Роль особистого просування продукції на прикладі ТОВ ПП «ЗІП» м. Дніпродзержинська

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль особистого просування  продукції на

прикладі ТОВ ПП «ЗІП» м. Дніпродзержинська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………   Розділ І. Організаційно-економічні передумови удосконалення стратегічних підходів до просування нової продукції  вітчизняних товаровиробників………   1.1Формування комплексу просування продукції підприємства……………… 1.2 Аналіз динаміки обсягів виробництва лакофарбної продукції та реалізованої інноваційної продукції………………………………………….…. 1.3 Методики щодо удосконалення  комплексу   просування  інновацій   на стадії розроблення товару…………………………………………….………….   Розділ 2.   Дослідження      маркетингової    діяльності  ТОВ    ПП  «ЗІП» м. Дніпродзержинська……………………………………………………………. 2.1 Характер і масштаби  діяльності підприємства……………………………… 2.2 Аналіз асортименту  продукції та  конкурентного середовища  підприємства… …………………………………………………………………… 2.3 Дослідження    тактичних     дій    по  просуванню на ринок нового товару на підприємстві…………………………………………………………………….   Розділ 3. Практичні аспекти розробки і управління комплексом просування нової продукції …………………………………………………………………. 3.1Адаптивне управління  вибором стратегії просування  на ринок нової продукції на ТОВ ПП «ЗІП» м. Дніпродзержинська…….. ……..……………. 3.2 Результати оптимізації витрат на інструменти реалізації стратегії просування ДЗЗ  ТМ «TRIORA»…………………………………………………. Висновки……………………………………………………………………….… Список використаних джерел…………………………………………………….

3     5   5   9   13     18 18   21   26     34   34   44 47 49

ВСТУП

 

  Актуальність  теми. Глобалізація процесів економічного розвитку значно ускладнила вимоги до планування і застосування маркетингових стратегій просування нової продукції. Підприємства-інноватори дедалі частіше стикаються з проявами неадекватної, з їхньої точки зору, реакції з боку споживачів на засоби просування і стимулювання збуту, що призводить до відчутних, не завжди виправданих фінансових витрат. Світовий досвід свідчить, що лише 10% інновацій доходить до ринку і тільки 10% – 30% малих інноваційних підприємств (венчурного бізнесу) виживають у перші   2–3 роки.

  В умовах сучасної  України, коли кошти більшості  підприємств, особливо малого  та середнього бізнесу, дуже обмежені, необґрунтовані витрати на просування інновацій спроможні призвести до значного ускладнення їх фінансового стану. Тому проблема підвищення ефективності стратегій просування нових товарів стає дедалі актуальнішою.

      Вітчизняними та зарубіжними науковцями глибоко опрацьовані теоретико-методичні засади стратегічного управління підприємством, у тому числі управління розробленням і просуванням товарних інновацій на ринок. Фундаментальні основи стратегічного управління просування інновацій розкрито у працях Ф. Котлера, П. Сміта, К. Беррі, А. Пулфорда, М. Портера, Р. Піндайка, Д. Рубінфельда, Дж. Р. Россітера, Л. Персі, В. Яна. Запропоновані ними концепції набули подальшого розвитку у працях вітчизняних і російських вчених, зокрема: М. Ю.Баскакової, В.І. Крамаренка, Е.В. Попова, Т.О. Примак, І.Л. Решетнікової, Н.Г. Федько, В.Д. Нємцова, Л.Є. Довгань, Н.В. Куденко, С.М. Ілляшенка, В.В. Юрашева, Р.А. Фатхутдінова, В.П. Москаленка, М.Ю. Карпіщенко та ін.

     Але, як свідчить практика, існує невирішена проблема ефективного управління стратегіями просування товарних інновацій та розподілу комунікаційних інструментів комплексу просування в рамках обраних стратегій.

 Мета і задачі роботи. Метою є управління вибором стратегій просування нових товарів на прикладі підприємства хімічної галузі.

  Відповідно до мети курсової роботи були сформульовані такі основні задачі:

• проаналізувати роль і місце українських товаровиробників на вітчизняному і світовому ринках інновацій, визначити особливості та проблеми просування їхніх інноваційних розробок;
• дослідити світові тенденції у вдосконаленні методів просування нової продукції та оцінити можливість їх застосування у вітчизняній практиці;
• розглянути теоретико-методичні засади формування комплексу просування інновацій на ринок відповідно до стадій їх життєвого циклу;
• вивчити механізм управління вибором стратегії просування інноваційного виробу на ринок;
• дослідити методичний підхід до визначення оптимального поєднання інструментарію реалізації стратегії комплексу просування інновацій;
• проаналізувати розробки підходів до адаптивного управління стратегіями просування інноваційної продукції хімічного виробництва на ринок.

Об’єктом дослідження є процеси просування товарних інновацій хімічного виробництва.

  Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади управління стратегіями просування інноваційних товарів промислових підприємств.

 Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід, аналіз, діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення сучасних економічних теорій, сучасні концепції стратегічного управління та маркетингу інновацій.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

РОЗДІЛ І

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОСУВАННЯ   НОВОЇ  ПРОДУКЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ

 

1. Формування комплексу просування продукції підприємства

 

    У вітчизняній  та російській літературі зазначається, що важливою складовою частиною товароруху є система просування товару. В умовах сучасного ринку недостатньо зробити хороший товар, визначити йому ціну і вивести на ринок. Для успішного існування його на ринку необхідні заходи щодо просування [34, с.40].

    О. У. Юлдашева визначає просування товарів та послуг як будь-яку форму інформування споживачів про ваші товари, послуги і діяльність вашої фірми [35, с.287].

      В. Г.  Герасимчук визначає найважливіші функції просування з погляду комплексу маркетингу:

•        створення  образу престижності фірми, її продукції  і послуг; 

•        формування образу інноваційності для фірми  і її продукції; 

•        інформування про характеристики товару; 

•        обгрунтування  ціни товару; 

•        впровадження в свідомість споживачів відмінних  рис товару; 

•        інформування про місце придбання товарів  і послуг; 

•        інформування про розпродажі; 

•        створення  сприятливої інформації про фірму  в порівняння з конкурентами[6, с.124].

        О.С. Тєлєтов стверджує, що головна мета просування - стимулювання попиту[32, с.145].

      М.Ю. Карпіщенко довела, що система просування оперує основними елементами маркетингу: товар, ціна, розподіл [13, с.82].

      О.А. Деєва визначила два напрямки в системі просування товару:

1. Орієнтація на товар;
2. Орієнтація на споживача[8].

   На думку М.В. Куденко, цілі просування необхідно розглядати як органічну частину маркетингових цілей підприємства. Дві головні цілі просування:

-     формування  попиту;

-    стимулювання збуту.

    В.М. Тарасевич  доводить, що комплекс просування (комплекс маркетингових комунікацій) - це комплекс засобів впливу на цільові сегменти ринку з метою досягнення маркетингових цілей.

     За визначенням  Дж. Р. Россітера  - комплекс просування [28, с.217] (Promotion Mix) об’єднує п`ять основних засобів впливу на цільові сегменти ринку: рекламу, стимулювання збуту, персональний продаж, зв`язки з громадськістю, прямий маркетинг.

Таблиця 1.1.1

Засоби просування

Реклама	Стимулювання збуту	Персональний продаж	Прямий маркетинг	Зв`язки з громадскістю
Платна форма неперсоніфікованого Просування товарів, послуг, ідей із певного джерела Телевізійна Реклама Друкована реклама Зовнішня реклама Кіноматеріали	Комплекс заходів стимулюючого впливу, призначених для посилення відповідної реакції ринку Купони Цінові знижки Змагання, ігри Премії і подарунки	Безпосереднє спілкування з потенційними споживачами з метою продажу Товарні презентації Торгові Семінари виставки і ярмарки	Використання засобів комунікації (пошта, телефон Internet), які Internet), які особистий контакт, для спонукання здійснення покупок потенційними споживачами Телемаркетинг Пошта Електронна комерція	Спеціальні програми спрямовані на зміцнення або захисту іміджу підприємства (товарів, послуг) Виступи Публікації Спонсорство Лобіювання

  Розробка комплексу просування містить вісім етапів:

-Виявлення цільової аудиторії.

-Визначення цілей просування.

-Вибір повідомлення.

-Вибір засобів розповсюдження інформації.

-Складання і розподілення кошторису витрат на просування.

-Вибір засобів впливу.

-Формування каналів зворотнього зв'язку.

-Управління єдиним комунікаційним процесом і його координація.

   Ф.Котлер визначає особистий продаж як усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома потенційними покупцями з метою здійснення продажу [16, с.352].

 Персональний продаж широко розповсюджений у світі. У контакт із потенційними покупцями в ролі продавців вступають практично всі працівники підприємства. Засобами такого спілкування є бесіди по телефону, листування, особисте спілкування з клієнтами. Співробітники підприємства повинні викликати довіру і кваліфіковано консультувати наявних і потенційних споживачів [30].

  Комунікаційні особливості персонального продажу полягають у такому:

 — на відміну від  інших елементів просування персональний  продаж передбачає безпосередній  контакт, прямий характер взаємовідносин  продавця з покупцем;

 — наявність двостороннього  зв'язку, діалоговий режим спілкування  дає змогу гнучко реагувати  на запитання клієнта, оперативно  вносити корективи в характер  і зміст комунікацій;

 — особистий характер  персонального продажу дає змогу  встановлювати довготривалі відносини  між продавцем і покупцем, які  можуть набувати різних форм (від  формальних — до дружніх) залежно  від індивідуальних особливостей  клієнта;

 — процес персонального  продажу змушує потенційного  покупця почуватися певною мірою  зобов'язаним через те, що з  ним провели комерційну бесіду. Він відчуває сильну потребу  прислухатися та певним чином  відреагувати на пропозицію, навіть  коли його реакція виявлятиметься  лише у подяці;

 — завдяки наявності  особистого контакту з потенційним  покупцем досягається стимулювання  продажу продуктів з урахуванням  індивідуальних особливостей клієнта;

 — персональний продаж  — єдиний вид комплексу просування, що безпосередньо завершується  продажем товарів або послуг[27, с.36].

   Процес персонального продажу передбачає роботу таких типів продавців:

1) працівники підприємства, які спілкуються з клієнтом  на відстані, приймають замовлення  та передають їх на виконання;