Розвиток самостійності учнів за допомогою ІКТ

   надійна система безпеки;

   форми перевіряються, дані підтверджуються, паролі шифруються.

   більшість текстових областей введення (ресурси, поштові відправлення) можуть бути відредаговані за допомогою вбудованого HTML-редактора.

Основні характеристики системи стосовно підтримки роботи користувачів [4]:

   вплив адміністратора зводиться до мінімуму, проте забезпечується високий рівень безпеки;

   адміністратор контролює створення курсів і призначає викладачів, записує користувачів на курси;

   розробник курсів створює курси;

   викладачі можуть не мати привілеїв модифікувати курси (наприклад, позаштатні викладачі);

   викладачі можуть додавати «реєстраційний ключ» до своїх курсів для неможливості прослуховування їх не студентами. Ключ може передаватися особисто чи електронною поштою;

   при бажанні викладачі можуть власноруч записувати учнів;

   заохочується створення студентами онлайнових профайлів, включаючи фотографії, описи. При бажанні поштові адреси можуть не висвітлюватися;

   кожен користувач може обрати мову для інтерфейсу MOODLE (на сьогодні підтримується 78 мов).

Основні можливості системи щодо підтримки курсів:

   штатний викладач має повний контроль над всіма налаштуваннями, включаючи обмеження щодо інших викладачів;

   курси можуть обиратися в залежності від тижня, теми, дискусії; гнучкі засоби діяльності стосовно курсу – форуми, журнали, ресурси, дослідження, вибори, завдання, чати, семінари;

   зміни у курсі з моменту останнього входження в систему можуть висвітлюватися на домашній сторінці курсів;

   усі оцінки за форуми, журнали, виконані завдання можуть бути переглянуті на одній сторінці (і збережені в окремому файлі);

   повні звіти про вхід у систему і діяльність користувачів доступні з деталями стосовно кожного модуля (останній вхід, кількість часу) так само, як і детальна історія активності кожного учня, включаючи листування, журнальні статті на сторінці;

   копії листів на форумах, відповіді викладачів можуть бути збережені в форматі HTML чи у вигляді простого тексту;

   викладачі можуть вводити власні системи оцінювання форумів, завдань, журналів;

   курси можуть бути запаковані у стандартний zip-файл.

Основні характеристики системи навчання за модулями дистанційного курсу [18]:

Модуль завдань:

   завдання можуть бути охарактеризовані датою складання і максимальною оцінкою;

   учні можуть завантажувати свої завдання на сервер (у будь-якому форматі);

   дозволяється невчасне виконання завдання, але час запізнення показується викладачеві;

   відповідь викладача приєднується до сторінки із завданням кожного учня, про що надсилається попередження;

   викладач може дозволити перескладання завдань після оцінювання.

Модуль тестів:

   викладачі можуть визначати базу даних питань для використання у різних тестах;

   тести можуть бути розподілені за категоріями для полегшення доступу, і ці категорії можуть бути доступними для всіх курсів на сайті;

   тести автоматично оцінюються і переоцінюються, якщо питання змінюються;

   тестам відповідає обмежене часом вікно, поза яким доступу до них немає;

   на вимогу викладачів тестування може проводитися багаторазово, з демонстрацією правильних відповідей;

   тестові питання і відповіді можуть бути перемішані для захисту від списування;

   в тестах підтримується HTML і малюнки;

   тестові питання можуть бути імпортовані із зовнішнього текстового файлу;

   кількість спроб проходження тестів може бути обмеженою;

   існують питання з багатьма правильними відповідями, питання, що потребують короткої відповіді (слово чи фразу), питання типу правда неправда, випадкові питання, нумеровані питання, питання із вбудованими відповідями (у фрагменті тексту), вбудований описовий текст і графіка.

В Україні систему МОODLE для підтримки дистанційного навчання використовують:

- Дніпропетровський національний університет;

- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»;

- Києво-Могилянська академія;

- Інститут інформатики Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ);

- Херсонський економіко-правовий інститут;

- Херсонський державний аграрний університет;

- Кафедра інформатики Тернопільського національного педагогіч­ного університету;

- Класичний приватний університет (м. Запоріжжя);

- Криворізький державний педагогічний університет та інші заклади.

Є. М. Смирновою-Трибульскою сформульовані наступні рекомендації щодо вибору навчальної платформи для організації дистанційного навчання школярів [17]:

- наявність інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу користувача, а також довідки та документації рідною мовою;

- можливість використання платформи на комп'ютері з будь-якою операційною системою без необхідності встановлення спеціального обладнання;

- дешева, або навіть безкоштовна, з помірними вимогами до швидкісних характеристик мережі та апаратної складової;

- зручне управління змістом і спілкуванням з користувачами, легка комунікація з ними, можливість швидкого створення документів, легкість у наданні доступу;

- можливість розширення сукупності використовуваних компонентів відповідно до зростаючих потреб та умінь вчителя й учнів;

- наявність інструментів, що служать для підтримки складових елементів процесу навчання, специфічних для шкільної педагогіки;

- підтримка різних форм комунікації та групових форм навчання, взаємного оцінювання та самоуправління.

За результатами порівняльного аналізу програмно-інструментальних платформ дистанційного навчання середовище MOODLE виявляється найзручнішим для організації позаурочної самостійної роботи з вивчення інформаційних технологій математичного призначення у формі дистанційного факультативу.

2.2. Основні інструменти системи MOODLE для створення і проведення дистанційного курсу

2.2.1. Зміст

Зміст є ядром кожного курсу. Воно включає різноманітний матеріал, який повинен вивчити учень.

Матеріали курсу (Таб. 2.1) мають сприяти досягненню цілей курсу, відповідати програмі навчання, мати науковий характер, бути привабливими за своєю формою, завдяки чому можуть зацікавити учня і залежно від використовуваних методів бути найбільш адекватно сприйняті учнями і тим самим підвищити ефективність навчання.

Таб. 2.1

Форми подання матеріалу курсу

До елементів, що підтримує подання навчальних ресурсів курсу і засвоєння знань учнями належать: Урок, Ресурси, Каталоги, Словник понять (глосарій), Посилання тощо.

Урок дозволяє представити зміст на багатьох сторінках. Кожна сторінка зазвичай, закінчується питанням і відповіддю або кількома відповідями. У залежності від досягнень учня він або просувається вперед за матеріалом, або назад, або знайомиться з даним модулем уроку ще раз, або перехід здійснюється на необхідний, відповідний модуль уроку. Навігація по уроку може бути спрощена, але може бути також складнішою в залежності від структури лекційного матеріалу курсу, специфіки предмета, теми тощо.

Ресурси – це основний і додатковий зміст курсу. Ресурсом може бути будь-який завантажений викладачем або автором файл або URL. У системі підтримується створення і додавання до курсу звичайних сторінок тексту безпосередньо шляхом звичайного набору або імпортування з іншого файлу. Ресурс може бути текстом, веб-сторінкою, завантаженим файлом тощо. Нижче представлені основні типи ресурсів, які можуть бути додані і розміщені в курсі:

Простий текст – може бути введений безпосередньо з клавіатури або вставлений.

Папка (Каталог)- відображає всі файли в певній директорії (папки).

HTML текст – ресурс в HTML-форматі.

Посилання – додається посилання з текстовим блоком, що дозволяє описати посилання, цитувати статті, книги, посилається на Інтернет-ресурси тощо.

Завантажений фат – додається посилання на файл, який попередньо завантажений і знаходиться в секції "Файл".

Веб-посилання – додається посилання на іншу веб–сторінку в окремому вікні, що знаходиться поза MOODLE.

Веб-сторінка – додається посилання на іншу веб-сторінку, що відкривається в системі MOODLE, отже, користувач не виходить з системи MOODLE (сторінка може бути відкрита також у новому вікні).

При використанні всіх цих ресурсів припускають також введення назви, короткого опису ресурсу, а також заповнення текстового поля, вибору файлу, або введення адреси необхідної веб-сторінки.

Глосарій (Словник понять) – цей модуль призначений для створення викладачем або курсантами бази визначень, яка може мати вигляд словника, енциклопедії, глосарію тощо. Визначення можуть бути представлені багатьма способами. Передбачається також експортування змісту з одного словника понять в інший (головний словник понять) в рамках одного і того ж курсу або в інший курс. Існує можливість автоматичного генерування гіперпосилань до понять і термінів у рамках створюваного курсу, або до зовнішніх джерел, наприклад Інтернет-енциклопедії. Пошук необхідних слів може здійснюватися різними способами: шляхом введення з клавіатури, через огляд за датою, за категоріями, на ім'я автора, за алфавітом тощо.

Посилання –  служать для зв'язку курсу з доступними матеріалами в мережі, тобто створення і використання вебографії. Часто при вивченні певної теми учню необхідно відшукати відповідні навчальні матеріали в мережі Інтернет, не завжди такого роду завдання є простим і здійсненним. Тому вчитель у Інтернет-курсі може надати цілеспрямовані підказки як у технічних питаннях, пов'язаних з принципами ефективного пошуку матеріалів в глобальній мережі, так і відповідних адрес веб-ресурсів. Суттєвою допомогою для учня буде також традиційна бібліографія. Однак, для учнів, які проживають в маленьких, віддалених або неакадемічних центрах, позбавлених доступу до великих бібліотечних ресурсів, використання у своєму навчанні спеціалізованих навчальних матеріалів може бути важким, тому, інтернет-освіта може і повинна служити для подолання такого роду перешкод.

2.2.2 Взаємодія

Головними засоби комунікації в дистанційному курсі є: електронна пошта, чат, форум, дошка новин, програми-комунікатори та система безперервної комунікації або внутрішня система обміну повідомленнями (instant messaging system).

Електронна пошта. За допомогою електронної пошти підтримуються як групові контакти: учень – інші учні, вчитель – учені; так і індивідуальні: учень – учень, вчитель – учень.

У межах курсу учні можуть надсилати один одному повідомлення без необхідності використання поштової програми, подібною можливістю володіє і викладач. Викладач крім того має доступ до списку адрес учнів даного курсу, завдяки чому може висилати групові повідомлення.

Чат. Використовуючи модуль Чат (англ. chat), учасники можуть брати участь у дискусії через мережу в синхронному режимі (режимі реального часу). Це корисний спосіб для кращого взаєморозуміння обговорюваного питання.

Модуль Чат містить багато параметрів, що дозволяють гнучко і ціле направлено здійснювати управління і перегляд дискусій, проведених на Чаті:

   Можлива синхронна, безперервна текстова взаємодія.

   Включення малюнків у повідомлення, що відображаються у вікні Чату і вкладені файли.

   Підтримка URL, використання смайликів, вбудованої мови HTML, мультимедійних об'єктів тощо.

   Сесії, що використовє Чат, можуть бути архівовані і пізніше переглянуті, ця можливість може бути доступна і учням.

Використання Чату забезпечує спілкування "на живо" за умови, що група учнів і викладач одночасно (наприклад, після попереднього узгодження) персоніфіковані на системі і беруть участь в Чаті. Учасники Чата можуть між собою спілкуватися, вписуючи повідомлення, що з'являються негайно у вікні Чату і видимі для інших користувачів. Чат може бути використаний з метою взаємодії групи учнів і викладача. Крім того, його використання дає можливість вирішення поточних проблем, отримання відповідей на питання, активну дискусію.