Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

     Загалом, на рівні Європейського Союзу  відбувся незначний приріст рівня  зайнятості на 0,1 як у відношенні до попереднього кварталу, так і по відношенню до минулого 2009 року.

     Така  тенденція позитивно впливає  на стан соціально-трудових відносин в  країнах, зменшуючи соціальну напругу, що виникла внаслідок світової фінансової кризи і масового звільнення, яке підприємства обрали основним шляхом  боротьби за виживання.

     Рис. 2.2 Приріст зайнятості в країнах ЄС в IV кварталі 2010 р. (для країн з позначкою * відсутні квартальні дані з урахуванням сезонних коливань) 

     Але не дивлячись на позитивні тенденції  росту зайнятості, загальний її рівень  у 2010 р. порівняно з 2009 р.для більшості  країн ЄС являється від’ємним, або ж його зростання зовсім незначне ( 0 – 0,3%) (табл. 2.1).

     Найбільший  рівень зайнятості, що становить понад 70% спостерігається у таких країнах, як Швеція, Нідерлани, Данія, Австрія  та Німеччина. Проте, порівняно з  ІІІ кв. попереднього 2009 року, в деяких з цих країн (Данія та Нідерланди) все одно відбувся спад зайнятості, і доволі значний в порівнянні з іншими країнами, більше ніж на 2%.

     В той же час, рівень безробіття в ЄС, зазнав значного збільшення на 0,1 відсотковий пункт (в.п.)  в місяць у період з травня 2009 року до лютого  2010 року, після чого залишився незмінним на рівні 9,6%, і тільки в січні 2011 дещо знизився на 0,1 в.п. або на 43000 чоловік. Таким чином, рівень безробіття знизився чи стабілізувався в більшості країнах-членах  до січня 2011. 

     Таблиця 2.1

     Рівень зайнятості населення працездатного віку (15-64 р.), %

     Серед найбільших держав-членів ЄС, рівень безробіття залишився стабільним в Іспанії, Італії і  Польщі в січні, а у  Великобританії ще в листопаді 2010 р. Зниження рівня безробіття на 0,1 в.п. відбулося у  Німеччині, Франції, Бельгії, Данії та Люксембурзі; на 0,2 в.п. у Чехії та Ірландії; найбільше зниження відбулося у Балтійських країнах, після багатьох місяців постійного зростання безробіття знизилось в Естонії та Литві на 1,6 в.п. та 0,9 в.п. відповідно. З іншої сторони, рівень безробіття значно виріз в Угорщині, на 0,8 в.п. (рис 2.3).

     Рис. 2.3 Зміни рівня безробіття січень 2009 – січень 2011 рр. 

     Рівень безробіття у січні 2011 р. був досі вищим, ніж рік тому в половини держав-членів, але рік від року різниця значно скорочується. Проте, фактично річні зміни були негативними (тобто, зменшення рівня безробіття порівняно з попереднім роком) в 11 державах-членах, у тому числі Франції та Німеччини (рис. 2.3 і 2.4).

     Рис. 2.4 Рівень безробіття в країнах ЄС, станом на січень 2011 р. 

       З великих держав-членів ЄС, тільки Іспанія зазнала надмірного зростання безробіття на 1,2 в.п.. Кількість безробітних в цій країні у січні 2011 р. сягнула 4,7 млн або 20,4%, такі показники являються найбільшими в ЄС. Після Іспанії в рейтингу країн, де рівень безробіття зріс найбільше йдуть Балтійські країни Латвія, Литва , Естонія з 18,3%, 17,4%, 14,3% відповідно, а також Ірландія 13,5% і Словакія 14,5%. Найменший рівень безробіття спостерігався в двох країнах: Австрії та Нідерландах ( 4,3%), а також в Люксембурзі (4,7%). Позитивні тенденції до зниження рівня безробіття також помітні у Франції ( де відбулося зменшення на 0,3 в.п. і кількість безробітних встановилась на рівні 2,9 млн.чол (9,6%)) і Німеччині ( зменшення кількості безробітних на 0,8 в.п. до рівня 6,5 %, що еквівалентно 2,8 млн.чол. Країна повідомляє, що це найнижчий рівень безробіття за останні 17 років). Стабільним на протязі року даний показник  був для Великобританії, де кількість безробітних становить 2,4 млн чол.

     Серйозною проблемою в багатьох державах-членах ЄС стало безробіття серед молоді.  Рівень безробіття серед молодих  людей завжди був набагато вище, ніж для дорослого населення, проте їх положення ще більше загострилось в результаті економічного спаду. В  порівнянні з 2008 роком в січні 2011 рівень безробіття серед дорослого  населення виріс на 2,5 в.п. і становив 8,2 %, в той час як для молоді  цей показник збільшився на 5,9 в.п. і становив 20,6 %.

     Хоча  протягом 2010 року рівень безробіття серед  молоді був стабільним на рівні ЄС, він все ж вищий, ніж це було рік тому у більшості держав-членів (Додаток А). На початку 2011 року, серед великих держав-членів: Іспанії, Італії та Польщі зареєстровано найвищий рівень річного зростання молодіжного безробіття (3,4; 2,8 та 1,7 в.п. відповідно), в той час як у Франції та Великобританії (протягом року по листопад) даний показник в цілому залишався стабільним, в той час як помітне його зниження відбулось в Німеччині ( на 1,6 в.п.). Особливо зниження безробіття серед молоді, порівняно з початком 2010 року, спостерігалось в Бельгії, Мальті, Швеції та Естонії.

     Таким чином на сьогодні рівень безробіття серед молоді, яка понесла на собі основний тягар скорочення зайнятості, становить більше 10% у всіх державах-членах, крім трьох країн (Австрія, Німеччина і Нідерланди), близько 30% і більше у Греції, Угорщині, Ірландії, Італії, Латвії, Литві і Словаччині, а також більше 40% в Іспанії.

     Для вирішення цього питань країни ЄС широко використовують державні програми стимулювання та підтримки зайнятості серед молоді, надання підприємцям, які створюють нові робочі місця  для молодих людей, різних пільг  та субсидій.

     Також серйозну проблему становить тривале  безробіття, яке має негативний вплив  не тільки на осіб, які довго не мають  робочого місця, а й на економіку  в цілому. Негативні наслідки можуть бути значними не тільки у втраті людського капіталу, а й майбутньому працевлаштуванні, перспективі кар'єрного зростання і доходів. Крім того, тривале безробіття часто призводить до виходу з ринку праці.

     Таким чином, майже у всіх державах-членах ЄС зареєстровано збільшення тривалого безробіття протягом року в третьому кварталі 2010 р., єдиним винятком є ​​Німеччина (де воно знизилось на 0,4 в.п.) (рис.2.5).

     Рис. 2.5 Тривале безробіття в 2009 ^{І кв} р, 2010 ^{ІІ кв.} і 2010 ^{ІІІ кв.} 

     Найбільше зростання (близько 3-4 в.п.) було в трьох країнах Балтії (Естонії, Латвії і Литви), а також в Ірландії та Іспанії. Помірне зростання було досягнуто тільки в декількох державах, причому особливо низьке в Австрії, Люксембурзі і на Мальті. В результаті, тривале безробіття зараз помітно відрізняється в усіх країнах-членах, починаючи від 1% в Австрії, Люксембурзі і Нідерландах, та закінчуючи 7% і вище в країнах Балтії, Словаччині та Іспанії

     Тенденції до поступового зменшення рівня  безробіття супроводжуються зростанням кількості вільних робочих місць, рівень яких для ЄС у четвертому кварталі 2010 року склав 1,5%. Кількість  вакансій збільшилася в порівнянні з попереднім кварталом, на 0,1 в.п., демонструючи зростаючий попит. В 2010 році порівняно з 2009 рівень попиту на робочу силу в ЄС збільшився на 0,2 в.п (Додаток Б).

     Отже, тенденція до збільшення кількості  вакантних робочих місць у 2010 р. порівняно з 2009р. простежується  в більшості державах-членах, для  яких є дані, з особливо високим  попитом на Мальті (3%) і Німеччині (2,6%). Серед великих держав-членів,  попит на нову робочу силу збільшився в Німеччині в четвертому кварталі, і становив  996196, і в Іспанії, де даний показник збільшився майже вдвічі за рік і становив 143 000 (зрісши на 0,4 в.п. до 1,1%). У Великобританії, кількість вакансій збільшилася на 2 000 у четвертому кварталі і встановилась на рівні 1,8%, або  479 000 місць, що на 15 000 більше ніж минулого року. Попит на робочу силу збільшився також у Франції (на 0,2 в.п. за квартал до 1,6%), в той час як даний показник залишився стабільним в Італії ( 0,6%). Також кількість вакантних робочих місць є відносно високою в Австрії (2,2%), Нідерландах (1,6%), Фінляндії (1,4%) і Швеції (1,2%).

     Важливим  показником в дослідженні стану  соціально-трудових відносин являється  заробітна плата. Таким чином, номінальна зарплата в ЄС збільшилась на 1,0% у четвертому кварталі 2010 року, в порівнянні з аналогічним періодом у 2009 р..

       В ЄС ріст даного показника за четвертий квартал поспіль є негативним, і свідчить про те, що номінальна оплата праці на одного робітника зростає більш повільними темпами, ніж продуктивність праці, тому заробітна плата під впливом інфляційного тиску залишилась на незадовільному рівні для більшості країн ЄС, в той час як прибуток компаній поліпшився. За винятком Франції, зростання номінальної заробітної плати було негативним у всіх країнах ЄС в третьому кварталі 2010 року порівняно з відповідним кварталом 2009р. Тим не менш, у четвертому кварталі згідно наявних даних, ріст оплати праці був позитивним в Бельгії, Франції та Італії (Додаток В).

     Найсильніший спад даного показника був відзначений в четвертому кварталі 2009 року в Латвії та Литві, а в другому кварталі 2010 року в Естонії. Номінальна заробітна плата, що зазнала стійкого зниження в Балтійських країнах, згодом досягла позитивного значення 1,4% в Латвії в четвертому кварталі. У Польщі в третьому кварталі даний показник виріс на 1,8%, незважаючи на збільшення продуктивності праці на 3,9%.

     Негативних  тенденцій, враховуючи зменшення росту  номінальної заробітної плати, інфляційний  вплив та ін. фактори, зазнає і реальна  заробітна плата, що характеризує купівельну спроможність населення. В усіх країнах ЄС починаючи з першого кварталу 2010 р. порівняно з відповідними періодами минулого року, окрім Франції та Польщі, а в другому кварталі і Чехії, даний показник від’ємний (Додаток  Г).

     Для того щоб оцінити соціальний клімат в країнах ЄС, у 2010  було проведено  опитування, яке передбачло поглиблений огляд ситуації, що склалась в країнах на особистісному і загальному рівнях, соціального захисту та інтеграції,  оцінки населенням останніх п'яти років, і очікувань на найближчі дванадцять місяців. Оцінка соціального клімату проводилась за шкалою від -10 до +10 (рис. 2.6).

     За  результатами опитування, люди вважають ситуацію, що склалась, негативною, проте не настільки як була в деякі періоди минулих років.

     Існує чітка різниця між тими проблемами, з якими стикаються люди особисто і тими, з якими стикаються держави в цілому. Навіть хоча є великі відмінності по всій Європі в сприйнятті особистої, соціальної та економічної ситуації, все ж спостерігаються деякі позитивні настрої в багатьох державах-членах, навіть якщо люди визнають ситуацію, що склалась країні в цілому –проблематичною.  

Рис. 2.6 Задоволення якістю життя в 2009 та 2010 рр. 

     Так, з точки зору задоволеності життям в цілому, найвищі оцінки дали країни, які змогли більщ твердо протистояти кризі: Данія, Швеція, Нідерланди, Ірландія, Люксембург і Фінляндія. Виключенням є Ірландія, яка серйозно постраждала від кризи, проте рівень задоволеності все ж дещо збільшивя в порівнянні з 2009 роком. У Греції, яка пережила проблеми пов’язані з платоспроможностю і соціальні заворушення, даний індекс продовжив погіршуватись. Рівень задоволеності в Португалії ще більше погіршився і став негативним. Протилежна ситуація в Угорщині, де показник був спочатку негативним ( у 2009 році), а потім відбулось відносне поліпшення індексу, який досяг нульового балансу. Найнижчі показники, що відображають сильно негативний рівень задоволеності життям мають Болгарія і Румунія.

     Отже, соціально-трудові відносини в  країнах ЄС є відносно нестабільні, що зумовлено впливом світової економічної кризи, масовим безробіттям і складним соціальним кліматом. Проте вже з середени 2010 року відбувається поступове пожвавлення економік держав-членів союзу і вже помітні позитивні тенденції зростання рівня зайнятості, попиту на робочу силу і продуктивності праці. Нашій країні, яка як і решта держав знаходиться у кризовому становищі,  важливо враховувати позитивний і негативний досвід, а також тенденції розвитку  країн ЄС, на своєму шляху боротьби з економічним занепадом.