Виникнення фінансового права

Таким чином, слід відмітити, що поняття бюджету, еволюціонуючи, починає розглядатись в юридичній літературі ширше та глибше, ніж на ранніх етапах свого формування. Проте, зіставляючи наукові визначення поняття бюджету й визначення, яке дається цій складній категорії у Бюджетному кодексі України, можна відмітити, що визначення законодавця є значно вужчим і не охоплює всіх його аспектів.

Отже, в сучасних умовах бюджет розглядається у таких  аспектах:

–       матеріальному – як документ, в якому об’єднуються доходи й видатки держави або адміністративно-територіальної одиниці;

–       юридичному – як закон чи рішення місцевої ради про бюджет, тобто нормативно-правовий акт, який надає повноважень щодо зарахування і витрачання бюджетних коштів;

–       у політичному – як дозвіл законодавчого або іншого представницького органу на формування і використання державних чи місцевих фінансових ресурсів;

–       в адміністративному – як попередній план доходів та видатків;

–       у бухгалтерському – як зведена таблиця зібраних доходів і видатків (за класифікацією доходів і видатків) [3, с.112].

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що бюджет є основним фінансовим планом формування, розподілу та використання централізованого грошового фонду держави, Автономної Республіки Крим чи відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що є необхідним для забезпечення завдань і функцій держави в цілому та адміністративно-територіальних утворень зокрема, який має нормативне вираження у вигляді закону або рішення місцевої ради про бюджет та діє протягом бюджетного періоду, закріплюючи собою юридичні права та обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.  Бюджетна система.

 

Сукупність всіх бюджетів країни утворює її бюджетну систему. В Україні бюджетна система складається з: 
1) Державного бюджету України; 
2) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим; 
3) місцевих бюджетів. 
До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети. 
Для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України складається зведений бюджет України, який включає всі бюджети, що входять до складу бюджетної системи. 
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує: 
— республіканський бюджет; 
— бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. 
 Бюджет області об'єднує:— обласний бюджет; 
— бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району об'єднує: 
— районний бюджет; 
— бюджети міст районного підпорядкування; 
— селищні і сільські бюджети. 
Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує: 
— міський бюджет; 
— бюджети районів, що входять до складу міста. Бюджетні системи в кожній країні мають свої 
особливості: склад, структуру, взаємозв'язок між бюджетами. Все це охоплюється поняттям "бюджетний устрій". На бюджетний устрій визначальний вплив має державний устрій та адміністративно-територіальний поділ країни. Отже, бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. 
Принципи побудови бюджетного устрою України: 

 

 

 

 

 

 

9.  Принципи бюджетної системи.

1. Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

принцип єдності бюджетної системи України — єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;принцип збалансованості — повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

принцип самостійності  — Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;принцип повноти — до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;принцип обґрунтованості — бюджет формується на реалістичних макропоказни- ках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;принцип ефективності та результативності — при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі — гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; принцип субсидіарності — розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача; принцип цільового використання бюджетних коштів — бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;принцип справедливості і неупередженості — бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; принцип публічності та прозорості — інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.Принцип (лат. ргіпсіріит — основа, початок) бюджетної системи — це керівна ідея побудови і діяльності у галузі бюджету, що віддзеркалюється у законодавстві держави.

10. Бюджетний процес.

 

За допомогою правових норм держава ретельно регламентує  відносини, що виникають з моменту  формування всіх видів бюджетів до моменту звітування про їх виконання, встановлює порядок і послідовність дій учасників бюджетних правовідносин. Процесуальні норми бюджетного права закріплюють порядок одержання державою доходів, їх розподілу між різними бюджетами та використання, забезпечуючи здійснення державою та місцевим самоврядуванням завдань і функцій.

У юридичній літературі викладено багато думок, щодо сутності та змісту бюджетного процесу. Традиційним  є визначення його як сукупності дій  уповноважених органів держави  та місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання, розгляду і затвердження звіту про їх виконання, здійснюваних відповідно до норм бюджетного права. Виходячи з цього, у широкому розумінні бюджетний процес є діяльністю відповідних органів, що ґрунтується на владних повноваженнях і підпорядкована суворим процедурам у галузі бюджету.

У ст. 2 Бюджетного кодексу  України дано дещо інше визначення бюджетного процесу: регламентована нормами  правова діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України. Як бачимо, це визначення є не досить вдалим, оскільки не передбачає стадію складання і затвердження звітів про виконання бюджетів, яка забезпечує зворотний зв’язок бюджетної діяльності та реалізацію принципів гласності, прозорості й ефективності.

Бюджетна діяльність має циклічний і періодичний  характер. Бюджетний цикл, на відміну  від бюджетного періоду, який дорівнює календарному року, охоплює проміжок часу від початку формування бюджету на плановий рік до затвердження звіту про його виконання. Отже, бюджетний цикл охоплює: 1) період формування бюджету, 2) виконання бюджету, 3) пільгові бюджетні терміни (час дії тогорічних асигнувань на капітальні вкладення), 4) період звітності. Нині бюджетний цикл в Україні становить близько 2,5 року.

Бюджетний процес складається  з відповідних стадій, що визначаються змістом і характером діяльності державних органів, завдяки цьому  така діяльність набуває нових якостей.

Традиційно у бюджетному процесі виокремлюють п’ять стадій:

1) розроблення та складання  проекту бюджету;

2) розгляд проекту  бюджету;

3) затвердження проекту  бюджету;

4) виконання бюджету;

5) складання, розгляд  і затвердження звіту про виконання бюджету.

Виділення таких стадій зумовлене логікою та історичною природою самого бюджетного процесу2, оскільки вони охоплюють усю діяльність державних органів, починаючи від  усвідомлення необхідності здійснення видатків на відповідні потреби, їх прогнозування, виявлення джерел доходу для їх покриття тощо. Але у ст. 19 Бюджетного кодексу України закріплено чотири стадії бюджетного процесу, а саме:

1) складання проектів  бюджетів;

2) розгляд і прийняття  закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету,  в тому числі за потреби  внесення змін до закону про  Державний бюджет України, рішення  про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд  звіту про виконання бюджету  і прийняття рішення щодо нього.

Такі стадії проходять всі бюджети, що становлять бюджетну систему України: державний бюджет і місцеві бюджети. З огляду на те, що джерелом утворення всіх бюджетів є національний доход країни, який має динамічний характер і залежить від розвитку економіки та обчислюється зазвичай щорічно, законодавчі й виконавчі органи, що беруть участь у складанні, затвердженні та виконанні бюджетів, щоразу наново, періодично й систематично оновлюють стан відносин, розміри доходів і видатків бюджетів. Усі стадії бюджетного процесу

1 Раніше чинним Законом »Про бюджетну систему в Україні» від 29.06.1995 р. були закріплені саме такі стадії бюджетного процесу, ретельно регламентовані процесуальними нормами бюджетного права, Що забезпечує чітке планування та дотримання бюджетної дисципліни. При цьому зазначені вище стадії бюджетного процесу відбуваються в чіткій послідовності, одна за одною, і порядок їх в жодному разі не може бути змінений. Окрім того, кожна стадія бюджетного процесу, в свою чергу, складається з кількох етапів, які є також обов’язковими.

На кожній стадії бюджетного процесу вирішуються питання, які  не можуть бути розглянуті в інший  час. Наприклад, питання щодо надання  міжбюджетних трансфертів, закріплення  відсоткових відрахувань від  загальнодержавних податків і зборів вирішують на стадії складання бюджету, а остаточно затверджують на стадії прийняття закону про Державний бюджет. Відкриття й реалізація бюджетних асигнувань здійснюють на стадії виконання бюджету і тільки після його затвердження.

Бюджетний процес відбувається на відповідних правових засадах, за певними принципами, які ? гарантією чіткого й неупередженого планування, ефективного використання коштів, дотримання фінансової (бюджетної) дисципліни та здійснення постійного контролю за виконанням бюджетів і виражають важливі ознаки бюджету. Такими засадами є як принципи, властиві бюджетній системі України загалом, так і тільки бюджетному процесу. Принципи бюджетної системи закріплені ст. 7 Бюджетного кодексу, а саме: принципи єдності, збалансованості, самостійності, повноти, публічності та прозорості бюджетної системи України та ін.

 

 

 

 

 

 

11. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

1. Верховна Рада України  здійснює контроль за дотриманням  бюджетного законодавства у процесі:

1) визначення бюджетної  політики на наступний бюджетний період;

2) розгляду проекту  та прийняття закону про Державний  бюджет України;

3) внесення змін до  закону про Державний бюджет  України;

4) виконання закону  про Державний бюджет України,  у тому числі шляхом заслуховування  звітів про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти головних розпорядників коштів державного бюджету про використання ними бюджетних коштів та результати виконання відповідних бюджетних програм);

5) розгляду річного  звіту про виконання закону  про Державний бюджет України;

6) використання кредитів (позик), що залучаються державою  від іноземних держав, банків  і міжнародних фінансових організацій.

Верховна Рада України  здійснює контроль за діяльністю Рахункової палати щодо виконання нею повноважень, визначених Конституцією України.

2. До повноважень Комітету  Верховної Ради України з питань  бюджету належать:

1) підготовка питання  щодо бюджетної політики на  наступний бюджетний період та  попередній розгляд проекту закону  про Державний бюджет України;

2) надання до поданих  на розгляд Верховної Ради України законопроектів висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

3) попередній розгляд  річного звіту про виконання  закону про Державний бюджет  України та підготовка проекту рішення щодо цього звіту для розгляду Верховною Радою України;

4) попередній розгляд  інформації Кабінету Міністрів  України, Міністерства фінансів  України, Державного казначейства  України, інших центральних органів  виконавчої влади про стан  виконання закону про Державний бюджет України протягом відповідного бюджетного періоду;

5) взаємодія з Рахунковою  палатою (включаючи попередній  розгляд висновків і пропозицій  Рахункової палати).

За зверненням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування надають інформацію про державний бюджет та місцеві бюджети, необхідну йому для підготовки та попереднього розгляду бюджетних питань.

3. Комітети Верховної  Ради України беруть участь  у попередньому розгляді питання щодо бюджетної політики на наступний бюджетний період та проекту закону про Державний бюджет України, а також попередньо розглядають питання про виконання Державного бюджету України (включаючи висновки і пропозиції Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України) у частині, що віднесена до компетенції комітетів.