Формування у молодших школярів вміння вчитися

     У розділі "Плануй складну роботу" учні знайомляться із пам'ятками: "Як планувати свою роботу?", "Як складати план твору?", "Як провести спостереження  за птахом?", вчаться складати плани  розв'язання задач та виготовляти  вироби декоративно-прикладного мистецтва за допомогою карток-інструкцій.

     Наприклад, у посібнику подаються такі вказівки щодо планування роботи:

     1. Визнач мету роботи.

     2. Обдумай, що треба підготувати  для її виконання.

     3. З чого краще почати?

     4. Що зробити потім?

     5. Як закінчити?

     6. Чи можна передбачити результати?

Окремо  висвітлюються питання щодо складання  плану тексту:

      1. Знайди в тексті початок –  зачин, основну частину, закінчення.

      2. Подумай, яким одним реченням  можна передати зміст кожної  частини тексту.

          3. Запиши речення до плану в такій послідовності, як описано події.

      4. Перевір, чи можна за записом  переказати твір, не пропускаючи  головного, зберігаючи зв'язок  між частинами.

     Матеріал  розділів "Аналізуй ознаки і частини  предметів", "Головні ознаки – "ключики" правильної відповіді", "Як порівнювати предмети, слова, числа, вирази", "Як порівнювати тексти, малюнки, задачі", "Аналізуй, порівнюй, шукай головне", "Учися "виключати" та узагальнювати " зорієнтований на розвиток логіко-мовленнєвих умінь та навичок, оволодіння учнями мислительних операцій. Зважаючи на те, що їх існує велика кількість, щоб формувати їх, треба знати, що їх  

     35

об'єднує  і у чому специфіка кожної. Спільним є те, що в основі всіх розумових  дій лежать процеси аналізу і  синтезу, тобто розкладання і об'єднання. Виконуючи їх, учень спостерігає, виділяє ознаки, частини, диференціює, знаходить зв'язки. Тому

формування  кожного загальнопізнавального вміння передбачає опору на ці операції [29, с. 2].

         Для виконання поставленого завдання  у розділах подаються такі вправи:

     - Добери якомога більше ознак  до цих предметів [29, с.47].

     - Розкажи про предмет за планом:

     1. Що це?

     2. Які має частини?

     3. Які форма, величина, колір?

     4. Як використовується?

     - Поміркуй, які з цих ознак можна  віднести до всіх пір року, які лише до певної: тепла, жадана, холодна, чудова, запашна, зелена, барвита, морозяна, весела, довга, золота, дощова [29, с. 48]

     - Розпізнай за істотними частинами [29, с. 53].

     - Як назвати предмети одним  словом? Знайди предмети, що складаються  з двох, трьох, чотирьох частин [29, с.51].

     Дані  завдання спрямовані на розвиток в  учнів вміння добирати, розподіляти  та визначати ознаки певних предметів  та явищ, вчитись аналізувати і  синтезувати. В 

роботі  над цими вправами варто заохочувати  учнів і до активної творчої роботи, розвиваючи їх уяву, фантазію. В процесі роботи над даними розділами учні засвоюють закономірності: кожен предмет має різні ознаки, ціле складається з частин, чатина зберігає ознаки цілого, без головної ознаки предмет не існує.

     Важливо пояснити дітям, що таке основне, істотне. Учні повинні розуміти, що без істотного предмет або явище не можуть існувати. Це те, що обов'язково йому належить. Так, море — завжди неосяжне й солоне, берізка — білокора, зима — холодна. Отже, кожний об'єкт (слово, речення, задача) має свої певні ознаки, за

якими він розпізнається і які можуть бути обов'язковими для одного об'єкта й

     36

     необов'язковими для іншого.

     Велика  увага приділена формуванню уміння порівнювати. Спочатку учням пропонується пригадати, якою є мета порівняння. У вирішенні даного питання

учням допомагає нижче наведена схема, у якій зазначається, що порівнюємо, щоб знайти однакове, схоже, відмінне. Далі учні виконують практичне завдання, а саме записують назви предметів, схожих за формою, розміром, кольором. Нижче подано пояснення:

     - Погляньте на ці чайники. Що  можемо про них сказати? Якщо  добиратимемо ознаки до одного, то чи підходитимуть вони до  опису іншого? Чому? Який висновок? Що означає, що предмети однакові?

     - Що можемо сказати про ці глечики? Чим ця група предметів відрізняється від попередньої? [29, с. 79-80]

Можемо  запропонувати учням такі правила  порівняння предметів:

1. Спочатку  уважно розглянь предмети.

2. Визнач  ознаки кожного предмета.

3. Зістав  відповідні; знайди однакові, подібні, відмінні.

4. Зроби  висновок про однаковість, схожість  чи відмінність предметів.

     Актуалізуючи  ці правила, варто раз у раз пропонувати учням розгорнуто порівнювати художні твори, речення, задачі, природні об'єкти.

     Цікава  робота пропонується і при порівнянні твору-опису яблука двох варіантів. Завдання учнів полягаю не лише в тому, щоб визначити, який твір змістовніший, а чи висвітлені всі пункти плану та чи використано і які саме порівняння [29, с. 83-84]. Цей матеріал можна використати при проведенні уроку розвитку зв’язного мовлення у 3 класі на тему "Написання твору-розповіді з елементами порівняльного опису "Два бабусині глечика".

     У розділах "Думаю, міркую, розумію!", "Які бувають відповіді", "Пізнавай себе та інших людей", "Доповнити, продовжити, завершити", "Шукай причину, передбачай наслідки", "Учися доводити свої думки" зосереджені вправи, розраховані на розвиток мислитель них умінь та навичок.  

     37

     Наприклад, у розділі "Думаю, міркую, розумію!" учні розмірковують на тему важливості думки [29, с. 30]. А у розділі "Які бувають відповіді" учні вчаться давати чітку повну відповідь та висловлювати своє ставлення до змісту, використовуючи складні речення та фрази типу: "Це правильно, тому що…", "Я впевнений у тому, що…" і так далі.

     Зміст розділу "Умій контролювати й оцінювати" спрямований на розвиток контрольно-оцінних умінь та навичок. Так, тут розміщенні статті, присвячені розкриттю мети і важливості контролю та самоконтролю [29, с. 169], навчанню діяти за правилом-інструкцією [29, с. 170], статті, які висвітлюють основні прийоми самоперевірки розв'язування задач та обчислень [29, с. 172-173]. Вміщено матеріал, спрямований на розвиток самоконтролю та самооцінки вчинків [29, с. 180-186].

     У розділах також є рубрика під  назвою "Розумова гімнастика", у  якій вміщено вправи на розвиток логічного мислення (робота з геометричним матеріалом, цікаві завдання зі словами, виразами, задачі з логічним навантаженням, загадки), матеріал якої можна використати на уроках математики.

     У матеріалі посібника простежуються  міжпредметні зв'язки, що є провідною умовою формування загальнонавчальних умінь та навичок, адже тут вміщено запитання і завдання з вивчення української мови, математики, природознавства, образотворчого і трудового навчання.

      Таким чином, ми можемо стверджувати, що цілеспрямована робота вчителя, направлена на вирішення важливого завдання процесу навчання – формування вміння вчитися – потребує від педагога чіткого розуміння суті і важливості даної

проблеми  та вміння вирішувати її. Для успішного  формування вміння вчитися поряд із виконанням вправ загального наукового та творчого розвитку, поряд із застосуванням прийомів, що стимулюють дітей до самостійного застосування цих умінь, необхідно й проводити спеціальну, ціленаправлену роботу з учнями, яка розуміється як практикування особливих завдань і засобів навчання розумових дій, які становлять структуру кожного вміння. 

38

ВисновкИ 

     Надто складно передбачити майбутнє наших  дітей, покладаючи на школу завдання забезпечити їх знаннями і вміннями на все життя. Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя. Тому одне з найважливіших завдань школи - розвивати мислення дітей, виховувати в них здатність до самонавчання.

     У першому розділі ми розглянули розвиток педагогічної думки щодо проблеми формування вміння вчитися у педагогів-класиків (Й. Песталоцці, А. Дістерверг, К. Ушинський, В. Сухомлинський). Сучасні науковці та педагоги також виразно вказують на важливість формування вміння вчитися в молодших школярів, адже описують його як необхідну сторону саморозвитку людини. У другій частині першого розділу ми досліджували вміння вчитися як ключової компетенції школяра. Ми визначили, що вміння вчитися можна окреслити як комплексне уміння, яке включає:

     а) вміння розуміти і приймати мету діяльності,

     б) вміння організовувати свою працю,

     в) уміння спілкуватись, вступати в діалог,

     г) оволодіння мислительними вміннями,

ґ) вміння контролювати й оцінювати результати своєї праці, прагнути їх      

    поліпшити.

     е) здатність керувати своєю увагою та уміло користуватися підручником.

  В роботі ми опирались на досвід і  напрацювання з даної теми О. Я. Савченко. Вона, зокрема, розробила власну класифікацію умінь, що в комплексі забезпечують здатність самостійно навчатися. До них належать навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні, творчі, контрольно-оцінні та рефлексивні уміння.

     Важливо зрозуміти, що формування вміння навчатися залежить від значної кількості факторів, систематизація яких має бути спеціальним завданням. Серед них

     39

важливе місце посідають аналіз та оцінювання вчителем не лише результативної, але  й процесуальної грані навчальної роботи школярів і пов'язаний з цим  індивідуальний підхід до них.

     Опрацьовуючи  пропоновану О. Я. Савченко методику формування вміння вчитися , ми визначили, що діалогічність навчання, широке використання парної і групової роботи є потужним імпульсом активності мислительної діяльності дітей різних рівнів мислення. Ці переваги з'являються внаслідок того, що в групах відбувається жвавий обмін думками, є можливість виявити більший обсяг знань, вислухати різні точки зору. У різних формах співпраці діти набувають досвід взаємного навчання, в них формуються такі риси характеру, як повага один до одного, довіра, уміння слухати, лідерські якості.

     Технологія  формування у молодших школярів мислительних умінь охоплює такі етапи педагогічного керівництва:

• Організація роботи за зразком і над зразком, у процесі якої діти певною мірою оволодівають мислительним прийомом, наслідуючи способи міркування вчителя та товаришів.
• Цілеспрямоване формування структурних елементів мислительних прийомів.
• Оволодіння учнів контролем і самоконтролем.
• Формування стійких позитивних мотивів учіння.

     До  особливостей процесу формування вміння вчитися належать такі причини:

1) необхідність формування загальнонавчальних умінь на міжпредметному рівні;

2) охоплення цим процесом різних за складністю умінь (організаційних, логіко-мовленнєвих, пізнавальних, контрольно-оцінних);

3) необхідність врахування психологічних засад цього процесу та значними відмінностями індивідуальних можливостей учнів.