Залежно від організації праці на підприємстві відрядна форма оплати може бути індивідуальною або бригадною.

     При прямій індивідуальній відрядній оплаті праці заробіток нараховується шляхом помноження розцінки на кількість одержаної продукції.

     Бригадна відрядна форма оплати праці застосовується тоді, коли за характером роботи неможливо організувати облік індивідуальної роботи.

     При бригадній відрядній оплаті праці загальна сума, яка нарахована за фактично виконану роботу, розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам і кількості відпрацьованого часу відповідно табелю робочого часу.

     За видами заробітна плата у сільськогосподарських підприємствах, як і в інших підприємствах, поділяється на основну заробітну плату; додаткову заробітну плату; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

     Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. [22]

     Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

     Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм. 

1.3. Склад фонду оплати  праці

     Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

     Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

     До  інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи року, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані понад встановлені законодавством норми. До оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування І найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу, незалежно від джерела фінансування цих виплат. [31]

     Головним  критерієм при віднесенні тієї чи іншої виплати до складу фонду  оплати праці є її безпосередній зв'язок з виконанням роботи відповідно до трудо- вого договору. При цьому єдиним документом з питань визначення складу фонду оплати праці є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

      Фонд  оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

ІІ. Облікова політика господарства

     Обліковий апарат СФГ «Солоницьке» Лубенського району Полтавської області організований за централізованою формою. При централізованій формі побудови бухгалтерії обліковий апарат зосереджений в центральній бухгалтерії і підпорядковується головному бухгалтеру в адміністративному та методологічному відношенні.

     На  СФГ «Солоницьке» застосовується журнальна форма обліку. Дана форма обліку базується на використанні накопичуваних журналів і відомостей, в яких дані первинного обліку систематизуються в розрізі синтетичних і аналітичних рахунків. Головними регістрами обліку при журнальній формі бухгалтерського обліку є журнали, допоміжні відомості та Головна книга. Але необхідно відмітити, що бухгалтерський облік на СФГ «Солоницьке» частково автоматизований. Виробничі звіти складають з метою обліку основних і допоміжних виробництв, витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання, обліку капітальних інвестицій, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут. Підсумки виробничих звітів із деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 5 А с. г., На виконання Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і затверджених положень бухгалтерського обліку, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності на підставі п. Закону № 996 покладено на директора товариства.

     Ведення бухгалтерського обліку на СФГ «Солоницьке» регулюється наказом про облікову політику. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу (бухгалтерію) на чолі з головним бухгалтером підприємства.  

ІІІ. Виробничо-фінансова характеристика господарства

     СФГ «Солоницьке» Лубенського району Полтавської області розташоване в зоні лісостепу в північно-східної частини  Лубенського району Полтавської області.

     Діяльність підприємства регулюється Статутом, Законами України та іншими законодавчими і нормативними актами. СФГ «Солоницьке» самостійно визначає напрямки сільськогосподарського виробництва, його структуру і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству України.

     Основним  завданням СФГ «Солоницьке» є ефективне використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів, виробництво товарної продукції рослинництва і тваринництва, а також, її переробка та інші види діяльності спрямовані на задоволення пайовиків підприємства, трудового колективу і всього населення. Майно підприємства і земля належить на праві спільної часткової власності його членам (пайовикам).

Таблиця 1

Структура земельних угідь.

     Як  видно з таблиці 1 загальна земельна площа землекористування         СФГ «Солоницьке» становить 1389 га . Порівняно з 2009 роком вона не змінилась, проте змінились сільськогосподарські угіддя на 11 га, проте збільшилась площа лісу на 10 га і інші сільськогосподарські угіддя. Розміри СФГ «Солоницьке» сприяють тому, що в господарстві створена одна механізована бригада.

     Галузь  тваринництва складається з однієї молочно-товарної ферми, однієї ферми  по відгодівлі молодняка ВРХ та свиноферми. В господарстві є автогараж, будівельна бригада, одна ремонтна майстерня по ремонту сільськогосподарської техніки.

     Підсобне  виробництво включає млин, пилораму, кахельний цех.

     Розглянемо  обсяги і структуру реалізації сільськогосподарської  продукції в СФГ «Солоницьке» за 3 останні роки на основі таблиці.

Таблиця 2

    Структура товарної продукції.

     Дані  цієї таблиці свідчить про те, що в СФГ «Солоницьке» в структурі реалізації продукції в 2010 році порівняно з 2009 році зменшився об’єм рослинницької продукції, як в цілому та і по видах, тільки зернові і зернобобові збільшились. Так, в 2008 році зернові займали 36% від загального обліку реалізації, а цукрові буряки – 59%, разом продукція рослинництва – 82%. А вже в 2010 році на реалізацію зернових припадає 65%, цукрових   буряків 28% на всю рослинницьку продукцію всього 82% . За рахунок зернових рослинницька продукція не змінилась.

     При визначенні впливу спеціалізації на результативні показники, факторною  ознакою є коефіцієнт спеціалізації, який розраховують відношенням обсягу продукції основних галузей до загального обсягу товарної продукції. Коефіцієнт спеціалізації за 2010 рік по                                  СФГ «Солоницьке»становив 24,9, що свідчить про низький рівень спеціалізації.

     Виробничий  напрямок СФГ – зерново-буряковий з розвинутим тваринництвом. Аналізуючи стан розвитку рослинництва та тваринництва СФГ «Солоницьке», можна зробити висновок, що в 2010 році порівняно з минулими роками знизилась урожайність основних видів сільськогосподарських культур, впали середньодобові привіси свиней та молодняка ВРХ, зменшилися надої на 1 корову.

     За  останній рік в господарстві було скорочено поголів’я тварин. Це пов’язано, перш за все, з недостатньо  забезпеченістю тваринництва кормами, стали покращуватися умови утримання  худоби, по мірі можливості господарство забезпечене медикаментами, хоча існують перебої з постачанням електроенергії. Всі ці негативні фактори призвели до зниження продуктивності тварин, а саме порівняно з 2008 роком. Негативно впливає на продуктивність тварин, неналежна ветеринарна і зоотехнічна робота, мають недоліки організація і оплата праці в тваринництві.

Таблиця 3 

Аналіз  майнового стану СФГ «Солоницьке»