Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2012 в 12:29, шпаргалка
Фінансова наука є невід'ємною складовою науки як системи знань. Під наукою розуміють різні поняття, у неї вкладають відповідний зміст. Враховуючи багато аспектність та розмаїття підходів до трактування науки, її розглядають як одну з форм суспільної свідомості, систему знань, сферу людської діяльності, окрему галузь наукового знання, мистецтво і творчу діяльність.
Термін "наука" використовувався давньогрецькими мислителями Платоном і Арістотелем, вживався Архімедом та іншими відомими філософами. До початку другого тисячоліття економічні погляди (включаючи й фінанси) викладалися у філософії.
12. Рахункова палата.
Діяльність Рахункової палати регулюється Законом України "Про Рахункову палату Верховної Ради
України" (1996 p.), де передбачені правові основи, статус, функції, повноваження і порядок їх здійснення, а також Бюджетним кодексом, де передбачені повноваження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Рахункова палата є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який формується Верховною Радою України. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів.Завданнями Рахункової палати є:організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
контроль за фінансуванням
загальнодержавних програм
контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;
здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів та здійсненням операцій щодо розміщення золотого і валютного резервів;
аналіз виявлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
виконання інших завдань, передбачених чинним законодавством України.
Повноваження Рахункової палати поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, у тому числі їх апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи й установи, створені згідно із законодавством України.
Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи та їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти Державного бюджету України або мають частку державної власності у своєму статутному фонді, або використовують об'єкти державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, податкових та інших пільг.
Повноваження Рахункової палати:
Здійснювати контрольно-ревізійні, експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України, у тому числі за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм, а також збереженням та використанням майна, що є об'єктами державної власності, які не підлягають приватизації.
Проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органів виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених статтею 16 цього закону.
Отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність.
Отримувати від Національного
банку України, уповноважених банків
та інших кредитних установ
Проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки за окремими розділами і статтями Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів.
Направляти матеріали перевірок, ревізій та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів.
Порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі.
Залучати у разі необхідності до проведення перевірок, ревізій та обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їхньої праці за рахунок власних коштів.
Бюджетним кодексом передбачено, що до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
використанням коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про Державний бюджет України;
утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;
ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;
використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.
Рахункова палата виконує такі функції:Здійснює контроль за виконанням законів України та ухвалених Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм, збереженням та використанням майна, що є об'єктами державної власності, органами виконавчої влади та посадовими особами, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України.
13. Міністерство фінансів України.
Міністе́рство фіна́нсів Украї́ни (Мінфін України) — головний орган у системі центральних органів виконавчої влади Україниз фінансових питань.Функції
Положення про Міністерство фінансів України затверджене Указом Президента України №446/2011 від 8 квітня 2011 року[1].
Міністерство через нормативно-
[ред.]Міністр
Міністерством керує Міністр фінансів України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади[2]:
[ред.]Структура
[ред.]Установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства фінансів
14. Державне казначейство України.
Державне казначейство України функціонує з 1 листопада 1995 р. на підставі Указу Президента України від 27 квітня 1995 р. «Про Державне казначейство України» та постанови Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. «Питання Державного казначейства». До цього окремої такої служби не існувало. Воно було створене на базі Управління виконання Державного бюджету та Головного управління обслуговування державного зовнішнього боргу Міністерства фінансів, а також секторів виконання Державного бюджету України, що діяли у складі головних бухгалтерій Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим і обласних фінансових управлінь, груп виконання Державного бюджету України, бухгалтерій районних і міських фінансових відділів.
Метою створення Державного казначейства є забезпечення ефективного управління коштами бюджету держави, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті і місцевих бюджетах.
Державне казначейство України має три рівні (ланки):
Державне казначейство України — вища ланка.
Його територіальні органи:
На вищу ланку покладаються завдання організації виконання Державного бюджету, контролю за цим процесом, методологічного забезпечення діяльності цієї служби в країні, а також контроль за діяльністю органів Державного казначейства. Відповідно до чинного законодавства Державне казначейство України виконує такі функції:
— організовує та здійснює касове виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів за принципом єдиного казначейського рахунка;
— керує територіальними органами Державного казначейства;
— веде облік асигнувань, кошторисних призначень та зобов'язань розпорядників коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів, цільових фондів на відповідних рахунках в органах Державного казначейства;
— здійснює управління доходами і видатками Державного бюджету та місцевих бюджетів, проводить операції з наявними бюджетними коштами, в тому числі в іноземній валюті в межах розписів бюджетів;
— виконує операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні Уряду України;
— організовує та здійснює прогнозування і касове планування коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів, визначає на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах затверджених на відповідний період видатків;