Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2013 в 20:14, курс лекций
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
ВСТУП 4
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
1.1. Поняття, суть, значення контролю в системі управління державою 5
1.2. Основні види та форми контролю.Органи, які здійснюють контроль, їх функції 6
1.3. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій 10
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
2.1. Організація контрольно-ревізійної роботи в системі Державної контрольно-ревізійної служби України 16
2.2 Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби. 17
2.3 Основні етапи ревізії, їх сутність 20
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
3.1. Завдання, джерела ревізії, нормативні акти 25
3.2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження 27
3.3. Документальний контроль касових операцій 29
3.4. Методика контролю операцій по грошових коштах підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих в установах банків 32
3.5. Особливості перевірки грошових документів і цінних паперів 35
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
4.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів і нематеріальних активів 37
4.2. Перевірка стану збереження основних засобів 38
4.3. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів 40
4.4. Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів 42
4.5. Контроль витрат на ремонт ОЗ 43
4.6. Перевірка операцій по нематеріальних активах 44
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
5.1. Контроль стану складського господарства і дотримання умов збереження матеріальних цінностей 45
5.2. Контроль операцій з надходження матеріальних цінностей 47
5.3. Контроль операцій з витрачання матеріальних цінностей 48
5.4. Ревізія операцій з малоцінними швидкозношуваними предметами (МШП) 50
5.5. Контроль повноти та якості проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення результатів в обліку 52
ТЕМА 6 КОНТРОЛЬ ТА РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ 54
ТЕМА 7. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ 55
7.1. Завдання, напрями і джерела ревізії 56
7.2. Контроль розрахунків з підзвітними особами 56
7.3. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності і послуги 58
7.4 Контроль розрахунків з покупцями і замовниками 61
7.5. Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами 62
7.6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків 62
7.7. Контроль розрахунків з бюджетом 65
ТЕМА 8 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО Й СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 67
8.1. Завдання, джерела інформації для проведення ревізії, нормативні акти 67
8.2. Ревізія основних безпосередніх витрат на виробництво 68
8.3. Перевірка накладних витрат на виробництво 71
8 4 ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 72
Тема 9 ревізія ГОТОВОЇПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ реалізації 73
9.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації 73
9.2. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг) 74
9.3. Контроль обсягів реалізації готової продукції, виконаних робіт (послуг) 76
Тема 10 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ, КАПІТАЛУ ТА КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 78
10.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю 78
10.2. Методи контролю і ревізії доходів і фінансових результатів 80
10.3. Контроль і ревізія фінансового стану підприємства на базі фінансової звітності 84
11. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ КАПІТАЛУ, РЕЗЕРВІВ ТА КОШТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 88
ТЕМА 12 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 91
12.1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії 91
12.2. Перевірка організації облікової роботи на підприємстві 92
12.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку 93
12.4. Перевірка достовірності звітностіі 95
ТЕМА 13 РЕВІЗІЯ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 96
ТЕМА 14 ПЕРЕВІРКА СТАНУ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕВІЗІЇ. 103
14.1. Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль і його функції 103
14.2. Порядок узагальнення і методика оформлення акта ревізії 109
14.3. Висновки за матеріалами ревізії і прийняття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень і недоліків 114
Ревізор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на своєчасність їх проведення та оформлення, відображення результатів у обліку. Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли дані про об’єкти інвентаризації переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток чи минулорічних інвентаризаційних описів. Повноту об’єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях.
Для перевірки якості інвентаризації доцільно провести вибіркову інвентаризацію окремих об’єктів основних засобів. Повна інвентаризація призначається: коли встановлено факти відсутності актів приймання-передавання матеріальних цінностей при звільненні і прийнятті нових працівників, інші грубі порушення чинного законодавства.
Під час проведення інвентаризації одночасно здійснюється обстеження умов зберігання, використання, технічного стану окремих об’єктів основних засобів як власних, так і орендованих, особливо тих, які не використовуються, підлягають реалізації, перебувають у запасі, консервації у зв’язку з припиненням виробничої діяльності державних підприємств.
Основні напрями ревізії операцій з надходжень та вибуття основних засобів (фондів):
1) перевірка обґрунтованості придбання окремих об’єктів основних засобів (виходячи з виробничої необхідності, спеціалізації підприємства, ефективності подальшого використання);
2) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування, ураховуючи особливості документального оформлення операцій по джерелах надходжень (нове будівництво, придбання устаткування, безкоштовне надходження);
3) контроль правильності оцінки основних засобів:
а) при введенні в експлуатацію від нового капітального будівництва;
б) при оренді через викуп державного майна;
в) при приватизації державного майна;
г) при безкоштовному одержанні;
д) при переоцінці основних засобів;
4) перевірка правомірності операцій з вибуття основних засобів:
а) при ліквідації об’єктів основних засобів через непридатність для подальшого використання, знос;
б) при реалізації іншим організаціям (обґрунтованість ціни реалізації, правильність розрахунку ПДВ, акцизного збору, якщо оподатковується цей товар);
в) незавершене будівництво державних підприємств (обґрунтованість оцінки, виходячи з аналізу діючих цін, наявність дозволу органів держмайна);
5) контроль операцій при оперативній оренді основних засобів (надання в оренду приміщень та устаткування іншим підприємствам, фізичним особам: рівень тарифів плати за оренду, оформлення угод на оренду, достовірність обсягів оренди, стан розрахунків);
6) контроль відображення господарських операцій в обліку методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної у первинному документі.
щ9
При здійсненні контролю широко застосовуються методи нормативної перевірки на відповідність операцій з вибуття основних засобів чинному законодавству та їх узгодженість щодо правил оцінки майна, умов реалізації, документального оформлення процесу продажу чи купівлі при приватизації державного майна.
Як свідчать матеріали ревізій, проведених працівниками ДКРС, до основних порушень належать:
1) заниження оцінки основних засобів (фондів) при реалізації майна державних підприємств, виходячи з діючих ринкових цін;
2) завищення оцінки основних засобів, придбаних по імпорту від приватних фірм і підприємств у власність державного підприємства;
3) заниження обсягів та оцінки матеріальних цінностей від ліквідації об’єктів основних засобів (фондів);
4) необґрунтованість списання, заниження вартості автотранспорту (особливо легкового);
5) неправильне визначення ПДВ, акцизного збору при реалізації об’єктів;
6) використання не за виробничим призначенням офісних меблів, оргтехніки, засобів зв’язку;
7) заниження тарифів орендної плати та обсягів приміщень, що здаються в оренду іншим підприємствам.
Порядок
нарахування амортизації
Джерелами інформації та об’єктами контролю є відомості нарахування амортизації, картки аналітичного обліку складу об’єктів основних засобів по чотирьох групах, з яких у вищевказаному законі базовими для нарахування амортизації визначено три групи (будівлі і споруди, офісне устаткування, інші основні засоби позажитлового фонду), журнал-ордер 4 чи відповідні машинограми при застосуванні ПЕОМ.
Послідовність і основні напрями контролю.
1. Перевірка правомірності і правильності формування груп основних засобів як бази для нарахування амортизації на перше число першого ревізованого періоду (кварталу року).
2. Перевірка обґрунтованості і повноти включення або виключення об’єктів основних засобів по відповідних групах для формування бази даних (за їх первинною і залишковою вартістю для розрахунку обсягів амортизації за звітний квартал, виходячи з надходжень і вибуття об’єктів основних засобів за попередній перед звітним квартал року).
3. Контроль дотримання встановлених норм амортизації по групах основних засобів і правильності визначення обсягу нарахування амортизаційних відрахувань по звітних кварталах.
4. Контроль відображення в обліку операцій по нарахуванню амортизації (зносу) основних засобів як витрат виробництва і валових витрат для розрахунку податку на прибуток.
При здійсненні контролю застосовуються методи нормативної правової перевірки на відповідність чинному законодавству щодо включення до складу групи основних засобів (їх три) встановлених норм нарахування амортизації по групах.
Особливу увагу варто зосередити на правомірності визначення амортизації витрат на поліпшення основних фондів власних чи орендованих, застосування норм прискореної амортизації (див. пп. 8.6—8.7, 8.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). При виявленні порушень у визначенні балансової вартості груп основних фондів треба встановити, як це вплинуло на обсяг нарахування амортизації за відповідний період.
Правильність відображення в обліку амортизації як витрат на виробництво, розрахунків з бюджетом перевіряється методом контролю кореспонденції бухгалтерських рахунків, відображеної в журналі-4 на підставі розрахунку нарахування амортизації за звітний ревізований період.
Основні напрями і послідовність контролю:
1) перевірка обґрунтованості включення до складу об’єктів для капітального ремонту;
2) перевірка витрат на капітальний і поточний ремонт, що здійснюється підрядними організаціями;
3) контроль витрат на ремонт при господарському методі ведення робіт;
4) контроль відображення в обліку операцій по витратах на ремонти, джерел коштів на їх виконання.
Здійснюючи контроль витрат на ремонт основних фондів, потрібно визначити: чи ці об’єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду здійснення ремонту. Первинні документи (акти технічного огляду, затверджені керівником підприємства; відомості дефектів, де вказано вузли, деталі, агрегати, які не придатні до експлуатації та які належить поновити; кошториси витрат на ремонт, договори з підрядними організаціями) мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток з показників: дата введення в експлуатацію, дата здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призначення об’єкта.
При перевірці капітального ремонту основних фондів, виконаного підрядним методом, треба встановити, чи є договір підряду, чи додержані строки виконання, чи не перевищена вартість ремонту, обумовлена договором.
Особлива увага звертається на ремонт легкових автомобілів, побутової техніки, будівель і квартир.
Щоб установити факти неправомірних витрат на запасні частини, вузли, деталі, будівельні матеріали, треба широко використовувати контроль документів по взаємопов’язаних операціях, зустрічну перевірку документів, вибіркову контрольну інвентаризацію виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядників, які виконували роботи.
Правильність обліку витрат на ремонти контролюється на підставі даних журналу-ордеру №10 з дебету рахунку 03 «Ремонт основних фондів», карток аналітичного обліку, які ведуться по кожному об’єкту ремонту, та первинних документів (актів виконаних робіт з ремонту основних фондів, накладних, відомостей на витрати і т. п.).
Відповідно до чинного законодавства витрати на всі види ремонтів у обсязі 5% від балансової вартості основних фондів на початок року відносяться на валові витрати виробництва, а решта — за рахунок амортизаційного фонду та прибутку, який залишається після оподаткування. Крім цього, ці витрати відносяться на збільшення балансової вартості відповідних груп основних фондів виробничого призначення, отже, підлягають подальшій амортизації в складі основних фондів.
Напрями і послідовність контролю:
1) перевірка обґрунтованості складу нематеріальних активів на перше число початку ревізованого періоду:
а) по об’єктах, які внесені засновниками підприємства до статутного фонду;
б) по об’єктах, придбаних за плату;
в) по об’єктах, одержаних безкоштовно від юридичних і фізичних осіб;
г) перевірка операцій з надходжень нематеріальних активів протягом ревізованого періоду (Дт рахунку 12);
2) перевірка операцій з реалізації нематеріальних активів і передачі безкоштовно іншим підприємствам;
3) перевірка обґрунтованості нарахування зносу нематеріальних активів та їх списання як використаних;
4) контроль правильності та обґрунтованості бухгалтерських записів у облікових реєстрах і звітності.
Додаткова література за темою
1. Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 22.05.97 № 283-97 ВР, зі змінами і доповненнями. — К.: Право, 1998.
2. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 966–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80. , зі змінами і доповненнями
4. Інструкція з бухгалтерського обліку орендних операцій: Затв. наказом МФУ від 06.03.98 № 50, зі змінами і доповненнями // Галицькі контракти. — 1998. — № 17.
5. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу: Затв. наказом МФУ від 30.10.98 № 90 // Все про бухгалтерський облік. — 1998. — № 118; Баланс. — 1998. — № 6.
6. Порядок визначення розмірів збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 29.01.96 № 116, зі змінами // Баланс. — 1998. — № 3.
5.1. Контроль стану складського господарства і дотримання умов збереження матеріальних цінностей.
5.2. Контроль операцій з надходження матеріальних цінностей.
5.3. Контроль операцій з витрачання матеріальних цінностей.
5.4. Ревізія операцій з малоцінними швидкозношуваними предметами (МШП).
5.5. Контроль повноти та якості проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення результатів в обліку.
Основні напрями контролю:
1. Перевірка організації збереження матеріальних цінностей на підприємстві.
Під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей здійснюється обстеження на предмет забезпечення надійності зберігання матеріальних цінностей від можливих крадіжок, псування, пожеж, а саме:
а) стану охорони складських приміщень (укріплення дверей, наявність ґрат на вікнах і сигнальних пристроїв, реєстрація в журналі здачі об’єктів під охорону та їх приймання);
б) стану протипожежної безпеки;
в) дотримання санітарних норм, температурних режимів, порядку складування матеріальних цінностей;
г) забезпеченості складів вимірювальними приладами і технікою.
2. Перевірка закріплення матеріальної відповідальності за працівниками, які здійснюють приймання, збереження, відпуск матеріальних цінностей. При цьому у відділі кадрів підприємства треба перевірити методом обстеження особових справ, чи своєчасно укладено з усіма матеріально відповідальними особами угоди про повну матеріальну відповідальність, а в бухгалтерії — наявність актів приймання-передавання матеріальних цінностей при звільненні з роботи одних та прийомі на роботу нових працівників.