Лекции по "Контроль и ревизия"

6. Закінчуючи перевірку операцій за місяць, потрібно перевірити правильність узагальнень (підсумків оборотів за місяць), визначення залишків у розрізі підзвітних осіб на кінець місяця та відповідності їх даним на початок місяця у журналі 3 наступному місяці, а також даним книги ГК щодо обсягів оборотів за дебетом і кредитом рахунку 372 та залишків.

7. Перевірка стану контролю бухгалтерії за своєчасністю розрахунків (контроль термінів здачі авансових звітів та невикористаних залишків авансів). Відповідно до чинного законодавства підзвітні особи повинні в триденний термін після закінчення строку відрядження здати до бухгалтерії авансовий звіт. У разі порушення цього терміну вся сума виданого підзвітній особі авансу зараховується як перевищення ліміту грошей у касі, що підлягає сплаті в дохід бюджету.

Отже, ревізор складає розрахунок залишків простроченої заборгованості підзвітних осіб по датах її виникнення, визначаючи за кожен день загальну суму такої заборгованості для встановлення суми до сплати в бюджет за ревізований період.

7.3. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності і послуги

 

При здійсненні такої перевірки ревізор  керується законами України  «Про банкрутство», Господарчим кодексом, П(С)БО 11 „Зобов’язання”, інструкціями НБУ щодо порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні.

 

 

 

Основні напрями і послідовність  перевірки.

1. Контроль наявності і правильності оформлення документів, які визначають права, обов’язки сторін з постачання матеріальних ресурсів, виконання різних видів послуг.

2. Контроль реальності і правильності відображення заборгованості в балансі, ГК (рахунки 63,”Розрахунки з постачальниками за товари, роботи та послуги», 681 «Розрахунки за авансами отриманими»).

3. Контроль правомірності виникнення боргу, реальності причин і строків виникнення заборгованості (несплаченої в строк, з простроченим терміном позовної давності, спірної, суперечної, безнадійної до погашення).

4. Оцінка стану контролю з боку бухгалтерії за розрахунками з постачальниками.

5. Контроль доцільності придбання матеріальних цінностей, реальності розрахунків.

6. Контроль правильності визначення сум до сплати в рахунках-фактурах за матеріальні цінності.

7. Контроль рахунків-фактур за надані послуги (транспортні послуги, споживання води та електроенергії, комунальні послуги, послуги зв’язку і т. п.);

8. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у поточному бухгалтерському обліку за журналом 3 .

Перевірка розрахунків з постачальниками  починається з ознайомлення з  організацією постачання, установлення наявності господарських угод, аналізу їх інформації на предмет відповідності чинному законодавству про підприємництво в розрізі прав, обов’язків сторін, їх відповідальності за невиконання, у разі виникнення збитків, втрат, порядку їх відшкодування.

Здійснюючи документальний контроль у бухгалтерії, необхідно встановити методом порівняння даних, чи відповідають залишки на одну й ту саму дату синтетичного рахунку 63 в ГК даним поточного обліку в журналі 3. При наявності відхилень треба перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості по кожному покупцеві. Причинами відхилень можуть бути запущеність обліку розрахунків або зловживання.

У разі запущеності обліку ревізори мають  право вимагати від керівництва  підприємства приведення обліку у відповідність з чинним законодавством, установлювати строки виконання цієї роботи. Ревізори не повинні поновлювати облік на підприємстві, яке підлягає ревізії, та проводити ревізію по поновленому ними ж обліку.

Дані  про стан заборгованості на звітні місячні, квартальні дати узагальнюються в аналітичній таблиці, де така інформація систематизується за видами заборгованості:

1) несплачена в строк (до 1 місяця, до 3 місяців, до 6 місяців, більше року);

2) з простроченим терміном позовної давності;

3) спірна (суперечна);

4) безнадійна до погашення.

Особливо детально контролюються  операції по заборгованості до 6-ти місяців, до 1 року, спірної (суперечної), заборгованості з простроченим терміном позовної давності (3 роки), порядок списання прострочених дебіторської встановлений П(С)БО 10.

Спосіб  списання простроченої кредиторської  заборгованості залежить від форми власності підприємства-боржника: підприємства державної форми власності повинні після закінчення терміну позовної давності віднести її на розрахунки з бюджетом та до 10 числа наступного за цим місяця перерахувати до місцевого бюджету.

Стан контролю з боку бухгалтерії  підприємства оцінюється, виходячи з  аналізу організації розрахунково-фінансової роботи, матеріалів листування з постачальниками, ефективності претензійної роботи, ужитих заходів щодо зниження кредиторської і дебіторської заборгованості.

Контролюючи обґрунтованість бухгалтерських записів у журналі 3, треба спочатку перевірити достовірність первинних документів (рахунків-фактур постачальників, товарно-транспортних накладних), дотримання цін і тарифів, передбачених в угодах, правильність розрахунку загальної суми до сплати.

Особливу увагу слід звернути на доцільність придбання, аналізуючи взаємозв’язок з виробничою діяльністю, запасами на складі, діючими ринковими цінами, а також використання ревізованим підприємством своїх прав у випадку порушення умов угоди постачання.

Детальному  вивченню підлягають операції, відображені  в журналі на основі довідки бухгалтерії про внесення коректив в інформацію за минулий період у зв’язку з допущеними помилками в кореспонденції рахунків з точки зору обґрунтованості таких записів документальними доказами. Факти несвоєчасного відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження матеріальних цінностей встановлюються порівнянням дати в первинних документах про завершення операції з журналом за відповідний період часу (рахунок-фактура постачальника за вересень повинен бути відображений у журналі за вересень). Ця операція впливає на визначення валових витрат звітного кварталу при оподаткуванні прибутку.. Строк позовної давності по всіх видах заборгованості становить три роки, безнадійна до відшкодування дебіторська заборгованість установлюється за рішенням арбітражного суду.

Реальність стану заборгованості встановлюється методом зустрічної перевірки розрахунків з окремими підприємствами через письмові запити про звіряння даних за визначений період часу. У разі виникнення сумнівів у достовірності можливі навіть безпосередні перевірки таких розрахунків у бухгалтеріях взаємопов’язаних підприємств.

7.4 Контроль розрахунків з покупцями і замовниками

 

До основних напрямів контролю належить перевірка:

1) реальності і правильності відображення в обліку заборгованості по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками за товари роботи та послуги»;

2) повноти і своєчасності розрахунків з покупцями за відвантажену, прийняту ними продукцію, виконані роботи (послуги);

3) правильності визначення обсягів платежу покупцям в рахунку-фактурі (вартість продукції, робіт, ПДВ, відповідність цін угоді);

4) обґрунтованості бухгалтерських записів по операціях за місяць у накопичувальних відомостях до журналу 3, де ведеться аналітичний облік розрахунків, укнизі продажу.

Для контролю реальності заборгованості окремих покупців застосовуються методи зустрічної перевірки, аналізу даних інвентаризації розрахунків з покупцями. Критеріями вибору інформації для такого контролю є заборгованість понад місяць, особливо з перевищенням 3—6 місяців, наявність суперечної не з’ясованої заборгованості, збільшення обсягів заборгованості покупців-боржників.

За актом інвентаризації розрахунків  з покупцями та замовниками треба  дослідити заборгованість, відображену в балансах на окремі дати в цілому та за окремими боржниками, у тому числі підтверджену ними і спірну (непідтверджену), а також виявлену як прострочену.

Нормативна перевірка дотримання діючої методики обліку операцій на рахунках бухгалтерського обліку дозволяє виявити не тільки помилки у відображенні цих розрахункових операцій, але й викрити факти зловживань і порушень (списання заборгованості, взаємозалік заборгованості одних покупців за рахунок інших).

Методичні прийоми візуальної перевірки первинних  документів дають змогу виявити такі порушення: відсутність первинних документів, неналежне їх оформлення, безтоварні операції. Розрахунки з покупцями та замовниками є взаємопов’язаними з розрахунками по ПДВ у бюджет, тому ревізор повинен зосередити увагу на визначенні впливу, правомірності операцій з точки зору обґрунтованості подальшого оподаткування при бартерних операціях, вексельних розрахунках, експорті.

7.5. Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

 

Перевірка розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами проводиться по окремих субрахунках до рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами” та рахунку 68 „Розрахунки із іншими кредиторами» (з орендодавцями і орендаторами, квартиронаймачами у відомчих будинках і гуртожитках, з батьками по сплаті за утримання дітей у дошкільних закладах і т. п.).

Основні напрями контролю — це перевірка:

1) реальності заборгованості, виходячи з даних аналітичного і синтетичного обліку;

2) повноти і своєчасності нарахувань плати за вищевказані послуги протягом ревізованого періоду;

3) обґрунтованості перерахунків, надання пільг, списання заборгованості минулих періодів;

4) своєчасності та повноти погашення заборгованості в розрізі дебіторів.

У процесі контролю стану розрахунків  з квартиронаймачами ефективними  є застосування прийомів зустрічної перевірки даних відомості обліку розрахунків з мешканцями квартир і гуртожитків і касових звітів. Стосовно боржників вибірково перевіряються дані квитанцій про оплату послуг, наявних у них. Особлива увага звертається на дотримання діючих тарифів за послуги при нарахуванні плати за звітний місяць, обґрунтованості перерахунків за минулі періоди, коригуючі записи бухгалтерії щодо виправлення допущених помилок в обліку, первинні документи, які надають право на пільгові тарифи оплати, використання під оренду приміщень державних підприємств.

7.6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків

 

Основні напрями контролю — це перевірка:

1) обґрунтованості претензій за невиконання договірних зобов’язань;

2) правильності оформлення і своєчасності пред’явлення претензій;

3) обґрунтованості відображення в обліку операцій з виникнення, пред’явлення та врегулювання претензій.

Види  претензій:

до  постачальників — за недопоставку товарно-матеріальних цінностей, завищення цін, тарифів, невідповідність якості товарів, несвоєчасність виконання робіт (послуг), а також простої з вини постачальників;

до  транспортних організацій — за нестачу  вантажів, що виникла при транспортуванні, завищення тарифів за надані послуги;

по санкціях — за порушення умов договорів, визнаних платником, чи ухвалених арбітражним судом штрафів, пені;

до банків — по сумах грошових коштів, які помилково списані  з поточних, валютних чи інших рахунків підприємства.

Претензії пред’являються після того, як підприємство встановило або дізналося про порушення своїх майнових прав чи інтересів іншим підприємством.

Документально претензії оформляються юристами підприємства як претензійні листи.

Претензійні листи — це обґрунтування вимоги до постачальника чи покупця, які виникли внаслідок порушення договірних зобов’язань.

Пред’явлення претензії є обов’язковою попередньою стадією перед поданням позову до суду або арбітражу і засобом урегулювання розбіжностей на добровільних засадах.

Строки подання претензії залежать від її виду. Так, претензію щодо якості та кількості товарів пред’являють постачальнику не пізніше 10 днів після складання комерційного акта. Постачальники повинні в 10-денний термін розглянути одержану претензію і повідомити покупця про згоду задовольнити претензію або про відмову із зазначенням її мотивів. Претензії до транспортних організацій про відшкодування збитків за втрати, нестачу або пошкодження вантажу подають протягом 6 місяців, а за повну втрату вантажу — після 30 діб з дня закінчення терміну за угодою постачання.

День  подачі претензії визначається за датою  розписки про вручення від постачальника або при пересилці через пошту за поштовим штемпелем про приймання листа відділенням зв’язку.

Джерелами інформації для контролю є дані ГК з рахунку 375«Розрахунки по претензіях» журналу 3, претензійні листи, протоколи розгляду претензійних справ у арбітражному суді, господарські угоди з постачальниками, покупцями, замовниками, по яких виникли претензії, комерційні акти при нестачі вантажів, товарно-транспортні документи, акти виконаних робіт, дані оперативного листування між підприємствами щодо об’єкта претензій.