на 61,6 % і стала менш, ніж у 2008 році, значить компанія ефективно скоординувало свою дію й вийшли з кризи (Рис. 2.4).

      Рентабельність  підприємства – найбільш узагальнюючий  показник його діяльності. В ньому  синтезуються всі фактори виробництва  і реалізації продукції, оборотність  господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів. Отже показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

      Розраховувався  показник загальної рентабельності за формулою:

,     (2.1)

     де ф. 2 – звіт про фінансові результати;

     стр. 220, 035. – номер строки звіту про фінансові результати.

      

      Рис. 2.5. Рентабельність підприємства за 2008–2010 рр. 

      Як  бачимо, рентабельність, як деякі показники, в 2009 році збільшилась і теж саме очікувало підприємство в 2010 році. Виходячи з цього можна дати прогноз, що в наступні роки підприємство буде працювати ефективно, та покращувати свою діяльність.

     Для визначення поточної ліквідності підприємства необхідно використовувати наступну формулу:

,  (2.2)

     де ф. 1 – баланс підприємства;

     стр. 280, 080, 620, 430, 630 – номер строки балансу.

      

      Рис. 2.6. Ліквідність підприємства за 2008–2010 рр.

      Можна помітити зменшення ліквідності  підприємства у 2010 році на 45,5%, це може буди пов’язано з підвищеною заробітною платою, собівартістю. Компанія має  більшу кількість витрат.

      

      Рис. 2.7. Середня заробітна плата за 2008–2010 рр. 

      Як  бачимо, середня заробітна плата в кожному році вище попереднього, це можна пояснити більшим прибутком, об’ємом роботи, який потребує більше часу і кваліфікації, а гарна робота персоналу підвищує імідж компанії.

      В останні два десятиліття в  країнах Заходу надзвичайний наголос  робиться саме на підвищення продуктивності, а не лише досягнення високої прибутковості. В умовах складного ринку прагнення забезпечити високу прибутковість фірми на шкоду продуктивності призводить до того, що позиції прибутковості будуть втрачені.

      

      Рис. 2.8. Продуктивність праці підприємства за 2008–10 рр. 

      Продуктивність праці в компанії в 2009 році збільшилась на 74,2 %. В 2010 році продуктивність збільшилась на 143,2 % порівняно з 2009 роком. Не дивлячись на тяжку економічну ситуацією, компанія не відчула нестачу замовлень, що може зменшити показник продуктивності.

      Підвищення  продуктивності залишається основним джерелом прогресу країн, що підсилюють позиції  в умовах зростаючої конкуренції на світових ринках, реального економічного зростання, найкращим засобом ослаблення інфляційних процесів і підвищення добробуту.

      Тож, ми провели аналіз основних техніко-економічних показників «АХА Страхування».

      Як  бачимо, в 2010 році спостерігається значне збільшення практично всіх показників порівняно з 2008 роком не дивлячись на причини спаду, що почався в 2008 році. Економічна криза дуже гостро відбилися на діяльності підприємства подорожчання кредитів, економічні труднощі компаній-орендарів, падіння інвестиційної привабливості галузі, а також відкладений попит покупців. Причинами різкого спаду обсягів робіт для підприємства стали відсутність інвестицій, нестача коштів. Зараз доробляються проекти, які вже були на половину готові ще на початку року. Іншими словами основна діяльність – це завершення старих проектів, кількість нових забудов – мінімальна.

     В 2010 році спостерігається підвищення по основній частині аналізованих показників. Компанія в 2010 році менш рентабельна, витрати в цьому році збільшились у порівнянні 2008–2009 рр. Враховуючи той факт, що показники виробничо-економічної діяльності «АХА Страхування» мають в 2010 році тенденцію зросту, компанії слід зосередити увагу на тих аспектах діяльності, які допоможуть підтримувати й розвивати тенденцію зросту. 

      2.2. Характеристика відділу маркетингу

      Страхова  послуга - це товар, де страховик продає своє зобов'язання відшкодувати збиток страхувальникові при настанні страхового випадку, а страхувальник сплачує  страховикові за зобов'язання певну суму у вигляді страхового внеску (платежу, премії), яка виражається в величиною страхового тарифу.

      Маркетинг і реклама як інтегральний метод  дослідження і впливу на страховий  ринок використовуються в основному  при ринковій економіці з метою  отримання максимального прибутку.

      В даний час найбільше поширення  отримали два смислових значення відділу маркетингу. Перше – визначає маркетинг як одну з основних функцій діяльності страхової компанії – її збутову діяльність. Друге – розглядає як комплексний підхід до питань організації та управління всією діяльністю страхової компанії. За такої інтерпретації призначення відділу маркетингу може бути визначений як ряд функцій страхової компанії, що включають у себе планування, ціноутворення, рекламування, реалізацію страхових полісів тощо.

      Напрямки і функції відділу:

      – орієнтація страхової компанії на кон'юнктуру ринку,

      – максимальна пристосування розроблювальних умов страхування до окремими видами страхування та потенційним страховим інтересам.

      Виходячи  з викладеною концепції і досвіду застосування маркетингу, процес його може бути зведений до двох основних функцій:

      – формування попиту на страхові послуги,

      – задоволення страхових інтересів.

      Формування  попиту – це цілеспрямований вплив (реклама, виставки тощо.) на потенційних покупців з метою підвищення попиту до бажаного рівня.

      Стосовно  до страхового ринку ця функція включає  в себе цілий ряд заходів щодо залучення клієнтури як потенційних  страхувальників до послуг даного страхового товариства або страхової компанії. У цьому випадку страховою компанією використовуються всі дозволені методи та засоби (цілеспрямована реклама; диференціація тарифів на страхові послуги; організація виставок, презентацій, пропозиції страхових послуг з різними формами спільного торговельного, технічного, юридичного обслуговування та ін.).

      Стратегія і тактика маркетингу полягає  в даному випадку не тільки в заволодінні  страховим ринком, але і в здійсненні постійного контролю над формуванням  попиту, щоб у потрібний момент перебудувати стратегічні програми і тактику конкурентної боротьби.

      Задоволення страхових інтересів реалізується з допомогою високої культури страхового обслуговування, чіткої організацією роботи страхової компанії, підтриманням іміджу страховика та ін.

      Культура  страхового обслуговування починається з формального акта зустрічі та бесіди працівника страхової компанії або його представника (агента) з потенційним страхувальником; оформлення укладеного договору купівлі-продажу страхового поліса. Чільним принципом більшості страхових компаній є при цьому те, що будь-який відвідувач страхової компанії або клієнт страхового агента є потенційним страхувальником. Від того, як зустрінуть відвідувача в страховій компанії, як буде вести розмову страховий агент з клієнтом, який справить враження на нього інтер'єр офісу - величезною мірою залежить, чи стане цей відвідувач страхувальником даної компанії або він піде до страховика-конкурента. Тому не випадково вважається в службі маркетингу, що страхове обслуговування на високому рівні є одним з основних складових задоволення інтересів потенційних страхувальників.

      Однак слід зауважити, що підвищення рівня  сервісу і його мотивація неминуче вимагають збільшення витрат на утримання  страхової компанії. Тому завдання керівництва страхової компанії входить знаходження оптимального співвідношення між рівнем обслуговування і факторами, пов'язаними з обслуговуванням.

      У свою чергу, завданням служби маркетингу страховика є визначення закономірності співвідношення економічних факторів обслуговування.

      Якщо  попит на страхові послуги починає падати, служба маркетингу страховика виявляє причини такого падіння та приймає відповідні заходи, спрямовані на усунення цих причин. Такими заходами можуть бути поліпшення іміджу страхової компанії, перегляд розміру страхового тарифу, підвищення якості обслуговування і т.п.

      Оскільки  одним з основних компонентів  маркетингу є продаж страхових полісів (укладання договорів страхування) і так званий промоушн (сприяння в продажу), то для маркетингу необхідні  точні знання:

      – потреб потенційних страхувальників (наприклад, чи потрібно в м. Донецьк страхування іномарок або нічних клубів);