Фінансова стратегія підприемства

 

     Таблиця 3.7.

     Анкети  опитування експертів для V групи  чиннників

 

     При ранжуванні використовується принцип: ранг 1 присвоюється тому чиннику, що, на думку спеціаліста, має найбільший вплив на досліджуваний об'єкт.

     Ступінь зв'язку між декількома ранжировками (оцінками, виставленими опитаними  експертами) оцінюється коефіцієнтом конкордації, або коефіцієнтом згоди. Коефіцієнт конкордації визначає узгодженість експертів при ранжуванні п об'єктів по ступеню володіння деякою властивістю X.

     Нехай є n об'єктів 1, 2, ..., і, ..., n, у різному  ступені маючих властивість X, і нехай  т експертів ранжують ці об'єкти по властивості X. Сумарна ранжировка буде мати вигляд: 

     

     (3.1)

     Цей метод формалізації апріорної інформації зичайно застосовується, коли кількість  ранжируємих об'єктів невелика (п <15). Середній ранг у цьому ряду складе: 

       

     (3.2) 

     Сума  квадратів різниць між членами  сумарної ранжировки і членами ряду, складеного із середніх значень дорівнює: 

       

     (3.3) 

       Розмір S досягає максимуму, коли всі експерти дають однакові ранжировки. Якщо визначити узгодженість експертів як відношення реаль суми квадрантів різниць S до максимально можливої суми S_макс, утворюється вираження для коефіцієнта конкордації, запропоноване Кендаллом: 

     

     (3.4) 

     Таблиця 3.8

     Значення  коефіцієнтів конкордаціїї для всіх груп чинників

 

     Коефіцієнт  конкордації змінюється від 0 до 1. Якщо він = 0, узгодженості в оцінках експертів  немає. Тому для одержання достовірних  оцінок слід уточнити вихідні дані або змінити склад групи експертів. Прийнято вважати, що при W > 0,5 думки експертів більшою мір узгоджені, ніж не узгоджені. При W < 0,5 отримані оцінки не можна вважати достовірними, і тому варто повторити опитування заново.

     В нашому випадку ми бачимо, що коефіцієнти  конкордації по всіх групах чинників більше 0,5. Тобто  думки експертів узгоджені і додаткових опитувань не треба. 

     3.3. Аналіз стратегічного  потенціалу підприємства 

     Аналізування  поведінки зовнішнього середовища необхідно доповнити аналізом стану  внутрішніх елементів організації та їх відповідності ста зовнішніх факторів. Для того, щоб організація могла успішно діяти конкурентному середовищі, вона повинна мати відповідний потенціал.

     Під стратегічним потенціалом підприємства розуміють сукупність наявних ресурсів та можливостей для розробки та здійснення стратегії підприємства, а також можливість випускати та реалізовува конкурентноздатну продукцію, успішно протистояти впливу зовнішнього середовища.

     Потенціал підприємства не є статистичною величиною  і залежить від умов зовнішнього  середовища.

     В курсовій роботі оцінку потенціалу виконують  за трьома фyнкцiями: маркетинг, виробництво, кадри (культура) організації.

     Основу  оцінки виробничого потенціалу складає  широко застосовуваний в економічній  літературі організаційно-технічний  рівень виробництва. Тому наступним кроком проводиться оцінка виробничого потенціалу підприємства за наступними показниками:

1. питома вага прогресивного обладнання:

 

(3.5)

де Кп - кількість  прогресивного обладнання; Коб - загальна кількість обладнання.

2. питома вага обладнання з періодом експлуатації до 5 р.:

 

(3.6) 

де Кек - кількість  обладнання з періодом експлуатації до 5 років; Коб - загальна кількість  обладнання.

3. доля активної частки основних фондів:

 

(3.7) 

де ОФа - активна  частина основних фондів; ОФ - середньорічна вартість основних фондів.

4. фондоозброєність праці:

 

(3.8) 

де ОФ - середньорічна  вартість основних фондів; Чн.зм - чисельність  робітників в найбільшу зміну.

5. технічна озброєність працівників:

 

(3.9) 

6. матеріаломісткість  продукції :

 

(3.10) 

де См - витрати на сировину та матеріали; С- загальна собівартість виробленої продукції.

7. коефіцієнт використання виробничих потужностей:

 

(3.11)

де В - загальний  обсяг виробленої продукції; ВП - виробнича  потужність.

8. рівень використання робочого часу:

 

  (3.12) 

де П - невиробничі  витрати робочого часу.

9. зведену оцінку виробничого потенціалу знаходять за формулою:

 

 (3.13)     

     Важливе  значення  для  визначення   можливостей  організації значення управлінського потенціалу. Найбільш загальним показником, характеризує   ефективність  управління,   є   відношення   загального кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління. Для оцінки управлінського потенціалу використовуються наступні показники:

1. ефективність управління:

 

(3.14)  

де Ру - результат управління - прибуток організації ; Ча.у. - чисельність апарату управління.

2. зайнятість персоналу в апараті управління:

 

(3.15)  

де Ча.у. - чисельність  апарату управління; Чв.п. - чисельність  виробничого персоналу.

     3) співвідношення чисельності лінійного та функціонального

управління: 

(3.16)  
 

де Чл.к. - чисельність  лінійних керівників; Чф.к. - чисельність  функціональних керівників.

3. економічність праці апарату управління:

 

(3.17)  
 

де Са.у. - загальна сума витрат на управління; Св- сума витрат на виробництво продукції.

5. зведена оцінка управлінського потенціалу:

 

        (3.18)   

            Останню оцінку визначаємо по маркетинговому потенції підприємства, під яким розуміється можливість організації вивчати та задовольняти потреби споживачів шляхом відображення їх в товарі, здійснення процесу ціноутворення, просування товару на ринок, реаліза ідей, що надходять від споживачів. Ефективність використання засобів маркетингу характеризує розрахунок системи показників:

1. частка ринку підприємства:

 

(3.19)  
 

де РПп - реалізована продукція організації; РПг - реалізована продукція в галузі.

2. ступінь оновлення асортименту:

 

(3.20)  
 

де Вн.а. - випуск в нових моделях; В - загальний  випуск продукції.

3. ефективність маркетингової діяльності (реклами):

 

(3.21)  
 

де ΔП - приріст прибутку за рахунок проведення маркетингової (рекламної) діяльності; Зр - витрати на маркетингову діяльність (рекламу).

4. зведена оцінка маркетингового потенціалу:

 

 (3.22) 

     Результати  розрахунку  зведених  оцінок  потенціалу  підприємства надаємо у вигляді таблиці 2.9 терміном за три роки. 

     Таблиця 3.9.

     Зведені оцінки потенціалу підприємства