Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

     Більш гостро проблему безробіття відчуває молодь, особливо випускники навчальних закладів (табл. 2.5). Кількість таких безробітних неухильно зростає протягом трьох років, що негативно впливає на соціально-трудові відносини в майбутньому, оскільки таким молодим людям, які мають складати основу ринку праці через декілька років,  може бути важко адаптуватись на ньому. Порівняно з 2008 роком звільнених за власним бажанням зменшилось, що свідчить про певне покращення умов праці і психологічного клімату у колективі.

     Показник  середньої тривалості безробіття населення  у віці 15-70 років  (за методологією МОП) зріс  з 6 місяців у 2009р. до 7 місяців  у 2010р. Питома вага осіб, термін пошуку роботи яких складав від 9  до 12  місяців та 12  місяців і більше,  у 2010р.  порівняно з 2009р.,  зросла відповідно на 2,9  в.п.  та  9,6  в.п. 

     Таблиця 2.5

     Кількість зареєстрованих безробітних за причинами  незайнятості

     

Кількість зареєстрованих безробітних за причинами  незайнятості	Роки
	2008	2009	2010
Особи, які не були зайняті до 1 року	28255	17927	18522
Вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	1167	1580	893
Звільнені за власним бажанням	2465	1521	1587
Випускники навчальних закладів	842	973	1359
Не зайняті з інших причин	23781	13853	14683
Особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року	5334	1705	1981
Всього	33589	19632	20503

 

     Середньомісячний  розмір допомоги по безробіттю також  зростає (рис. 2.18). Дані  виплати у 2011 році були найбільші за всі попередні роки. В середньому на одного безробітного у березні 2011р. порівняно з відповідним місяцем 2010р. розмір виплат зріс на 33,2% і становив 785,01 грн., хоча порівняно з січнем поточного року все ж дещо зменшився і становить на 16,6% менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (941 грн.).

     

     Рис. 2.18 Середній розмір допомоги по безробіттю за місяць 

     Зазнає  зростання  попит на робочу силу, який  в березні 2011 зріс майже  в двічі порівняно з попереднім місяцем, досягнувши 902 осіб. Зі збільшенням  попиту на трудову силу,  зменшується  і навантаження на одне вільне робоче місце (рис. 2.19 ).

     

     Рис. 2.19 Навантаження на одне вакантне робоче  місце 

     Даний показник суттєвих змін зазнав у березні 2011 р., скоротившись до 25 чоловік на місце. Проте враховуючи високу його нестабільність, яку можна простежувати починаючи з жовтня 2010, говорити про які-небудь тенденції зарано.

     Одними  з найважливіших критеріїв стану  соціально-трудових відносин, що найбільше  впливають на рівень конфліктності  на підприємствах є рівень заробітної плати і сума її заборгованості.  Таким чином, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників (дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених  підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у січні–лютому 2011р. становила 1794 грн., що на 19,4% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

     Зростання середньої номінальної заробітної плати спостерігалось за всіма видами економічної діяльності ( рис. 2.20). Проте, найвищй рівень оплати праці у промисловості, де заробітна плата сягає близько 2700 грн. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у будівництві.

      

     Рис. 2.20 Середня номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності 

     Індекс  реальної заробітної плати в січні–лютому 2011р. порівняно з відповідним  періодом 2010р. становив 110,6%, у лютому 2011р. по відношенню до січня 2011р. – 100,6%.

     Рівень  заборгованості із виплат заробітної плати у березні порівняно  з попереднім періодом виріс, досягнувши 110, 3% (Рис. 2.21 )

     Таким чином, упродовж січня–лютого 2011р. загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати збільшилася на 20,1%, або 3,8 млн грн. і на 1 березня 2011р. становила 22,5 млн грн., що дорівнювало 5,1% фонду оплати праці, нарахованого за лютий 2011р.  На початок березня 2011р. вчасно не отримали заробітну плату 4,9 тис. осіб, або 2,1% від загальної кількості штатних працівників економічно активних підприємств. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1994 грн., що на 10,3% більше, ніж середній розмір заробітної плати за лютий 2011р.

     

     Рис. 2.21 Сума заборгованостей із виплат заробітної плати 

     Отже, враховуючи загальні тенденції соціально-економічного розвитку області і данні надані Національною службою посередництва і примирення (НСПП)  найбільш проблемними соціальн-трудові відносини впродовж останніх років були у транспортній галузі та житлово-комунальному господарстві. 

     Таким чином, економічними підґрунтям ускладнення стану соціально-трудових відносин на підприємствах транспотрної галузі області виступають:

     - наявність морально застарілого  та фізично зношеного обладнання  та транспорту, які використовуються  автотранспортними підприємствами;

     - постійне підвищення цін на  паливно-мастильні матеріали, енергоносії  та запасні частини;

     - збитковість тарифів на перевезення  пасажирів;

     - неповне і несвоєчасне відшкодуванням  з місцевих бюджетів коштів  на пільгове перевезення пасажирів; 

     - низька конкурентоспроможність  міжнародних автоперевізників вантажних  перевезень, внаслідок чого останні  витісняються зарубіжними конкурентами.

     Таким чином, збитковість тарифів, неповне  і несвоєчасне відшкодуванням державою субвенцій, відсутність обігових коштів, високі паливо-матеріальні затрати  автопідприємств, - все це в сукупності негативним чином відобразилось  на рівні заробітної плати та проявилось у систематичній затримці із її виплатою.

     Прикладом підприємств, де зареєстровано колективні трудові спори, переважно по причині невиплати і заборгованості заробітної плати є Хмельницькі комунальні підприємства «Електротранс» та «Аеропорт Хмельницький», а також ВАТ «Славутське АТП-16848» (м. Славута), ВАТ «Полонське АТП-16844» (м. Полонне), ВАТ ХП «Поділля-Авіа» (м. Хмельницький);

       Галузь житлово-комунального господарства знаходиться у важкому фінансово-економічному стані, що негативно відображається на стані соціально-трудових відносин в трудових колективах та є однією із основних причин виникнення розбіжностей та конфліктних ситуацій. Адже саме фінансова сторона галузі призводить до не дотримання керівництвом термінів виплати заробітної плати і, як наслідок, накопиченні заборгованості із заробітної плати. Саме розбіжність щодо невчасної її виплати залишилась неврегульованою на  6 комунальних підприємствах області і станом на 01.11.2010р. продовжує перебувати на обліку відділення НСПП: Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, Полонський комбінат комунальних підприємств, КП Городоцької міської ради по обслуговуванню житлового фонду та благоустрою міської території, КП Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об’єднання”, Красилівська житлово-експлуатаційна контора, КП Городоцької міської ради по наданню послуг з водопостачання та водовідведення [ 49].

     Також, проблемними та потенційно конфліктними являються такі види економічної діяльності, як будівництво і харчова промисловість, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, а також державне управління, де має місце приховане незадоволення  в  колективах.

     Висновки  до розділу 2

 

     Стан  соціально-трудових-відносин як в країнах  Європейського Союзу, так і в  Україні важкий, що зумовлено впливом  світової фінансової кризи, високим  рівнем безробіття і соціальним напруженням  серед населення. Проте з кінця 2010 в країнах ЄС розпочалися позитивні  тенденції до зростання зайнятості, попиту на робочу силу і зменшенню  навантаження на одне робоче місце. І  хоча стан ринку праці все ще не досяг докризових показників і являється  незадовільним, завдяки активній діяльності держави у сфері регулювання соціально-трудових відносин, мотивації підприємств у створенні нових робочих місць, наявності соціально-відповідального бізнесу та ін.. дані відносини будуть поступово відновлюватись. Серед країн ЄС з найвищими показниками, які змогли втримати соціально-трудові відносини на доволі стадільному рівні з незначним погіршенням відносяться Данія, Люксембург, Нідерланди, Швеція, доволі швидкими темпами вони відновлюються у Німеччині та Франції.

     В Україні не дивлячись на позитивні  зміни, які розпочались в 2010 році, в 2011 році почав знову відбуватися  спад трудової активності населення,  зростання обсягів зареєстрованого  безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце, зменшення номінальної заробітної плати. Рівень договірної захищеності працівників, умов та охорони праці залишається низьким. Тобто соціально-трудові відносини в Україні знаходяться у кризовому стані.

     У Хмельницькій області спостерігаються  схожі тенденції розвитку СТВ як і по всій Україні. Після певного поліпшення в 2010 році, знову відбувається зростання зареєстрованого безробіття, особливо серед молоді, в той же час зменшились місячні виплати по безробіттю. Сума заборгованості із виплат заробітної плати залишається досі на високому рівні, що призводить до трудових спорів і конфліктів на підприємствах. Найбільш проблемними соціально-трудові відносини у транспортній та житлово-комунальній галузях.  

     РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

     3.1. Шляхи використання зарубіжного досвіду в розвитку соціально-трудових відносин

 

     Важливе значення для розвитку цивілізованих  соціально-трудових відносин в Україні, які відповідали б потребам громадянського суспільства і соціально-орієнтованої ринкової економіки, має досвід регулювання цих відносин у високорозвинених країнах. Високого рівня соціально-економічного розвитку у цих країнах досягнуто завдяки конструктивній співпраці між соціальними партнерами. До того ж ці країни знаходяться у постійному пошуку механізмів покращення соціально-трудових відносин, спрямовуючи все більше уваги на гуманізацію та соціалізацію праці і тісно співпрацюють між собою щодо вирішення цих питань. 

     На  сьогоднішній день існує низка міжнародних  організацій, які займаються питаннями  соціально-трудових відносин. До функцій  більшості таких органів входить  також збір, систематизація, аналіз даних щодо різних аспектів соціально-трудових відносин та забезпечення повною та достовірною  інформацією суб’єктів управління різного рівня (Європейську комісію, місцеві та регіональні органі влади, тощо) (рис. 3.1).

     В інституційній системі Союзу Європейський EESC впроваджує особливу форму діалогу, узгодження позицій та консультування. Він робить внесок у те, що законодавчі та виконавчі органи Європейського Союзу беруть до уваги досвід, очікування та пропозиції організацій, що представляють громадянське суспільство [59].

     На  нашу думку, в першу чергу необхідно  врахувати Найбільш цікавим є досвід European Employment Observatory (EEO) – Європейської служби моніторингу трудових відносин, займається збиранням інформації, проведенням порівнювальних досліджень та оцінкою в сфері трудових відносин.

     Рис. 3.1 Міжнародні органи з питань соціально-трудових відносин