Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2011 в 09:52, дипломная работа
Метою дослідження є узагальнення теоретичних, аналіз практичних і розробка методичних положень по визначенню впливу системоутворюючих факторів на соціально-економічний розвиток монофункціонального міста.
Для досягнення поставленої мети в магістерській роботі були вирішені наступні завдання:
- здійснити аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного й зарубіжного досвіду і на підставі цього дослідити особливості розвитку промислових монофункціональних міст;
- розкрити сутність і зміст понять “місто” та “монофункціональне місто”;
- обґрунтувати, що смт Олександрівка є типовим монофункціональним містом, яке створене та функціонує на базі ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод»;
- дослідити взаємозв’язок між розвитком містоутворюючого підприємства та соціально-економічним розвитком монофункціонального міста;
- визначити проблеми монофункціонального міста та шляхи їх вирішення.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 10
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ 10
1.1. Теоретичні основи утворення та розвитку міст 10
1.2. Сучасна мережа адміністративно-територіальних одиниць України 12
1.3. Теоретико-методологічні основи монофункціональних міст 15
1.4. Загальна характеристика адміністративно-територіальної одиниці 25
1.4.1. Характеристика Олександрівського району 25
1.4.2. Загальна характеристика смт Олександрівка 26
1.4.3. Історія Олександрівського цукрозаводу – бюджетоутворюючого підприємства 29
РОЗДІЛ 2 24
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОНОФУКЦІОНАЛЬНОГО МІСТА 40
2.1. Специфічні соціально-економічні риси розвитку монофункціонального міста 40
2.1.1. Рівень економічного розвитку 40
2.1.2. Взаємозв’язок між тривалістю виробничого процесу на ВАТ „2-й ім. Петровського цукровий завод” та надходженнями до бюджетів усіх рівнів 42
2.1.2. Промисловий комплекс 45
2.1.3. Рівень трудової зайнятості та середньомісячної заробітної плати 47
2.2. Проблеми соціально-економічного розвитку смт Олександрівка – малого монофункціонального міста 50
2.2.1. Промисловість, транспортне сполучення 50
2.2.2. Житлово-комунальне господарство 53
2.2.2.1. Житловий фонд 53
2.2.2.2. Водопостачання та водовідведення 60
2.2.2.3. Зовнішнє освітлення смт Олександрівка 61
2.2.2.4. Стан поводження з твердими побутовими відходами 62
2.2.2.5. Підтоплення територій смт Олександрівка 64
2.2.3. Ринок праці 65
2.2.4. Незабезпеченість медичними та педагогічними кадрами 70
РОЗДІЛ 3 72
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОНОФУКЦІОНАЛЬНОГО МІСТА 72
3.1. Розгляд монофункціонального міста як міста-корпорації 72
3.2. Стратегія соціально-економічного розвитку смт Олександрівка на період до 2015 року 74
3.2.1. Мета та стратегічні завдання розвитку на період до 2015 року 74
3.2.2. Забезпечення розвитку людських ресурсів 85
3.2.3. Забезпечення продуктивної зайнятості працездатного населення 89
3.2.4. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії 91
3.2.5. Очікувані результати реалізації Стратегії 92
ВИСНОВКИ 93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Дані табл. 2.3 свідчать, що лише 14 відсотків загальної кількості житлових будинків по смт Олександрівка з терміном експлуатації до 30 років. Тобто знаходяться у більш-менш задовільному стані.
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", починаючи з 1993 року мешканцями селища приватизовано майже 75,2 відсотків квартир і одноквартирних будинків, що підлягають приватизації. Темпи приватизації представлені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Темпи
приватизації з прогнозом
характеризуються показниками
Період | Всього приватизовано | У будинках селищної ради | У будинках відомчої належності | |||
к-сть квартир | %до загальної кількості | к-сть квартир | %до загальної кількості | к-сть квартир | %до загальної кількості | |
1993-1995 | 141 | 12,1 | 96 | 13 | 45 | 8,5 |
1996 | 191 | 16,5 | 94 | 12,7 | 97 | 18,4 |
1997 | 193 | 16,7 | 71 | 9,6 | 122 | 23,1 |
1988 | 123 | 10,6 | 63 | 8,5 | 60 | 11,3 |
1999 | 104 | 9,0 | 53 | 7,2 | 51 | 9,6 |
2000 | 119 | 10,3 | 74 | 10,0 | 45 | 8,5 |
2001-2004 | 35 | 3,03 | 35 | 3,0 | 10 | 1,9 |
2005-2008 | 15 | 1,35 | 15 | 1,15 | - | |
За весь період | 921 | 79,4 | 501 | 67,7 | 430 | 81.3 |
На сьогоднішній день темпи приватизації знизили до мінімуму і становлять менше 5 квартир в рік.
В селищі відсутні об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Основною причиною відсутності напрацювань щодо створення об'єднань співвласників є, перш за все, незадовільний технічний стан будівель та відсутність фінансування першого капітального ремонту самими власниками.
Разом з цим, погіршує стан та визначає тенденцію зростання ветхості та аварійності будівель постійна відсутність фінансів на проведення поточних ремонтів (недоремонт) житлового фонду. Сьогодні вже кожний другий будинок потребує ремонту та через брак коштів у місцевому бюджеті обсяги капітального ремонту передбачаються в межах 0-20% від нормативної потреби. Так, у 2008 році фінансування капітального ремонту житла з місцевого бюджету в цілому становило 27,5 тис. грн. при мінімальній потребі на один 70-квартирний будинок по вул. Леніна 96 (заміна покрівлі з шиферу) 45,0 тис. грн. Обсяги поточного ремонту також недостатні (за 2008 рік - 20% від потреби) визначаються фінансовими можливостями підприємств по утриманню житла, які, в свою чергу, зумовлені невідповідними фактичним витратам тарифами та незадовільним рівнем платежів населенням за квартирну плату (утримання житла). Комплексні капітальні ремонти з заміною внутрішніх будинкових інженерних мереж та сантехнічного обладнання не проводяться протягом останніх п'ятнадцяти років. Незадовільними темпами проводиться реконструкція дахів багатоповерхових будинків щодо переобладнання плоских рулонних покрівель на шатрові з шиферним покриттям. Таке становище призводить до непоправних наслідків в утриманні і збереженні наявного житлового фонду, його передчасного старіння і незворотного руйнування.
Невідкладною є проблема заміни побутових газових приладів. З метою попередження нещасних випадків при користуванні газом у побуті місцевою владою визначені графіки поетапної заміни газових приладів, непридатних для подальшого використання.
Але найбільш особливу тривогу викликає стан утримання відомчого житлового фонду, особливо гуртожитків. Через брак коштів у підприємств певна частина відомчих житлових будинків кинута напризволяще. Передача відомчого житла (у 2001-2003 роках відбулась передача житлового фонду ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» на баланс Олександрівської селищної ради) у комунальну власність здійснюється, як правило, у вкрай незадовільному технічному стані і без відповідного фінансового забезпечення, що лягає тягарем на місцевий бюджет та комунальні житлові організації.
Разом з цим, на сьогодні існує така проблема як не здійснення передачі житла у комунальну власність підприємствами, що утримували значний по обсягу житловий фонд загальною площею 20,381 тис. кв. м. Із зазначеної площі 19,589 тис. кв. м. є фактичною власністю населення, проте оформити відповідні документи на право власності люди не в змозі без відповідних документів, що повинні надаватись підприємствами - власниками житла, із-за фактичної, а не юридичної, ліквідації більшості із зазначених підприємств.
З метою обслуговування житлового фонду та об’єктів комунального господарства у 2003 році було створено комунальне підприємство ”Моноліт” Олександрівської селищної ради. Але через недостатність фінансування котельна, що обігрівала весь житловий фонд поступово почала виходити з ладу, агрегати зношувались, теплотраси давали пориви, що призводило до 45 відсоткової втрати тепла та відповідним подорожанням послуг з теплопостачання.
У 2005 році було прийнято рішення перевести житловий фонд на індивідуальне газове опалення. Мешканці власними силами переобладнували квартири. Станом на 1 вересня 2005 року на обліку в селищній раді обліковувалось 27 одиноких громадян, доходи яких не дозволяли встановити автономне опалення, тому було прийнято рішення встановити такій категорії громадян індивідуальне опалення за рахунок коштів місцевого бюджету.
1 вересня 2005 року центральна теплостанція була зупинена назавжди. Разом з вирішенням проблеми теплопостачання житлових будинків, у зв’язку з зупинкою котельні, гостро постала проблема теплопостачання двох дошкільних закладів, клубу, лікарні, що були передані ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» у власність селищної ради, а також трьох загальноосвітніх шкіл.
Олександрівська селищна рада через Олександрівську районну державну адміністрацію та Олександрівську районну раду звернулась до керівництва Кіровоградської області щодо надання фінансової допомоги для вирішення питання будівництва газових котелень загальноосвітніх закладів, дошкільних навчальних закладів та лікарні. Протягом 2005-2007 років зазначені котельні були побудовані.
Поступово матеріальна база комунального підприємства «Моноліт» поповнювалась основними засобами, що дозволило збільшувати обсяги наданих послуг.
Динаміка
надання житлово-комунальних
Таблиця 2.5
Обсяги надання житлово-комунальних послуг КП «Моноліт»
Тис. грн.
|
Якщо проаналізувати дані табл. 2.5, то можна зробити наступні висновки:
обсяг
надання житлово-комунальних
загальні обсяги послуг 2008 року у порівнянні з 2007 роком збільшились на 26,4 відсотка, а по відношенню до 2003 року у 5,9 разів;
житлово-комунальні
послуги населенню також
Питома вага послуг, що надаються населенню в загальній кількості послуг представлена на рис. 2.7.
Як видно з даних рис. 2.7, питома вага житлово-комунальних послуг, що надаються населенню поступово зменшується. Це пов’язано перш за все з великою заборгованістю населення за житлово-комунальні послуги, що негативно впливає на фінансово-господарську діяльність КП «Моноліт». Тому підприємство змушене розширювати ринок надання послуг шляхом залучення нових абонентів – суб’єктів господарської діяльності різних форм власності до співпраці.
Рис.2.7
Питома вага житлово-комунальних послуг, наданих населенню
в
загальному обсязі
З введенням в дію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" вдалося переломити зростаючу динаміку заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги. Так, за 2007 рік вона скоротилась на 2,3%, а за 2008 рік – ще на 2,6%.
Разом з заборгованістю за спожиті житлово-комунальні послуги на фінансово-господарську діяльність підприємства впливає рівень тарифу цих послуг, який залишається відносно невеликим.
Вартість
одиниці житлово-комунальних
Розмір плати за користування житлом у будинках - 0,25 грн.
Структура
витрат на житлово-комунальні послуги
залишається без значних змін. Найбільшу
частку собівартості послуг займають
матеріальні витрати. По водопостачанню
вони склали — 65,3%, по водовідведенню -
35,5%,
по житловому господарству - 35,0%. Основною
причиною високої питомої ваги в собівартості
матеріальних витрат є зростання ціни
на паливно-енергетичні ресурси. У водопостачанні
і водовідведенні витрати відповідно
-15,0% і 31,0%. Частка заробітної плати у житлово-комунальних
послугах складає по житловій дільниці
- 40,7%, водовідведенню - 30,4%, водопостачанню
- 13,9%. Станом на 1 січня 2009 року середньомісячна
заробітна плата працівників комунального
підприємства «Моноліт» становить 725,6
грн. За підсумками
Незважаючи
на деякі зрушення в системі фінансування
комунального господарства залишаються не вирішеними
питання, які ускладнюють процес капітального
та фінансового планування комунального
підприємства. До них можна віднести проблеми
ціноутворення та оподаткування. На місцевому
рівні стримується процес переходу до
повного відшкодування населенням вартості
комунальних послуг. Станом на 1 січня
2009 року тарифи на послуги водопостачання
відшкодовувались на 71,4%, водовідведення
на 60,7%, утримання житла на 80,4%. Така ситуація
пояснюється переважно тим, що з політичних
міркувань місцеві органи влади стримують
прийняття непопулярних серед населення
рішень, посилаючись на складність економічної
ситуації у відповідному регіоні. Крім
того, відсутніми є економічні стимули
для здійснення інвестицій у комунальну
галузь. Фактично тільки 20% капітальних
інвестицій, включених в тариф, залишатись
для їх фінансування.
Усе це обумовлює необхідність термінового
вжиття заходів виведення галузі з кризового
стану.