Мовні особливості публіцистики Івана Франка

Література, -у, -і (10) – іменн.; вид мистецтва, що зображує життя, сворює художні образи за допомогою слова; (Бувало, зійдеться  нас кількох гарячих патріотів-ідеалістів і почнемо широку бесіду про літературу.).

Літературний, -ої, -і (4) – прикм.; який стосується літератури; (От я прочитав на початку другої сьогорічної книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без підпису автора), і – чи повірите? – побачив у ній майже  око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні «принципи» і «ідеали».). 

Мм

Майже (1) – присл.; так, що трохи не вистачає до чогось;мало не; приблизно; (От я прочитав на початку другої сьогорічної книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без підпису автора), і – чи повірите? – побачив у ній майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні «принципи» і «ідеали».).

Матерія (1) – іменн.; предмет розмови; тема; (Правда, говорячи о таких високих  матеріях, ми, крім Шевченка, не здибали  нікого, кого могли узяти за примір.).

Мати, -є (3) – дієсл.; уживається на означення  того, що хтось повинен зробити  що-небудь; (Бувало, зійдеться нас  кількох  гарячих патріотів-ідеалістів і почнемо широку бесіду про літературу, її високі завдання і напрями, високі ідеали,котрі вона має вказувати  чоловікові, про досконалість артистичної  форми і про вплив, який має  література на саму «передову» часть  суспільства.).

Ми, нас, нам (6) – займ.; уживається для називання  двох чи багатьох осіб разом із тим  хто говорить; (Бувало, зійдеться  нас кількох гарячих патріотів-ідеалістів і почнемо широку бесіду про літературу. Ми балакали голосно і гаряче, спорили  о питаннях побічних та дальших.).

Минути, -ли (2) – дієсл.; проходити, завершуватися; (То що ж, - блаженні ті часи минули, пропали!).

Між (1) – прийм.; виражає просторові, означально-обставинні смислові відношення; (Та й давні  приятелі  (бодай деякі, що між  ними лишилися) зовсім уже не потягають  балакати про «височину», - ба, коли часом зайде бесіда о літературі, то сейчас ставлять проти неї , мов  таран-стінолом, проклятуще «Пощо?»  і починають спорити о тім  хіба, чи потрібна література взагалі, чи ні?).

Мій, -єму, -їй (4) – займ.; який перебуває у  користуванні того, хто говорить;який виходить від мене; такий, як у мене, властивий мені (Література вказалася  моєму оку вже не здалека,на висоті, як во дні они, а зблизька, в домашнім, так сказати, уборі, за кулісами,а  її всякі ідеали, величні завдання, артистичні форми, - все то – та й  що говорити!..).

Мов (4) – спол.; уживається для приєднання порівняльних підрядних речень та зворотів; (Та й Шевченко – кожний чув у своїй совісті – якось не підходив сюди, якось не «пасував», мов гранчасте до круглого. ).

Могти,-ли, -же (4) – дієсл.; бути в змозі, в  силі щось робити; можливість дії; (Правда, говорячи о таких високих матеріях, ми, крім Шевченка, не здибали нікого, кого могли узяти за примір.).

Молодий, -і (2) – прикм.; який має небагато років; який недавно з’явився; (Ах, се були часи святої благонаміреності та патріотичних поривів, часи молоді, коли все блискуче було золото, все римоване – поезія, все надуте – велич  і повага.). 

Нн

На (8) –  прийм.; сполучення з прийменником «на» виражають : просторові, часові, обставинні, причинні,об’єктні, означальні, кількісно-означальні відношення; (Бувало, зійдеться нас  кількох  гарячих патріотів-ідеалістів і почнемо широку бесіду про літературу, її високі завдання і напрями, високі ідеали,котрі вона має вказувати  чоловікові, про досконалість артистичної  форми і про вплив, який має  література на саму «передову» часть  суспільства.).

Надутий, -е (1) – прикм.; надмірно урочистий, пишномовний; гордовитий, чванливий, пихатий; (Ах, се були часи святої благонаміреності та патріотичних поривів, часи молоді, коли все блискуче було золото, все римоване – поезія, все надуте – велич  і повага.).

Напрям, -и (1) – іменн.; шлях діяльності, розвитку когось, чого-небудь; спрямованість  дії, явища; спрямованість думок. Інтересів; (Бувало, зійдеться нас кількох  гарячих патріотів-ідеалістів і  почнемо широку бесіду про літературу, її високі завдання і напрями, високі ідеали,котрі вона має вказувати  чоловікові, про досконалість артистичної  форми і про вплив, який має  література на саму «передову» часть  суспільства.).

Не (19) –  частка; уживається для заперечення  змісту висловленого або заперечення  змісту окремого слова; (Правда, говорячи о таких високих матеріях, ми, крім Шевченка, не здибали нікого, кого могли узяти за примір.).

Незмінний, -і (2) – прикм.; який не змінюється або  не може змінюватись; такий самий; ( Підпираючися тими великими іменами,мов  кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину  про літературу (так я думаю  нині о тих бесідах), - установляли  і валили «вічні, незмінні, естетичні  правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Незмінність (1) – іменн.; абстрактний іменник  до незмінний; ( Підпираючися тими великими іменами,мов кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (так  я думаю нині о тих бесідах), - установляли і валили «вічні, незмінні, естетичні правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної  композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Несосвітенний, -у (1) – прикм.; який вражає своєю  дурістю, безглуздям; позбавлений здорового  розуму; ( Підпираючися тими великими іменами,мов  кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину  про літературу (так я думаю  нині о тих бесідах), - установляли  і валили «вічні, незмінні, естетичні  правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Нині (3) – присл.; зараз, у наш час, у  сучасний період, тепер; ( Підпираючися тими великими іменами,мов кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину  про літературу (так я думаю  нині о тих бесідах), - установляли  і валили «вічні, незмінні, естетичні  правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Ні (4) –  част.; уживається для вираження  заперечення; (Та й давні приятелі  (бодай деякі, що між ними лишилися) зовсім уже не потягають балакати про «височину», - ба, коли часом зайде  бесіда о літературі, то сейчась  ставлять проти неї , мов таран-стінолом, проклятуще «Пощо?» і починають спорити о тім хіба, чи потрібна література взагалі, чи ні?).

Ніхто, -кого (2) – займ.; уживається для вираження  повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії; (Правда, говорячи о таких високих матеріях, ми, крім Шевченка, не здибали нікого, кого могли узяти за примір.). 

Оо

О (6) –  прийм.; прийменник, що виражає часові, об’єктні, кількісні,означальні, означально-кількісні  та просторові відношення; (Правда, говорячи о таких високих матеріях, ми, крім Шевченка, не здибали нікого, кого могли узяти за примір.).

Огромний (1) – прикм.; великий, значний; (Ми балакали голосно і гаряче, спорили о  питаннях побічних та дальших,але, на головне, зо всім годилися, іменно на те, що вплив  той огромний і благотворний, що ідеали тоті високі і завдання також  високі.).

Око, -у (1) – іменн.; орган зору у людини, інших живих істот; (Література вказалася  моєму оку вже не здалека,на висоті, як во дні они, а зблизька, в домашнім, так сказати, уборі, за кулісами,а  її всякі ідеали, величні завдання, артистичні форми, - все то – та й  що говорити!..).

От (1) –  част .; указує у розмові, описах, щоб  вказати на певний факт, явище, подію  тощо, на послідовність їх перебігу в часі тощо; (От я прочитав на початку  другої сьогорічної книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без підпису автора), і  – чи повірите? – побачив у  ній майже око в око все  те, що ми колись-то балакали про літературні  «принципи» і «ідеали».). 
 

Пп

Пасувати, -в (1) – дієсл.; бути зручним. Прийнятним для кого-, чого-небудь, личити; (Та й  Шевченко – кожний чув у своїй  совісті – якось не підходив сюди, якось не «пасував», мов гранчасте  до круглого. ).

Патріот, -ів (3) – іменн.; людина, яка любить свою Батьківщину, свій народ; (Бувало, зійдеться нас кількох гарячих  патріотів-ідеалістів і почнемо  широку бесіду про літературу.).

Патріотичний, -их (1) – прикм.; який виражає патріотизм; (Ах, се були часи святої благонаміреності та патріотичних поривів, часи молоді, коли все блискуче було золото, все  римоване – поезія, все надуте –  велич і повага.).

Передовий, -у (1) – прикм.; вищий від інших  рівнем свого розвитку; який свідчить про високий рівень політичного  і суспільного розвитку; (Бувало, зійдеться нас кількох  гарячих  патріотів-ідеалістів і почнемо  широку бесіду про літературу, її високі завдання і напрями, високі ідеали,котрі  вона має вказувати чоловікові, про  досконалість артистичної форми  і про вплив, який має література на саму «передову» часть суспільства.).

Писатель, -ів (5) – іменн.; той, хто пише художні  твори; особа, для якої літературна  діяльність є професією; ( Для того звичайно ставили за примір списателів чужих – Гомера, Данте, Шекспіра, Гете, - таких списателів, про котрих знали, що вони – «великі», «генії», але не знали докладно,в чім  лежить їх великість, в чім проявився  їх геній. ).

Питання, -ях (2) – іменн.; звернення до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз’яснення; (Ми балакали голосно і гаряче, спорили  о питаннях побічних та дальших.).

Підпирати, -ючися (1) – дієсл.; мати що-небудь за свою основу, бути побудованим на основі чогось; ( Підпираючися тими великими іменами,мов  кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину  про літературу (так я думаю  нині о тих бесідах), - установляли  і валили «вічні, незмінні, естетичні  правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Підпис, -у (1) – іменн.; прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь; (От я прочитав на початку другої сьогорічної книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без підпису автора), і – чи повірите? – побачив у ній майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні «принципи» і «ідеали».).

Підходити, -в (1) – дієсл.; бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам; (Та й Шевченко – кожний чув у своїй  совісті – якось не підходив сюди, якось не «пасував», мов гранчасте  до круглого. ); С.5.

Плести, -ли (2) – дієсл.; говорити що-небудь нерозумне, безглузде; ( Підпираючися тими великими іменами,мов кудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (так  я думаю нині о тих бесідах), - установляли і валили «вічні, незмінні, естетичні правила», - а котрий гарячі ший, то спішив і на примірах власної  композиції доказувати правду і незмінність  свіжоухвалених регул.).

Побачити, -в (2) – дієсл.; сприйняти зором, спостерегти;глянувши на кого-, що-небудь, помітити,виявити, відкрити для себе щось; (От я прочитав на початку другої сьогорічної книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без підпису  автора), і – чи повірите? – побачив  у ній майже око в око  все те, що ми колись-то балакали про  літературні «принципи» і «ідеали».).

Побічний, -их (1) – прикм.; який не має безпосереднього  стосунку до чого-небудь, не пов'язаний з основним; другорядний; вторинний; (Ми балакали голосно і гаряче, спорили  о питаннях побічних та дальших.).

Повага (2) – іменн.; почуття прихильного  ставлення, пошани, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих  позитивних якостей кого-, чого-небудь, вияв цього почуття; (Ах, се були часи святої благонаміреності та патріотичних поривів, часи молоді, коли все блискуче було золото, все римоване – поезія, все надуте – велич і повага.).

Повірити, -те (1) – дієсл.; прийняти що-небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим; зрозуміти, усвідомити, що так є насправді; (От я прочитав на початку другої сьогорічної  книжки літературної «Правди» статтю, мабуть, статтю програмову редакції (без  підпису автора), і – чи повірите? – побачив у ній майже око  в око все те, що ми колись-то балакали про літературні «принципи» і  «ідеали».).

Погляд, -и (1) – іменн.; думка, судження про  що-небудь; певна система переконань, уявлень; світогляд, світосприймаття; (Погляди змінилися, незмінні і вічні  закони естетики розслизлися, мов сніг на сонці.).