Лекции по "Контроль и ревизия"

4. При контролі стану первинного обліку перевіряється:

а) дотримання застосування типових форм документів (метод обстеження);

б) правильність оформлення документів (методи нормативної перевірки, візуальної перевірки реквізитів документів);

г) дотримання правил внесення виправлень у первинні документи (метод нормативної перевірки);

д) перевірка стану обліку в матеріально відповідальних осіб (методи обстеження, порівняння з даними бухгалтерії).

При автоматизації обліку критеріями вибору інформації для контролю є внесені зміни та доповнення до нормативної бази даних, представленої  в класифікаторах номенклатури матеріальних цінностей, складу працюючих на підприємстві, постачальників і покупців, інших дебіторів і кредиторів, внесені виправлення як коригування допущених помилок за минулі звітні періоди. Тут важливим є перевірка обґрунтованості і правомірності внесення таких змін на підставі аналізу бухгалтерської довідки про їх суть і первинних достовірних документів, на які є посилання в цій бухгалтерській довідці.

Основні порушення:

1) запущеність обліку, особливо аналітичного, через відставання у відображенні інформації, невідповідність даних синтетичного обліку даним аналітичного;

2) порушення в застосуванні Плану рахунків;

3) недостовірність даних аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими дебіторами і кредиторами;

4) порушення методики ведення облікових реєстрів (у журналах-ордерах №№ 6, 7 відсутні дані про залишки заборгованості на початок і кінець місяця в розрізі постачальників, підзвітних осіб або неправильне перенесення залишків заборгованості з попереднього місяця, у ГК «згорнуті» залишки заборгованості);

5) наявність бухгалтерських записів, необґрунтованих належно оформленими первинними документами;

6) порушення правил внесення виправлень у документи та облікові реєстри, особливо за минулі періоди;

7) порушення методики ведення податкового обліку по ПДВ, валових доходах і валових витратах для оподаткування податком на прибуток.

12.4. Перевірка достовірності звітностіі

Контроль  починається з вивчення складу звітності  ревізованого підприємства.

1. Перевірка наявності документів про реєстрацію його як платника податків, обсягів по формах установленої звітності, ураховуючи специфіку підприємницької діяльності (методи обстеження, нормативної перевірки).

2. Потім здійснюється перевірка дотримання термінів здачі звітності податковим органам, управлінням статистики, органам управління спеціальними державними позабюджетними фондами: Пенсійного, інноваційного, зайнятості населення, соціального страхування (метод нормативної перевірки і порівняння).

3. Перевірка достовірності звітності проводиться за формами бухгалтерської, статистичної і податкової звітності на підставі даних поточного бухгалтерського і податкового обліку. Залежно від показників виду і форми звітності дані поточного бухгалтерського обліку за кожен місяць систематизуються в спеціальних накопичувальних відомостях для визначення обсягів у розрізі окремих показників за звітний квартал і з початку року. Тому треба перевірити правильність формування даних у цих накопичувальних відомостях, застосовуючи метод нормативної перевірки на включення в базу оподаткування, метод порівняння даних підсумків з відповідних показників з урахуванням виявлених по попередніх розділах ревізійної роботи порушень і даних, відображених у формі звітності.

4. Дані балансу перевіряються за методом порівняння окремих показників з даними Книги головних рахунків про залишки на балансових рахунках станом на кінець звітного періоду, а на початок звітного періоду вони додатково звіряються з балансом за минулий рік станом на кінець року. Достовірність і реальність залишків по рахунках розрахунків перевіряються за методом перевірки даних, інвентаризації цих розрахунків. При підозрі на недостовірність даних проводиться зустрічна перевірка з дебіторами та кредиторами.

5. Обов’язково перевіряється правильність відображення в поточному бухгалтерському обліку і внесення змін у податкову звітність, зроблених на підставі попередніх актів перевірок, постанов органів державного контролю при виявленні порушень чинного законодавства з оподаткування, встановлення нестач зло- 
вживань і т. п.

При встановленні запущеності  обліку ревізор складає акт, установлює термін для поновлення обліку і тільки після цього здійснює документальну перевірку, ревізію.

Додаткова література за темою

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 966–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80.

2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Затв. наказом МФУ від 24.05.95 № 88 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

3. Інструкція про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності підприємства: //rada.gov.ua.

9. Про затвердження типових форм первинного обліку: Наказ Мінстатистики України від 29.12.95 № 352 // Галицькі контракти. — 1997. — № 15.

10. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів: Наказ Мінстатистики України від 21.06.96 № 193 // Галицькі контракти. — 1997. — № 20.

Тема 13 Ревізія в умовах застосування комп’ютерних систем бухгалтерського обліку

Сучасні комп’ютерні технології все ширше впроваджуються в систему управління господарською діяльністю країни. Змінюється праця управлінських працівників – менеджерів, фінансистів, бухгалтерів тощо. Але сьогодні в роботі ревізорів ЕОМ практично не використовуються. Що питання використання ЕОМ при проведенні ревізій поширені дві протилежні думки. Перша полягає в тому, що при проведенні ревізій застосування ЕОМ недоцільно, і тому ревізорам краще використовувати клавішні обчислювальні машини (КОМ) як найбільш економічно вигідні. Друга – ревізору достатньо отримати доступ до ЕОМ, передбачити в програмі ревізії відповідні роботи, для виконання яких необхідно використовувати високопродуктивну техніку, і ЕОМ почнуть виконувати математичні і логічні операції, видавати необхідну інформацію на дисплей або до друку. У результаті різко підвищиться продуктивність і ефективність праці ревізорів.

Звичайно, в умовах традиційного ведення обліку для перевірки  підсумків, таксування, підрахунків, розрахунків  у первинних документах і облікових реєстрах доцільно застосовувати КОМ. Але постає питання: як використовувати КОМ при проведенні ревізій в умовах, наприклад, діалогового ведення бухгалтерського обліку й автоматизованого документування господарських операцій? В умовах нових технологій обліку, комплексно-автоматизованих процесів збору первинної інформації та її подальшої обробки використання КОМ при проведенні ревізії недоцільне. Проте це не означає, що на сучасному рівні розвитку автоматизації обліку настав час списувати клавішні обчислювальні машини для музейного зберігання. Їх можна використовувати, наприклад, при частково механізованій системі збору первинної інформації, а також механізованій системі збору і в умовах традиційного обліку.

Деякі економісти вважають, що при більшому об’ємі однорідних обчислювальних робіт для виконання операцій, пов’язаних із математичними і логічними операціями, доцільно використовувати більш продуктивну обчислювальну техніку, тобто ЕОМ [31, С. 195; 42, С. 21]. Однак шляхів вирішення цих питань, методик використання ЕОМ при проведенні ревізій вони, як правило, не наводять.

Для вирішення за допомогою  ЕОМ управлінських завдань, у  тому числі і ревізійних, необхідно  здійснити цілий комплекс робіт  з проектування функціонального, інформаційного, організаційного, програмного та інших видів забезпечення автоматизованої обробки певної інформації. Тому отримати доступ до ЕОМ і включити відповідні роботи в програму явно недостатньо для ефективного використання ЕОМ у процесі ревізії.

Застосування ЕОМ при  проведенні ревізій можливе і в умовах традиційних форм бухгалтерського обліку, наприклад, при обробці первинних документів з обліку внутрішньогосподарського руху товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів у касах підприємств тощо. Тут за допомогою ЕОМ відновлюється облік первинних документів із метою отримання оборотних відомостей з руху товарно-матеріальних цінностей у вартісному вираженні і грошових засобів, виявлення результатів інвентаризацій (за наявності відповідного програмного забезпечення). Такий досвід використання ПЕОМ існує в деяких експертних установах країни.

В умовах традиційного обліку можна також розробляти відповідні програми для перевірки звітності  підприємств з метою виявлення  ознак приховування доходів. Однак таке застосування ЕОМ при проведенні ревізій, незважаючи на певну користь (зменшення працеємності відновлення обліку, одержання більш достовірних і якісних результатів), носить лише локальний, обмежений характер. Ефективного застосування ЕОМ для автоматизації контролю можна досягти тільки в умовах комплексної обробки економічної інформації.

За допомогою ЕОМ  можна автоматизувати як математичні (додавання, віднімання тощо), так і логічні (порівняння, вибірка й інше) дії, що виникають у процесі ревізії. Інформаційні масиви, банки даних дозволяють використовувати програмним шляхом у будь-який проміжок часу великі об’єми інформації для проведення ревізії з метою виявлення різного роду зловживань, відхилень і порушень. Програмний ревізійний контроль можливий тоді, коли при проектуванні будуть враховуватися потреби контрольно-ревізійних служб. Для реалізації цього завдання пропонується створити поряд із підсистемою “Бухгалтерський облік” підсистеми “Контроль і ревізія” або “Фінансово-господарський контроль і ревізія”. Однак з такою позицією навряд чи можна погодитися.

При вивченні запропонованої контрольної інформації і контрольно-ревізійних завдань, що вирішуються в підсистемі “Контроль і ревізія”, виявляється, що практично всі контрольні завдання в окремих ділянках обліку повинні вирішуватись у підсистемі “Бухгалтерський облік”. Наприклад, машинограми, в яких відображені відомості про простої обладнання за причинами і винуватцями, розрахунок амортизаційних відрахувань, оборотна відомість розподілу нарахованої заробітної плати за кореспондуючими рахунками, повинні отримуватися при автоматизованій обробці облікової інформації на підприємстві.

Звичайно, при здійсненні контролю ревізори використовують інформацію завдань, що вирішуються в підсистемі “Бухгалтерський облік”, але й інформацію із інших підсистем. Зокрема, певні завдання щодо виявлення крадіжок можуть вирішуватись у підсистемі “Аналіз господарської діяльності підприємства”, оскільки у результаті аналізу ряду показників фінансово-господарської діяльності підприємства можна виявити різного роду протиріччя, які свідчать про ознаки зловживань. Але такі завдання необхідно включати в підсистему на стадії її проектування.

На практиці керівник підприємства, головний бухгалтер навряд чи будуть зацікавлені (з певних причин) у створенні такої підсистеми, як “Фінансово-господарський контроль і ревізія”. Основною зацікавленою ланкою в цій справі є контролюючі організації, ревізори. Для цього повинні враховуватись вимоги ревізорів, наприклад, включення в склад інформаційних масивів даних, які необхідні для ревізії, і розроблятися спеціальні завдання для проведення ревізії. Розробку завдань (у формі контрольно-ревізійного комплексу) доцільно доручити проектним організаціям при безпосередній участі ревізорів, що дозволить обґрунтовано сформулювати функціональні завдання, включити в масиви інформації дані, які необхідні для ревізії, передбачити видачу до друку і на дисплей відхилень, які свідчать про ознаки зловживання тощо. Функціонування контрольно-ревізійних комплексів завдань найбільш ефективне в умовах широкого розповсюдження типових проектних рішень і пакету прикладних програм (ППП), а також нових технологій обробки облікової інформації.

Не всі контрольно-ревізійні  дії піддаються автоматизації. Так, одержання різних пояснень, довідок, виявлення причин і умов порушень і зловживань, операцій організаційно-нормативного характеру, дій, що пов’язані з оцінкою стану об’єкта, а також більшість дій з фактичного контролю вимагають творчих зусиль ревізора. Операції, пов’язані з ревізійними порівняннями, розрахунками повністю автоматизації не піддаються.

В контрольно-ревізійний комплекс недоцільно включати завдання бухгалтерського контролю і забезпечення достовірності що обробляються, інформації, які вирішуються в підсистемі “Бухгалтерський облік”.

Ревізійні програми повинні контролювати взаємопов’язані показники в масивах інформації і здійснювати контрольно-ревізійні записи, які свідчать про можливі зловживання; передбачати відбір і друкування даних, які підлягають ревізії за окремими ділянками обліку; підсумовувати необхідні дані для виконання ревізійного аналізу, використовуючи термінологію, прийняту при проведенні ревізії; перевіряти зміст масивів даних за допомогою спеціальних програм, які дозволяють виявити випадки несанкціонованих змін інформації; контролювати бухгалтерські машинні програми з метою виявлення внесених у них несанкціонованих змін тощо.

Доцільно розробити  пакет ревізійних тестових програм  для перевірки роботи вхідних засобів контролю інформації, що обробляється на ЕОМ; спеціальні програми для контролю інформації, які оцінюють вхідні дані з позиції виявлення помилок, що найбільш часто зустрічаються, програми і засоби зберігання контрольних записів, що свідчать про різні відхилення, можливі зловживання тощо. Так, якщо в автоматизованій системі обробки економічної інформації, зокрема, в підсистемі “Бухгалтерський облік”, запроектований автоматизований контроль різних взаємопов’язаних показників господарської діяльності, достовірності обробки інформації, то програми і засоби збереження контрольних записів можуть ефективно використовуватись при проведенні ревізії. У результаті дослідження контрольно-ревізійних записів можна встановити, як перевіряється і використовується на підприємстві контрольна інформація, які заходи вжити щодо виявлених відхилень тощо.

ЕОМ використовують при проведенні ревізій не тільки в процесі вирішення спеціальних ревізійних завдань, але і при необхідності відновлення процесу обробки інформації за минулі роки, що зберігається на електронних носіях. Це доцільно здійснювати для перевірки правильності обробки інформації шляхом перегону контрольного прикладу, отримання необхідної інформації для контролю у випадку втрати або навмисного знищення документів, що читаються людиною (машинограм), а також при безпаперовій технології обробки інформації з метою її перегляду.