Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

     У розрізі видів економічної діяльності найбільше номінальне зростання  заробітної плати порівняно з  відповідним місяцем попереднього року відмічено у лісовому господарстві (на 44,4%), у будівництві (на 38,6%), у сфері операцій з нерухомим майном (на 25%), у сільському господарстві (на 24,9%), у промисловості (на 24,8%) та у торгівлі (на 21,3%), а найменше – у державному управлінні (на 10,4%) (рис. 2.14).

     

     Рис. 2.14 Середня заробітна плата,  річна зміна, %

     Зменшення номінальної заробітної плати та прискорення інфляції (до 1,0%) спричинили зменшення реальної заробітної плати порівняно з попереднім місяцем на 13,2% проти зростання на 10,6% у грудні 2010 року.

     В річному вимірі зростання реальної заробітної плати дещо прискорилось і склало 10,6% проти 10,5% у минулому місяці. Заробітна плата з урахуванням цінового фактору порівняно з відповідним періодом попереднього року, у січні зросла на 2,9% проти зменшення на 0,6% у грудні. Зростання відбулося за всіма видами економічної діяльності.

     Також відбулося і зростання  заборгованість із виплати заробітної плати у січні на 10,4% до 1344,4 млн грн. Сума заборгованості за рахунок бюджетних коштів вперше після семи місяців зменшення зросла (у січні на 35,8% до 1,8 млн.грн.) (рис.2.15). Кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату, зросла на 9,8%. Питома вага їх в загальній кількості працівників зросла на 0,2 п.п. до 1,9%, однак сума боргу в середньому на одного штатного працівника зменшилась (на 0,5%) та складала 3476 грн. проти 3493 грн. у минулому місяці. 

     

     Рис. 2.15 Заборгованість із виплати заробітної плати, млн.грн.

     У цілому по Україні в 2008-2010 роках було зареєстровано 212 колективних трудових спорів (2008 рік – 72, 2009 – 76, 2010 – 64), з яких 166 спорів, або 78,3%, саме з причин наявності заборгованості із виплати заробітної плати та порушення термінів виплати поточної зарплати. Учасниками спорів стали 61,6 тис. працівників 273 підприємств. При вступі у спори найманими працівниками було висунуто 608 вимог з яких 256 вимог, або 42,1%, стосувалися погашення заборгованості із виплати заробітної плати та своєчасної виплати поточної заробітної плати (табл. 2.3). 

Таблиця 2.3

Трудові конфлікти з приводу заборгованості та своєчасної виплати заробітної плати

     

	Роки
	2008	2009	2010
Зареєстровані вимоги найманих працівників, профспілки, всього одиниць, у тому числі щодо:	189	230	189
погашення заборгованості із виплати заробітної плати	62 (32,8%)	76 (33,0%)	58 (30,7%)
своєчасної  виплати поточної заробітної плати	15 (7,9%)	26 (11,3%)	19 (10,1%)

 

     В той же час, колективно-трудових спорів, які вилились у формі страйків у 2010 році було 3, що на 1 менше ніж у попередньому році. Проте вони були масштабнішими : у 2010 році в них прийняло участь 800 чол. порівняно з 300 чол. у попередньому році. Проблемними галузями виявились промисловість, будівництво та транспортна.

     У січні були збільшені розміри  соціальних стандартів: прожитковий мінімум збільшився на 2,2% і склав 894 грн., а мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум для працездатних осіб зросли на 2,1% і склали по 941 грн. [2]

     Такі  зміни покращили значення показників, які характеризують соціальний захист населення. Так, співвідношення розміру середньої заробітної плати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб зменшилось до 2,44 проти 2,85 у грудні 2010 року, а значення індексу Кейтца, що показує співвідношення розміру мінімальної заробітної плати до заробітної плати на одного штатного працівника (в країнах Західної Європи органи управління використовують його як один з показників ефективності подолання бідності), збільшилось у січні до 41% (проти 35,1% у попередньому місяці) (рис. 2.16).

     

     Рис. 2.16 Індекс Кейтца по Україні, % 

     Загальна  сума субсидій, призначених сім’ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні 2011 року, становила 26.2 млн. грн., що на 14.8 млн. грн. більше відповідного показника 2010 року. Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім’ю у січні 2011 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 7.8% і становив 172.8 грн. Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у січні 2011 року на допомогу по безробіттю було витрачено 332.2 млн.грн. або на 30% більше, ніж у грудні.

     Збільшення  виплат сприяло зменшенню розриву між розміром допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного та мінімальною заробітною платою до 13,5% проти 15,4% у грудні, незважаючи на збільшення середньооблікової кількості безробітних, які отримували допомогу впродовж січня. Їх кількість зросла на 408.1 тис. осіб проти 329,7 тис.осіб у грудні. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного становив 814 грн. (780 грн. у грудні), а законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати 941 грн. (922 грн. у грудні).

     Фактичний стан безпеки, умов і охорони праці  сьогодні в країні також на незадовільному рівні, оскільки:

• майже 27,0% облікової кількості працівників зайняті в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам;
• кожен рік в Україні до 7 тис. працівників одержують профзахворювання, а їх загальна чисельність на сьогодні сягає 300 тис. осіб.
• щорічно на робочих місцях гине понад 2 тис. зайнятих, а близько 17 тис. осіб стають інвалідами внаслідок травм. За станом на 1.12.2010 р. в Україні кількість смертельних випадків на 1000 працюючих склала 0,104 випадки, у той час як у країнах із ринковою економікою – 0,038;
• в Україні рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в розрахунку на 100 тис. зайнятих вищий порівняно з Великобританією в 8,5, з Японією в 3, з Німеччиною в 2 рази.

     Такий стан стан охорони праці обходиться Україні майже в 4 мілрд. грн, що, безумовно, негативно впливає на розвиток її економіки [29]. 

     Отже, умови формування та розвитку системи соціально-трудових відносин в Україні дуже ускладнені наступними особливостями: нестабільність виробництва обумовлює не гарантованість зайнятості (76% досліджених підприємств впродовж 2008-2010 років відправляли працівників у вимушену відпустку з ініціативи адміністрації на 1-3 місяці, в тім числі 4/5 – без збереження заробітної плати, 1/5 – з частковою оплатою); значна залежність соціально-трудових відносин від загального соціально-економічного стану в країні (68% досліджених підприємств впродовж особливо 2008-2010 років застосовували процедуру скорочення штату; не сформованість ринкових та соціальних інститутів; невиконання договорів та угод (лише 15% опитаних підтвердили, що на їх підприємстві колективний договір реалізується повністю); втрата довіри до профспілок (більшість робітників не вважають профспілки організацією, яка справді захищає інтереси трудящих); низька ефективність роботи об’єднань роботодавців та ін.

     2.3. Стан розвитку  соціально-трудових  відносин в Хмельницькій  області

 

     Аналіз  СТВ на регіональному рівні слід проводити за такими напрямками: вивчення демографічних процесів, дослідження  ринку робочої сили регіону (зайнятості й безробіття), простеження системи  охорони праці на підприємствах, систематизація доходів і рівня  життя населення регіону.

     За  вищезазначеними напрямами можна  конкретизувати систему показників, шо впливають на формування системи  СТВ на регіональному й державному рівні. Регіональну систему СТВ  слід представити як взаємодію багатьох елементів, а саме: виконання певних умов праці й техніки безпеки (систематичне виконання інструкцій щодо техніки безпеки, попередження нещасних випадків на виробництві), компенсації  в шкідливих умовах (створення  системи доплат й соціальних пільг  робітникам ): вивченим стану трудових відносин (кількість трудових спорів. їх причини, чисельність працівників, що прийняли участь в конфліктах), виконання  трудових угод, рівень страйкового  незадоволення; оплата праці і соціальна  підтримка рівень середньої заробітної плати, структура оплати праці, премії, доплати, допомога (створення системи  доплат, захисного страхування, розробка методики преміювання); рівень прихованого  безробіття, плинність кадрів, стан системи перепідготовки і підвищення кваліфікації найманих працівників (проведення систематичних досліджень щодо виявлення  рівня прихованого безробіття, розробку програм перекваліфікації персоналу  і т. ін

     Таким чином, починаючи з демографічної  ситуації та міграційних процесів в  регіоні у 2010 році відбулося скорочення загальної кількості як наявного, так і постійного населення, яке відбулося за рахунок скорочення сільського населення ( в містах кількість населення за даний період зросла)        (табл. 2.4).

     Таблиця 2.4

     Демографічна  ситуація в Хмельницькій області, осіб

     

Показники	Роки
	2008	2009	2010
Кількість наявного населення	1345837	1341371	1330442
міське	722779	723777	726168
сільське	623058	617594	603530
Кількість постійного населення	1342674	1338208	1327279
міське	717136	718134	721269
сільське	625538	620074	606010
Кількість народжених	14822	14690	14414
Кількість померлих	22943	21766	20842
Природний приріст населення	-8121	-7076	-6428
Зовнішня  міграція населення (приріст)	-811	-338	-603

 

     Станом  на 1 березня 2011р. чисельність населення області, за оцінкою, становила 1325,9 тис. осіб. Упродовж січня–лютого 2011р. чисельність наявного населення скоротилась на 1,0 тис. осіб, що у розрахунку на 1000 жителів становило 4,7 особи. Сільське населення скоротилось на 1,2 тис. осіб, а міське – зросло на 0,2 тис.осіб. Природний приріст хоч і залишається від’ємним у 2010, проте в порівнянні з попередніми роками дещо поліпшився. Проте він так і залишається головною причиною скорочення населення в регіоні.  Природне скорочення населення спостерігалось у всіх районах області та місті Старокостянтинові. Така ситуація негативно впливає на стан соціально-трудових відносин, особливо в селах, адже в майбутньому на одну економічно активну людину буде припадати більше обов’язків по сплаті податків і відрахувань в пенсійний фонд. Також, майже в двічі зросла кількість осіб, що виїхали за межі області, що свідчить про незадовільний рівень соціально-трудових відносин на Хмельниччині, що змушує людей шукати кращих умов і оплати праці в інших місцях.

     Один  з найбільших впливів на соціально-трудові  відносини має рівень розвитку ринку  праці (Додаток Е).

     Отже, у 2010 порівняно з 2009 роком спостерігалося поліпшення розвитку ринку праці, що в свою чергу позитивно вплинуло на соціально-трудові відносини. Відбулося зменшення рівня безробіття, як за методологією МОП, так і за данними служби зайнятості на 1 в.п. і 1,1 в.п. серед населення працездатного віку відповідно. В той же час зріс рівень зайнятості і потреба в робочій силі, що вплинуло на зменшення навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце на 8 осіб.

     Навіть  незважаючи на негативні тенденції зростання суми заборгованостей із виплат заробітної плати на 3841,9 тис.грн., а також зменшення номінальної заробітної плати по відношенню до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 19 в.п., стан соціально-трудових відносин у 2010 році характеризувався низьким рівнем протестної активності найманих працівників.

     Значною мірою на їх пасивність вплинула політична  ситуація в країні та очікування населення, пов’язані з виборчими процесами. Натомість, зросла протестна активність населення в цілому, або окремих прошарків (приватних підприємців) з питань соціально-економічного, соціально-політичного або екологічного напрямку.

     Проте, не дивлячись на певні позитивні  зрушення підприємства області  знаходяться в доволі важкому економічному стані, який зумовлений негативними наслідками світової фінансової кризи, який в подальшому вплинув на реальні можливості роботодавців забезпечити належні умови і оплату праці найманим працівникам, а також рядом інших чинників (Додаток Є ).

     Також загостренню соціально-трудових відносин на ринку праці сприяє збільшення рівня зареєстрованого безробіття у 2011 році (рис. 2.17). На 1 квітня 2011р. в державній службі зайнятості на обліку перебувало 22,2 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з яких 21,6 тис. мали офіційний статус безробітних.

     Рівень  зареєстрованого безробіття становив 2,8% постійного населення у працездатному  віці, що на 0,2 в.п. більше, ніж рік  тому.

     Рис.2.17 Рівень зареєстрованого безробіття 

     Дана  ситуація посилює соціально-психологічне напруження серед населення. Згідно з опитуванням більшість людей  найбільше занепокоєні тим, що стануть (залишаться) безробітними, на другому  місці – не знайдуть роботи з  гідною оплатою праці і тільки на третє місце вони ставлять питання  здоров’я.