Розвиток самостійності учнів за допомогою ІКТ

Можна виділити два типи Чату: такі, що модеруються і не модеруються. У Чатах, що не модеруються,передбачається публікація повідомлень всіма учасниками без будь-яких обмежень – після введення повідомлення воно відразу ж стає видимим для всіх. Такий тип Чату не завжди є зручним, особливо в ситуації, коли в ньому бере участь викладач курсу. Досить часто учні задають багато питань одночасно, і викладач курсу просто не в змозі на них відповісти. Рішенням проблеми є використання модерації чату, в якому всі повідомлення пересилаються в першу чергу надходять до модератора і з'являються лише після їх схвалення модератором – це дає час викладачу на спокійне ознайомлення та аналіз питань студентами.

Форум – цей модуль є одним з найважливіших – саме в ньому відбувається більшість дискусій в асинхронному режимі. Форуми можуть мати різну структуру і забезпечувати можливість обміну думками та поглядами широкого кола учасників. Пости (відповіді на питання, коментарі учасників) можуть мати різний формат. Учасники, які підписалися на Форум, отримують по електронній пошті копію кожного нового поста. Викладач може підписатися на отримання повідомлень Форума всіх курсантів групи. Це зручно, коли необхідно терміново поінформувати всіх курсантів про будь-які зміни в курсі, важливі новини, тощо.

Існують різні типи форумів – форум викладачів, новин, дискусійний, форум для всіх тощо.

Дискусії можуть переглядатися в певний час або бути доступні завжди. Викладач може обрати опцію «не приймати » відповідей з нових тем або окремі відповіді (форум – дошка оголошень (новини)). Субскрибенти (учасники форуму) можуть включати в повідомлення на Форумі свої фотографії. Викладачі мають можливість переглядати зміст усіх форумів.

2.2.3 Внутрішня Система Обміну Повідомленнями

У системі MOODLE доступна Внутрішня Система Обміну Повідомленнями (Система безперервної комунікації (англ: Instant Messaging System)), використання якої дозволяє пересилання повідомлень між студентами і викладачем і студентами, всіма учасниками, які зареєстровані в системі.

Контроль знань відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі. У випадку Інтернет-курсу, коли вчитель або викладач не має можливості здійснювати особистий, очний, вербальний контроль за процесом навчання і досягненнями учнів, це стає ще більш важливим і актуальним. Контроль знань і умінь учнів може відбуватися у формі різного роду тестування, письмових домашніх робіт, індивідуальних і групових завдань, опитувань (голосувань), запитальників, анкет, тощо, які пересилаються викладачеві електронною поштою або безпосередньо на сервер системи дистанційного навчання.

Модуль дослідження Анкета. У цьому модулі пропонується ряд ефективних інструментів і способів дослідження, призначених для проведення анкетування, які можуть бути корисні при оцінюванні і стимулюванні процесу навчання в дистанційних курсах у режимі онлайн. Учитель може використовувати його, щоб зібрати дані про учнів, які допоможуть йому довідатися більше про клас і на основі цього більш ефективно вибудовувати свій курс.

Голосування – викладач курсу задає питання і пропонує ряд можливих відповідей на вибір. Цей інструмент може бути корисним при проведенні швидкої анкети, метою якої є залучення курсантів для роботи над даною темою або перевірка та аналіз відповідей, які були дані на окреме питання (наприклад, питання: Чи використовується на Ваших уроках комп'ютер?).

Опитувальник (Questionnaire) – даний елемент курсу може використовуватися при проведенні опитування серед учнів на початку, в процесі або в кінці курсу, але принаймні двічі на курсі, наприклад на самому початку для попереднього знайомства з майбутніми учнями (їх очікуваннями від курсу, індивідуальної підготовкою за тематикою курсу та урахуванням цих відомостей при проектуванні індивідуальних траєкторій навчання і формуванні диференційованих груп) і в кінці для підбиття підсумків і самооцінки своїх досягнень студентами (викладач аналізує результати відповідей, робить висновки, вносить необхідні зміни до курсу). Результати заповнення анкети зберігаються на сервері і копії надсилаються на адресу електронної пошти ведучого курсу в текстовому форматі або у вигляді таблиці MS Excel. Важливо відзначити, що є можливість перегляду результатів як за окремим користувачем так і підсумовані (зведені) в числовій і графічній формі, обчислюється та повідомляється також середня оцінка відповідей з окремого питання у вигляді Таблиці.

Завдання. Використання модуля Завдання надає можливість викладачеві визначити і сформулювати завдання, які учні повинні виконати в електронному вигляді і переслати на сервер, електронною поштою на адресу викладача або відповісти на питання онлайн (в реальному часі) безпосередньо на сервері. Існують різні типи завдань.

   Відповідь поза сайтом.

   Відповідь у вигляді файлу.

   Відповідь онлайн.

Цей модуль включає засоби для оцінювання та виставлення оцінок.

Модуль Тести призначений для підготовки тестів, які містять питання закритого типу з одним чи кількома варіантами відповіді, питання типу Так / Ні, відкриті питання, які потребують коротких відповідей (текстових або у вигляді числового значення), есе, питання на зіставлення і ряд інших. При проведенні тестування може допускатися кілька спроб відповіді на питання тесту. Кожна спроба автоматично перевіряється і всі результати заносяться в базу статистичних даних. Викладач може познайомитися з результатами тестування, додати свій коментар чи правильний варіант відповіді.

Семінар (Workshop) – цей елемент курсу передбачений для проведення семінару на віртуальному занятті. Деякі характеристики, що стосуються використання елемента курсу Семінар:

   Викладач має можливість оцінювати завдання.

   Підтримка широкого спектру шкал оцінювання.

   Викладач має можливість представлення зразків для учнів.

   Викладач має можливість використовувати і налаштовувати багато параметрів модуля Семінар.

Цей модуль використовується перш за все з метою повторення і висвітлення своєї думки і рефлексій на ту чи іншу проблему, взаємної оцінки завдань і проектів тощо.

Робочий зошит (Журнал, Щоденник) – при зверненні до цієї послуги в меню «Додати елемент курсу» додається Робочий зошит (системний журнал) для учнів. Його може мати кожний учень. «Робочий зошит» проглядається лише учнем і викладачем. Робочий зошит може редагуватися і вдосконалюватися студентом. Можна створити необхідну кількість «Робочих зошитів» (одну на тиждень, одну на урок, одну на розділ, тему тощо), для спостереження та аналізу, як підвищення ефективності рівня знань учня та його практичні навички. Викладач може оцінювати і коментувати кожну відповідь окремо, заносячи в щоденник. Коментар і оцінка доступні також студенту [11].

2.3. Дистанційний курс: поняття і структура

Дистанційний курс – це розроблена з визначеним ступенем детальності покрокова інструкція з освоєння курсу, тобто з досягнення цілей, сформульованих в його описі.

Сам процес розробки курсу чітко поділяється на дві частини [6]:

1. розробка методичного наповнення;

2. дизайн курсу.

Термін «дизайн» використовується в двох значеннях. З одного боку, це методичний дизайн – структурування текстів, логічне вишиковування їхніх частин, проектування структури поняттєво-категоріального апарату й інструментальної частини курсу: контрольних заходів, обговорень, критеріїв для оцінювання тощо.

З іншого боку, дизайн . це «вбудовування» текстів, написаних викладачем і оброблених методистом у стандартну веб-структуру, формування системи переходів і посилань, розробка і реалізація колірного вирішення, підбір ілюстрацій, розробка специфічних способів візуалізації, банерних модулів, тощо.

Комплекс навчально-програмної і методичної документації в ДН поділяється на дві частини.[3].

Перша частина – це документи, які розробляються адміністраторами і методистами ДН:

Навчальний (робочий) план – рекомендований розподіл дисциплін по семестрах із зазначенням кількості контрольних рубежів, письмових робіт, тощо.

Загальна інструкція («Путівник») – опис технології ДН, особливостей роботи учня і побудови його індивідуального графіка.

Семестровий план – графік, робочий план семестру із зазначенням контрольних термінів (надсилання робіт, відповідей на тести, дискусійних відповідей, іспитів).

Друга частина розробляється викладачами і тьюторами програми (єдину редакцію й оформлення забезпечують методисти ДН):

Курсовий опис – короткий огляд методики роботи з навчальним курсом.

Дистанційний курс – мережний варіант навчально-методичного посібника.

Електронний підручник – особливим чином структурована і представлена на не паперовому носії (дискета, CD , DVD тощо.) повна інформація з навчальної дисципліни.

2.4. Проектування дистанційного курсу

2.4.1. Проектування цілей навчання

Дистанційна технологія передбачає високу визначеність і однозначність у розумінні формулювань і інструктивних текстів [19].

Цілі навчання повинні бути сформульовані у вигляді очікуваних результатів – результуючих дій учнів.

Перш ніж формулювати цілі, варто визначитися, на якому рівні повинен бути засвоєний матеріал. У теорії навчання вважається, що є п’ять рівнів засвоєння навчального матеріалу:

I. Репродуктивний чи ознайомлювальний (основні показники – здатність учня повторити матеріал, впізнати об’єкт, назвати без пояснень якісь ознаки, імена тощо).

II. Розуміння (основні показники – здатність пояснити, перетворити інформацію, описати причинно-наслідкові зв’язки тощо).

III. Застосування (показники – використання знань у нових ситуаціях, здатність діяти за алгоритмом й адаптувати ситуації).

IV. Аналітичний (показники – здатність аналізувати нові ситуації, класифікувати об’єкти, визначати функціональні залежності тощо).

V. Творчий і оцінюючий (показники – здатність до узагальнення, розробка критеріїв і оцінка фактів і явищ, формулювання висновків тощо).

Для простоти цілі можна розбити (досить умовно) на 3 блоки:

Уявлення (відображає I і частково II рівні);

   Розуміння ( II рівень);

   Вміння, із творчим підблоком ( III . V рівні).

У курсі повинно бути сформульовано 3 – 6 цілей, що відображають головні результати його освоєння.

Шаблон формулювання цілей у курсовій інструкції:

Вивчивши курс, Ви повинні:

Мати уявлення:

    про теоретичні джерела і методологічні основи...;

    про основні ідеї класиків (конкретно), що стосуються даної науки чи її галузі;

    про основні підходи і концепції;

    про основи класифікації і види (типи).

Розуміти (вміти пояснювати й інтерпретувати):

    зміст і значення базисних понять і категорій...;

    принципи функціонування (діяльності)...;

    сутність сучасних підходів до...;

    призначення і функції елементів...системи;

    механізми взаємодії, структури;

    особливості.

Вміти (бути здатним):

    визначати на реальних зразках і в ситуаціях прояву принципів, характеристик і властивостей…;

    дати загальний опис об’єкта, явища, факту за параметрами і характеристиками;

    класифікувати об’єкти за заданими критеріями;

    користуватись стандартними аналітичними інструментами (якими);

    розв’язувати на основі заданого алгоритму і вихідних даних ситуації професійної діяльності;

    вибирати на основі сучасних підходів і методик оптимальні варіанти;

    користуватися різними професійними інформаційними ресурсами і прикладними пакетами (варто конкретизувати);

Творчий підблок:

    самостійно аналізувати явища, факти й об’єкти;

    визначати критерії і параметри оцінки...;

    класифікувати об’єкти за самостійно обумовленими критеріями;

    розробляти сценарії розвитку (шлях і напрямки розвитку...);

    проводити порівняльний аналіз і зіставлення...;

    виділяти переваги, недоліки, обмеження...;

    формулювати висновки, пропозиції, вирішення в умовах

    невизначеностей (під час відсутності чітких критеріїв і умов);

2.4.2 Проектування змісту

Зміст навчання – це особливим чином сконструйована, адаптована і логічно побудована інформаційна модель навколишньої дійсності чи освоюваної діяльності.

Проектування змісту – визначення необхідного обсягу, структури і послідовності вивчення навчального матеріалу, а також оптимальної форми його подання.

2.4.3 Обсяг курсу і тем

Обсяг навчального матеріалу дистанційного курсу заданий, з одного боку, Держстандартом . через опис системи освоюваних дидактичних одиниць і загальну трудомісткість курсу, з іншого боку . навчальним планом ДН, що регламентує кількість тем і методико-технологічну структуру курсу.