Рис. 16.1. Крива сукупного попиту

  На  рис. 16.1. спадаюча крива сукупного попиту показує: чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг реального національного виробництва буде куплений. Безумовно, за даних умов, як і на індивідуальний попит, діють і нецінові фактори сукупного попиту: зміни в споживчих смаках; зміни в інвестиційних витратах; зміни в державних видатках тощо.

  Сукупне пропонування характеризує рівень реального обсягу національного виробництва за кожного можливого рівня ціни. Більш високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропонування для їх продажу. Більш низькі ціни змушують скорочувати виробництво товарів. Тому залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва є прямою, або позитивною. Цю залежність показано на рис. 16.2.

Рис. 16.2. Крива сукупного пропонування

  Крива сукупного пропонування показує  реальний обсяг національного виробництва, який буде вироблено за різних рівнів цін. Вона складається з трьох відрізків: а) горизонтального, або кейнсіанського, коли національний продукт змінюється, а рівень цін залишається постійним; б) вертикального, або класичного, коли національний продукт залишається постійним на рівні повної зайнятості, а рівень цін підвищується; в) проміжний відрізок, коли змінюються і реальний обсяг національного виробництва, і рівень цін.

  На  обсяг сукупного пропонування впливають  і нецінові фа- 
ктори: зміни цін на ресурси; зміни в продуктивності праці, зміни податків та державне регулювання. Більш детально з проблемами сукупного пропонування і сукупного попиту можна ознайомитися за відомим підручником: Макконнелл Р. К., Брю С. Л. Экономикс: Причины, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — Гл. 11.

  Для того щоб весь річний суспільний продукт  був реалізований, необхідна повна рівновага між суспільним попитом AD і суспільною пропозицією AS, тобто AD = AS.

  На  рис. 16.3 показано один з варіантів  такої рівноваги. Перетинання кривих сукупного попиту АD і сукупного пропонування АS показує рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. На цьому рисунку криві сукупного попиту і сукупного пропонування перетинаються на проміжному відрізку, коли ціна зросла з P₁ до Р₂. Зміна рівня цін виключає перевиробництво товарів або їх недовиробництво на проміжному відрізку. Ця рівновага може досягатися також на кейнсіанському і класичному відрізках, тобто на будь-якому відрізку кривої сукупного пропонування.

 

Рис. 16.3. Рівноважний рівень цін 
і рівноважний обсяг національного виробництва

  Досліджуючи проблеми рівноваги у масштабі суспільного виробництва звертаємо увагу на те, що кейнсіанська теорія робить ставку на сукупні видатки та їх компоненти. Основоположне рівняння кейнсіанців:

С + І + D + X = ЧНП.

де  І — чисті інвестиції.

  Суть  цієї теорії полягає в тому, що сукупний обсяг видатків покупців рівний загальній вартості проданих товарів і послуг. 
У стані рівноваги С + І + D + X (сукупні видатки) дорівнюють ЧНП (обсягу виробництва чистого національного продукту).

  Монетаристи, навпаки, роблять ставку на гроші. Основоположним рівнянням монетаристів є рівняння обміну:

MV = PQ,

де  М — пропонування грошей; V — швидкість обігу грошової одиниці в кругообігу доходів; Р — рівень цін, або точніше, середня ціна, за якою продається кожна одиниця національного про- 
дукту; Q — фізичний обсяг виробничих товарів і послуг.

  Ліва  частина даного рівняння (MV) являє собою загальну кількість видатків покупців на придбання обсягу вироблених благ, тоді як права частина (PQ) — загальний виторг (валовий дохід) продавців цього обсягу.

  Кругообіг ВВП, ресурсів і доходів (спрощена модель). Ми не будемо вдаватися до аналізу переваг кожного з цих рівнянь, які розкривають рівень рівноваги між сукупним пропонуванням і сукупним попитом; будемо вважати, що на рис. 16.3 і кейнсіанське, і монетаристське рівняння забезпечуються: покупці повністю купують те, що їм національне виробництво пропонує; отже, все, що вироблене за рік — реалізується. Роль держави в кругообігу ВВН, ресурсів і доходів не розглядається.

 

Рис. 16.4. Модель кругообігу ВВП, ресурсів і доходів

  На  рис. 16.4. показано кругообіг елементів  ВВП (товари, послуги, кінцеві засоби виробництва), доходів (заробітної плати, ренти, процента, прибутку) і таких виробничих послуг, як праця, земля, капітал, підприємницькі здібності. Тобто ця таблиця ілюструє кругообіг і ВВП, і таких ресурсів (праця, земля, підприємницькі здібності), які не є елементами ВВП, але є елементами продуктивних сил і національного багатства. Проте ми зосередимо свою увагу на тому, що виробничі ресурси представлені у ВВП, з одного боку, доходами домогосподарств, а з іншого — видатками підприємств. У такому разі ми можемо розглядати рівновагу на прикладі сукупного пропонування ВВП і сукупного попиту на ВВП.

  Якщо  ми звернемо увагу на позицію а, то тут сукупний попит домогосподарств має дорівнювати сукупному пропонуванню споживчих товарів, тобто обсягу їх національного виробництва. Позиція б, за нашою моделлю, має забезпечити рівність між сукупним пропонуванням виробничих ресурсів (послуг), які представлені працею, земельними ділянками, капіталом, підприєм- 
ницьким хистом та сукупним попитом підприємств на ці ресурси.

  У такому разі весь національний продукт  і всі його компоненти повністю реалізуються, при цьому повністю задовольняється сукупний попит підприємств і домогосподарств.

  Для більш глибокого розуміння сутності кругообігу ВВП, ресурсів, доходів рекомендуємо звернутися до теми 12, в якій досліджуються проблеми кругообігу капіталу і продукції підприємств.

 
 
              Термінологічний словник

  Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств.

  Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами.

  Валовий суспільний продукт (ВСП) — сукупність усіх матеріальних благ і послуг, створених у суспільному виробництві, як правило, за рік.

  Відтворення — постійне відновлення та повторення процесу виробництва.

  Екстенсивний  тип відтворення — нарощування обсягів виробництва за рахунок додаткового залучення засобів виробництва і збільшення кількості робітників.

  Інтенсивний тип відтворення — нарощування обсягів виробництва за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів на основі науково-технічного прогресу.

  Національне багатство — сукупність матеріальних благ, створених працею людей за весь період існування країни, залучених до господарського обороту природних ресурсів і нагромаджених культурних і духовних цінностей.

  Національний  дохід (НД) — за сучасною методологією — це ЧВП, зменшений на величину непрямих податків на бізнес.

  Номінальний ВВП — ВВП, обчислений у поточних цінах.

  Просте  суспільне відтворення — повторення процесу суспільного виробництва в незмінних масштабах.

  Реальний  ВВП — ВВП, обчислений у постійних цінах.

  Розширене суспільне відтворення — відтворення суспільного виробництва, яке з року в рік повторюється у зростаючих масштабах.

  Тіньова економіка — приховані господарськими та інституціональними одиницями види діяльності, що офіційно не обліковуються державними органами.

  Чистий  внутрішній продукт (ЧВП) — ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань.

  Чистий  продукт (ЧП) — за класичною методологією — новостворена вартість за рік, або національний дохід.

 
 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

   1. Які існують форми  сукупного продукту?

   2. Чому необхідна  єдина методологія  системи національних  рахунків (СНР)?

   3. Розкрийте відмінності  між валовим внутрішнім продуктом і валовим національним продуктом.

   4. Визначіть показники чистого внутрішнього продукту і національного доходу.

   5. Розкрийте концепції  національного доходу.

   6. У чому суть  відтворення? Охарактеризуйте  його види.

   7. Яке відтворення  характерне нині для економіки країни: просте, розширене чи звужене? Обґрунтуйте свою позицію.

   8. Назвіть причини  зростання масштабів  тіньової економіки  в Україні.

   9. За яких умов  забезпечується рівноважний  обсяг національного  виробництва?

  10. У чому полягає  необхідність структурних зрушень в економіці України?