Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2012 в 14:05, курсовая работа
Передусім нагадаємо, що таке соціальна система. За визначенням В.Г. Афанасьєва «Під цілісною системою слід розуміти сукупність компонентів, взаємодія яких породжує нові (інтегративні, системні) якості, які не притаманні її складовим. Такими є ядро атома, атом, молекула, жива клітина, організм, суспільство і т. п.».
2.2.
Суть управлінських
функцій керівника
школи, методика
вивчення стану
їх реалізації, оцінка
ефективності
Розкриємо
суть управлінських функцій
1. Прийняття управлінського рішення.
Управлінське рішення — це програма дій керівника школи, учителів та учнів, допоміжного персоналу, яка визначає: а) зміст та етапи роботи по дальшому вдосконаленню навчально-виховного процесу; б) методи і засоби досягнення поставлених завдань; в) критерії оцінки результативності виконаного управлінського рішення; г) коло виконавців і межі їх повноважень та відповідальності; д) строки виконання управлінського рішення.
Для вироблення і прийняття управлінського рішення керівнику школи потрібно:
— вивчити передовий педагогічний досвід ро'боти шкіл по розв'язанню проблеми, з якої розробляється управлінське рішення;
Крім цього керівнику школи, необхідно знати вимоги, принципи, технологію та форми управлінського рішення.
Основні принципи вироблення управлінського рішення: демократичність, тобто оптимальне залучення виконавців до розв'язання проблеми, безпосередньо до виконання управлінського рішення; врахування фактору часу (чи можна виконати рішення за визначений час); допуск варіативності шляхів реалізації управлінського рішення; врахування при виробленні та прийнятті управлінського рішення творчого та професійного рівня педагогічного колективу, стилю його роботи та управлінської діяльності керівників школи.
Технологія вироблення управлінського рішення: виявлення та постановка проблеми; збір, аналіз, систематизація та узагальнення інформації з проблеми; вироблення кількох педагогічно доцільних і можливих варіантів управлінського рішення; вибір і обгрунтування найкращого варіанту управлінського рішення.
Форми управлінського рішення: план роботи школи на навчальний рік, плани роботи інших підрозділів школи; рішення педагогічної ради, ради школи; рішення зборів трудового колективу, конференції, профспілкових зборів; наказ, розпорядження, рекомендації, поради.
З метою надання допомоги у вивченні та оцінці ефективності управлінського рішення пропонується карта (додаток А).
2. Організація як функція управління.
Організація
є невід'ємним елементом будь-
Організацію можна розглядати як «... діяльність людей по забезпеченню стану упорядкованості об'єкта та суб'єкта управління, рівно як і відносин між ними».
«Суть організації, як специфічної функції управління, полягає в тому — пише В.Г. Афанасьєв — щоб виконати рішення організаційно, створити сітку організаційних відносин, які забезпечують перш за все цілісність керованої системи, органічні, найбільш ефективні взаємовідносини її елементів, доцільне співвідношення координації і. субординації між ними».
Організація діяльності школи, як соціально-педагогічної системи, включає такі підсистеми:
— організацію діяльності педагогічного колективу;
Для оцінки
та самооцінки ефективності організації,
як функції управління, пропонується
карта (додаток Б).
Карта
оцінки ефективності
управлінського рішення
Карта оцінки ефективності організаційної функції керівника школи
3. Регулювання та коригування.
В
системі управлінської
На ефективність діяльності школи впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. В цьому плані регулювання забезпечує або адаптацію зовнішніх впливів на школу, або їх нейтралізацію. Щодо регулювання внутрішніх факторів впливу на школу, то цей процес здійснюється через координацію і коригування дій управлінської ланки, педагогічного і учнівського колективів з урахуванням впливу і адаптації зовнішніх факторів. Це може виливатися у незначних змінах розміщення кадрів, плану роботи школи на навчальний рік, навчальних планів та програм тощо.
Форми регулювання можуть бути різними. їх вибір обумовлюється, перш за все, специфікою керованого об'єкта. Виходячи з того, що школа — це складова частина (ланка) суспільства, в якому вона функціонує, регулювання може бути політичним, економічним, ідеологічним, оперативно-технічним1.
Прикладом скособочення політичного регулювання може бути курс на «деполітизацію» та «ідеологізацію» освіти, навчання і виховання "підростаючого покоління. Освітяни, керуючись державними документами, в яких чітко визначений політичний курс нашої країни в цілому, в тому числі в освіті, усвідомлюють, що школа поза суспільством, його політикою і життям стояти не може і що безідейного виховання підростаючого покоління практично не існує. Справа лише в тому, яку політику підтримує школа, які ідеї втілює в життя, в душі і серця своїх вихованців.
З позицій сучасних істотних змін в житті суспільства нашої країни політичне регулювання діяльності школи здійснюється на стратегічному .та тактичному рівнях, зокрема: визнанні міжнародної зовнішньої та внутрішньої політики держави; пошуках шляхів реалізації політичного курсу держави в системі освіти, формуванні у учасників навчально-виховного процесу національного світогляду, переконань, самосвідомості.
Важливого значення в сучасних умовах набуває використання економічних важелів управління, пов'язаних з товарно-грошовими стосунками між ланками суспільства в ринкових умовах. Головне в економічному регулюванні — це система матеріального стимулювання вчителів (категорії, премії, навантаження, матеріальна допомога, цінний подарунок); залучення учнів-старшокласників, учителів до продуктивної праці в кооперативах, комерційних структурах.
Регулювання може набувати ідеологічну форму, тобто здійснюватися засобом впливу на психіку, свідомість учителів, учнів, батьків, завдяки етичних і моральних вимог (осуд, похвала вчинків). В цьому полягає виховна роль керівника школи.
Оперативно-технічне регулювання здійснюється в школі її керівниками повсякденно і повсякчасно. Як правило, воно обумовлюється рядом непередбачених обставин, тобто педагогічними ситуаціями, які вимагають оперативного розв'язку: зміни у розкладі (вчитель захворів), урок зірвав учень, клас за рахунок навчальних занять пішов у кіно тощо. У більшості оперативним регулюванням у школі займається вчитель і вихователь на рівні першопочаткової ланки — учнівського колективу класу. Регулювання значною мірою виступає в системі управлінської діяльності як «слуга», тобто функція, яка реалізується і в процесі планування, і в процесі організації діяльності шкільного колективу, і в процесі здійснення внутрішньошкільного контролю. Регулювання є невід'ємним елементом кожної стадії управління, але це не означає, що воно не має своїх характерних ознак, своєї мети.
Регулювання, як функція управління школою, на жаль, недостатньо висвітлена в літературі та недостатньо досліджена.
На допомогу керівникам школи пропонується карта вивчення стану реалізації функцій координування та регулювання (додаток В).
4. Облік і контроль як функція управління.
Облік — це збір, обробка та аналіз інформації про стан навчально-виховного процесу, яка може бути виражена кількісними показниками або судженнями. Здійснення функції обліку одночасно є здійсненням функції контролю. Контроль є засобом отримання інформації, це спосіб зворотного зв'язку в управлінській діяльності.
Внутрішньошкільний
контроль — це система перевірок
відповідності навчально-
Додаток В
Карта оцінки ефективності координування та регулювання
Контроль має свої функції: констатуючу, виховну, навчаючу, стимулюючу. Констатуюча функція забезпечує оцінку стану справи, а навчаюча реалізується через методичні рекомендації учителям тих, хто перевіряє. Через методичні рекомендації навчаючого характеру реалізуються одночасно такі функції контролю як виховна та стимулююча.
Мета контролю полягає в тому, щоб попередити можливі недоліки та усунути вже виявлені. Задачі і зміст контролю обумовлюються специфікою об'єкту, який перевіряється, завданнями школи, які вона розв'язує в певний період часу.
Вимоги до внутрішньошкільного контролю:
— забезпечення системного підходу до контролю того чи іншого об'єкту, тобто охоплення перевіркою всіх його сторін і опосередкувань;
Організація контролю передбачає такі етапи дій осіб, що здійснюють перевірку: постановку мети контролю; вибір об'єкту контролю; розробку плану здійснення контролю; вибір і реалізацію форм, методів і засобів контролю; оцінку фактичного стану об'єкту, який перевіряється; висновки, рекомендації, термін їх виконання.
Информация о работе Ефективність управління скаладними сиситемаи