Діагностика пам’яті дітей старшого дошкільного віку

    Мимовільне  запам'ятовування забезпечується включенням матеріалу у цілеспрямованому діяльність. Сприяють запам'ятовуванню інтелектуальні почуття здивування, задоволення від зробленого відкриття, захоплення, сумнів, що зумовлюють виникнення і підтримання інтересу до об'єкта пізнання і відповідної діяльності.

    Перенасичений фактами, подіями матеріал залишає  у пам'яті нечіткі, розмиті спогади. Якщо після перегляду спектаклю  дитина згадує лише одну-дві репліки, це свідчить не про її погану пам'ять, а про емоційне перевантаження. Щоб малюк не забув матеріалу, необхідно створювати ситуації для його використання під час гри, бесіди, розглядання картинок, спонукати його активізовувати власний досвід.

    Найважливішим засобом, що забезпечує мимовільне запам'ятовування і відтворення, накопичення досвіду життєдіяльності, спілкування, пізнання, є режим дня — виконання аналогічних дій в один і той самий час.

    Довільна  пам'ять розвивається краще, якщо дорослий спонукає дитину до свідомого відтворення досвіду у грі, продуктивній і мовній діяльності, під час переказування, заучування, розповідання, створення історій і казок, тобто ставить мету згадати. Важливо, щоб вимога запам'ятати була зумовлена потребами діяльності, до якої залучений дошкільник. Він повинен розуміти, для чого потрібно запам'ятовувати. Використання засвоєних знань має відбуватися відразу після запам'ятовування.

    Старші  дошкільники повинні цілеспрямовано оволодівати логічними прийомами запам'ятовування, що залежить від ступеня освоєння відповідних мислительних операцій, змісту і характеру матеріалу, особливостей навчання, яке робить запам'ятовування логічним, потреби дитини у правильному і точному запам'ятовуванні і пригадуванні, прагненні перевірити його результати.

    Дитину  потрібно навчати, спонукати до контролювання й оцінювання своєї мнемічної діяльності, аналогічної діяльності однолітків, порівнюючи результати відтворення зі зразком. При цьому слід мати на увазі, що поєднання запам'ятовування і самоконтролю підвищує ефективність пам'яті, на 5—6-му році життя. Однак у будь-який період дошкільного дитинства краще двічі сприйняти матеріал, а між його поданням спробувати відтворити, ніж відразу сприймати багато і відтворювати.

    Використання  з метою розвитку довільної пам'яті  дидактичних ігор створює мотивацію, підпорядковує запам'ятовування зрозумілій дитині меті, допомагає усвідомлювати способи виконання діяльності, дає змогу дорослому керувати мнемічною діяльністю, не з відкрито дидактичної позиції. Такі ігри використовують для навчання дітей оволодівати класифікацією як способом логічного запам'ятовування.

    У діяльності дошкільників 6-го і особливо 7-го року життя актуалізується навчальний мотив. Тому на початку занять необхідно  пояснювати дітям, що вони вчитимуться  запам'ятовувати, це потрібно буде їм у школі. У результаті навчання діти оволодівають умінням самостійно подумки класифікувати і запам'ятовувати матеріал. Це має важливе значення для їхньої підготовки до навчання в школі. Отже, упродовж дошкільного дитинства пам'ять зазнає значних кількісних змін і якісних перетворень, які визначають подальший її розвиток. Цьому сприяє безперервне розширення кругозору, оволодіння знаннями і вміннями, ускладнення діяльності та взаємин з дорослими.

2.2. Методика діагностики  пам’яті дітей старшого дошкільного віку

    Для вивчення пам’яті дітей з оцінкою таких якостей уваги, як продуктивність, стійкість, переключення і об'єм були використані дві методики: „Пізнай фігури” та „Запам’ятай малюнки”.

    На  закінчення обстеження дитини по вказаних методиках, що відносяться до уваги, можна вивести загальну, інтегральну оцінку рівня розвитку уваги дошкільника.

    Дослідження розвитку пам’яті дітей проводилося на базі ДНЗ № 106.

    Було  обрано 20 дітей – по 10 з кожної із старших груп.

    Перший  етап дослідження був проведений у жовтні.

    Методика  «Пізнай фігури»

    Ця  методика — на пізнавання. Даний  вид пам'яті з'являється і розвивається у дітей в онтогенезі одним  з перших. Від розвиненості даного вигляду істотно залежить становлення  інших видів пам'яті, зокрема запам'ятовування, збереження і відтворення.

    Дітям пропонуються картинки, зображені на додатку А, у супроводі наступної інструкції:

    «Перед  вами 5 картинок, розташованих рядами. Картинка зліва відокремлена від  інших подвійною вертикальною межею  і схожа на одну з чотирьох картинок, розташованих в ряд праворуч від неї. Необхідно щонайшвидше знайти і вказати на схожу картинку».

    Спочатку  для проби дитині пропонують вирішити цю задачу на картинках, зображених в  ряду під номером 0, потім — після  того, як експериментатор переконався у тому, що дитина все зрозуміла правильно, надають можливість вирішити цю задачу на картинках з номерами від 1 до 10.

    Експеримент проводиться до тих пір, поки дитина не вирішить всі 10 задач, але не більш  ніж 1,5 хв навіть в тому випадку, якщо дитина до цього часу не справилася зі всіма задачами.

    Оцінка результатів

10 балів  — дитина справилася зі всіма  задачами менше ніж за 45 сек.

8-9 балів  — дитина справилася зі всіма  задачами за час від 45 до 50 сек.

6-7 балів  — дитина справилася зі всіма запропонованими задачами протягом періоду часу від 50 до 60 сек.

4-5 балів  — дитина справилася зі всіма  задачами за час від 60 до 70 сек.

2-3 бали   — дитина вирішила всі задачі за час від 70 до 80 сек.

0-1 бал  — дитина вирішила всі задачі, витративши на це більш ніж 80 сек.

    Показник  розвитку пам’яті, отриманий в результаті проведення завдання і переведений у бали,  вносимо в таблицю:

 

    Висновки  про рівень розвитку по ЕГ:

    10 балів  – дуже високий – 0

    8-9 балів – високий – 3

    4-7 балів – середній – 5

    2-3 бали  – низький – 2

    0-1 бал    – дуже низький – 0 

    Висновки  про рівень розвитку по КГ:

    10 балів  – дуже високий – 0

    8-9 балів – високий – 3

    4-7 балів – середній – 6

    2-3 бали  – низький – 1

    0-1 бал    – дуже низький – 0 

    Методика  «Запам'ятай малюнки»

    Дана  методика призначена для визначення об'єму короткочасної зорової  пам'яті.

    В якості стимулів діти одержують картинки, представлені на додатку Б. Їм дається інструкція наступного змісту:

    «На цій картинці представлені дев'ять  різних фігур. Постарайся запам'ятати  їх і потім впізнати на іншій картинці (додаток В), яку я тобі зараз покажу. На ній, окрім дев'яти раніше показаних зображень, є ще шість таких, які ти дотепер не бачив. Постарайся взнати і показати на другій картинці тільки ті зображення, які ти бачив на першій з картинок».

    Час експозиції стимульної картинки (додаток Б) складає 30 секунд. Після цього дану картинку прибирають з поля зору дитини і замість неї їй показують другу картинку — додаток В. Експеримент продовжується до тих пір, поки дитина не взнає всі зображення, але не довше ніж 1,5 хв.

    Оцінка  результатів

    10 балів — дитина взнала на  картинці всі дев'ять зображень,  витративши на це менше 45 сек.

    8-9 балів — дитина взнала 7-8 зображень за час від 45 до 55 сек.

    6-7 балів — дитина взнала 5-6 зображень за час від 55 до 65 сек.

    4-5 балів — дитина взнала 3-4 зображення за час від 65 до 75 сек.

    2-3 бали — дитина взнала 1-2 зображення за час від 75 до 85 сек. 

    Показник розвитку пам’яті, отриманий в результаті проведення завдання і переведений у бали,  вносимо в таблицю:

 

    Висновки  про рівень розвитку по ЕГ: