Пенсійне забезпечення в країнах ринкової економік та в Україні

      Згідно  з цим законом підприємства, установи та організації, які займають недержавним  пенсійним забезпеченням або  в назвах яких використовуються слова  «недержавний пенсійний фонд» чи «пенсійний фонд», можуть здійснити  реорганізацію в пенсійні фонди, створені відповідно до вимог цього  Закону, у строки та в порядку, встановлені  Державною комісією з регулювання  ринків фінансових послуг України, з  урахуванням певних особливостей або  ліквідуватися. [19, c.6]

      Особи, що були зареєстровані і провадили  діяльність з недержавного пенсійного забезпечення на день набрання чинності Законом у разі використання пенсійних  планів або пенсійних схем, що базується  на внесках роботодавців за рахунок  прибутку, мають право продовжувати роботу, пов’язану із здійсненням  такого пенсійного забезпечення для  існуючих на дату набрання чинності цим  Законом учасників пенсійних  фондів, за умови подання до Державної  комісії з регулювання ринків фінансових послуг України детальної  інформації щодо методології розрахунків  пенсійних виплат.

      Правове регулювання соціального захисту  народних депутатів, в тому числі  особливостей їх пенсійного забезпечення, здійснюється відповідно до спеціального Закону України «Про статус народного  депутата України» від 17 листопада 1992 року. Згідно зі статті 1 цього Закону народний депутат України є обраний  відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у  Верховній Раді України і уповноважений  ним протягом строку депутатських повноважень  здійснювати повноваження, передбачені  Конституцією України та законами України. [2, c. 211]

      Відповідно  до частини 12 статті 20 зазначеного Закону при досягненні встановленого законом  пенсійного віку за наявності трудового  стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному  депутата призначається пенсія в  розмірі 80% місячної заробітної плати  нині працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу. Пенсія народному  депутату виплачується в повному  розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному  депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових  окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам  України відповідно здійснюється перерахунок  раніше призначених пенсій.

      Відповідно  до Указу Президента України «Про ранги державного службовця народних депутатів України» на період до законодавчого  врегулювання питання щодо присвоєння рангів державного службовця народним депутатам України, яких було звільнено  від виконання службових або  виробничих обов’язків на весь період повноважень у Верховній Раді України, встановлено, що в разі припинення їх повноважень і переходу їх на державну службу або виходу не пенсію за віком у порядку визначеному  Законом України «Про державну службу». [2, c.214]

      Питання щодо призначення пенсій, посади, обов’язків державних службовців регулюються  Законом України «Про державну службу»  від 16.12.1993 року. Додержавних службовців згідно із цим Законом віднесені  особи, які обіймають посади в  державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань  і функцій держави, мають відповідні службові повноваження та одержують  заробітну плату за рахунок державних  коштів. Відповідно до Закону на одержання  пенсії державних службовців мають  право особи, які досягли встановленого  законодавством пенсійного віку, за наявності  загального трудового стажу для  чоловіків – не менше 25 років, для  жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше десяти років, та які  на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних  службовців, а також, особи, які мають  не менше 20 років стажу роботи на посадах ,віднесених до категорій посад  державних службовців – незалежно  від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. [2, c. 220]

      Для  окремих категорій державних  службовців законодавством передбачені  щомісячні надбавки за вислугу років. Зокрема постановою Кабінет Міністрів  України від 20 грудня 1993 року №1049 затверджене  положення про порядок і умови  виплати щомісячної надбавки за вислугу  років працівникам органів виконавчої влади.

      Комплекс  заходів по соціальному забезпеченню постійно здійснює майже 140 тис. працівників  органів соціального захисту  населення та Пенсійного фонду. В  Україні функціонує 756 районних та міських  управлінь соціального захисту  населення та 733 регіональних підрозділів  Пенсійного фонду. Пенсійне забезпечення в Україні регулюється Конституцією України, які передбачають види, порядок  та розміри пенсійного забезпечення як загального кола осіб, так і особливості  пенсійного забезпечення окремих категорій  громадян. Наразі їх нараховується  більше двадцяти. Окремі норми Конституції  України прямо чи посередньо встановлюють право всіх громадян на пенсійне забезпечення. Стаття 92 Конституції України голосить, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми  і види пенсійного забезпечення. Відповідно до статей 21 і 22 право на пенсійне забезпечення, як і всі інші конституційні права, є невід’ємним та непорушним, воно не може бути скасованим, а також  не може бути звужено його зміст  та обсяг при прийнятті нових  законів або внесенні змін до чинних законів.

      Крім  Конституції України, законодавчу  базу пенсійного забезпечення складають  такі законодавчі акти:

      1. Закон України «Про пенсійне  забезпечення» від 5 листопада  1991 року (із змінами). Цей закон  є основоположним актом у сфері  пенсійного забезпечення, що гарантує  усім непрацездатним громадянам  України, іноземним громадянам  та особам без громадянства, які на законних підставах мешкають в Україні, право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Пенсійного фонду, Державного та місцевих бюджетів шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Цей Закон наразі є чинним у частині, що не врегульована Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року та не суперечить йому [2, c.29]

      Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 19 грудня 1991 року (із змінами) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя  і здоров’я та створює єдиний порядок  визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального  захисту потерпілого населення. Законом передбачені компенсації  та пільги для всіх громадян, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій. Серед встановлених пільг значне місце займають пільги у сфері  соціального забезпечення, в тому числі пенсійного забезпечення.

      Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квітня 1992 року (із змінами) визначає умови, норми і порядок  пенсійного забезпечення громадян України  і військовослужбовців Збройних Сил України, прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших, утворених відповідно до законів  України, військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців  збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їхніх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених  Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода  на обов’язковість яких надана Верховною  Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають. [2, c.30]

      Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»  від 9 липня 2003 року визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні  та регулює правовідносини, пов’язані  з цим видом діяльності.

      Закон України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» від 9липня 2003 року (із змінами) визначає принципи, засади і механізм функціонування системи  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок  страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює  порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим  особам, передбаченим цим Законом.

      Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві  шанобливого ставлення до них. Закон  спрямований на соціальний захист ветеранів  війни і передбачає пільги в їх пенсійному забезпеченні.

      Закон України «Про основні засади соціального  захисту ветеранів праці та інших  громадян похилого віку в Україні  визначає основні засади державної  політики щодо ветеранів праці, інших  громадян похилого віку і спрямований  на формування у суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них  і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці  та громадянам похилого віку належний рівень життя, задовjлення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги, в тому числі пільг при наданні пенсійного забезпечення. [2, c.31]

      Закон України «Про пенсії за особливі заслуги  перед Україною» від 1 червня 2000 року визначає основні засади державної  політики щодо громадян, які мають  значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської  діяльності, досягнення в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб – членом їх сімей.

      Закон України «Про державну службу» регулює  суспільні відносини, які охоплюють  діяльність держави щодо створення  правових, організаційних, економічних  та соціальних умов реалізації громадян України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, статус, а також соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного страхування державних службовців, які працюють в державних органах  та їх апараті.

      Згідно  Законів України «Про прокуратуру», «Про статус суддів» і «Про судову експертизу» визначено повноваження прокурорів і суддів, організацію, засади та порядок діяльності їх органів, дотримання Конституції і законів України, заходи правового і соціального  захисту працівників прокуратури  і їх пенсійне забезпечення, охорони  прав і свобод громадян, правові, організаційні  і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень  науки і техніки. [2, c.32]

      Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні  основи зайнятості населення України  і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з  боку держави в реалізації громадянами  права на працю. Передбачає особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в  організації виробництва і праці, зокрема право на достроковий  вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають  встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний  трудовий стаж (у т ому числі  на пільгових умовах), а Закон  України «Про збір на обов’язкове  державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання цього збору.

      Митний  кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої  статті 71, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, визначає засади організації  та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти  діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту  економічних інтересів України, створення сприятливих умов для  розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Цим Кодексом також передбачений соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

      Закон України «Про службу в органах  місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року (із змінами) регулює  правові засади та порядок організації  діяльності дипломатичної служби України  як складової частини державної  служби, а також особливості правового  статусу державних службовців, які  перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в  тому числі і пенсійного забезпечення. [2, c.35]