Стан та напрями удосконалення обліку нарахування відпускних в СФГ «Солоницьке» Лубенського району Полтавської області

Утримання єдиного внеску

     При утриманні єдиного внеску його ставка становить:

     - для працівників, які працюють  на підприємствах усіх форм  власності та в бюджетних установах  і організаціях, у фізичних осіб  — підприємців або у самозайнятих  осіб на умовах трудового договору, — 3,6 %;

     - для фізичних осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами, — 2,6 %.

     Для розрахунку відпускних для працівника береться його середня зарплата за день і помножується на кількість  належних йому днів відпустки. Все дуже просто. Порядок розрахунку середньої зарплати відповідно до ст. 27 Закону № 108 установлюється Кабміном. Таким документом на сьогодні є Порядок № 100, який застосовується підприємствами й організаціями всіх форм власності для розрахунку щорічних (основних і додаткового) відпусток, а також компенсації за невикористану відпустку. [35]

     Період, за який провадиться розрахунок середньої  зарплати для оплати відпустки, дорівнює 12 календарним місяцям роботи, що передують місяцю надання відпустки  або виплати компенсації за невикористану  відпустку (п. 2 Порядку № 100). Якщо працівник не відпрацював 12 календарних місяців, Порядком № 100 встановлено розрахунковий період, який дорівнює фактично відпрацьованому часу. Такий період розраховується з першого числа місяця після оформлення його на роботу до першого числа місяця, у якому працівникові надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Тобто якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, то зарплата за цей місяць у розрахунок відпускних не включається. Відпускні відносяться до фонду оплати праці і не є виплатами разового характеру, але тому що при їхньому нарахуванні враховується вже проіндексований дохід, то індексувати відпускні не потрібно. Виплати, які включаються (п. 3 Порядку № 100) або не включаються (п. 4 Порядку № 100) до розрахунку середньої зарплати для розрахунку відпускних також передбачені Порядком № 100.

     У податковому обліку вся сума відпускних, нарахованих підприємством своїм  працівникам, відноситься до складу валових витрат у момент нарахування відповідно до пп. 5.6.1 Закону № 334.

     Обкладання  податком з доходів фізичних осіб сум відпускних

       Відповідно до ст. 115 Кодексу законів  про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом – КЗпП) та ст. 21 Закону «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями) відпускні повинні бути виплачені працівнику перед відпусткою як мінімум за три дні незалежно від того, чи є вона перехідною.

     Відпускні виплати, нараховані за невідпрацьований час, прирівнюються до додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (зареєстровано в Мін'юсті України 27.01.2004 р. за № 114/8713, за текстом – Інструкція № 5)), тому вони обкладаються податком з доходів фізичних осіб у складі заробітної плати, з них утримуються і на них нараховується єдиний соціальний внесок.

     Згідно  Податкового кодексу України вiд 02.12.2010  № 2755-VI ставка податку на доходи фізичних осіб визначена в розмірі 15%. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку в звітному податковому місяці, доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

     Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

     Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.  
 
 
 
 
 
 
 
 

4.4. Синтетичний та  аналітичний облік  розрахунків по  оплаті праці

     Підставою для надання щорічної відпустки  слугує типовий наказ керівника  за ф. № П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки». Складають його у двох примірниках, один із яких залишається у відділі кадрів, а інший — в бухгалтерії. Зворотний бік ф. № П-6 призначено для розрахунку суми відпускних. У неї вписують: заробітну плату за 12 останніх місяців окремо за періодами; розрахункову середньоденну заробітну плату; розрахункову суму відпускних, у т. ч. за періодами, якщо відпустка припадає на кілька календарних місяців, із зазначенням нарахувань і утримань за кожною статтею.

     Згідно  з наказом за ф. № П-6 відділ кадрів робить відповідний запис у розділі IV «Відпустки» в «Особовій картці» працівника (ф. № П-2). Одночасно начальник відділу (цеху, ділянки) ставить відповідні відмітки «у «Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати» (ф. № П-12).

     Якщо  працівникові необхідна навчальна (або творча) відпустка, то її надають на підставі заяви працівника, до якої додають виклик на сесію, оформлений навчальним закладом, та наказу, затвердженого керівником. Відпустку без збереження заробітної плати також оформляють на підставі заяви працівника і наказу керівника. При цьому розрахунок оплати праці у ф. № П-6 не проводять, апроставляють відмітку «без оплати».

     Якщо  у відпуску йде група працівників, складається «Список про надання  відпустки» на всю групу (ф. № П-7). Список складається також у двох примірниках. [29]

     Нарахування оплати праці може здійснюватися  за укладеними трудовими угодами та актами приймання виконаних робіт.

     Нарахування заробітної плати за щорічну або  навчальну відпустку, а також  при звільненні з роботи можна  оформляти «Розрахунком із заробітної плати (оплати праці)» (ф. № 74) або «Розрахунком заробітної плати» (ф. № П-52), де обчислюють середній заробіток за місяць і за день, показують усі види оплати та утримань, а також визначають суму, що належить до виплати.

     Узагальнення  інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Це рахунок пасивний (активно-пасивний), балансовий, основний, розрахунковий.

     За  кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

     Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» має субрахунки:

• 661 «Розрахунки за заробітною платою»;
• 662 «Розрахунки з депонентами».

     Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці відображаються на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

     Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному пра- цівникові, видам виплат та утримань у «Розрахунково-платіжній відомості» (ф. № П-49) або у «Книзі обліку розрахунків з оплати праці» (ф. № 44). Розра- хунково-платіжні відомості складають по окремих структурних підрозділах. У них фіксують усіх працівників підрозділів, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, І табельного номера, професії, посади і розряду, сальдо по розрахунках на початок І місяця за підприємством чи за працівником. Ці дані переносять із розрахунково-платіжної відомості за минулий місяць.

     В окремих графах розділу «Нараховано» зазначають суми нарахованої основної та додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є та-бель обліку робочого часу, накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту, накопичувальні відомості використання машинно-тракторного парку, розрахунки заробітної плати працівникам тваринництва тощо. Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності й пологах премій та інші нарахування у Розрахунково-платіжну відомість записують із роз-рахунків по заробітній платі, листків непрацездатності тощо.

     Після розрахунку нарахованої за місяць оплати визначають суму за графою «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за звітний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця. 

Таблиця 6

Господарські  операції з обліку праці та її оплати (до 01 січня 2011 року)

Таблиця 7

Господарські  операції з обліку праці та її оплати (після 01 січня 2011 року)

* Облік розрахунків з Пенсійним фондом за ЄСВ слід вести на субрахунку 657 вважають деякі науковці

     . Таблиця 8

     Відображення  в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із наданням щорічної відпустки