Лекции по "Контроль и ревизия"

5.5. Контроль повноти та якості проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення результатів в обліку

 

Джерела інформації для контролю: накази, розпорядження керівника підприємства про проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а про реалізацію матеріалів такого контролю — інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, протоколи засідань центральної інвентаризаційної комісії, розрахунки обсягів природного убування та заліку пересортиці по матеріалах журналів, ГК.

Основні напрями  контролю:

1) перевірка стану організації інвентаризаційної роботи на підприємстві щодо призначення планових і позапланових повних чи часткових інвентаризацій матеріальних цінностей у структурних підрозділах підприємства;

2) перевірка компетентності інвентаризаційних комісій;

3) перевірка повноти та якості документації з матеріалів інвентаризації матеріальних цінностей;

а) оформлення інвентаризаційних описів;

б) повнота відображення об’єктів інвентаризації (найменування марки, сорту, артикула, інших ознак);

в) чи у всіх матеріально-відповідальних осіб здійснено інвентаризацію;

4) перевірка правильності складання і оформлення порівняльних відомостей (перенесення інформації з інвентаризаційних описів та відповідних їм облікових даних з номенклатури матеріальних цінностей стосовно одиниці виміру, кількості);

5) перевірка правильності визначення результатів інвентаризації:

а) у натуральних показниках;

б) по обсягах вартості окремих об’єктів та в цілому по матеріально відповідальних особах і підприємству;

6) перевірка правильності розрахунку обсягів списання нестач у межах норм натурального природного убування та заліку наявної пересортиці однорідних матеріалів;

7) перевірка оформлення виявленого браку продукції, бою тари, псування і непридатності матеріалів;

8) перевірка дотримання порядку оформлення списання втрат від псування матеріальних цінностей (наявність актів про знищення, накладних про вивезення на смітник чи здачу в утиль, тобто чи не створюються умови для повторного списання);

9) перевірка правильності визначення обсягів нестач, що відносяться за рахунок винних матеріально відповідальних осіб для відшкодування втрат підприємства;

10) перевірка відображення в обліку результатів інвентаризації матеріальних цінностей:

а) дотримання термінів відображення результатів інвентаризації;

б) правильність кореспонденції бухгалтерських рахунків і обсягів відображення результатів інвентаризації щодо виявлених надлишків, нестач матеріалів, які підлягають відшкодуванню матеріально відповідальними особами;

11) перевірка стану контролю за реалізацією матеріалів інвентаризації на підприємстві.

 

Додаткова література за темою

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 996–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80.

2. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” //rada.gov.ua

2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Затв. наказом МФУ від 24.05.95 № 88 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

3. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу: Затв. наказом МФУ від 30.10.98 № 90 // Все про бухгалтерський облік. — 1998. — № 118.

4. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: Затв. наказом МФУ від 01.07.97 № 141, зі змінами і доповненнями // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 3.

5. Облік та порядок визначення розміру збитків від нестач і втрат матеріальних цінностей // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — №№ 57, 59.

6. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.96 № 116, зі змінами // Баланс. — 1998. — № 3.

7. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей: Затв. наказом МФУ від 16.05.96 № 99 // Бізнес. — 1996. — № 26.

Тема 6 Контроль та ревізія використання трудових ресурсів

 

При здійсненні контролю розрахунків з  оплати праці ревізор керується законами України про оплату праці, про відпустки, іншими нормативними актами уряду, які регулюють нарахування оплати праці, утримання з неї, ведення бухгалтерського обліку і розрахунків з працівниками.

 

Послідовність і напрями контролю:

1) перевірка стану заборгованості і відповідності даних про залишки на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» в ГК, балансі з підсумковими даними в розрахунково-платіжних відомостях по графі «Сума до видачі», групувальній відомості до журналу 5 у частині узагальнення даних по рахунку 66. При наявності заборгованості за минулі періоди повинна мати місце розшифровка заборгованості по місяцях року;

2) перевірка достовірності первинних документів, які є підставою для нарахування заробітної плати (табель про відпрацьований час, наряди про виконану роботу, трудові угоди і т. п.);

3) перевірка правомірності застосування тарифних ставок, умов трудових контрактів при погодинній оплаті праці;

4) перевірка обґрунтованості застосування норм і розцінок, достовірності обсягів виконаних робіт при відрядній оплаті праці;

5) перевірка нарахувань доплат за роботу в нічний час, надурочні роботи, щорічні основні та додаткові відпустки;

6) перевірка розрахунку утримань з нарахованої заробітної плати (прибуткового податку із заробітної плати, обов’язкових зборів у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності, при безробітті, при нещасних випадках на виробництві та професійному захворюванні. зайнятості, стягнень за виконавчими листами органів суду і т. п.);

7) контроль розрахункових, розрахунково-платіжних і платіжних відомостей, реєстрів власників пластикових карток, з точки зору правильності узагальнення підсумкової облікової інформації, оформлення документації, достовірності цих документів;

8) контроль обґрунтованості бухгалтерських записів по операціях з нарахування оплати праці та прирівнених видів оплати, утриманнях із заробітної плати та фактичних обсягах виплат працюючим (аванси за другу половину місяця, заборгованості за минулі періоди, премії, допомоги при тимчасовій непрацездатності тощо);

9) перевірка розрахунків з депонентами по заробітній платі.

Облік розрахунків по оплаті праці  на більшості підприємств здійснюється за допомогою ПЕОМ, що значно полегшує контроль таких розрахунків. Ревізор повинен ознайомитися з особливостями організації і технологією облікового процесу на підприємстві при застосуванні комп’ютерної техніки (ведення архівної інформації, нормативної бази, внесення змін, коригування інформації за минулі звітні періоди). Основна увага при виборі інформації для контролю приділяється обґрунтованості внесення змін і доповнень до нормативної бази даних класифікаторів по персоналу підприємства з точки зору документальної обґрунтованості змін у чисельності працюючих, місячних ставок заробітної плати, видів та обсягів утримань із заробітної плати, надання пільг при оподаткуванні прибутковим податком, звільненні з роботи.

У процесі контролю розрахунків  з працівниками здійснюється перевірка витрачання коштів з фонду соціального страхування на виплату матеріальної допомоги при тимчасовій непрацездатності, а також з депонентами по заробітній платі, заборгованості за минулі місяці року у зв’язку з несвоєчасними розрахунками підприємства.

Треба врахувати, що відповідно до чинного  законодавства в Україні, при недостатності коштів для здійснення повних розрахунків з працюючими по заробітній платі та взаємозв’язаних розрахунків по перерахуванню утримань із заробітної плати за призначенням проводиться часткове рівномірне погашення всіх видів заборгованостей (при виплаті 60% заробітної плати працівникам підприємство повинно перерахувати в бюджет 60% від нарахованого обсягу прибуткового податку із заробітної плати, 60% боргу Пенсійному фонду і т. ін.). Прострочена депонентська заборгованість належить до перерахування у дохід бюджету до 10 числа наступного місяця.

Тема 7. Контроль і ревізія розрахункових та кредитних операцій

7.1. Завдання, напрями і джерела ревізії.

7.2. Контроль розрахунків з підзвітними особами.

7.3. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності і послуги.

7.4. Контроль розрахунків з покупцями і замовниками.

7.5. Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.

7.6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальної шкоди.

7.7. Контроль розрахунків з бюджетом.

7.1. Завдання, напрями і джерела ревізії

 

До  основних завдань ревізії розрахунків  належать:

• оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни по всіх видах розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства;
• встановлення наявності фактів порушень чинних нормативно-правових актів щодо правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних працівників при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, покупцями, бюджетом, працівниками підприємства, іншими дебіторами і кредиторами;
• розробка заходів з реалізації результатів контролю стосовно попередження зловживань і порушень, відшкодування збитків і нарахування штрафних санкцій до бюджету, притягнення до відповідальності винних службових осіб.

Напрями ревізії — це перевірка:

1) розрахунків з підзвітними особами;

2) розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги;

3) розрахунків з покупцями і замовниками;

4) розрахунків по претензіях, відшкодуванню матеріальних збитків;

5) розрахунків з іншими дебіторами (рахунок 37) і іншими кредиторами (рахунок 68);

6) розрахунків по оплаті праці;

7) стану розрахунків з бюджетом, спеціальними державними фондами

8) розрахунків  за довгостроковими та короткостроковими  кредитами.

Основними джерелами ревізії є первинні документи по розрахункових операціях, облікові реєстри поточного синтетичного та аналітичного обліку з рахунків 63,37,50,60,62,63,64,65,66,68 (журнали 3, ГК, фінансова звітність)

7.2. Контроль розрахунків з підзвітними особами

 

При здійсненні такої перевірки ревізор  керується Інструкцією про службові відрядження в межах України  і за кордон, затвердженою наказом МФУ № 59 від 13.03.98.із змінами та доповненнями.

Для вивчення методики контролю треба  використати набуті знання з методики бухгалтерського обліку стосовно документального оформлення операцій та відображення в облікових реєстрах на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з розрахунками підприємства, які здійснюються через підзвітних осіб.

Спочатку  на ревізованому підприємстві треба ознайомитися з організацією і видами розрахунків через підзвітних осіб, обумовленими специфікою виробничої діяльності. Як джерела інформації та об’єкти ревізії бухгалтерія підприємства подає для контролю ревізорові зброшуровані в окремі справи по місяцях чи кварталах року накопичувальні відомості за 372рахунком.

Послідовність і основні напрями  контролю

1. Контроль дотримання правил видачі авансів підзвітним особам здійснюється за методом нормативної перевірки за датами видачі з каси, обсягами сум, цільовим призначенням.

2. Перевірка доцільності, правомірності та правильності оформлення відряджень окремих працівників. При цьому доцільно застосовувати методи аналізу та логічного взаємозв’язку виробничої діяльності підприємства, виконуваної роботи і компетенції підзвітної особи, цільового завдання і строків відрядження, фактичного виконання.

3. Контроль авансових звітів на повноту та достовірність документів з витрат, які підлягають відшкодуванню підзвітним особам, оформлення документів та авансових звітів. Здійснюється візуальна перевірка наявності основних реквізитів документів відповідно до чинного законодавства про документацію подібних операцій. Особлива увага звергається на те, чи немає в них виправлень, чи не належать вони до фіктивних або таких, що не можуть бути підставою для відшкодування витрат по відрядженнях.

Рис. 6. Схема контрольного процесу  розрахунків з підзвітними особами

 

4. Перевірка правильності визначення розмірів відшкодування витрат на відрядження по авансових звітах. Особлива увага звертається на дотримання встановлених законодавством норм добових при відрядженнях у межах країни і за кордон при включенні в документи на оплату житла вартості харчування в готелях. У такому разі норми добових зменшуються відповідно при одноразовому харчуванні на 20%, дворазовому — на 40%, триразовому — на 60%. Крім цього, відшкодовуються витрати на оплату житла на основі первинних документів (квитанцій).

5. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у журналі-ордері № 7 при відображенні операцій з видачі авансів, повернення надлишкових невикористаних сум, списання за рахунок відповідних джерел коштів (на витрати виробництва, обігу чи за рахунок інших джерел, рахунок 443).

При цьому контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі. Особлива увага звертається на правомірність та обґрунтованість внесення виправлень, коригування помилок за минулі періоди.