Розвиток самостійності учнів за допомогою ІКТ

78

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИКО‑МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІНФОРМАТИКИ ТА ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

Кваліфікаційна робота

студентки денної форми навчання

спеціальності «Інформатика»,

групи І-07,

освітнього рівня «бакалавр»

Сосніної Є. О.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Теплицький І. О.

Кривий Ріг–2011

ЗМІСТ

вступ

Розділ І. Психолого-педагогічні основи організації самостійної роботи старшоклаників

1.2. Зміст поняття «самостійна робота»

1.2. Види самостійної роботи учнів та структурні компоненти методики її організації

1.3. Інноваційні засоби комп'ютеризації самостійної роботи

1.4. Типи та моделі дистанційного навчання

1.5. Особливості навчання школярів за дистанційною
формою навчання

Висновки до І розділу

РОЗДІЛ ІІ СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE             

2.1. Порівняльний аналіз технологічних платформ дистанційного навчанн

2.1.1. Lotus Learning Space

2.1.2. Система дистанційного навчання «Прометей»

2.1.3. Aгапa

2.1.4. Веб-клас ХПІ

2.1.5 Cистема дистанційного навчання MOODLE

2.2. Основні інструменти системи MOODLE для створення і проведення дистанційного курсу

2.2.1. Зміст

2.2.2 Взаємодія

2.2.3 Внутрішня Система Обміну Повідомленнями

2.3. Дистанційний курс: поняття і структур

2.4. Проектування дистанційного курс

2.4.1. Проектування цілей навчання

2.4.2 Проектування змісту

2.4.3 Обсяг курсу і тем

2.4.4 Структурування навчального матеріалу

2.4.5. Проектування контрольного блоку

2.4.6. Використання тестів у дистанційному навчанні.

2.4.7 Візуалізація інформації

Висновок до ІІ розділу

Розділ ІІІ Розробка дистанційного курсу «Об’єктно-орієнтоване моделювання в Alice

3.1. Загальні методичні засади курсу

3.1.1. Ціль і задачі курсу

3.1.2. Зміст курсу

3.1.3. Програма курсу

3.1.4. Структура курсу.

3.1.5. Алгоритм роботи учня над курсом:

3.1.6. Критерії оцінювання

3.2. Розробка інтерфейсу

3.2.1. Налаштування параметрів курсу

3.2.2. Розділи курсу

Висновки до розділу ІІІ

Висновки             

Джерела             

Додатки             

вступ

Сучасний стан суспільно-політичного та економічного розвитку, перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства вимагає не просто все більше кваліфікованих спеціалістів, а фахівців, які здатні були б приймати самостійні, відповідальні рішення, швидко орієнтуючись в оточуючому середовищі. У формуванні особистості такого фахівця, школа посідає далеко не останнє місце, оскільки саме школа формує науковий світогляд дитини, вчить одержувати знання, проводити їх аналіз та синтез, узагальнення та конкретизацію, класифікацію та систематизацію, робити на цій основі логічні висновки, що ведуть до прийняття рішення.

Однак з точки зору сучасної дидактики та психології оволодіння самим змістом курсу дисципліни не веде автоматично до розвитку мислення чи творчих здібностей учнів, їх необхідно сформувати. Проблема формування особистості старшокласників, розкриття їхнього творчого потенціалу, в тому числі на уроках інформатики, вимагає пошуку нових підходів до удосконалення змісту, форм, методів та засобів навчання. А використання інформаційних комп’ютерних технологій (ІКТ) дозволяє значно підвищити його ефективність.

Мета роботи – теоретичне обґрунтування та розробка окремих компонентів комп’ютерно-орієнтованої методики самостійної роботи учнів з вивчення факультативу об’єктно-орієнтованого моделювання (ООМ) в старших класах загальноосвітніх шкіл.

Актуальність:

   Особлива значимість самостійної роботи учнів за умов переходу від закритого навчального середовища до системи відкритої і неперервної освіти;

   залежність результатів організації самостійної роботи від способів застосування інноваційних, інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема технологій мережного навчання;

   не розробленість методики мереже орієнтованої моделі навчання програмного забезпечення з курсу ООМ.

Об’єкт дослідження: самостійна робота учнів з вивчення факультативу об’єктно-орієнтованого моделювання (ООМ) в старших класах загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження: методика організації позаурочної самостійної роботи учнів старших класів загальноосвітніх шкіл з опанування мови програмування Alice.

Задачі дослідження:

1. Розробити методичні засади організації позаурочної самостійної роботи учнів у процесі вивчення шкільного факультативу «Об’єктно-орієнтоване програмування в Alice».

2. Розробити окремі компоненти методичної системи навчання шкільного факультативу «Об’єктно-орієнтоване програмування в Alice».

3. Експериментально перевірити ефективність організації позаурочної самостійної роботи учнів у процесі вивчення шкільного факультативу «Об’єктно-орієнтоване програмування в Alice» у формі дистанційного курсу.

Практичне значення: розроблено дистанційний курс «Об’єктно-орієнтоване програмування в Alice» для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів на основі платформи дистанційного навчання MOODLE.

Розділ І. Психолого-педагогічні основи організації самостійної роботи старшоклаників

1.2. Зміст поняття «самостійна робота»

До цього часу немає єдиної думки про те, що потрібно розуміти під поняттям «самостійна робота», і це, без сумніву, гальмує розвиток практики навчання. Якщо вчитель чи директор школи не знають чітко, яка робота учнів буде самостійною, то, очевидно, що не можна говорити про розвиток самостійності школярів на уроках. Відсутність єдиного розуміння поняття не дає можливості авторам підручників і дидактичних матеріалів будувати систему самостійних робіт з позиції єдиних дидактичних вимог, незалежних від навчального предмета, але, враховуючи вікові особливості учнів, вони подають по-різному характеристику цього поняття[8].

Багато вчених вбачають в самостійній роботі різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності учнів (таб. 1.1), розглядають її як засіб втягнення учнів в самостійну пізнавальну діяльність або розуміють її як діяльність, яку учні виконують, проявляючи максимум активності, творчості, самостійного судження, ініціативи. Хоча мало хто виокремлює роль учителя у самостійній роботі та свідомість дитини в прагненні досягти поставленої мети.

Таблиця 1.1

Трактування поняття «самостійна робота» вченими-педагогами

Розвиток самостійності учнів – це мета діяльності як вчителів, так і учнів, тому вчитель повинен створити умови для спонукання учня до самостійної роботи, такий режим самостійної діяльності, який би дав змогу реалізувати головну мету – розвиток особистості учня, її творчого потенціалу[7].

Найбільшу актуальність набуває така організація самостійної роботи, за якої кожен учень працював би на повну силу своїх можливостей.

1.2. Види самостійної роботи учнів та структурні компоненти методики її організації

Самостійна робота організовується так, щоб вона сприяла виробленню в учнів навичок та звичок до праці. Зміст роботи, форма її виконання повинні викликати інтерес в учнів, бажання виконати роботу до кінця[9].

За часом проведення у навчальному процесі самостійні роботи бувають двох тиів: на уроках та у позаурочний час.

До позаурочних організаційних форм самосійної роботи відносять:

Семінарські заняття – обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень тощо.

Практикум – учні самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, застосовуючи знання, навички й уміння.

Факультатив (лат. facultatis – необов'язковий) – навчальний курс, не обов'язковий для відвідування. За освітніми завданнями виділяють такі види факультативів:

з поглибленого вивчення навчальних предметів;

з вивчення додаткових дисциплін;

з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності;

міжпредметні факультативи.

Кожен з видів факультативу може поділятися залежно від дидактичної мети на теоретичні, практичні, комбіновані.

Предметні гуртки – науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо.

Домашня робота – самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.

Предметні олімпіади та конкурси – науково-освітні заходи, організовані з метою розкриття здібностей та таланів дитини.

За формою організації самостійні роботи можна поділити на індивідуальні, фронтальні та групові.

За рівнем самостійної продуктивної діяльності учнів виділяють чотири типи самостійних робіт:

Відтворюючі самостійні роботи за зразком необхідні для запам'ятовування способи дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і навичок та їх міцного засвоєння. При виконанні робіт цього типу діяльність учнів не зовсім самостійна, оскільки їхня самостійність обмежується простим відтворенням, повторенням дій за зразком. Однак, такі роботи формують ґрунт для дійсно самостійної діяльності учня. Роль учителя полягає в тому, щоб для кожного учня визначити оптимальний обсяг роботи.

Передчасний перехід до самостійних робіт інших типів позбавляє учня необхідної системи знань, умінь і навичок. Затримка на роботах за зразками – зайва витрата часу, що сприяє породженню нудьги й неробства.

Реконструктивно-варіативні самостійні роботи дозволяють на основі раніше отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні способи вирішення завдань. Самостійні роботи цього типу сприяють осмисленому перенесенню знань у типові ситуації, виробленню умінь аналізувати події, явища, факти, формуванню прийомів і методів пізнавальної діяльності, розвитку внутрішніх мотивів пізнання, створюють умови для розвитку розумової активності школярів.

Евристичні самостійні роботи формують уміння і навички пошуку відповіді за межами відомого зразка. Учень сам обирає шлях вирішення завдання на основі вже відомих йому знань. На даному рівні продуктивної діяльності формується творча особистість учня. Постійний пошук нових рішень, узагальнення й систематизація нових знань, перенесення їх в нові, нестандартні ситуації, роблять знання учня більш гнучкими, мобільними, виробляють уміння, навички і потреби самоосвіти.

Творчі самосійні роботи є вінцем системи самостійної діяльності школярів, яка дозволяє їм отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань. Психологи вважають, що розумова діяльність школярів при вирішенні проблемних, творчих завдань аналогічна розумовій діяльності творчих і наукових працівників. Завдання такого типу – один з найефективніших засобів формування творчої особистості.

До методів самостійної роботи учнів відноситься:

Читання. Метод роботи з підручником і іншими учбово-методичними посібниками сприяє розширенню наукових знань учнів, формуванню умінь самостійної пізнавальної діяльності. Метод застосовується для осмислення й закріплення наукової інформації, вже отриманої учнями на уроках, а також для самостійного первинного придбання, розширення знань без участі викладача.

Конспектування. Здійснюється учнями в двох різновидах: зі слуху і при читанні. В обох випадках вони використовують наступні способи конспектування: записують докладно без осмислення; записують головне й одночасно осмислюють записане; ведуть опорний конспект із більш глибоким осмисленням тексту.

Відеострічка. Ціль методу – допомогти учням побачити себе, свою навчальну діяльність, свої дії, по можливості не тільки навчального, але і професійного характеру, з боку. Даний метод привертає увагу тому, що учень як би відокремлює події на телеекрані і суб'єктів цих подій від себе, аналізує їх з боку "чужим поглядом".