Джерела утворення та шляхи використання прибутків підприємства

РОЗДІЛ  ІІІ

  ПРОЕКТ  ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ТОВ “ЛОСИНІВСЬКИЙ  МАСЛОСИРЗАВОД” 

3.1. Особливості конкурентних  відносин в Україні. 

     Перспективи розвитку  молочної галузі.

  Українська ринкова економіка народилася із соціалістичного господарства СРСР, і багато рис співтовариства, компаній ідуть коріннями в цю епоху.

    В умовах планової економіки  підприємства не були повністю  незалежними господарськими суб’єктами  економіки, як капіталістичні фірми. Вищим пріоритетом їхньої діяльності було не одержання прибутку, а виконання плану.

    Усі життєво важливі параметри  діяльності підприємства встановлювалися  централізовано такими органами, як Держплан, Держстандарт й іншими, і закріплювалися в нормативних документах.

    Особливо важливо, що принципи  діяльності були єдині для  малих, великих і середніх підприємств  і майже не допускали варіацій  залежно від їхнього розміру  або галузевої належності.

    Це ставило підприємства в  нерівні умови. Адже плановість, стабільність, стандартність дій, як ми переконалися, більше відповідають природі великих підприємств і зовсім далекі дрібним.

  Природно, при настільки твердій регламентації  конкуренція між підприємствами майже зникла, існуючи в прихованій, подавленій формі.

    Це сильно впливало на успішність  господарської діяльності. Так, велике  підприємство за відсутності  конкурентів у принципі може  займатися спеціалізованим, і  піонерським, і локальним бізнесом. Але це робити ефективно воно  не в змозі незалежно від  того, є поруч конкурент чи його немає.

    Діяльність великих підприємств  була спрямована на вирішення  пріоритетних загальнонаціональних  завдань і одержувала потужну  державну підтримку.

  Резюмуючи позитивну й негативну роль великих  підприємств, варто сказати, що вони відіграли головну роль у усіх соціалістичних перетвореннях, оскільки найкраще піддавалися централізованому управлінню. Однак останнє призвело до повного розладу природного конкурентного механізму функціонування компаній в економіці з усіма наслідками, що випливають звідси.

    Утворення ринкових відносин привело до того, що конкуренція з прихованої, або подавленої, перейшла в явну форму й стала одним із вирішальних факторів розвитку кожного підприємства. Найважливіша передумова для цього – перехід підприємств від планової до ринкової системи мотивації поведінки. Іншими словами, головним критерієм успіху діяльності підприємств і, природно, їхнього керівництва замість виконання плану стає одержання прибутку або – що типово для кризових періодів – мінімізація збитків і виживання фірми на ринку.  

  На  даному етапі молочний комплекс України  і його фундамент – сировинна  база  знаходяться в складному  економічному становищі. Різке скорочення виробництва молока  в державному секторі є  однією з основних причин  сировинних проблем у молокопереробників. Багато підприємств позбавилось сировинної зони або лишилися без необхідного об’єму молочної  сировини,  простоюють, чи працюють на повну потужність, що веде  до деградації промисловості.

  Існує проблема збору фермерського і «індивідуального» молока, доставки його на великі переробні підприємства та раціональні  переробки  з використанням сучасних методів і машинних технологій. Для рентабельного збору «індивідуального» молока необхідно вивчити і розвинути вітчизняний та закордонний досвід постачання  молока на заводи, ознайомити з ним фахівців, підібрати необхідне устаткування, налагодити систему  контролю якості, розробити організацію, прийоми роботи і технології збору молока.

  Якість  готової продукції в значній  мірі визначається якістю вихідної сировини, однак, вона як і раніше залишається серйозною проблемою. Всі основні показники молока, що включають бактеріальне обсіменіння, ступінь чистоти, кислотність, характеризують у більшому чи меншому ступені низку його якість і технологічність. Фізичні властивості молока також мають ряд істотних недоліків. Особливе занепокоєння викликають вкрай низькі показники по густині (менш 1027 кг/м³) і вміст білка, особливо весною. У результаті підприємства одержують на переробку молоко, з якого складно виробляти тверді сири, продукти дитячого харчування, стерилізовані молочні продукти високої якості.

    Аналіз тенденцій розвитку сировинної  бази показує, що подібне положення  справ у найближчі роки збережеться. [1.  ст. 50-53]

  Вимоги  у ДСТУ на молоко дещо відрізняються від вимог Ради Європейської Спільноти. Так, для виробництва продуктів на молочній основі кількість мікроорганізмів повинна бути  менш ніж 100 тис/см³. Доведено, що  високий вміст соматичних клітин в молоці змінює його фізико-хімічні показники та технологічні властивості, негативно впливає на смакові якості, знижує масову частку сухих речовин в молоці до 10% . [2.  ст. 63] 

     3.2. Вдосконалення первинної обробки молока

  Існують способи первинної обробки молока – термізація, охолодження та інші – енергоємні і не завжди ефективні. Крім того,  вищезгадані  способи супроводжуються зміною властивостей складових молока: частково деструктурується  білок, руйнуються  біологічно-активні речовини, вітаміни, знижується засвоєння  і харчова цінність продуктів, що вироблені з такого молока.

  Термізація  – в значній мірі пригнічує  розвиток психротрофних бактерій і  дозволяє зберігати молоко при температурі 5˚С до 3 діб. Але пастеризація сирого молока після зберігання менш впливає на формування згустків кисломолочних продуктів в порівнянні з пастеризацією термінованого  молока.

  З використанням інтенсивного охолодження  сирого молока підвищується роль психротрофних  бактерій. Якість сирого молока потрібно оцінювати за кількістю в ньому  психротрофної мікрофлори, тому що її присутність, особливо якщо вона переважує, знижує якість молочних продуктів.

  Присутність її в молоці може  викликати його псування: гіркий, фруктовий, нечистий смак, тягучість консистенції. Охолодження сирого молока до низької температури змінює біологічну активність мікрофлори та її активність мікрофлори та її якісний склад. Використання низьких температур при зберіганні молока (нижче 8˚С) знижує інтенсивність формування згустку у виробництві кисломолочних продуктів, що негативно впливає на консистенцію і, як наслідок, на якість готового продукту. Погіршуються реологічні показники згустків кисломолочних продуктів, наприклад, зменшується перехід сухих речовин у сир кисломолочний та підвищується вміст вологи. Встановлено, що тривале зберігання молока зменшує енергію кисло утворення та знижує густину згустку у виробництві кисломолочних напоїв.

  Крім  того, спостерігаються зміни структури  міцел казеїну, оболонок жирових  кульок, накопичуються вільні жирні  кислоти. Так, при зберіганні молока при низьких температурах погіршується ступінь його знежирення під час сепарування, масова частка жиру у знежиреному молоці може підвищуватися на 10-20%, що потребує регламентування режимів первинної обробки при переробці молока на високо жирні продукти.

  При тривалому зберіганні охолодженого сирого молока знижується його термостійкість, воно стає малопридатним для виробництва стерилізованих молочних продуктів, сухих консервів. Якість продуктів, вироблених зі свіжого молока вище і вони зберігаються більш тривалий термін у порівнянні з продуктами, що вироблені з резервованого охолодженого молока.

  Для того щоб продукція була більш  конкурентоспроможною, слід:

• підвищити органолептичні показники продуктів;
• уповільнити окисні процедури;
• збільшити терміни зберігання без використання консервантів.

   В цьому випадку слід застосувати  метод керування технологічними  процесами в рідинних дисперсних  середовищах – метод дискретно  – імпульсного введення енергії  і на його основі – апарат «Дивемілк». Його використання дозволило б при м’яких режимах впливу гомогенізувати молоко до середніх розмірів жирових кульок 1,08 мкм.

    Було доведено, що обробка молока вищезазначеним методом впливає на такі показники, як густина, але вона швидко відновлюється до початкового значення. Відмічено зниження  титрованої кислотності, крім того спостерігається уповільнена динаміка кислотності молока під час зберігання.

   Використання апарата дозволяє  підвищити термостійкість молока  при менших енерговитратах, без  глибокого механічного  впливу  на білки та додавання будь-яких добавок. Слід зазначити, що не спостерігається прямої залежності термостійкості від температури обробки та кислотності молока. Змінення термостійкості молока залежало від його початкового значення. Підвищення термостійкості молока після обробки в апараті пояснюється специфікою тепло- та масообмінних  процесів, що відбуваються при адіабатному кипінні  в вакуумі та підвищенням ступені дисперсності білкової фракції.

   Термостійкість визначається властивостями  казеїну та мінеральним складом молока. Встановлено, що термостійкість в значній мірі залежить від розміру міцел казеїну. Підвищення термостійкості молока з збільшенням кількості дрібних частинок білку, обумовлено тим, що дрібні частинки мають більшу гідрофільність, високий поверхневий заряд, і як наслідок, підвищену колоїдну стійкість. Крім того, дрібні частинки білка у своєму складі містять менше фосфору, який сприяє  коагуляції білка. Для ґрунтовного теоретичного пояснення підвищення термостійкості молока після його обробки в апараті потрібні спеціальні дослідження щодо фізико-хімічних змін складових молока, а саме: білка, сольового складу тощо.

    На сьогоднішній день проведені  комплексні дослідження щодо  використання цього апарату у  виробництві незбираних молочних  продуктів та згущених молочних консервів. Доведено вплив обробки молока на апараті «Дивемілк» на стабільність жирової фази, підвищення термостійкості молока, покращення органолептичних та мікробіологічних показників молочних продуктів. Відомо, що ці показники є визначальними для якості готової продукції. Тому апробація вищесказаного методу в технології первинної обробки молока заслуговує уваги, має певний теоретичний і практичний інтерес, але потребує додаткових досліджень по вивченню впливу обробки цим способом на основні компоненти молока, їх фізико-хімічні та технологічні властивості.

    Первинна обробка молока на  апараті «Дивемілк» дозволить  збільшити терміни його зберігання  при резервуванні і в подальшому  позитивно впливатиме, як на якість  готової продукції, так і терміни її зберігання.

  Впровадження  запропонованого заходу в комплексі надасть можливість підвищити конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому, та зміцнити його становище серед конкурентів на ринку харчової промисловості. 
 

3.3. Оцінка впливу підвищення конкурентоспроможності

   продукції ВАТ „Лосинівський маслосирзавод”

     Прагнучи  до гнучкого  використання своїх  внутрішніх  можливостей підприємство повинно забезпечити собі технологічну  та економічну ефективність не  нижче  галузей  іншими словами, воно повинно найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні й економічні умови. 

Таблиця 3.1

Оцінювальний  аналіз нового апарату 

    При застосуванні нового апарату  на заводі, можна побачити зміни. Хоча вартість апарату є дорожча, але показники матимуть позитивний характер, а саме покращиться :