Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2013 в 20:14, курс лекций
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
ВСТУП 4
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
1.1. Поняття, суть, значення контролю в системі управління державою 5
1.2. Основні види та форми контролю.Органи, які здійснюють контроль, їх функції 6
1.3. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій 10
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
2.1. Організація контрольно-ревізійної роботи в системі Державної контрольно-ревізійної служби України 16
2.2 Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби. 17
2.3 Основні етапи ревізії, їх сутність 20
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
3.1. Завдання, джерела ревізії, нормативні акти 25
3.2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження 27
3.3. Документальний контроль касових операцій 29
3.4. Методика контролю операцій по грошових коштах підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих в установах банків 32
3.5. Особливості перевірки грошових документів і цінних паперів 35
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
4.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів і нематеріальних активів 37
4.2. Перевірка стану збереження основних засобів 38
4.3. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів 40
4.4. Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів 42
4.5. Контроль витрат на ремонт ОЗ 43
4.6. Перевірка операцій по нематеріальних активах 44
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
5.1. Контроль стану складського господарства і дотримання умов збереження матеріальних цінностей 45
5.2. Контроль операцій з надходження матеріальних цінностей 47
5.3. Контроль операцій з витрачання матеріальних цінностей 48
5.4. Ревізія операцій з малоцінними швидкозношуваними предметами (МШП) 50
5.5. Контроль повноти та якості проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення результатів в обліку 52
ТЕМА 6 КОНТРОЛЬ ТА РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ 54
ТЕМА 7. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ 55
7.1. Завдання, напрями і джерела ревізії 56
7.2. Контроль розрахунків з підзвітними особами 56
7.3. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності і послуги 58
7.4 Контроль розрахунків з покупцями і замовниками 61
7.5. Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами 62
7.6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків 62
7.7. Контроль розрахунків з бюджетом 65
ТЕМА 8 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО Й СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 67
8.1. Завдання, джерела інформації для проведення ревізії, нормативні акти 67
8.2. Ревізія основних безпосередніх витрат на виробництво 68
8.3. Перевірка накладних витрат на виробництво 71
8 4 ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 72
Тема 9 ревізія ГОТОВОЇПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ реалізації 73
9.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації 73
9.2. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг) 74
9.3. Контроль обсягів реалізації готової продукції, виконаних робіт (послуг) 76
Тема 10 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ, КАПІТАЛУ ТА КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 78
10.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю 78
10.2. Методи контролю і ревізії доходів і фінансових результатів 80
10.3. Контроль і ревізія фінансового стану підприємства на базі фінансової звітності 84
11. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ КАПІТАЛУ, РЕЗЕРВІВ ТА КОШТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 88
ТЕМА 12 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 91
12.1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії 91
12.2. Перевірка організації облікової роботи на підприємстві 92
12.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку 93
12.4. Перевірка достовірності звітностіі 95
ТЕМА 13 РЕВІЗІЯ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 96
ТЕМА 14 ПЕРЕВІРКА СТАНУ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕВІЗІЇ. 103
14.1. Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль і його функції 103
14.2. Порядок узагальнення і методика оформлення акта ревізії 109
14.3. Висновки за матеріалами ревізії і прийняття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень і недоліків 114
2. Важливе місце в структурі витрат на виробництво займають витрати на оплату праці. В умовах ринкової економіки підприємства мають право самостійно визначати розміри, порядок оплати праці всіх категорій персоналу підприємства. До основних витрат на оплату праці належать витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, у тому числі і премії за виробничі результати, що стимулюються, на компенсації по оплаті праці у зв’язку з підвищенням та індексацією заробітної плати в межах норм, передбачених законодавством, а також витрати на оплату праці працівників, що не є в штаті підприємства.
При здійсненні контролю вивчається правомірність включення до витрат виробництва в розрізі об’єктів витрат при групуванні таких витрат за місцями їх виникнення (центрами витрат) та за видами продукції (по кожному найменуванню виробів на дебет відповідних субрахунків до рахунку 23 «Виробництво»). Для перевірки використовують машинограми, відомості розподілу затрат та обсягів нарахованої заробітної плати працівникам структурних підрозділів підприємства по об’єктах витрат. Слід відзначити, що не всі виплати працюючим належать до витрат на оплату праці (матеріальна допомога, дивіденди, оплата путівок на лікування і т. п.).
Особлива увага звертається на обґрунтованість внесених виправлень щодо витрат на оплату праці як коригування раніше допущених помилок за минулі періоди часу (довідки бухгалтерії про перенесення витрат з одного об’єкта на інший, додаткові розрахункові відомості, виправлення в групувальних відомостях як додаткові записи).
Для узагальнення матеріалів перевірки з цього питання використовуються дані про виявлені порушення при перевірці розрахунків з працюючими (див. тему «Контроль і ревізія розрахунків»).
3. Тісно пов’язані із витратами на оплату праці витрати на обов’язкове державне соціальне страхування працівників Обґрунтованість їх включення до безпосередніх основних витрат на виробництво визначається методами нормативної та арифметичної перевірки їх обсягів, виходячи з нормативних ставок нарахування і уточнених обсягів витрат на оплату праці як бази для розрахунку по даних групувальної відомості розподілу заробітної плати в розрізі об’єктів витрат. При виявленні фактів завищення або заниження обсягів витрат на оплату праці в розрізі об’єктів треба обов’язково визначити обумовлені взаємопов’язані відхилення щодо такої групи витрат.
4. Перевірка інших безпосередніх витрат. До них належать надані основному виробництву послуги допоміжного виробництва, субпідрядних організацій у частині витрат, які безпосередньо за технологією виробничого процесу є його складовою або пов’язані з обслуговуванням конкретного об’єкта витрат (плата за оренду спеціального устаткування, експертизу, сертифікацію продукції і т. п.), витрати на відрядження працівників.
При здійсненні контролю застосовують такі методичні прийоми і способи: візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об’єкт та договорів з організаціями-виконавцями послуг, робіт, плановими калькуляціями; нормативна перевірка дотримання встановлених норм відшкодування витрат на відрядження; техніко-економічні розрахунки обсягів витрат; перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів.
Основні напрями контролю:
1) вивчення та оцінка виконання кошторисів загальногосподарських витрат, адміністративно-управлінських витрат та витрат на збут;
2) перевірка обґрунтованості включення витрат до складу загальновиробничих і загальногосподарських і конкретних статей витрат:
3) перевірка правильності визначення загального обсягу місячних витрат;
4) перевірка правильності розподілу загально виробничих витратна витрати виробництва, невиробничого споживання.
Таким чином, контроль віднесення витрат на виробництво в частині загальновиробничих витрат здійснюється методом нормативної перевірки щодо правомірності включення до складу таких витрат на підставі вивчення первинних документів про такі витрати. Витрати, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням основної виробничої діяльності підприємства, належать до витрат невиробничого призначення, обліковуються на рахунку 94 «Невиробничі витрати».
Важливе місце в контролі займає візуальна перевірка наявності і достовірності первинних документів про витрати:
При підозрі на фальсифікацію первинних документів, їх недостовірність проводиться детальне їх вивчення методом зустрічної перевірки цієї документації на підприємствах чи в організаціях, які надали такі послуги.
Це — завершальна стадія контролю з даного розділу ревізійної роботи. При переході до контролю визначення собівартості продукції треба систематизувати та узагальнити інформацію по попередньо виявлених порушеннях з точки зору їх впливу на обсяги витрат по періодах часу (кварталах року).
Крім цього, обсяги витрат на виробництво і випуск продукції в основному не збігаються в часі: є незавершене виробництво станом на перше число та його розміри постійно змінюються; можуть існувати витрати, які належать до майбутніх періодів.
Тому основні напрями контролю включають:
1) перевірку правильності оцінки обсягів незавершеного виробництва на кінець місяця;
2) перевірку обґрунтованості і правомірності включення витрат до складу витрат майбутніх періодів (рахунки 39);
3) перевірку розрахунку фактичних витрат на виробництво за видами продукції, що виробляється підприємством, видами виробничої діяльності (видами робіт чи послуг, що виконуються підприємством на сторону, а також для непромислових господарств свого підприємства);
4) перевірку правильності ведення податкового обліку валових витрат на виробництво як узагальнення облікової інформації за звітний період для складання декларації про прибуток.
Здійснюючи контроль
достовірності даних про
Як свідчать матеріали
контролю Державної контрольно-
а) при об’єктивній наявності незавершеного виробництва на кінець місяця (кварталу) списання всіх витрат виробництва (за поточний звітний період на випуск продукції та реалізацію);
б) включення до складу валових витрат витрати майбутніх періодів, витрати на поточний і капітальний ремонт та ін.;
в) неправомірність включення окремих видів витрат, як основних, так і накладних, по об’єктах витрат, що веде до завищення собівартості окремих видів продукції і вуалювання собівартості нерентабельних видів продукції або окремих замовлень робіт і послуг;
г) порушення методики обліку витрат на виробництво та визначення виробничої собівартості в розрізі видів готової продукції, видів виробничої діяльності, які впливають, з одного боку, на об’єктивність фінансових результатів роботи підприємства, а з іншого — на достовірність визначення бази оподаткування підприємства щодо валових витрат.
Додаткова література за темою
9.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації.
9.2. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг).
9.3. Контроль обсягів реалізації готової продукції, виконаних робіт (послуг).
Завдання ревізії:
1) дати об’єктивну оцінку підприємницькій діяльності ревізованого підприємства;
2) установити наявні порушення щодо правомірності підприємницької діяльності в частині виробництва продукції, виконання робіт (послуг) та їх реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;
3) установити наявні факти недостовірності даних податкової звітності з обсягів виробництва і реалізації підприємства, які впливають на оподаткування та розрахунки з бюджетом;
4) ужити заходів до реалізації матеріалів ревізії:
а) у частині нарахування та стягнення штрафних санкцій до бюджету за порушення чинного законодавства про оподаткування, підприємницьку діяльність;
б) у частині притягнення до відповідальності винних службових осіб з адміністрації підприємства;
в) у частині усунення виявлених порушень в обліку i звітності, попередження зловживань і порушень, зміцнення виконавської і трудової дисципліни апарату управління.
Основні напрями ревізії.
1. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг).
2. Контроль обсягів реалізації готової продукції, здачі виконаних робіт (послуг) замовникам.
3. Перевірка фактичної собівартості реалізованої продукції, робіт (послуг).
Основні джерела інформації:
1) документи на право здійснення підприємницької діяльності: документи про реєстрацію підприємства, установчі документи, ліцензії, свідоцтва про акредитацію, сертифікацію продукції, господарські угоди з покупцями і замовниками;
2) первинні бухгалтерські документи: акти приймання готової продукції на склад, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності, акти здачі-прийому виконаних робіт, квитанції на надання послуг;
3) облікові реєстри аналітичного і синтетичного обліку: картки складського обліку готової продукції (ф. М-17), оборотні відомості з номенклатури готової продукції;
4) інші джерела: пояснювальні записки відповідальних осіб, листування з покупцями і замовниками, рішення арбітражного суду, матеріали контролю податкової і контрольно-ревізійної служби, митні декларації при реалізації на експорт.
Основні напрями контролю.
1. Контроль правомірності здійснення підприємницької діяльності в частині виду виробничої діяльності з асортименту випуску продукції, надання послуг чи виконання робіт. На початку ревізії підприємства, застосовуючи методи обстеження та нормативної візуальної перевірки, перевіряється дотримання законодавчої бази, наявність і достовірність документів на право займатися підприємницькою діяльністю (установчі документи, свідоцтва про реєстрацію як платників податків, про сертифікацію продукції, ліцензії).
2. Контроль обґрунтованості програми випуску починається з аналізу залишків готової продукції за вартістю і номенклатурою готової продукції. Як джерела інформації використовуються: розрахунки обсягів виробництва за програмою і договорами замовників-покупців; дані оперативного обліку відділу збуту; групувальні відомості обліку випуску готової продукції; оборотні відомості про залишки готової продукції на складі на перше число звітного періоду. Методами нормативної перевірки і техніко-економічних розрахунків здійснюється контроль узгодженості обсягів виробничої програми з обсягами, визначеними відповідно до договорів з покупцями-замовниками. При незабезпеченні обсягів випуску продукції таким договорам треба встановити, які заходи проводить підприємство, здійснюючи пошук покупців, ринків збуту (організація виставок, реклама і т. д.). Якщо обсяги, розраховані по договорах, перевищують запланований випуск продукції, то встановити, чи забезпечений такий випуск продукції матеріальними і трудовими ресурсами, потужностями устаткування цехів, чи наявна програма з упровадження нового технологічного устаткування.
3. Оцінка фактичного виконання виробничої програми та вивчення ритмічності випуску готової продукції (по днях, місяцях, кварталах року) проводиться методами аналізу даних про виконання графіків випуску готової продукції. У процесі перевірки встановлюють, чи узгоджується випуск з термінами відвантаження продукції, передбаченими в договорах з покупцями.
4. Перевірка комплектності випуску та якості готової продукції, обґрунтованості включення до складу готової продукції, виконаних робіт (послуг). До готової продукції належить тільки та, яка пройшла всі стадії технологічної обробки, відповідає встановленим стандартам чи технічним умовам, укомплектована, прийнята відділом технічного контролю. Ревізор попередньо вивчає технічну документацію на готову продукцію, службове листування з покупцями-замовниками, аналізує дані первинних документів (актів, накладних про здачу на склад та журналів відділу технічного контролю, актів про брак, накопичувальних відомостей про випуск готової продукції за звітний місяць).