Удосконалення процесу прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві ТОВ "МТА " Содіс-Карпати"

Автор дипломної роботи пропонує розглянути принципи побудови платіжної матриці на прикладі конкретної ситуації.

Туристичне агентство  “Содіс-Карпати” передбачає розширення своєї діяльності на новому сегменті ринку. Попередні прогнози показали, що за сприятливих умов розробка нового туристичного маршруту принесе компанії 10 тис. грн. прибутку; якщо ж ринок буде несприятливим – збитки становитимуть 6 тис. грн. Підписання договору про співпрацю на комплексне обслуговування туристів з туроператором принесе 3 тис. грн. прибутку за сприятливих умов і не принесе збитків за несприятливих умов. Передбачається, що ймовірність сприятливих та несприятливих умов на ринку однакова.

Отримані дані подамо у вигляді платіжної матриці (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Очікувана ефективність рішень за можливими варіантами

 

Варіанти	Стани природи
	Сприятливий ринок	Несприятливий ринок
Розробка нового туристичного маршруту	10 000	– 6 000
Заключення договору про співпрацю	3 000	0
Не освоювати новий  сегмент ринку	0	0
Вірогідність стану  природи	0,5	0,5

 

Необхідно розрахувати очікувану грошову віддачу для кожного варіанта:

ОГВ (А1) = 0,5 * 10 000 + 0,5 * (-6 000) = 2 000 грн.

ОГВ (А2) = 0,5 * 3 000 + 0,5 * 0 = 1 500 грн.

ОГВ (А3) = 0,5 * 0 + 0,5 * 0 = 0 грн.

Максимальна очікувана  грошова віддача – у варіанта А1, за якого туристична фірма отримає 2 000 грн. прибутку. Отже, за даних умов доцільно заключити договір про співпрацю з іншим туроператором.

При використанні платіжної  матриці генеральний директор повинен  правильно враховувати міру невизначеності зовнішнього середовища (вірогідність стану природи), що впливає на величину очікуваної грошової віддачі. Чим точніше визначена ймовірність настання певного стану природи, тим ближчими до оптимальних будуть вибрані рішення.

Як правило, застосовують двохмірні та трьохмірні матриці, що свідчить про невелику кількість варіантів. Якщо рішення складне та передбачає багато альтернатив, використовують метод «дерева рішень».

Метод побудови «дерева рішень» – ефективний для типових управлінських завдань, коли відомі умови реалізації та прогнозні результати. Дає змогу охопити всі можливі варіанти вирішення проблеми. Його доцільно поєднувати з експертними методами, оскільки деякі його етапи потребують оцінювання фахівцями у відповідних галузях. В основі методу – модель процесу, що може розгалужуватися залежно від умов реалізації.

Для реалізації методу «платіжної матриці» автор пропонує застосувати  план заходів, який відображено в  таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

План дій  щодо реалізації методу прийняття управлінських        рішень – «платіжна матриця»

 

№ п/п	План дій	Відповідальна особа	Термін виконання	Форма звітності
1.	Визначити розмір сегменту ринку, на який планує вийти фірма	Менеджер відділу маркетингу	3 дні	Звіт у письмовій  формі
2.	Проаналізувати цінові пропозиції інших фірм	Помічник менеджера	2 дні	Звіт у письмовій  формі

Продовження табл. 3.2

3.	На основі отриманих  даних розрахувати можливий прибуток та збитки в обох варіантах	Головний менеджер	1 день	Фінансовий звіт у  письмовій формі
4.	Використовуючи фінансовий звіт, побудувати платіжну матрицю	Генеральний директор	1 день	Звіт у письмовій  формі
5.	Провести маркетингове дослідження туристичних операторів м. Києва та їх продукту за цим напрямком	Менеджер відділу маркетингу	3 дні	Звіт у письмовій  формі
6.	Встановлення зв’язків з туроператорами, аналіз їх пропозицій	Головний менеджер	3 дні	Пропозиції туроператорів  у письмовій формі
7.	Заключення агентської угоди з туроператором, що пропонує найкращі умови	Генеральний менеджер	1 день	Агентська угода
8.	Покладення відповідальності за даний маршрут на одного з менеджерів	Головний менеджер	1 день	Звіт в усній формі
9.	Розміщення інформації про новий турпродукт на інтернет-сторінці	Спеціаліст з комп’ютерного дизайну	2 дні	Оновлена інтернет-сторінка

 

 

Оскільки туристичне агентство має невелику кількість персоналу генеральний директор особисто визначає та розподіляє завдання, повідомляє їх працівникам в індивідуальному порядку, здійснює детальний контроль та аналіз звітів у визначені терміни. Таке відношення необхідне для підвищення якості даних та інформації, що будуть використовуватися генеральним директором під час заповнення платіжної матриці.

Також метод прийняття  рішень в умовах ймовірної визначеності (ризику) та невизначеності, який автор  дипломної роботи пропонує застосовувати, – це метод «розумової атаки», один із варіантів групового ухвалення рішення. Колективне вирішення завдань більш ефективне та раціональне, що забезпечить більшу продуктивність. Його доцільно використовувати при вирішенні проблем, що містять лише опис важливих ресурсів, ознак і характеристик, кількісні залежності між якими зовсім невідомі.

Метод «розумової атаки» відрізняється найбільшою продуктивністю при генерації альтернатив. Група  з 4-6 осіб за годину здатна висунути сотні  ідей, що зовсім недосяжно для проектувальників, що професійно займаються цією проблемою. Іншими перевагами застосування даного методу є:

• виявлення та визначення значимості проблеми, факторів, що впливають, і концепції її вирішення;
• подолання недоліків традиційними способами вирішення проблемних ситуацій (наприклад, нарад);
• в обмежений термін знайти підхід до вирішення завдання, що виникло раптово.

Цей метод групового  ухвалення рішень можна використовувати  для вирішення питань розширення асортиментної пропозиції туристичного підприємства, маркетингової кампанії націленої на боротьбу з конкурентами, оновлення бренду та іміджу фірми тощо. На прикладі останньої ситуації автор хоче сформулювати принципи застосування методу «розумової атаки».

Оскільки підприємство має малий склад персоналу, тому створення особливої групи експертів, які б періодично оновлювався з метою покращення функціонування колективу та розвитку творчого настрою інших членів групи не можливо. Але цю групу експертів можна створити з усі наявних на підприємстві кадрів, тим самим залучивши абсолютно всіх для досягнення поставленої мети.

При створенні групи  необхідно враховувати неоднорідність знань, досвіду та соціально-функціональний склад її членів. Остання вимога має на увазі не тільки розмаїтість  посадового складу учасників, але і характер їх залежності від відділів, яким прийдеться реалізовувати прийняті рішення.

Членам новоствореної  групи пропонується висунути власні пропозиції щодо бачення іміджевої  реклами туристичного підприємства. Організовуючи хід обговорення  брендінгу туристичного оператора, членів групи необхідно інформувати про тему роботи, а не про саму проблему. Таким чином досягатиметься спонтанність її вирішення.

Під час виступу одного із менеджерів подається декілька ідей, критика яких забороняється, суперечки  не проводяться, порівняльні оцінки не робляться. Дозволяється використовувати чужі ідеї, навіть самі утопічні. Кожен учасник по черзі викладає свою ідею, а інші вислухавши її записують нові, якщо такі з’явилися. Потім картки збираються та аналізуються наступного разу вже оновленим складом членів групи, якщо таке можливо. Всього група збирається 3 рази з інтервалом у  2-3 дні.

Генеральний директор може бути присутнім, але повинен виступати  лише у ролі спостерігача і не втручатися в процес засідання.  Так званим «арбітром» може виступати також генеральний директор, який пояснить членам групи принципи роботи, слідкуватиме за дотриманням умов проведення даного методу.

На етапі аналізу  результатів колективної роботи критика та оцінка виробляються за спеціальними критеріями, що були завчасно визначені генеральним директором: задоволення конкретним вимогам, можливість і  час реалізації ідей в інших сферах діяльності тощо.

Врахувавши недоліки та специфіку роботи туристичного агентства  “Содіс-Карпати”, автор дипломної  роботи розробив наступні пропозиції удосконалення процесу прийняття управлінських рішень:

• застосовування генеральним директором принципів самоконтролю, самоорганізації та самоврядування;
• покращення якісно-кількісних характеристик інформації, що використовується під час прийняття управлінських рішень;
• для вчасного прийняття оптимальних рішень автор пропонує застосування логіко-формалізованих методів, а саме метод “платіжна матриця”, або  методи оцінювання варіантів рішення та вибір найвигіднішого варіанта;
• використання методу «розумової атаки», який доцільно використовувати при вирішенні неструктурованих проблем, що містять лише опис важливих ресурсів, ознак і характеристик, кількісні залежності між якими зовсім невідомі.

Автор вважає, що застосування комплексу зазначених пропозицій покращить не лише процес прийняття управлінських рішень туристичного агентства  “Содіс-Карпати”, але й роботу організації в цілому.