Образи та сприйняття

-    як планується їх чистити й обслуговувати;

-    скільки буде відходів;

-    як відходи будуть вивозитися.

 

Одяг

 

Біженцям потрібний одяг. При цьому необхідно знати:

-    який необхідний одяг;

-    якщо є діти, то скільки треба пелюшок або іншого матеріалу;

-    чи потрібні постільні приналежності? Чим їх можна замінити;

-    яким чином люди зможуть прати свій одяг.

 

Житло

Для нормального існування одній  людині необхідно 30 м² житлового простору. Якщо умови цього не дозволяють, площа зменшується до 10 м². За дуже складних обставин, наприклад, у горах чи у міській місцевості - до 3 м². При цьому необхідно знати:

-    підрахуйте загальну площу, необхідну для табору;

-    якщо один намет займає 150 м², то скільки наметів потрібно;

-    як впливає температура повітря на плани щодо забезпечення житлом.

 

Паливо

-   на що йде витрата палива? (готування їжі, опалення, освітлення, робота генератора тощо);

-  яке паливо буде використовуватися? Як будуть поповнюватися запаси;

-   чого варто побоюватися? Які запобіжні заходи плануються.

 

 

 

   Зверніть увагу

 

•   Результатом збройного конфлікту є жахливі руйнування і порушення нормального порядку життя.

•  Коли розгорається збройний конфлікт, людське життя та гідність стають уразливими і вимагають особливого захисту.

•   Для того щоб по закінченню воєнних дій повернути життя у нормальне русло, потрібні спільні зусилля різних гуманітарних організацій.

 

Дослідіть самостійно

 

      Пригадайте події, пов'язані з біженцями і людьми, змушеними через військові дії покинути свої домівки. Дослідіть одну з таких подій, підготувавши повідомлення за запитаннями: чому їм довелося покинути свою батьківщину, свою оселю? Як змінилося їхнє життя?

 

 

 

Тема: Захист полонених

та возз'єднання сімей, що були

розлучені внаслідок воєнних  дій

 

Після цього заняття ви дізнаєтесь:

 

•    про те, як МГП захищає життя і людську гідність військовополонених;

•    про масштаби гуманітарних дій, необхідних для

зменшення страждань військовополонених;

 •    про долю сімей, розлучених війною.

 

Познайомитесь із поняттями:

 

•   військовополонений;

•    ув'язнений;

•    біженці;

•    переміщені особи.

Зможете:

•   з'ясувати труднощі, з якими можуть зіткнутися представники гуманітарних організацій, захищаючи військовополонених;

•    з'ясувати, як МГП допомагає возз'єднанню сімей.

 

Вам стануть у пригоді:

•    витяги із III Женевської конвенції;

•    тексти «Захист військовополонених», «Світло у пітьмі», «Відвідуючи полонених», «Як я можу захистити цих полонених?», «Розшук і возз'єднання родин - правова основа»;

•   «Форма запиту про розшук», «Форма послання Червоного Хреста»;

•    фотоколажі;

•    навички роботи в групі;

•    словник.

 

   Війна паплюжить людські долі. Наслідками збройного конфлікту зазвичай є захоплення й утримання полонених та розлучені родини. МГП передбачає заходи, спрямовані на захист полонених та зусилля, необхідні для відновлення й підтримки зв'язків між членами розлучених родин.

   Серед завдань Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) є відповідні види діяльності: відвідування в'язниць для перевірки відповідності умов утримання полонених положенням міжнародного права, пошук зниклих родичів, відновлення та підтримка сімейних зв'язків, возз'єднання родин тощо.

 

1. Як міжнародне гуманітарне право захищає полонених

 

Поміркуйте

 

-   Чому людині, яка перебуває в ув'язненні внаслідок участі у збройному конфлікті, може загрожувати особлива небезпека?

-    З якою саме небезпекою та труднощами доведеться зіткнутися полоненому?

-  Чому полоненим потрібен захист?

-   Як можна захистити здоров'я, людську гідність полонених?

-    Якщо серед полонених є жінки і діти, які дії ви можете запропонувати для додаткового захисту цих категорій осіб?

-   Запишіть свої міркування у формі коротких правил.

 

Завдання

 

Прочитайте текст «Захист військовополонених»  та порівняйте положення статей III Женевської конвенції зі складеними вами правилами.

Які види захисту важко надавати ув'язненому? Чому? Що слід зробити для  гарантування полоненим цих видів  захисту?

 

ЗАХИСТ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

Витяги з III Женевської конвенції про ставлення

до військовополонених

Постанови загального характеру про захист військовополонених:

«Стаття 13. З військовополоненими варто завжди поводитися гуманно (...) Військовополонені також повинні завжди користуватися захистом, особливо від будь-яких актів насильства або залякування, від образ і цікавості юрби...

   Застосування до них репресій забороняється.

Стаття 14. За будь-яких обставин військовополонені мають право на повагу до них і їх честі...

Стаття 23. Жоден із військовополонених у будь-який час не може бути посланий у такий район, де його піддавали б дії вогню з зони боїв чи затримали там...

Стаття 29. Військовополонені мають розміщуватися у приміщеннях, які відповідають правилам гігієни і тримаються в постійній чистоті. В усіх таборах, де перебувають жінки-військовополонені, необхідно надавати окремі санітарні послуги...

Стаття ЗО. Кожен табір буде мати відповідний лазарет, де військовополонені одержать допомогу, якої вони потребують, і де їм буде надано необхідний режим харчування...

Стаття 25. У тих таборах, де поряд з чоловіками перебувають жінки-військовополонені, для них повинні бути створені окремі приміщення для сну...

Стаття 26. Основний добовий раціон харчування повинен бути достатнім за кількістю, якістю і розмаїттям, для того щоб підтримувати у військовополонених задовільний стан здоров'я (...) Військовополоненим необхідно постачати питну воду в достатній кількості. (...) Будь-які колективні дисциплінарні стягнення щодо харчування забороняються.

Стаття 27. Одяг, білизна і взуття будуть видаватися військовополоненим у достатній кількості...

Стаття 38. Військовополонені повинні мати можливість займатися фізичними вправами, включаючи спорт і спортивні ігри, і перебувати на свіжому повітрі. З цією метою в усіх таборах мають бути відведені вільні площі достатнього розміру.

            Зв'язок військовополонених з зовнішнім світом:

Стаття 71, Військовополоненим буде дозволено як відправляти, так і одержувати листи і поштівки...

Релігія:

Стаття 34. Військовополоненим буде надано повну свободу для виконання обрядів їхньої релігії. (...) Для релігійних служб буде відведено відповідні приміщення.

Судові переслідування:

Стаття 99. (...) Ні моральний, ні фізичний тиск не повинен застосовуватися на військовополоненого з метою примусити його визнати себе винним у провині, в якій його звинувачують. Жоден військовополонений не може бути засуджений, якщо він не мав можливості захищатися і якщо йому не було призначено кваліфікованого захисника.

     Кінець полону:

Стаття 109. (...) Сторони, які перебувають у конфлікті, зобов'язані відправляти на батьківщину тяжко хворих і тяжко поранених військовополонених, незалежно від звання і кількості...

Стаття 118. Військовополонені звільняються і репатріюються негайно ж по припиненню воєнних дій.

Громади допомоги та інші організації:

Стаття 125. (...) Представники релігійних організацій, спілки чи будь-які інші організації, що допомагають військовополоненим, одержать з боку цих держав для себе, а також для своїх акредитованих уповноважених усі необхідні можливості для відвідування військовополонених, розподілу між ними посилок допомоги і матеріалів будь-якого походження. (...) Особливе положення Міжнародного комітету Червоного Хреста з цього питання повинно завжди визнаватися і поважатися...».

    Усі наведені вище витяги з Конвенцій стосуються тільки осіб, затриманих у результаті міжнародних конфліктів. II Додатковий протокол до Женевських конвенцій містить також статті, що стосуються захисту жертв збройних конфліктів не міжнародного характеру. Наприклад:

 

СТАВЛЕННЯ ДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ПІД ЧАС ЗБРОЙНИХ

КОНФЛІКТІВ НЕ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

 

Витяги з II Додаткового протоколу:

«Стаття 4.1. Усі особи, які не беруть особистої участі чи припинили брати участь у воєнних діях, незалежно від того, обмежена їх воля чи ні, мають право на повагу до своєї особистості, своєї честі, своїх переконань і своїх релігійних обрядів...

Стаття 4.2. (...) наступні дії (...) будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці:

а) зазіхання на життя, здоров'я, фізичний і психічний стан осіб, зокрема, вбивства, а також таке жорстоке ставлення, як катування, нанесення каліцтв  чи будь-якої форми тілесних покарань;

б)колективні покарання;

в) наруга над людським достоїнством, зокрема принизливе й образливе  звертання, зґвалтування, примус до проституції  чи непристойне зазіхання в будь-якій формі.

Стаття 5. Особи, воля яких була обмежена

5.1. ...

а) з пораненими і хворими будуть поводиться гуманно (...);

б) ці особи (...) будуть (...) забезпечуватися продовольством і питною водою, їм забезпечуються умови для збереження здоров'я і дотримання гігієни, а також надається захист від суворих кліматичних умов і небезпек збройного конфлікту;

в) їм дозволяється одержувати допомогу в індивідуальному чи колективному порядку;

г) їм дозволяється виконувати свої релігійні обряди (...).

5.2(...)

а) (...) за винятком випадків спільного розміщення чоловіків і жінок, що складають одну родину, жінки перебувають у приміщеннях, окремих від приміщень, займаних чоловіками, і перебувають під безпосереднім наглядом жінок;

б) їм дозволяється посилати й одержувати листи і поштівки (...);

в) місця перебування інтернованих і затриманих осіб не повинні знаходитися поблизу зони бойових дій (...);

д) їх фізичному чи психічному стану здоров'я і недоторканності не завдається збитку (...)».

 

Завдання

 

Згрупуйте висловлені вами ідеї за чотирма  пунктами:

— обов'язки сторони, що утримує в полоні;

— відвідування полонених;

— протести з боку громадськості;

— переслідування у судовому порядку.

 

 

 

2. Відвідування полонених

 

Завдання

Прочитайте тексти «Світло у  пітьмі», «Відвідуючи полонених», «Рекомендації, що подаються тюремній владі» та дайте  відповіді на запитання:

— Що роблять делегати МХЧК під час відвідування в'язниць?

— Яким чином такі відвідування можуть допомогти полоненим?

— Якими якостями та навичками має володіти людина, яка відвідує полонених у в'язницях?

 

СВІТЛО В ПІТЬМІ

 

     Уперше нас прийшли відвідати люди з «зовнішнього світу». Я щось чув про якусь організацію в Женеві, яка допомагає бідним і гнобленим, більше я про неї нічого не знав. Я не підозрював, що вони можуть одержати дозвіл на відвідування нашої в'язниці. Вони все оглянули, а не лише ті приміщення, що їм показувала тюремна влада. Було очевидним, що вони хотіли мати повне уявлення про в'язницю, і цим вони завоювали нашу довіру, їхні дії були ефективними й обачними. Вони користувалися довірою обох сторін - влада надала їм доступ туди, куди ніхто не міг одержати доступу, а самі ув'язнені бачили в них, як говориться, «світло в пітьмі».

   Протягом усіх шести місяців тюремного ув'язнення нас регулярно відвідували представники Червоного Хреста. Вони жодного разу не підвели нас. Нас відвідували два рази на тиждень, іноді навіть частіше. Вони записали наші імена і склали список. У нашу в'язницю регулярно приводили новачків, і ми намагалися зробити все можливе, щоб їхні імена якнайшвидше було внесено в цей список, тому що він був гарантією нашого захисту. Я залишився живим тільки завдяки тому, що мені вдалося назвати своє ім'я представнику Червоного Хреста.

   Я ніколи цього не забуду. Той делегат зміг вселити мені довіру, і я відчув, що можу все йому розповісти. Він ставив мені багато запитань: про мене, мій стан, мою родину. Він не висловлював своїх думок, а просто слухав. Ми були у в'язниці і дуже страждали, нам, звичайно, хотілося, щоб Червоний Хрест розповів про побачене на сторінках міжнародної преси. Ми були б за це дуже вдячні.

   Але якщо подумати, такі дії - обнародування всього побаченого - можуть дати можливість владі заборонити відвідування в'язниць. Якщо це трапиться, ми залишимося в програші.

 

ВІДВІДУЮЧИ ПОЛОНЕНИХ

 

   Попередня бесіда з начальником в'язниці з метою почути його точку зору; організація відвідування, домовленість про те, щоб делегати МКЧХ мали можливість розмовляти з полоненими без свідків; реєстрація всіх полонених; огляд усіх приміщень в'язниці; перевірка тюремного журналу; одержання копій висновків про смерть; повторні відвідування.

   Огляд приміщень (особливо камер, туалетів і душових, фізкультурних майданчиків, кухні, камери одиночного утримування, лазарету).

   Загальна розмова з групою полонених для обговорення проблем неособистого характеру: доступ до води, харчування, стан туалетів і душових; можливість одержання медичної допомоги, заняття спортом, доступ до свіжого повітря.

   Бесіда з полоненими наодинці для обговорення болючих чи особистих питань (наприклад ставлення до полонених під час допиту); поведінка охоронців; наявність схованих полонених; образи з боку інших полонених; зв'язок з рідними; проблеми зі здоров'ям і проблеми особистого характеру.

   Підсумкова бесіда з начальником в'язниці: делегат МКЧХ подає результати своїх спостережень і дає рекомендації щодо необхідних змін.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ТЮРЕМНІЙ ВЛАДІ:

 

-   провести повторний інструктаж для охорони щодо толерантного ставлення до полонених;

-   збільшити час для занять спортом, принаймні, до однієї години на день;

-   включати в раціон овочі та фрукти, принаймні раз на день;

-   збільшити кількість чистої води;

-   поліпшити якість медичного обслуговування.

   За необхідності, МКЧХ надає спеціальну допомогу, таку, як: ремонт водопровідних і гігієнічних споруд; передача посилок Червоного Хреста; доставка медичних і гігієнічних засобів першої необхідності, предметів для організації дозвілля полонених; гуманітарної допомоги для звільнених бранців.