Діагностика пам’яті дітей старшого дошкільного віку

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аткинсон  В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. – СПб.: Респекс, 2002. – с. 384
2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток сенсорних здібностей і пам'яті у дітей 5-6 років: Навчальний посібник/2-е вид., переробл. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 56 с
3. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1976.
4. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. — К.: Рад школа, 1991. — 368 с.
5. Выготский Л.С. Детская психология: Собр. соч. В 6 т. — Т. 4. — М.: Педагогика, 1984. —432 с.
6. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
7. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
8. Выготский Л. С. Педагогическая психология. – М., 1991.
9. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А. А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967. – 300с.
10. Вольперт И. Е. Воспитание памяти. – Ленинград, 1956. – 30с.
11. Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. – с. 399
12. Добровольська Л. Розвиток пам’яті та уяви // Початкова освіта. – 1999. – № 11.
13. Дошкільна психологія: Навч. пос. - К: Центр учбової літератури, 2007. - 392с.
14. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О. В. Пам’ять – важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. – 1994. –  № 4.
15. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навчальний посібник. – К: ЦУЛ, 2007. – 392 с.
16. Занков Л. В. Память. – М.: Учпедгиз, 1949. – 167с.
17. Индивидуальный    подход    к    детям    в    воспитательно-образовательном процессе детского сада: Метод, реком. / Под ред. B. К. Котырло, С. Е. Кулачковской. — К.: Рад. Школа, 1989. — 88 с.
18. Ипполитов Ф. В. Память школьника. – М.: Знание, 1978. – 48с.
19. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. – М: Наука, 1999. – с. 216
20. Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. – М: Евразия, 2000. – с. 320
21. Коломинский  Я. Л. Психология  детского коллектива. — Минск: Народная асвета, 1984. — 240 с.
22. Коломинский Я. Л., Панько Е.А. Педагогу о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1998. – 190 с.
23. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-метод. посібник / Наук. ред. О. Л. Кононко. — К.: Редакція ж-лу «Дошкільне виховання». — 2003. — 243 с
24. Кутішенко В.П., Савицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2009. – 448 с.
25. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. — К.: Вища школа. — 1994. — С. 97—105.
26. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Плохій З. П., Кулачківська С Є., Ладивір С. О., Пироженко Т. О. та ін. — К.: АПНУ, Ін-т проблем виховання. — 286 с.
27. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. — 640 с.
28. Омельчук Л. П., Ткаченко О. О. Як  розвинути пам'ять вашої дитини. — X.: Вид-во «Ранок», 2009. — 128 с: іл. — (Сімейна психологія).
29. Островская Л. Ф.  Педагогические  ситуации  в  семейном воспитании дошкольников. — М.: Просвещение, 1990. — 160 с.
30. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. — К : Академвидав, 2008. — 432 с. (Альма-матер).
31. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник. – Київ: Академвидав, 2006. - 456 с.
32. Розвивальні ігри для дошкільників / Упоряд. Н. І. Нечипорук, О.П.Томей — X.: Вид. група «Основа», 2007.— 96 с — (Серія «ДНЗ. Розвивайка»)
33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Питер, 2002. – с. 720
34. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
35. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. Навчальний посібник. – Київ: Академвидав, 2005. - 360 с.
36. Смирнова Е.   О.   Психология ребенка от рождения  до  7 лет. — М.: Школа-Пресс, 1997. — 383 с.
37. Смирнов А.А. Произвольное и непроизвольное запоминание // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 2001. – с. 816
38. Субботский Е. В. Психология отношений партнерства у дошкольников. — М.: Изд-во МГУ, 1976. — 144 с.
39. Сухомлинсъкий В. О. Серце віддаю дітям // Вибр. твори: В 5 т. — К.: Рад. школа, 1977. — Т. 3. — С. 28.
40. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. — М.: Изд. Центр «Академия», 1997. — С. 51—64.
41. Ушинський К. Д. Пам'ять. // Вибрані педагогічні твори у двох томах. — К.: Рад. школа, 1983. — Т. 1. — С 259.
42. Черемошкина Л.В. Развитие памяти детей. – Ярославль: Академия развития, 1997. – с. 240
43. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 96с.
44. Эльконин Д..Б. Актуальные вопросы исследования периодизации психического развития в детстве // Проблемы периодизации развития психики в онтогенезе: Тезисы Всесоюзн. симп. 24 — 26 ноября 1978 г., г. Тула. М., 1976. С. 3 — 5.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Роль  пам'яті в розвитку дитини визначальна. З допомогою пам'яті дитина засвоює  знання про навколишній світ і  саму себе, опановує норми поведінки, набуває різноманітних вмінь і навичок. Малюк зазвичай не ставить перед собою мету щось запам'ятати; інформація, яка надходить до нього, запам'ятовується мимоволі. Правда, не будь-яка, а та, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, справляє найбільше враження.

    Пам'ять  — це запам'ятовування, збереження інформації з подальшим відтворенням людиною власного досвіду. Складовими пам'яті є процеси запам'ятовування, збереження, відтворення й забування. Залежно від мети діяльності пам'ять поділяють на мимовільну та довільну.

    5-й  рік життя є, в середньому, початком періоду запам'ятовування, оскільки саме з цього часу враження дитинства вже мають достатньо систематизований характер і зберігаються протягом усього життя. Більш ранні дитячі спогади, як правило, уривчасті, розрізнені й небагаточисленні. До 6 року життя у психіці дитини з'являється важливе новоутворення — розвивається довільна пам'ять. Правда, до довільного запам'ятовування та відтворення малюки вдаються порівняно рідко: коли така необхідність виникає безпосередньо під час діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Проте саме цьому видові пам'яті відводиться найважливіша роль у майбутньому, оскільки завдання, які доведеться виконувати під час навчання в школі, як правило, вимагатимуть ставити спеціальну мету запам'ятати. На першокласника звалиться лавина нових понять, правил, завдань, інформації, більшість з яких навряд чи будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб запам'ятатися мимовільно. Дитині необхідно буде робити свідомі вольові зусилля й використовувати певні способи. А цього можна та слід навчитися заздалегідь.

    У дітей старшого дошкільного віку потрібно розвивати всі види пам'яті  — образну і словесно-логічну, короткочасну, довготривалу й оперативну. При цьому основну увагу слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується.

    Від рівня розвитку довільної сфери  дитини безпосередньо залежать її успіхи в навчанні.

    Розвиток  пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде достатню наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнайбільше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від неповного її використання.

    Розвиток  пам'яті насамперед залежить від  зацікавленого включення особистості  в продуктивну діяльність, зокрема  навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші результати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам'ятати.

    Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікав­леність, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

    Слабка  пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага і розпорошена спостережливість, спрямована одночасно на кілька предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами. Крім того, сила уяви залежить від ступеня вольової й вторинної уваги — репродукування в подробицях за допомогою уяви на тлі загального уявлення про предмет.

    Для запам'ятовування важливим є перше  враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйманням  об'єкта різними органами чуття. Вся  інформація має сприйматись як щось змістово ціле й значуще, логічно пов'язане. Краще, якщо вона є предметом активної діяльності, зацікавлених роздумів, розумової переробки: виділення головного, істотних зв'язків, структурування, аргументації тощо. Легко й надійно запам'ятовується новий матеріал, пов'язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяльності особи. Ефект запам'ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб'єкта необхідною, пов'язана з метою його діяльності, становить певний інтерес. Наприклад, готуючись до польоту і вивчаючи заданий маршрут, штурман не тільки визначає й обчислює основні етапи і контрольні пункти шляху, а й без спеціальних зусиль добре запам'ятовує найважливіші орієнтири, супровідні ознаки, які допоможуть надійно ідентифікувати його з місцевістю, показниками приладів тощо. Така мобілізація пам'яті пояс­нюється тим, що в польоті всі дані можуть виявитися дуже потрібними й важливими і без них не можна якісно виконати завдання. Незнання цих даних може призвести навіть до аварії.

    Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань. Регулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови  для формування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольованим  актом, штучним повторенням одного й того самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, шлю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню нам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту. Важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил. Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома. Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали («вузлики на пам'ять»). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.

    Головний  сенс мнемотехнічних прийомів полягає в то, му, що матеріал запам'ятовування глибше аналізується, структурується і більше усвідомлюється. Так, при запам'ятовуванні історичних дат можна використати порівняння за схожістю і контрастом з відомими подіями, при запам'ятовуванні іноземних слів — з уже засвоєними словами або зі словами рідної мови тощо.

    Чим більше людина знає, тим легше їй запам'ятати нове пов'язуючи маловідоме з нагромадженим досвідом. Засвоєння  понять та інших інформативних даних  у процесі багаторазового повторення створює базу для подальших асоціацій з новим матеріалом запам'ятовування. Тому на початкових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов'язувати, виникають значні труднощі й доводиться багато разів повторювати, щоб добре запам'ятати. Оволодіння поняттєвим апаратом і знаннями певної галузі значно збільшує можливості швидкого й міцного запам'ятовування нової інформації завдяки смисловій пам'яті.

    Основним  способом поліпшення пам'яті людини є формування вміння запам'ятовувати  й відтворювати. Пам'ять розвивається тренуванням і наполегливою працею, спрямованою на запам'ятовування, тривале збереження, цілковите й точне відтворення. 

ДОДАТКИ

    Додаток А 

Додаток Б 

Додаток В 

    Додаток Г 

    Додаток Д 

    Додаток Е 

    Додаток Є 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

45. Аткинсон  В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. – СПб.: Респекс, 2002. – с. 384
46. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток сенсорних здібностей і пам'яті у дітей 5-6 років: Навчальний посібник/2-е вид., переробл. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 56 с
47. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1976.
48. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. — К.: Рад школа, 1991. — 368 с.
49. Выготский Л.С. Детская психология: Собр. соч. В 6 т. — Т. 4. — М.: Педагогика, 1984. —432 с.
50. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
51. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
52. Выготский Л. С. Педагогическая психология. – М., 1991.
53. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А. А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967. – 300с.
54. Вольперт И. Е. Воспитание памяти. – Ленинград, 1956. – 30с.
55. Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. – с. 399
56. Добровольська Л. Розвиток пам’яті та уяви // Початкова освіта. – 1999. – № 11.
57. Дошкільна психологія: Навч. пос. - К: Центр учбової літератури, 2007. - 392с.
58. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О. В. Пам’ять – важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. – 1994. –  № 4.
59. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навчальний посібник. – К: ЦУЛ, 2007. – 392 с.
60. Занков Л. В. Память. – М.: Учпедгиз, 1949. – 167с.
61. Индивидуальный    подход    к    детям    в    воспитательно-образовательном процессе детского сада: Метод, реком. / Под ред. B. К. Котырло, С. Е. Кулачковской. — К.: Рад. Школа, 1989. — 88 с.
62. Ипполитов Ф. В. Память школьника. – М.: Знание, 1978. – 48с.
63. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. – М: Наука, 1999. – с. 216
64. Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. – М: Евразия, 2000. – с. 320
65. Коломинский  Я. Л. Психология  детского коллектива. — Минск: Народная асвета, 1984. — 240 с.
66. Коломинский Я. Л., Панько Е.А. Педагогу о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1998. – 190 с.
67. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-метод. посібник / Наук. ред. О. Л. Кононко. — К.: Редакція ж-лу «Дошкільне виховання». — 2003. — 243 с
68. Кутішенко В.П., Савицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2009. – 448 с.
69. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. — К.: Вища школа. — 1994. — С. 97—105.
70. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Плохій З. П., Кулачківська С Є., Ладивір С. О., Пироженко Т. О. та ін. — К.: АПНУ, Ін-т проблем виховання. — 286 с.
71. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. — 640 с.
72. Омельчук Л. П., Ткаченко О. О. Як  розвинути пам'ять вашої дитини. — X.: Вид-во «Ранок», 2009. — 128 с: іл. — (Сімейна психологія).
73. Островская Л. Ф.  Педагогические  ситуации  в  семейном воспитании дошкольников. — М.: Просвещение, 1990. — 160 с.
74. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. — К : Академвидав, 2008. — 432 с. (Альма-матер).
75. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник. – Київ: Академвидав, 2006. - 456 с.
76. Розвивальні ігри для дошкільників / Упоряд. Н. І. Нечипорук, О.П.Томей — X.: Вид. група «Основа», 2007.— 96 с — (Серія «ДНЗ. Розвивайка»)
77. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Питер, 2002. – с. 720
78. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
79. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. Навчальний посібник. – Київ: Академвидав, 2005. - 360 с.
80. Смирнова Е.   О.   Психология ребенка от рождения  до  7 лет. — М.: Школа-Пресс, 1997. — 383 с.
81. Смирнов А.А. Произвольное и непроизвольное запоминание // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 2001. – с. 816
82. Субботский Е. В. Психология отношений партнерства у дошкольников. — М.: Изд-во МГУ, 1976. — 144 с.
83. Сухомлинсъкий В. О. Серце віддаю дітям // Вибр. твори: В 5 т. — К.: Рад. школа, 1977. — Т. 3. — С. 28.
84. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. — М.: Изд. Центр «Академия», 1997. — С. 51—64.
85. Ушинський К. Д. Пам'ять. // Вибрані педагогічні твори у двох томах. — К.: Рад. школа, 1983. — Т. 1. — С 259.
86. Черемошкина Л.В. Развитие памяти детей. – Ярославль: Академия развития, 1997. – с. 240
87. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 96с.
88. Эльконин Д..Б. Актуальные вопросы исследования периодизации психического развития в детстве // Проблемы периодизации развития психики в онтогенезе: Тезисы Всесоюзн. симп. 24 — 26 ноября 1978 г., г. Тула. М., 1976. С. 3 — 5.