Ефективність управління скаладними сиситемаи

4. Аналіз діяльності учнівських колективів по формуванню громадської активності та набуттю освіти:

• згуртованість шкільного колективу та класних учнівських колективів;
• стан виконавчої та свідомої дисципліни учнів школи;
• громадська активність учнів, сумлінність у виконанні своїх обов'язків, сформованість почуття обов'язку, працелюбства, працездатності, любові до праці та людей праці;
• участь у діяльності громадських учнівських організацій;
• співробітництво учителів, класних керівників, вихователів та учнівських організацій;

5. Аналіз роботи школи з батьками та громадськістю мікрорайону:

• робота школи по педагогізації батьків (лекторії, університет знань, тематичні батьківські збори, зустрічі з виробничниками, працівниками культури);
• ефективність роботи класних батьківських комітетів. (регулярність засідань, актуальність тематики, активність у боротьбі за успішність учнів та їх дисципліну);
• індивідуальна робота керівників школи, вчителів, класних керівників, вихователів з батьками окремих учнів, які потребують посиленої уваги до їх виховання;
• участь батьків в організації та проведенні позакласної навчальної і виховної роботи з учнями (гуртки, екскурсії, виробничі справи, оснащення та обладнання навчальних кабінетів);
• наявність у школі батьків-спонсорів, батьків-спонсорів, організаторів учнівських кооперативів тощо);
• ініціатива батьків у створенні в школі «батьківського фонду», як додаткового джерела асигнування різних виховних заходів, в тому числі обміну учнями з зарубіжними країнами.

  6. Аналіз та. самоаналіз діяльності адміністративно-управлінської ланки.

• рівень забезпечення умов діяльності шкільного колективу (навчально-матеріальної бази, мікроклімату);
• діяльність керівників школи щодо згуртування педагогічного і учнівського колективів, розвитку їх ініціативи та творчості;

  — стан виконання функціональних обов'язків членів адміністративно-управлінської ланки;

• стан реалізації регулюючої та стимулюючої функцій керівників школи;
• стан впровадження демократичних засад в роботу школи, формування демократичного стилю її діяльності та управління;
• реалізація ідей та принципів реформування школи і управління;
• раціональний вибір організаційної структури управління та навчально-виховного процесу;
• організація економічної діяльності школи (кооперативи, участь у комерційних структурах).

  В результаті системно-комплексного аналізу діяльності школи за навчальний рік директор узагальнює інформацію і робить висновки, зосереджуючи увагу на таких питаннях:

• чи забезпечує педагогічний колектив школи освітній рівень, рівень розвитку та вихованості учнів у відповідності до вимог сьогодення;
• чи добре підготовлені випускники школи до продовження навчання, активної участі у сфері виробництва матеріальних та духовних цінностей;
• чи готує школа громадян, гідних свого народу, батьківщини;
• систематизує недоліки та визначає можливі шляхи їх подолання;
• розкриває перспективу діяльності школи у майбутньому, зокрема на наступний навчальний рік.

  Системно-комплексний  підхід в управлінні школою доцільно використовувати при оцінці ефективності впровадження директивних та нормативних документів про школу: закону «Про освіту», закону «Про мову», «Концепції середньої загальноосвітньої національної школи», «Концепції безперервної системи національного виховання», державної національної програми «Освіта», реалізації сучасних соціально-педагогічних умов функціонування школи та управління нею.

  Системний підхід до вивчення педагогічних явищ, фактів, процесів є універсальним. Його слід використовувати як при вивченні окремих аспектів чи фрагментів діяльності школи, так і при вивченні комплексу  об'єднаних між собою педагогічних об'єктів.

  Аспектний підхід до вивчення стану управління школою та оцінки його ефективності широко висвітлений в літературі і використовується в практиці.

  Актуальними аспектами управління діяльністю сучасною загальноосвітньою школою, які можуть бути предметом вивчення, аналізу та оцінки, є:

• управління процесом навчання в умовах модернізації мети та змісту освіти;
• управління процесом розвитку та формування особистості з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;
• управління процесом національного виховання учнів школи;
• управління процесом реалізації соціально-педагогічних умов реформування загальноосвітньої школи;
• управління процесом взаємодії школи, як соціально-педагогічної системи, з зовнішнім середовищем;
• забезпечення навчально-матеріальної бази школи тощо.

  Щодо  фрагментного підходу до вивчення проблеми ефективності управління загальноосвітньою школою, то абсолютно закономірно, що до нього виявляють схильність більшість учених та практичних керівників. Це пояснюється тим, що вивчення певного фрагменту управління школою забезпечує більшою мірою об'єктивність результатів оцінки його стану і ступеня впливу на кінцевий результат роботи школи.

  Взаємозв'язок між системою (школою), її основними  аспектами та фрагментами представлений  схемою (див. мал. 1).

  Об'єктом  вивчення і оцінки може бути один-два  фрагменти будь-якого аспекту діяльності школи. Наприклад, управління формуванням свідомої дисципліни учнів, гуманних відносин, естетичних смаків, громадянської позиції тощо.

  Вище  викладені теоретичні підходи використані  нами при розробці критеріїв та методики оцінювання впливу сучасних соціально-педагогічних умов на ефективність роботи школи.

  Внаслідок теоретичного та експериментального дослідження проблем ефективності управління загальноосвітньою школою зроблено такі висновки:

  — ефективність управління соціальними системами, в тому числі загальноосвітньою школою, є не абсолютним, а відносним явищем і обумовлюється специфікою системи, метою та завданнями функціонування системи на певному етапі її розвитку;

• ефективності управління загальноосвітньою школою притаманний динамізм, обумовлений зміною мети, завдань, змісту її роботи, критеріїв та параметрів його оцінки;
• доведена правомірність використання різних науково обгрунтованих підходів до оцінки ефективності управління загальноосвітньою школою (системно-комплексний, аспектний, фрагментний);

  — визначено поняття «ефективність управління школою», яка характеризується кінцевим результатом її діяльності та ступенем впливу на нього керівника школи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  ІІ

  Ефективність управлінської  діяльності керівника  загальноосвітньої  школи 

2.1. Основні підходи  до оцінки ефективності  управлінської діяльності  керівника школи

  Проблема  оцінки ефективності будь-якої діяльності людини не нова. ЇЇ корені беруть свій початок в далекому минулому. «Суспільство визнає і поважає лише ті достоїнства, — писав Г.К. Гельвецій, — які доведені справою. Коли йому доводиться судити про людей різного положення, воно запитує у військового: яку ви отримали перемогу? У високопоставленої людини: чим ви полегшили потреби народу? У приватної особи: який із ваших творів сприяв освіченню людства?».

  Управлінська  діяльність має свої особливості. Вона складна і багатогранна, бо включає в себе ряд функцій, аспектів, операцій, видів діяльності, окремих дій тощо. Оцінка її ефективності потребує розробки і удосконалення методик, педагогічно доцільних підходів, затрат сили і часу. Один із підходів до оцінки управлінської діяльності висвітлений A.M. Омаровим. Його суть полягає у редукції, тобто у зведенні складної діяльності керівника школи до більш простих її елементів, що полегшує її оцінку в цілому. При цьому слід, на думку-автора, враховувати такі фактори:

• масштаб діяльності керівника, який визначається різно видами та складністю питань, які «він розв'язує, об'ємами характеристик системи, якою керує;
• ступінь самостійності, який проявляється в широті компетенції (об'єм та характер повноважень керівника);
• об'єм функцій, які виконує керівник, міра відповідальності за їх реалізацію (в межах відповідності повноважень і відповідальності);
• розумова напруга, яка визначається в основному перерахованими вище факторами, тобто характеристиками управлінської діяльності керівника.

  Оцінка  результативності управлінської діяльності керівника є надзвичайно важливим і складним аспектом цієї проблеми. Складність полягає, перш за все, у правильному розумінні того, що вважати результатом діяльності керівника. «Результат цей, — пише A.M. Омаров, — знаходить своє кінцеве вираження у досягненнях тієї системи, яку він очолює: у об'ємі, структурі та якості продукції, у рівні ефективності використаних ресурсів».

  Визначити як саме впливає особисто керівник на результативність діючої системи, а де заслуги колективу нелегко. Не дивлячись на це, необхідно прагнути до встановлення особистого вкладу керівника в загальний кінцевий результат діяльності колективу, а також зважити якими способами він досягався.

  При цьому не виключається збіг певних обставин, тобто вплив на систему  управління зовнішніх (об'єктивних чи суб'єктивних) факторів, випадковостей; стану сформованості та працездатності колективу.

Проблема  підвищення ефективності підготовки директора школи до управління процесом навчання досліджена В.І. Бондарем. Ефективність він розглядає як філософську категорію Ґдає таке визначення: «Ефективність — це міра діяльності, якість системного об'єкта управління. Визначити ефективність управлінської діяльності — означає порівняти досягнуті результати з тими, які передбачені метою управління». Основними елементами готовності директорів шкіл до управління процесом навчання В.І. Бондар вважає: мотиваційний (навіщо це робити), змістовний (що саме слід зробити) та організаційно-процесуальний. Тоді загальний критерій ефективності виступає як засіб ефективності кожного елемента готовності, що дискретно проявляється за формулою: «було—стало—повинно».

  Особливості керованих систем, обумовлюють специфіку  управлінської діяльності, різноманітність  функцій, прав і обов'язків керівника. В залежності від цього критерії та параметри оцінки ефективності управлінської діяльності будуть різними.

  У зв'язку з цим, слід визначитись у  виборі підходу до оцінки ефективності управлінської діяльності керівника  школи (системно-комплексний, функціональний, діяльнісний, аспектний, компонентний).

  Суть  системно-комплексного підходу до оцінки управлінської діяльності керівника школи полягає у вивченні стану безпосереднього чи опосередкованого його впливу на діяльність педагогічного та учнівського колективів і на кінцевий результат їх спільної праці.

  Функціональний  підхід до оцінки ефективності управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи полягає в оцінці стану реалізації його функціональних обов'язків та впливу на результативність діяльності педагогічного і учнівського колективів.

  Діяльнісний підхід передбачає вивчення та оцінку основних видів діяльності керівника школи, їх впливу на кінцевий результат роботи школи.

  Аспектний підхід передбачає виявлення та вивчення основних аспектів діяльності керівника школи та оцінку їх впливу на кінцевий результат роботи школи.

  Компонентний  підхід передбачає вивчення окремих, найбільш значущих на даний момент, складових систем управлінської діяльності керівника школи, оцінку їх впливу на кінцевий результат роботи школи.

Кожен із зазначених підходів до вивчення та оцінки ефективності управлінської  діяльності керівника школи відокремлено, тобто у «чистому» вигляді не існує. Вони взаємопов'язані та взаємообумовлені. Наприклад, системний підхід реалізується у кожному з них і вимагає правильного розуміння його суті і знання шляхів реалізації. Компонентний — присутній у кожному з попередніх, бо будь-який аспект діяльності керівника школи чи управлінська функція характеризується певною системою її складових (компонентів).

  Основними управлінськими функціями є: прийняття  управлінського рішення, організація, регулювання, облік і контроль. Кожна з них має свої особливості, характерні ознаки, систему оціночних параметрів. Разом з тим всі вони об'єктивно взаємопов'язані та взаємообумовлені. Наприклад, на етапі прийняття управлінського рішення обов'язково «присутня» організація; внутрішньошкільний контроль теж включає елементи організації тощо.