Проблеми соцiально-економiчного розвитку малих монофунцiональних мiст та шляхи iх вирiшення

   2.2.2.2. Водопостачання та водовідведення

   Сучасний  стан водопровідно-каналізаційного  господарства селища характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання і водовідведення, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

   Рівень  забезпеченості населення селища централізованим питним водопостачанням та каналізацією станом на 1 січня 2009 року представлений в табл. 2.6.

   Таблиця 2.6

Середньодобова  характеристика мережі водопостачання та водовідведення

смт Олександрівка

тис.м³/добу

   Якщо  проаналізувати дані табл. 2.6, то можна  зробити висновок, що потужності мереж  водопостачання та водовідведення використовуються не на повну потужність, що дозволяє додатково підключати споживачів.

   Разом з цим, слід зазначити, що 24,2% мережі водопостачання та 46,7% мережі водовідведення перебуває в аварійному стані. Це пов’язано з тим, що планово-попереджувальні роботи у зв'язку зі складним фінансовим станом підприємства «Моноліт» виконуються на 20% до необхідного обсягу. Такий технічний стан водопровідних систем призводить до значних втрат питної води. За 2007-2008 роки втрати води з водопровідних мереж селища склали близько 27,0%. Крім того, в натуральних показниках реалізація питної води зменшується у зв'язку з встановленням лічильників, що призводить до більш економного використання води, а також за рахунок природних умов зменшення подачі води. Так у 2008 році обсяг водопостачання населенню зменшився на 2,1%, іншим споживачам – на 2,6%, до відповідних показників 2007 року. 
 

    2.2.2.3. Зовнішнє освітлення смт Олександрівка

   Довжина вулично-дорожньої мережі, обладнаної зовнішнім освітленням складає 26,6 км, з яких станом на 1 січня 2009 року у робочому стані знаходилось 2,8 км, або 10,4% до загальної довжини вулиць і доріг                                 (при середньому показнику по Україні - 52,7%). Кількість світлоточок на мережах складає 15,255 тис. од., з них: 10,931 тис. од. - лампи розжарювання (71,6 % від загальної кількості); 1,54 тис. од. - ртутні (10,1 %); 2,758 тис. од. - натрієві (18,1%); 0,026 тис. од. - люмінесцентні (0,2%).

   Експлуатацію  мереж зовнішнього освітлення у 2008 році здійснювало                    комунальне підприємство «Моноліт». На поліпшення стану зовнішнього освітлення у 2008 році було використано 12,5 тис. грн. бюджетних коштів та коштів підприємств. Протягом року здійснені заходи по відновленню роботи 2,1 км електромереж та 36 шт. світлоточок. Основні напрямки у сфері зовнішнього освітлення визначені заходами щодо поліпшення зовнішнього освітлення смт Олександрівка, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2004 року № 761-р, якими передбачено: проведення інвентаризації мереж зовнішнього освітлення                 (2008-2009 роки); щорічне визначення конкретних об'єктів, обсягів та здійснення ремонтно-відновлювальних робіт; запровадження енергозберігаючих технологій і обладнання, конкурсних та договірних засад при проведенні робіт; забезпечення схоронності існуючих  мереж та належної їх експлуатації.

   Разом цим, систематичне недостатнє фінансування зазначеного виду робіт призвело до того, що освітлюється лише центральна вулиця селища, а також під’їзні шляхи до автостанції та залізничної  станції. Інші вулиці селища з настанням темного періоду доби перетворюються у сполошну темряву, що негативно впливає на криміногенну ситуацію. 
 

2.2.2.4. Стан поводження з твердими побутовими відходами

   У селищі щороку утворюється майже 1,5 тис. куб. м твердих побутових відходів. На даний час на двох звалищах смт Олександрівка, площею 2,3 га, накопичилося понад 10 тис. тонн промислових і побутових відходів. Але на  сміттєзвалищах не проводиться розділення відходів, в результаті чого неможливо здійснити утилізацію близько 70% скла, макулатури, жесті та інших відходів. При цьому, частка вторинної сировини в загальному споживанні ресурсів становить 13-14%. Тверді побутові відходи потенційно містять у собі папір, текстиль, чорні та кольорові метали, скло, поліетилен та інші цінні компоненти, повернення у господарський оборот хоча б частини яких економічно та екологічно доцільно.

   Разом з цим, значна частина побутових відходів концентрується на стихійних сміттєзвалищах, які формуються, як правило, у приміській смузі, приватному житловому секторі, зонах відпочинку та в інших місцях.

   Значна  частина твердих побутових і  промислових відходів вивозиться на сміттєзвалища самовивозом без  дотримання норм і правил складування, тверді відходи складуються у  природних рельєфних утвореннях - балках, ярах, долинах річок. Крім того, сміттєзвалища є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод, практично на жодному з них не знешкоджується фільтрат. Органічна речовина у складі твердих побутових відходів захороняється на звалищах без видалення міграцій, що призводить до забруднення ґрунтових вод фільтратом та навколишнього середовища біогазами в результаті біотермічного аеробного розпаду органічних речовин.

   Майже всі сміттєзвалища потребують невідкладної реконструкції, а відпрацьовані – рекультивації.

   Санітарна очистка селища, вивезення сміття, реконструкція сміттєзвалищ та будівництво полігонів і сміттєсортувальних станцій стало проблематичним питанням, збирання і переробка сміття - збитковою галуззю. Основними причинами ситуації, що склалася в селищі зі збиранням, використанням, утилізацією та захороненням відходів, є:

   слабкий розвиток індустріальних методів переробки  твердих побутових і промислових  відходів;

   недостатня  потужність сміттєзвалищ та сучасних полігонів переробки  твердих побутових відходів;

   відсутність у достатній кількості полігонів  для захоронення промислових  відходів;

   відсутність централізованої системи контролю за утворенням, перевезенням, розміщенням  та утилізацією відходів;

   недостатньо розвинута система збору та заготівлі вторинних ресурсів; відсутність дійових економічних і законодавчих важелів для створення маловідходного виробництва, максимальної утилізації відходів. 
 

   Збирання  твердих побутових відходів у  селищі здійснює КП «Моноліт» Рухомий  склад підприємства застарілий, автомобілі відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. Тому, для вирішення питання системи управління у сфері поводження з побутовими твердими відходами, потрібен комплексний підхід. Соціально-економічна, екологічна та санітарно-епідеміологічна ситуація вимагають вдосконалення організації і впровадження системи високоефективної санітарної очистки території селища, розробки схем санітарної очистки, необхідності подолання психологічного бар'єру у свідомості населення про невичерпність ресурсів і вільних земель, низької культури побуту.  
 

2.2.2.5. Підтоплення територій смт Олександрівка

   В селищі внаслідок змін природної рівноваги у водному балансі територій, а також техногенних факторів, відбувається підтоплення значних територій у житлових та промислових зонах. Підтоплення створює складні умови для проживання, завдає великої моральної шкоди, створює соціальну напругу серед населення, завдає значних матеріальних збитків інфраструктурі селища, погіршує стан навколишнього природного середовища. Внаслідок підйому рівня ґрунтових вод на деяких ділянках активізувалися зсувні явища, збільшується засолення ґрунтів та заболочування територій, росте кількість випадків просідання будівель і споруд. Найбільші підтоплювані території в                         смт Олександрівка: вулиці Молодіжна, Герцена, Свободи, Перемоги, Лесі Українки. Особливої гостроти проблема підтоплення набула у 2004 та на початку 2005 року, коли було зафіксовано ускладнення ситуації, пов'язаної з надмірними дощовими опадами, весняною повінню та відсутністю надійного водовідведення. Площі підтоплених територій, що потребують термінового захисту в зазначених територіях населеного пункту, відповідно, складають               1.2,  1.0,  1.8 та 3.5 га на яких розташовано 55, 10, 17 та 85 будівель і споруд і в яких проживає 163, 21, 43 та 212 осіб.

   Для відведення поверхневих вод в  смт Олександрівка необхідно будівництво переходу через територію вулиці Свердлова з подальшим відведенням поверхневих вод в заплаву річки Тясмин та проведення робіт по створенню водоймища в Георгієвському гаю для зменшення надходження паводкових вод в смт Олександрівка. Разом з цим, брак коштів в місцевому бюджеті та ненадання державного фінансування призводить до погіршення ситуації, до збільшення територій підтоплень. 
 

2.2.3. Ринок праці

   В період ринкової економіки проблеми управління ринком праці все більше загострюються.

   Ринок праці займає центральне місце в  ринковій економіці, оскільки праця  – вирішальний фактор життєдіяльності  людини, багатства суспільства. Для ринку праці характерні специфічні риси, притаманна складна структура. На ринку праці діють регулятори та соціальні сили, які невідомі ніякому іншому ринку.

   Кожний  робітник, роботодавець, спеціаліст в  сфері управління персоналом і економіки  праці за період трудової діяльності вирішує соціально-економічні питання на ринку праці: зайнятість безробітних, оплата праці, соціальний захист.

   Різкі коливання на ринку праці, що виникають  у результаті циклічних перерв у  виробництві, відставання попиту на робочу силу від її пропонування призводять не лише до значних порушень у відтворенні робочої сили, а й до значних вибухів.

   Процес  становлення ринку праці в  цілому по Україні, в тому числі і в смт Олександрівка, супроводжується посиленням його сегментації. В соціально-економічній структурі працездатного населення відбуваються суттєві зрушення, які трансформують практично однорідну всезагальну зайнятість дореформенного періоду в сегментований ринок праці. Кожний сегмент як зайнятого, так і не зайнятого населення відрізняється специфікою свого соціального статусу, економічною поведінкою, гарантіями зайнятості, рівнем та стабільністю доходів, конкурентоспроможністю та захищеністю ринку праці. В посиленні сегментації ринку праці на сучасному етапі беруть участь різні фактори, зокрема структурні зміни в економіці, поява альтернативних форм господарювання і власності, спад виробництва і зниження життєвих стандартів українців. Наслідком дій цих факторів стало значне розшарування населення, загострення проблеми безробіття, зубожіння певних соціальних верств.

   Якщо  проаналізувати український ринок праці, то можна помітити трисекторну модель, яка охоплює: зайнятих в офіційній економіці; зайнятих в неофіційній економіці та зайнятих одночасно в офіційній та неофіційній економіках.

   Особливу  тривогу викликають соціально вразливі сегменти ринку праці, представлені конкурентоспроможними працівниками з нестійкою зайнятістю, спадним попитом на послуги праці, низькими та нестабільними доходами. Це великий масив приховано безробітних, яких налічується до половини зайнятого населення селища, офіційно безробітні, число яких почало інтенсивно зростати з другої половини 2008 року, контингенти незайнятого в офіційній економіці населення, доходи яких не забезпечують достатнього життєвого рівня. Сектор неформальної зайнятості являє собою вкрай неоднорідний за економічними та соціальними показниками сегмент.

   В основі зрушень на ринку праці  смт Олександрівка лежить декілька процесів. На рубежі 90-х років ХХ сторіччя почалися процеси формування багатоукладної економіки, створення нових організаційних форм, впровадження нових механізмів управління. Працівники одержали більше можливостей у виборі виду, сфери та форми діяльності, джерел та видів доходів. Економіка в цілому стала більш відкритою. Починається приватизація цукрового заводу, тобто зміна форми власності. Проте саме тут відбувається найбільше скорочення зайнятих - на 2-4 відсотка щорічно.