Особливості професійної діяльності вчителя початкових класів

При складанні переліків  частково-методичних знань і вмінь  ми насамперед намагалися передбачити  готовність майбутніх учителів до роботи за оновленими шкільними програмами з рідної мови. Ця готовність, на нашу думку, визначається сформованістю:

 – вміння орієнтуватися  в змісті курсу рідної мови  в початкових класах;

В основі зазначеного вміння лежить знання мети освітньої галузі ”Мови і література” і вимог чинної програми для початкових класів, а також розуміння взаємозв’язку між засвоюваними лінгвістичними поняттями.

 – вміння цілеспрямовано  застосовувати різні частковометодичні прийоми для розкриття конкретних питань змісту з урахуванням особливостей дітей молодшого шкільного віку;

Йдеться про підготовку студентів  до управління діяльністю учнів під  час навчання їх грамоти, опрацювання  основних тем курсу: ”Мова й мовлення”, ”Текст”, ”Речення”, ”Слово”, ”Звуки і букви”, читання й аналізу текстів літературних творів тощо.

Саме тому, вважаємо, необхідно  планувати результати підготовки студентів  з кожного розділу початкового  курсу рідної мови й організовувати відповідно до цього їхню навчальну  діяльність. Маючи на увазі готовність студентів до практичної діяльності, ці результати доцільно формулювати  у вигляді комплексу вмінь.

Наприклад, готовність учителя  початкових класів до навчання молодших школярів письмово відтворювати зміст  текстів (переказувати) передбачає сформованість  у нього таких методичних умінь: 1) дібрати текст, визначити вид  переказу, який доцільно провести з  використанням цього тексту; 2) на основі аналізу тексту визначити  ті знання, вміння й навички, які  необхідні учням для його переказу; 3) виразно прочитати текст; 4) спланувати підготовчий етап і організувати фронтальну роботу, пов’язану з  первинним змістовим і стилістичним аналізом тексту, поясненням значень  незрозумілих дітям слів, поділом  тексту на логічно завершені частини; 5) дібрати найраціональніші прийоми  поділу тексту на частини і складання  плану переказу; 6)передбачити і  врахувати помилковий добір учнями заголовків до частин тексту; 7) організувати фронтальну роботу, пов’язану з  мовною підготовкою учнів до написання  переказу (аналіз засобів міжфразового зв’язку, синонімічних рядів, слів з орфограмами і т.ін.); 8) перевірити учнівські перекази, оцінити їх; 9) класифікувати мовленнєві та мовні помилки, допущені учнями при самостійному написанні переказу, визначити причини цих помилок, організувати відповідну роботу щодо їх пояснення й усунення; 10) організувати диференційовану роботу над помилками, використовуючи різні види завдань.

Досвід переконує, що однією з умов, яка дозволяє забезпечити  дієвість і практичну значущість цього переліку професійних умінь, є доведення його до відома студентів. Майбутній учитель має усвідомлювати, якими знаннями й уміннями він  повинен володіти, щоб забезпечити  високу якість навчального процесу. З цією метою на початку кожного  практичного й лабораторного  заняття разом зі студентами з’ясовуємо, над виробленням яких професійних  умінь будемо працювати, до чого призведе несформованість певного методичного вміння.

Проведення практичних і  лабораторних занять з курсу методики викладання рідної мови в початкових класах сьогодні спирається на принципи нового педагогічного мислення, зокрема  діалогізації, проблематизації та індивідуалізації [6]. Суть їх полягає в тому, щоб організовувати постійний обмін інформацією, рольову взаємодію, міжособистісне спілкування, забезпечити рівність партнерів, їх емоційну відкритість. Дотримання зазначених принципів вимагає від викладача постійної уваги до стимулювання мислительної діяльності студентів, створення умов для самостійного пошуку ними шляхів розв’язання пізнавальних задач. При цьому не можна не враховувати специфічних інтересів і здібностей кожного студента, не помічати його найменших успіхів, прояву творчих можливостей.

Практичне здійснення нових  підходів до організації навчального  процесу змусило шукати нові форми, методи і прийоми професійної  підготовки студентів. Серед них  ділові ігри, інсценування педагогічних ситуацій, виконання навчально-дослідницьких  завдань, конструювання різних типів  уроків і обговорення варіантів, виконання мікроконтрольних робіт, анотування і реклама методичних посібників, аналіз і обговорення статей, опублікованих у фахових журналах, складання монологу передового вчителя з опорою на статтю або монографію, перегляд і обговорення відеофільмів і відеофрагментів та ін. Як справедливо вважає М.Пентилюк, на практичних заняттях студенти повинні знайомитися з секретами педагогічної майстерності кращих учителів, з методикою експериментального дослідження

[5, с.249]. Ці та інші методи  і прийоми дозволяють реалізувати  на практиці ідеї інноваційного  навчання, педагогіки співпраці  і співтворчості, забезпечити комплексній діяльності студентів на практичних заняттях проблемно-дослідницький характер.

Аналіз сучасної науково-методичної літератури з проблеми професійної  підготовки вчителя початкових класів (Н.Кичук, М.Пентилюк, Н.Свєтловська та інших) дає підстави стверджувати, що навчальна діяльність студентів має бути організована за допомогою методичних задач. На думку Н.Істоміної, М.Соловейчик та інших, розв’язуючи їх, майбутні педагоги набувають досвіду практичної діяльності, усвідомленого й творчого застосування засвоєних теоретичних знань.

Розкриваючи значення методичних задач для повноцінної професійної  підготовки вчителів початкових класів, автори численних публікацій справедливо  зазначають, що в такий спосіб студенти свідомо засвоюють теоретичний  матеріал, починають розуміти суть взаємодії теорії з практикою, творчо осмислюють концептуальні положення, ідеї науковців та рекомендації вчителів-практиків. Спостереження за заняттями свідчать, що методичні задачі значною мірою  активізують мислительну діяльність студентів, переконують їх у необхідності подальшої самостійної роботи з літературою.

Традиційно під методичною задачею розуміють певне завдання в розповідній або питальній  формі, пов’язане з конкретною професійною  ситуацією, пошуком шляхів розв’язання  методичної проблеми. У методичній задачі, як правило, моделюється той  чи інший елемент реальної педагогічної діяльності, яка вимагає від учителя  усвідомлення певної проблеми, умов, стосовно яких вона має бути розв’язана, актуалізації необхідних знань і виконання  грамотних дій для виходу з  цієї ситуації. Матеріалом для методичних задач можуть бути фрагменти уроків мови й читання в 1-4 класах, конкретні  навчальні завдання, вправи, дитячі письмові роботи, окремі помилки молодших школярів, допущені ними під час  читання, письма, різних видів мовного  розбору тощо.

У літературі (О.Курлигіна, Е.Полякова, Н.Свєтловська, М.Соловейчик та інші) знаходимо спроби класифікувати методичні задачі, описати основні їх типи (прямі, обернені). Так, якщо прямі задачі потребують знаходження оптимального розв’язання певної методичної проблеми, то в умови обернених задач уведено дані про вміння дітей, ступінь їх навченості з метою відтворення дій учителя, які призвели до таких результатів. Пропонуючи студентам різні методичні задачі, викладач виробляє в них уміння давати обґрунтовану оцінку готового варіанту розв’язання певної проблеми, вибирати кращий варіант з ряду запропонованих, самостійно розробляти рішення з урахуванням умов методичної ситуації та ін.

Наприклад, на практичному  занятті на тему ”Методика уроків читання в 1 класі” значне місце було відведено розв’язуванню таких методичних задач:

1) Учитель на початку  уроку навчання грамоти (читання)  повідомив першокласникам, що вони  сьогодні познайомляться з новою  буквою ”ка” і показав її. Як би ви організували початок уроку?

2)  На уроці вивчення  букви ”ем” (Мм) учитель використав для ознайомлення з її звуковим значенням слово ”мама”. Як ви оцінюєте добір учителем мовного матеріалу? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади слів для виділення звука [м].

3)  Працюючи за букварем, першокласники часто змішують  звуки й букви. На уроках  можна почути такі висловлювання  дітей: ”Надрукую звук [т]. У слові чую букву ”ес”. ”Зе” – це дзвінка приголосна буква та ін. Яку роботу необхідно проводити вчителеві, щоб з самого початку навчання грамоти попередити змішування учнями понять ”звук” і ”буква”?

Формуванню у студентів  методичних умінь сприяє навчання їх складати методичний коментар до типового плану уроку рідної мови або читання. При цьому їм пропонується роздавальний дидактичний матеріал у вигляді  планів уроків з методичного посібника  або ж конспектів уроків, проведених досвідченими вчителями. Наприклад, план уроку навчання грамоти в букварний  період коментується студентами з таких  позицій:

 – На якому етапі  процесу навчання першокласників  грамоти доцільна така структура  уроку і чому?

 – Які зміни можливі  й доцільні в структурі уроку  по мірі оволодіння дітьми  навичкою читання?

 – Як у плані  уроку враховано особливості  роботи з дітьми різного рівня  підготовленості до навчання  в школі?

 – Де, коли і як  краще провести індивідуальну  та диференційовану роботу на  уроці?

 – Яка робота з  розвитку дитячого мовлення передбачена  на цьому уроці?

Добір завдань і вправ  можна замінити самостійною розробкою  студентами фрагменту уроку читання  в 1 класі. Наприклад, їм пропонується методична  задача: ”Продумайте фрагмент уроку, на якому Ви проведете підготовчу роботу до ознайомлення учнів з новою буквою ”ел” (Лл)”. У процесі розв’язання цієї методичної задачі у студентів формуються як частково-методичні вміння (добір слів для звукового аналізу, добір найраціональнішого прийому виділення звука (звуків) зі слова (слів), організація спостережень учнів за виучуваним звуком (звуками), добір вправ аналітико-синтетичного характеру для закріплення звука (звуків), так і загальнодидактичні, пов’язані з плануванням, проведенням і аналізом уроку читання під час навчання першокласників грамоти.

Кожний варіант уроку, запропонований майбутніми вчителями  початкових класів, аналізується з  точки зору його дидактичної мети, розвивального й виховного значення, доступності, активізації пізнавальної діяльності учнів, урахування особливостей уваги, пам’яті й мислення молодших школярів. У процесі розв’язання  таких задач студенти усвідомлюють роль дидактичних і психологічних  знань в організації своєї  методичної діяльності, набувають досвіду  планування роботи учнів на уроках мови й читання, вчаться передбачати  можливі помилки дітей.

Надзвичайно корисно під  час обговорення складених студентами фрагментів уроків вимагати від них  мотивованих пояснень: чому дібрано  саме такі прийоми, засоби та організаційні  форми навчання дітей. Майбутній  учитель має показати, як на тому чи іншому етапі уроку реалізується певна педагогічна ідея. Досить ефективним способом перевірки самостійного виконання  студентами завдання на розробку фрагменту  уроку є ділова гра, умови проведення якої максимально наближені до реальної професійної діяльності педагога.

Важливе місце у фаховій  підготовці майбутніх учителів займає система лабораторних занять з методики української мови, яка передбачає ознайомлення студентів з різними  видами діяльності вчителя і вироблення основних професійних умінь і  навичок, що визначаються специфікою початкового  етапу вивчення мови. Завдання полягає  в тому, щоб усіма доступними засобами наблизити студентів до школи, активізувати їхнє педагогічне мислення, ознайомити із сучасними вимогами до теоретико-методичної підготовки вчителя початкової школи, переконати в необхідності самоосвітньої діяльності.

Важливо відібрати для  лабораторних занять такий матеріал, який би забезпечував закріплення професійних  методичних умінь студентів, залучення  їх до найпростіших педагогічних досліджень, експериментальної перевірки на практиці рекомендацій методичної науки. Так, основними напрямками навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів під час проведення лабораторних занять є:

 – вивчення, аналіз  і узагальнення досвіду кращих  учителів;

 – вивчення й аналіз  учнівського усного й писемного  мовлення;

 – вивчення стану  сформованості в учнів певних  лінгвістичних понять, мовних умінь  і навичок;

 – педагогічні спостереження  за уроками рідної мови (навчання  грамоти, класного й позакласного  читання, мови й мовлення та  ін.);

 – розробка й апробація  способів опрацювання програмового  матеріалу з початкового курсу  рідної мови;

 – проведення позакласної  роботи з мови й літератури;

 – участь у засіданнях  методичних об’єднань і методичних  семінарах учителів початкових  класів.

Велику користь для  формування в студентів методичних умінь, необхідних для викладання освітньої  галузі ”Мови і література” в початкових класах, дає відвідування й аналіз уроків кращих учителів. Цю роботу ми проводимо на лабораторних заняттях, попередньо запропонувавши майбутнім педагогам план спостереження. Наприклад, відвідуючи зі студентами урок рідної мови, виробляємо в них уміння спостерігати за змістом, методами і прийомами роботи, аналізувати урок відповідно до сучасних вимог, оцінювати його результативність.