Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2011 в 09:52, дипломная работа
Метою дослідження є узагальнення теоретичних, аналіз практичних і розробка методичних положень по визначенню впливу системоутворюючих факторів на соціально-економічний розвиток монофункціонального міста.
Для досягнення поставленої мети в магістерській роботі були вирішені наступні завдання:
- здійснити аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного й зарубіжного досвіду і на підставі цього дослідити особливості розвитку промислових монофункціональних міст;
- розкрити сутність і зміст понять “місто” та “монофункціональне місто”;
- обґрунтувати, що смт Олександрівка є типовим монофункціональним містом, яке створене та функціонує на базі ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод»;
- дослідити взаємозв’язок між розвитком містоутворюючого підприємства та соціально-економічним розвитком монофункціонального міста;
- визначити проблеми монофункціонального міста та шляхи їх вирішення.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 10
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ 10
1.1. Теоретичні основи утворення та розвитку міст 10
1.2. Сучасна мережа адміністративно-територіальних одиниць України 12
1.3. Теоретико-методологічні основи монофункціональних міст 15
1.4. Загальна характеристика адміністративно-територіальної одиниці 25
1.4.1. Характеристика Олександрівського району 25
1.4.2. Загальна характеристика смт Олександрівка 26
1.4.3. Історія Олександрівського цукрозаводу – бюджетоутворюючого підприємства 29
РОЗДІЛ 2 24
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОНОФУКЦІОНАЛЬНОГО МІСТА 40
2.1. Специфічні соціально-економічні риси розвитку монофункціонального міста 40
2.1.1. Рівень економічного розвитку 40
2.1.2. Взаємозв’язок між тривалістю виробничого процесу на ВАТ „2-й ім. Петровського цукровий завод” та надходженнями до бюджетів усіх рівнів 42
2.1.2. Промисловий комплекс 45
2.1.3. Рівень трудової зайнятості та середньомісячної заробітної плати 47
2.2. Проблеми соціально-економічного розвитку смт Олександрівка – малого монофункціонального міста 50
2.2.1. Промисловість, транспортне сполучення 50
2.2.2. Житлово-комунальне господарство 53
2.2.2.1. Житловий фонд 53
2.2.2.2. Водопостачання та водовідведення 60
2.2.2.3. Зовнішнє освітлення смт Олександрівка 61
2.2.2.4. Стан поводження з твердими побутовими відходами 62
2.2.2.5. Підтоплення територій смт Олександрівка 64
2.2.3. Ринок праці 65
2.2.4. Незабезпеченість медичними та педагогічними кадрами 70
РОЗДІЛ 3 72
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОНОФУКЦІОНАЛЬНОГО МІСТА 72
3.1. Розгляд монофункціонального міста як міста-корпорації 72
3.2. Стратегія соціально-економічного розвитку смт Олександрівка на період до 2015 року 74
3.2.1. Мета та стратегічні завдання розвитку на період до 2015 року 74
3.2.2. Забезпечення розвитку людських ресурсів 85
3.2.3. Забезпечення продуктивної зайнятості працездатного населення 89
3.2.4. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії 91
3.2.5. Очікувані результати реалізації Стратегії 92
ВИСНОВКИ 93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Розвиток промислового комплексу селища тісно пов’язаний з виробничою діяльністю ВАТ „2-й ім. Петровського цукровий завод” – одного з найбільших промислових підприємств не тільки селища, а й області. Тому спільними зусиллями правління ВАТ „2-й ім. Петровського цукровий завод”, Олександрівської селищної ради, Олександрівської районної державної адміністрації, Олександрівської районної ради за допомогою керівництва Кіровоградської області буде вирішено питання переробки цукру-сирцю та цукрового троснику на виробничих потужностях цукрозаводу. Це буде досягнуто за рахунок чіткого виконання плану заходів розвитку ВАТ „2-й ім. Петровського цукровий завод” щодо підвищення організаційно-технічного рівня, модернізації та переоснащення основних фондів, автоматизацію виробництва та енергозбереження.
Передбачається, що протягом 2009-2015 років значно розшириться облікове коло промислових підприємств селища за рахунок введення нових підприємств, що значно підвищить інвестиційну привабливість як промислового комплексу, так і селища в цілому.
Кім того, враховуючи те, що територія Олександрівського району має значні площі лісових насаджень розвиток лісового господарства буде здійснюватися за такими основними напрямами:
збільшення заліснення відповідних територій шляхом щорічного створення нових насаджень на площі більш ніж 200 га, збереження їх біологічного потенціалу;
поступове
відокремлення деревообробної галузі
– як промислового виробництва від лісового
господарства.
- здійснення комплексу заходів, спрямованих та розвиток малого та середнього підприємництва селища.
Цей напрямок роботи передбачає створення сприятливого клімату для малого та середнього бізнесу.
Аналіз показників розвитку малого та середнього підприємництва в смт Олександрівка за 2000 - 2008 роки свідчить, що у цьому секторі економіки спостерігається стійка позитивна динаміка зростання.
Останні статистичні дані свідчать про те, що в селищі кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення станом на 1 січня 2009 року складає 306 одиниці, у тому числі 5 – малих підприємства та 301 – підприємців – фізичних осіб. Кількість суб’єктів малого бізнесу на 10 тис. осіб наявного населення по смт Олександрівка станом на 1 січня 2009 року представлена в табл. 3.1.
Разом з цим, дані табл. 3.1 свідчать про недостатній, відносно середніх показників по Кіровоградській області, розвиток малого та середнього бізнесу. На таку ситуацію напряму вплинув специфічний соціально-економічний розвиток селища, а саме багаторічне домінування одного підприємства – гіганта: ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод».
Табл. 3.1
Кількість суб’єктів малого бізнесу на 10 тис. населення
станом
на 1 січня 2009 року
Показник | усього | у тому числі | |
малі підприємства | підприємці-фізичні особи | ||
Смт Олександрівка | 346 | 5 | 341 |
Олександрівський район | 137 | 25 | 112 |
У середньому по районах Кіровоградської області | 395 | 32 | 363 |
У середньому по Кіровоградській області, включаючи міста | 464 | 52 | 412 |
Але
для більш точного відстеження
динаміки розвитку малого та середнього
бізнесу застосуємо порівняльний часовий
аналіз, який представлений
Якщо
проаналізувати дані рис.3.1, то можна
відмітити чітку динаміку збільшення
суб’єктів підприємницької
Рис. 3.1
Динаміка росту кількості суб’єктів підприємницької діяльності –
фізичних осіб за період 2000-2008 роки
осіб
Проведений аналіз свідчить про те, що мале підприємництво з кожним роком динамічно розвивається та займає помітне місце в економіці району і стає значним наповнювачем бюджетів усіх рівнів, одним з важливих факторів розвитку економіки району та забезпечення зайнятості населення. З метою збереження позитивної динаміки росту фізичних осіб та розвитку малого та середнього бізнесу передбачена реалізація наступних заходів:
- створення нормативних та організаційно-економічних засад розвитку малого підприємництва;
- створення сприятливого підприємницького та інвестиційного середовища для розвитку малого бізнесу та формування відносин добросовісної конкуренції, забезпечення рівних умов здійснення підприємницької діяльності всіма суб’єктами господарювання.
Підприємець, зацікавлений тільки в тому, щоб забезпечити повну віддачу від своїх інвестицій, і таким чином відповідальність місцевої влади полягає у тому, щоб працювати разом для створення умов, що стануть привабливими для інвесторів. Це може бути зроблено тільки шляхом співробітництва між бізнесом та місцевою владою. Органи місцевої влади мають усвідомлювати, що і коли може зашкодити бізнесу та намагатися уникнути цього. Можливість розвитку – це капіталізація позитивних ознак, що можуть принести користь даній громаді. Наприклад, покращенням архітектурно-естетичного вигляду центру селища можливо привабити бізнес-структури, створивши для них сприятливі умови. Саме цей підінструмент був використаний в процесі стратегічного планування у селищі, починаючи з 2005 року. Суб'єкти підприємницької діяльності виявили бажання взяти безпосередню участь у приведенні своїх територій та споруд до єдиного архітектурного ансамблю для того, щоб покращити естетичний вигляд центральної вулиці селища та модернізувати зупинки за власні кошти в обмін на дозволи про обладнання цих зупинок кіосками для ведення своєї господарської діяльності. Прекрасний приклад взаємовигідної співпраці та використання знань про те, що потрібно бізнесу, для його розширення, ще більшого зміцнення.
Про
можливості розширення бізнесу можна
говорити також за умов пошуку та переконання
інвесторів (як внутрішніх так і
зовнішніх). І тут знову відслідковується
активна участь місцевої влади. Не пасивна
політика, а активна, направлена на пошук
інвестора та створення для нього переконливих
сприятливих умов для діяльності.
-
удосконалення процедури
Звичайно
правила та інструкції встановлюються
селищною радою. Цим правилам має бути
надана сила закону та іноді, коли цього
вимагають обставини, вони мають змінюватися
для суспільного блага. Яскравим прикладом
регуляторної політики місцевої влади
є реорганізація Центру по наданню дозволів
в Єдиний дозвільно-реєстраційний офіс.
А також встановлення раціональних ставок
місцевих податків та зборів. Для цього
постійна депутатська комісія Олександрівської
селищної ради з питань соціально-економічного
розвитку, бюджету та власності вирішила,
що спочатку необхідно здійснити загальний
аналіз існуючої системи діючих місцевих
податків та зборів. Тобто проаналізувати
розмір надходжень до місцевого бюджету,
кількість суб'єктів господарювання, або
фізичних осіб, на яких поширюється цей
податок, зміна кількості цих суб'єктів
за певний період часу та втрата місцевого
бюджету за цей період тощо. Аналіз дозволив
виправити помилки в загальній тенденції
сприяння розвитку бізнес-структур.
-
формування ефективної
Інформаційне
забезпечення підприємців та підвищення
їх кваліфікації – також невід'ємна
частина системної роботи селищної
ради на шляху сталого економічного розвитку.
Інвентаризація виробничих площ різних
форм власності та земельних ділянок,
втілення механізму місцевого стимулювання
залучення інвестицій, створення інформаційного
пакету матеріалів про селище та його
інвестиційні можливості, створення інформаційного
довідника про підприємства їх товари
та послуги, а також про вільні ресурси
для ведення бізнесу у селищі, створення
розділу для місцевого бізнесу в інформаційному
WEB- сайті Олександрівщини, створення інформаційно
– консультаційного Інтернет-Бізнес-центру,
розробка процедур та підготовка стандартних
форм та документів для спрощення та скорочення
процесу інвестування – це не весь перелік
тих питань, які ефективно розширюють
бізнес-структури та сприяють створенню
нових приватних підприємств. Саме ці
основні оперативні цілі були прописані
у стратегії соціально-економічного розвитку
смт Олександрівка та можуть стати запорукою
подальшого розвитку селища, саме вони
відображають активну політику, направлену
на залучення інвестицій в економіку селища.
- впровадження нових форм фінансово-кредитної та матеріально-технічної підтримки малого підприємництва, оптимальних механізмів ефективного цільового використання фінансових та інвестиційних ресурсів, мікрокредитування;
- впровадження інвестиційних бізнес-проектів за пріоритетними напрямками розвитку селища;
- створення системи підготовки підприємців-початківців, підвищення кваліфікації управлінських кадрів для сфери підприємництва;
-
сприяння розвитку самоорганізації підприємців,
консолідація діяльності органів влади
і громадських об’єднань із захисту прав
та інтересів малого бізнесу.
Головним завданням в енергетичній галузі буде підвищення ефективності роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу, надійне забезпечення господарського комплексу району енергоресурсами в достатніх обсягах, посилення політики енергозбереження, зменшення енергоємності продукції, робіт та послуг.
Надзвичайної актуальності набуває питання пошуку та використання альтернативних джерел виробництва і постачання їх на внутрішній ринок. Передбачається створити в межах селища потужне підприємство по виробництву паливного етанолу із використанням в якості основної сировини зерна кукурудзи та організувати виробництво такого екологічного виду палива як біодизель та біоетанол. Введення в дію цих підприємств значно поліпшить виробничу структуру району, сприятиме створенню нових робочих місць, а відповідно, і надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Реалізація цього напряму буде здійснюватися шляхом:
збільшення обсягів інвестицій в основні сфери економіки, які визначають стратегічні пріоритети розвитку селища:
підтримка реалізації інвестиційних проектів, що використовують сучасні енергозберігаючі технології та не забруднюють навколишнє середовище, технологій з виробництва альтернативних видів палива (біодизелю та біоетанолу);
сприяння створенню та впровадженню інновацій, включаючи розповсюдження сучасних технологій. Важливим фактором підвищення конкурентоспроможності економіки селища є посилення інноваційної активності.
Для цього передбачається:
уточнення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
стимулювання участі комерційних банків у довгостроковому кредитуванні суб'єктів малого та середнього підприємництва для виконання ними наукових, науково-дослідних робіт, а також здійснення інноваційної діяльності з частковим відшкодуванням відсоткових ставок за рахунок коштів місцевого бюджету;
стимулювання
процесів зростання виробництва
та прискореного оновлення основних
фондів та запровадження нових технологій
з поліпшеними техніко-
проведення щорічних конкурсів якості "Кращі товари Олександрівщини" у рамках Всеукраїнського конкурсу якості "100 кращих товарів України";
надання фінансової підтримки на реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів, що відповідають пріоритетним напрямкам розвитку селища;
використання
вторинних ресурсів промислових
об’єктів для потреб агропромислового
комплексу.
Пріоритетний напрямок розвитку – розбудова та модернізація інфраструктури, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості селища.
Розбудова
та модернізація виробничої і соціальної
інфраструктури в рамках реалізації
Стратегії проводитиметься
реформування житлово-комунального господарства на основі:
поглиблення демонополізації, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, залучення в цю сферу приватного капіталу;