Образи та сприйняття

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 16:00, реферат

Краткое описание

Після цього уроку ви дізнаєтесь:
про правила роботи під час вивчення курсу ДГП;
про зусилля щодо заборони війни.
Познайомитесь із поняттями:
• людська гідність, війна, ворог, цивільне населення, зброя невибіркового характеру, поранений комбатант, об'єкти під захистом під час війни, гуманітарні організації, закон.

Содержимое работы - 1 файл

Гуманітарне право.docx

— 345.87 Кб (Скачать файл)

   Як відвідування делегатів МКЧХ можуть допомогти ув'язненим?

   Реєстрація і спостереження за долею ув'язнених може запобігти «зникненню» чи масовій страті полонених. Бесіди наодинці з делегатом про пережиті катування зменшують психологічні страждання полоненого.

   Делегат обговорить з начальником в'язниці інформацію, отриману у процесі відвідування щодо ставлення до полонених й умов їхнього перебування, дасть рекомендації щодо поліпшення перебування чи запропонує безпосередню допомогу, наприклад, надання миючих засобів, чи ремонт санітарних установок.

 

Завдання

Ознайомтеся з рекомендаціями для  делегатів МКЧХ, які відвідують в'язниці:

При огляді приміщень в'язниці до індивідуальної бесіди з полоненими:

1) Обміркуйте вступне звернення до тих, кого утримують під вартою.

2)  Уважно стежте за:

-   ознаками дискримінації («економічний», «бізнес», «перший клас»);

-    тюремною ієрархією (групи, касти...);

-   іншими підозрілими ознаками.

3)  Не звинувачуйте окремих осіб у в'язниці.

   Пам'ятайте, якщо ви навіть оглянули всю в'язницю, це ще не означає, що ви все зрозуміли.

Уривок зі статті «Катування», (1997)

 

Поміркуйте

-  Чим обґрунтована кожна з наведених вище рекомендацій?

-    З якими дилемами можуть стикатися делегати, відвідуючи в'язниці?

 

Завдання

   Ознайомтеся із ситуацією, з якою стикався делегат МКЧХ у матеріалі «Як я можу захистити цих полонених?» та дайте відповідь на запитання:

- Яким чином ця бесіда може (позитивно чи негативно) вплинути на становище полонених?

-  Яким чином можна уникнути помсти з боку начальника в'язниці, охоронців?

 

ЯК Я МОЖУ ЗАХИСТИТИ  ЦИХ ПОЛОНЕНИХ

 

   Ви - делегат Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), який відвідує в'язницю.

   Ви щойно без свідків закінчили бесіду з полоненими. Троє з семи розповіли про те, що два тижні тому під час допиту їх жорстоко побили. Ув'язнених змусили силою підписати визнання в скоєнні злочинів проти Держави. Ув'язнені дуже налякані. Вони говорять, що якщо начальнику в'язниці стане відомо, що вони розповіли вам про тортури, їх знову покарають і будуть бити.

   Тепер вам необхідно поговорити з начальником в'язниці. Перед вами стоїть дилема: чи станете ви обговорювати з начальником в'язниці нелюдське ставлення до цих трьох полонених?

Складено за звітами  делегатів

 

3. Розлучені збройним конфліктом

 

  Під час збройного конфлікту родини змушені спішно покидати свої помешкання. Трапляються випадки, коли члени родини гублять один одного.

   Сьогодні у світі майже 50 мільйонів біженців і переміщених осіб; більше половини переміщених (всередині країни) - це діти і підлітки. Понад два мільйони дітей розлучені зі своїми родинами. Вони особливо вразливі без опіки дорослих, піддані побиттю, сексуальному насильству і примусовому вступу до армії як діти-солдати.

 

 

 

Поміркуйте

-    Скільки потрібно таких аудиторій, як наша, щоб розмістити два мільйони осіб?

-   Що означає для членів родини втрата зв'язків один з одним у результаті збройного конфлікту?

-  Хто ще, крім дітей, може бути вразливою категорією і мати потребу в додатковій увазі щодо відновлення сімейних зв'язків?

 

Завдання

Розгляньте фотоколаж та дайте  відповіді на запитання:

-  Хто особливо потребує новин про членів своєї родини?

-  З якими проблемами стикаються члени родин, розлучених внаслідок збройного конфлікту?

-  Які проблеми можуть виникнути у співробітників гуманітарних організацій у процесі возз'єднання сімей, розлучених війною?

 

4. Діяльність з розшуку і возз'єднання родин

 

   У багатьох збройних конфліктах ситуація не дозволяє задовольнити всі запити та допомогти у розшуку й возз'єднанні родин. Розробіть критерії, коли і яким чином може бути організоване возз'єднання родини:

   - Чи можливе возз'єднання родини для 30-літнього чоловіка в районі, де все чоловіче населення, старше 18 років, призивається до армії?

-   Чи можливе возз'єднання дитини, що перебуває в таборі для переміщених осіб, з її родиною, що проживає в зруйнованому місті?

 

Завдання

Ознайомтеся з «Формою запиту про  розшук» та дайте відповідь на запитання:

-   Які дії має проводити співробітник гуманітарної організації для розшуку людей, які загубились чи пропали безвісти?

-  Чому часто важко зібрати інформацію про людей, які зникли безвісти під час збройного конфлікту?

 

ФОРМА ЗАПИТУ ПРО РОЗШУК

Заявник ________________________________________

Повне ім'я (рідною мовою) ___________________________

Дівоче прізвище   __________________________________

Дата народження (день/місяць/рік) ________Стать_________

Місце і країна народження ___________________________

Повна адреса_____________________________________

Телефон ________________________________________

Е-МаіІ__________________________________________

Розшукуваний приходиться мені   _______________________

Підпис заявника  __________________________________

Дата і місце заповнення анкети ________________________

 

Запит про розшук

 

1. Розшукуваний_____________________МКЧХ №

Повне ім'я (рідною мовою) _____________________

Псевдонім (кличка) _________________________

Дата народження (день/місяць/рік)   ________Стать_

Місце народження   ________________________

Повне ім'я батька_________________________

Повне ім'я матері _________________________

Громадянство___________Національність

Рід занять______________Сімейний стан

Дівоче прізвище   ____________________

Ім'я чоловіка/дружини______________________

Звання___________Підрозділ______________

Особистий номер_______Якщо не стосується справи

 

2. Подробиці запиту

Дата і зміст останньої звістки _________________

Остання відома адреса

Обставини, що призвели до втрати зв'язку

 

3. Члени родини, що знаходяться разом із розшукуваним

Повне ім'я_______________________________

Дата народження___________________________

Стать ___________________________________

Ким приходиться___________________________

 

4. Додаткова інформація

 

Будь ласка, вкажіть всю інформацію, що могла б сприяти розшуку, наприклад: адреса і час останнього проживання, адреса місця роботи чи теперішнього роботодавця, релігійні переконання  тощо.

 

5. Імена й адреси людей, які можуть повідомити інформацію: члени родини, друзі, колеги та ін. ___________________________

 

Завдання

 

Ознайомтеся з «Формою послання Червоного Хреста», за якою здійснюється зв'язок між розлученими членами родини.

 

Поміркуйте

 

-   Яку інформацію дозволяється надавати у таких посланнях?

-   Чому співробітники Червоного Хреста перевіряють зміст послань, перш ніж направити їх адресату?

-    Чому зміст послання є важливим?

 

 

ФОРМА ПОСЛАННЯ ЧЕРВОНОГО  ХРЕСТА

 

1. Послання Червоного Хреста__________________________

2. Відправник

Повне ім'я (рідною мовою) ___________________________

Дата народження__________________________Стать  Ч/Ж

Ім'я батька   _____________________________________

Ім'я матері    _____________________________________

Повна адреса_____________________________________

Країна й область   __________________________________

3. Одержувач

Повне ім'я (рідною мовою) ___________________________

Дата народження   __________________________Стать  Ч/Ж

Ім'я батька_______________________________________

Ім'я матері    _____________________________________

Повна адреса_____________________________________

Країна й область   _______________________________.

6. Дата ___________________________________Підпис

Адресат (ступінь споріднення)

7. Відправник

Повне ім'я (рідною мовою) ___________________________

Дата народження   __________________________Стать  Ч/Ж

Ім'я батька   _____________________________________

Ім'я матері_____________________________________

Повна адреса_____________________________________

Країна й область   __________________________________

9. Одержувач

Повне ім'я (рідною мовою) ___________________________

Дата народження   __________________________Стать  Ч/Ж

Ім'я батька_______________________________________

Ім'я матері    _____________________________________

Повна адреса_____________________________________

Країна й область   __________________________________

10.  Міжнародний Комітет Червоного Хреста,

19. av. De la Paix - СН-1202 Geneva

12. Дата ______________________________________Підпис

Адресат є моїм/моєю (ступінь споріднення)

 

5. Діти, залишені без опіки дорослих, та особи, зниклі

Безвісти

 

   Прочитайте довідковий текст «Діти Руанди» та запропонуйте запобіжні заходи щодо уникнення ситуацій-дилем, подібних до наведеної нижче.

   Іноді лише через декілька років близькі чи далекі родичі дітей, евакуйованих під час збройного конфлікту, звертаються до органів влади з проханням знайти і повернути дітей. Родини з інших країн, які усиновили цих дітей, стверджували, що діти вже інтегрувалися в нові родини і було б недоцільно повертати їх після цього назад. Інші говорили ж, що міжнародні усиновлення не повинні здійснюватися під час війни, тому що неможливо перевірити, чи насправді діти позбавлені батьківської опіки.

   Страждання родин, що не мають жодної інформації про своїх родичів, які зникли під час конфлікту, не припиняються навіть після того, як замовкають гармати. Вони не знають, що з їх рідними: чи вони поранені, чи потрапили у полон, чи загинули?

 

ДІТИ РУАНДИ

 

   У 1994 році геноцид і війна охопили Руанду і викликали масову втечу населення. Гинули та страждали від поранень діти. Вони були змушені залишати рідну країну, ставали сиротами після загибелі батьків. Окремі організації і громадяни, щоб врятувати життя цих дітей, вирішили організувати евакуацію їх у сусідні африканські країни чи в Європу.

   У квітні 1994 року французькі солдати, наприклад, евакуювали 72 дітей у Францію і розмістили в особняку, що належав місцевій адміністрації. «Ці діти повинні знати, що вони можуть у будь-який момент повернутися додому. Ми доклали всіх зусиль для створення умов, до яких вони звикли; сприяли їх поверненню додому. Ми намагалися навчати їх двома мовами - французькою і руандійською, - щоб вони не втратили своїх коренів», - сказав один із французьких чиновників.

   У липні 1996 року 46 дітей повернулися назад у Руанду. Червоний Хрест розшукав родини 20-ти дітей і продовжував розшук 26-ти, що залишилися. «Якщо розшук не дасть позитивного результату, то діти будуть жити в прийомних родинах, їм буде надана необхідна допомога», - повідомив співробітник Червоного Хреста.

  До кінця 2000 року через шість років після подій у Руанді 67 000 із 74 000 дітей без опіки, зареєстрованих у Руанді і за її межами, були возз'єднані зі своїми родинами.

 

І ДОДАТКОВИЙ ПРОТОКОЛ ДО ЖЕНЕВСЬКИХ КОНВЕНЦІЙ

ВІД 12 СЕРПНЯ 1949 РОКУ

 

Ст. 78. 1. Евакуація дітей.

   «Жодна зі сторін, що знаходяться в конфлікті, не вживає заходів для евакуації дітей, окрім своїх власних громадян, в іноземну державу, за винятком випадків, коли йде мова про тимчасову евакуацію, необхідну з невідкладних причин, пов'язаних зі станом здоров'я чи лікуванням дітей (...), чи з і безпекою. У випадку, коли можуть бути знайдені батьки чи законні опікуни потрібна їхня письмова згода на таку евакуацію. Якщо такі особи не можуть бути знайдені, потрібна письмова згода на таку евакуацію від осіб, що за законом чи звичаєм несуть основну відповідальність за піклування про дітей…

   У ситуації, що склалася в Руанді, часто не вдавалось можливим одержати правдиву інформацію про долю членів родин, розлучених під час збройного конфлікту. Доти, доки можливий розшук, варто допускати, що всі діти, лишилися без опіки, мають родичів у Руанді чи інших сусідніх державах.

   Евакуацію, розміщення і допомогу необхідно спрямувати на якнайшвидше возз'єднання дітей з їх родинами».

 

Поміркуйте

 

- Які додаткові дії варто розпочати, якщо, незважаючи на проведений розшук, не вдалося зібрати жодної інформації про зниклих людей?

 

Завдання

Прочитайте витяги із статей МГП, розміщених у тексті «Розшук і возз'єднання родин - правова основа» і визначіть, яким чином правила, викладені в статтях, допомагають процесу розшуку з'єднання родин.

 

РОЗШУК І ВОЗЗ'ЄДНАННЯ  РОДИН - ПРАВОВА ОСНОВА

Витяги зі спільної заяви МКЧХ, Управління Верховного комісара

ООН у справах  біженців і Міжнародної федерації  товариств

Червоного Хреста і Червоного Півмісяця щодо евакуації  дітей,

що залишилися без опіки в Руанді (27 червня 1994 р.)

 

   1. Евакуація дітей.

   Витяги зі спільної заяви

«Міжнародного комітету Червоного  Хреста (МКЧХ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) І Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця від 27 червня 1994 щодо евакуації дітей, що залишилися без опіки в Руанді.

   У ситуації, що склалася в Руанді, часто не надавалась можливість одержати правдиву інформацію про долю членів родин, розлучених під час збройного конфлікту. Доти, доки можливий розшук, варто допускати, що всі діти, що залишилися без опіки, мають родичів у Руанді чи інших сусідніх державах. Евакуацію, розміщення і допомогу необхідно спрямовувати на якнайшвидше возз'єднання дітей з їх родинами чи родичами.

   У надзвичайних ситуаціях  діти не можуть бути усиновлені  доти, доки не встановлено, що  діти, які залишилися без опіки,  є сиротами, їм надається необхідна допомога і турбота, розраховані на їхнє можливе повернення у свою сім'ю, а не всиновлення.

   Возз 'єднання розлучених членів родин.

   Держави сприяють возз'єднанню родин, розлучених у результаті збройних конфліктів, і забезпечують підтримку гуманітарних організацій, що виконують це завдання (ст. 74, І Додатковий протокол).

   Розшук зниклих осіб.

   Кожна зі сторін, що перебувають у конфлікті, буде полегшувати розшук членів розрізнених війною сімей з метою встановлення зв'язку між ними і, якщо це можливо, сприяти їхньому возз'єднанню. Воюючі сторони будуть підтримувати діяльність організацій, що виконують це завдання (ст. 26, IV Конвенція).

Информация о работе Образи та сприйняття