Ефективність управління скаладними сиситемаи

  Найбільш  поширені форми контролю — це: попереджувальний, персональний, тематичний, класноузагальнюючий, фронтальний. Всі вони використовуються керівниками шкіл в міру потреби.

  У психолого-педагогічній літературі та практиці відрізняють: перевірку процесу викладання навчальних предметів (процесуальна оцінка) та оцінку результативності, тобто рівня знань, умінь та навичок учнів (в балах, або в судженнях).

  Основні питання стану перевірки викладання навчальних предметів:

• науково-теоретичний рівень викладання;
• знання вчителем програмного матеріалу з предмету та методики його викладання;
• використання виховного і розвиваючого потенціалу навчального матеріалу для формування особистості учня;
• розвиток нахилів, інтересів та здібностей учнів в процесі навчання;
• формування творчої особистості учнів та прагнення до самовдосконалення;
• демократизація навчання;

— національна спрямованість навчання і виховання. Залучення до здійснення контролю працівників школи —

один  із шляхів його демократизації. Доцільно залучати вчителів та інших працівників школи до перевірки таких питань: проведення контрольних робіт, громадського огляду знань учнів, проведення «аукціону знань», заліків; перевірка техніки та виразності читання учнів; вивчення досвіду вчителів, вихователів, класних керівників; перевірка шкільної документації; контроль за станом трудової дисципліни в школі; перевірка стану забезпечення санітарно-гігієнічного режиму школи; мікроклімат в шкільному колективі; стиль, форми і методи управління школою; підвищення кваліфікації вчителів і організація методичної роботи в школі; атестація вчителів; харчування дітей в школі.

  Результатом навчально-виховного процесу є  знання, уміння та навички учнів, рівень їх розвитку та вихованості. Тому контроль знань, умінь та навичок учнів — одна із важливих ділянок роботи керівників школи. Знання — це продукт пізнання предметів і явищ оточуючої дійсності, законів природи і суспільства. Знання — це розуміння, збереження в пам'яті і вміння відтворити основні факти науки, правила, закони, висновки тощо. Основні вимоги до знань: повнота, науковість, усвідомленість, осмисленість, системність, глибина, діапазон, міцність.

  Слід  відрізняти три рівні засвоєння  знань: репродуктивний (знання учнів виступають як свідоме відтворення зафіксованої в пам'яті інформації про предмети пізнання), реконструктивний (знання учнів проявляються в готовності і умінні застосовувати їх в стандартних, або варіативних ситуаціях), творчий (учні можуть продуктивно застосовувати знання і засвоєні способи дії в нестандартних ситуаціях)¹.

  Уміння  — це оволодіння способами застосування знань на практиці. Навички —  це складовий компонент умінь, доведений до автоматизованих дій, високого ступеня досконалості. В теорії та практиці визнані три групи умінь: інтелектуальні (загальнонавчальні), спеціальні та уміння учнів організувати свою працю.

  До  загальнонавчальних відносяться: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, співставляти; виділяти головне, істотне; діагностувати, прогнозувати; орієнтуватися в потоках інформації; самостійно поповнювати свої знання, працювати з різними джерелами інформації, узагальнювати, робити висновки, розробляти рекомендації. Спеціальні уміння формуються в учнів у процесі вивчення конкретних навчальних предметів. З цією метою учні виконують різні вправи з мови, математики, фізики, історії тощо. Уміння учнів організувати свою працю поділяються: а) на уміння .забезпечити зовнішню організацію (обладнання робочого місця всім необхідним для навчання); б) на уміння забезпечити внутрішню організацію, тобто мобілізацію внутрішніх ресурсів на навчально-пізнавальну діяльність (інтелектуальних, емоційних та фізичних сил).

  З метою надання допомоги у вивченні ефективності функції контролю пропонується карта (додаток Г).

  5. Організація інформаційного забезпечення внутрішньо шкільного управління.

  Організація інформаційного забезпечення внутрішньо-шкільного  управління пов'язана зі збором, переробкою та аналізом інформації, видачею командної  інформації.

  Інформацію  відрізняють за характером та джерелом надходження — зовнішню та внутрішню.

До системи  зовнішньої інформації відносяться:

  а) відомості про зовнішнє середовище, яке впливає на 
школу (соціально-економічний потенціал країни, регіону, мікрорайону, школи; склад населення та демографічні дані; наявність у мікрорайоні підприємств, фабрик, заводів, виробничих об'єднань, установ, навчальних закладів та інших установ, причетних до виховання дітей);

  б) інформація, яка поступає від державних органів та 
органів управління народною освітою, в тому числі загальноосвітньою школою (директивні документи Уряду, Верховної Ради України, Президента, постанови органів управління області, міста, району; закон «Про освіту», державна національна програма «Освіта», Положення про загальноосвітній 
навчально-виховний заклад; інформація інструктивно-методичного характеру, яка поступає від органів народної освіти.

  Зовнішня  інформація обумовлює стратегію  і тактику діяльності загальноосвітньої школи, вона є основою для вироблення і прийняття управлінського рішення щодо кардинальних перетворень школи, визначення шляхів її реформування, перспективи розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                          Додаток Г

Оцінка  ефективності внутрішньошкільного  контролю 

  Збір  та обробка зовнішньої інформації може здійснюватись за допомогою: а) журналу обліку інформації (стандартна книга) та б) картотеки.

  Систему внутрішньошкільної інформації становлять дані про стан функціонування її основних підсистем, а саме: стан викладання навчальних предметів; стан виконання  навчальних програм; якість знань, умінь та навичок учнів; стан виховної роботи в школі; стан дисципліни і культури поведінки в школі; стан відвідування учнями школи; роботу з педкадрами з питань професійного вдосконалення; стан ведення шкільної документації, зошитів, щоденників; реалізації нормативних документів про школу; стан внутрішньошкільного управління; стан роботи з батьками та громадськістю. 

  Щодо  способів отримання інформації, то це можуть бути: відвідування та аналіз уроків, бесіда (з учителями, учнями, батьками), анкетування, інтерв'ювання, педконсиліум, контрольні роботи тощо.

  Можлива і педагогічно доцільна інформація, яка поступає від учителя:

• про стан виконання навчальної програми з предмету;
• про якість, рівень знань, умінь та навичок учнів з предмету;
• про стан та результативність виховної роботи в процесі викладання предмету;
• про проведення позакласної роботи з предмету (гурток, клуб, товариство тощо);
• про роботу над підвищенням кваліфікації і удосконалення педагогічної майстерності;
• про роботу з батьками;

— про стан ведення шкільної педагогічної документації.

Можлива і педагогічно  доцільна інформація, яка поступає

від класного керівника:

• про згуртованість класного учнівського колективу і стан дисципліни;
• про ставлення учнів до навчання та громадсько-корисної праці;
• про стан успішності учнів класу;
• про роботу з батьками;
• про стан роботи учнівського активу, самоврядування, учнівських організацій та об'єднань;
• про працевлаштування випускників школи;
• про матеріальне забезпечення дітей, умови виховання в сім'ї.

  Можлива і педагогічно доцільна інформація, яка поступає від учня:

• про поведінку в школі, вдома, громадських місцях;
• про відвідування шкільних занять;
• про успішність у навчанні;
• про навчальну роботу в класі та вдома;
• про виконання громадських доручень;
• про участь у громадсько-корисній праці;
• про стан ведення зошитів, щоденника та збереження підручників.

  Можлива і педагогічно доцільна інформація, яка поступає від батьків учнів  школи:

• про ставлення дітей до батьків, старших та молодших, дисципліну вдома;
• про сумлінність виконання домашніх завдань, домашніх обов'язків;
• про інтереси, нахили, спілкування з дітьми в неформальних обставинах;
• про бережливість та економію бюджету сім'ї, догляд за одягом тощо;
• про захоплення мистецтвом, художньою літературою, спортом.

У розрізі часу інформація може бути: щоденною, щотижневою, місячною, за чверть. Щоденна інформація:

• про наявність учителів у школі згідно розкладу;
• про відвідування учнями навчальних занять;
• про поведінку та відвідування уроків «важкими» учнями;
• про успішність «важких» учнів;
• про стан дисципліни в школі;

• про організацію та якість харчування. Щотижнева інформація:

• про виконання планів роботи керівним складом школи;
• про проведення і результативність позакласних та позашкільних заходів;
• про роботу учнівських організацій, об'єднань, самоврядування;
• про стан ведення учнями зошитів, щоденників;
• про індивідуальну роботу учителів з учнями, які не встигають;
• про харчування та санітарно-гігієнічний стан школи. Щомісячна інформація:
• про виконання навчальних програм;
• про систему опитування учнів, накопичення оцінок, тематичного опитування та перевірки зошитів;
• про роботу факультативів, предметних гуртків, спортивних секцій;
• про організацію та якість харчування дітей, санітарно-гігієнічні умови праці;
• про виконання директивних та нормативних документів, які стосуються діяльності школи.