Пенсійне забезпечення в країнах ринкової економік та в Україні

      - підтвердження участі застрахованої  особи в системі загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування;

      - обчислення страхових внесків;

      - визначення права застрахованої  особи або членів її сім’ї  на отримання пенсійних виплат;

      - визначення розміру, перерахунку  та індексації пенсійних виплат;

      - надання застрахованій особі  на її вимогу. [1, стаття 22]

      Надання органам Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого  обліку, в тому числі забезпечує обмеження кола службових осіб, які, в силу своїх службових обов’язків, мають доступ до відомостей, що містяться  в системі персоніфікованого  обліку. Особи, які мають доступ або  користуються відомостями, що містяться  в цій системі за незаконне  розголошення цих відомостей несуть відповідальність згідно із законом, тобто  згідно з інструкцією про порядок  обміну, зберігання і використання документів, справ, видань та інших  матеріальних носіїв інформації, які  містять конфіденційну інформацію, що власністю держави, у Пенсійному фонді України та його органах, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду  України від 27 червня 2002 року і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року і Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду  України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, персоніфіковані  відомості про застрахованих  осіб належать до відомостей, які містять  конфіденційну інформацію з обмеженим  правом доступу і є власністю  держави.

      Відповідно  до частини 4 статті 22 Закону «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» Пенсійний  фонд України забезпечує комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих  на захист відомостей, що містяться  в системі персоніфікованого  обліку, в тому числі забезпечує обмеження кола службових осіб, які  в силу своїх службових обов’язків мають доступ до цих відомостей.

      Відповідно  до статті 8 Основ з законодавства  України про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  особи, які підлягають загальнообов’язковому  державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування. У  процесі розбудови системи персоніфікованого  обліку відомостей згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розроблено та запроваджено автоматизовану систему виготовлення страхових свідоцтв. Дане свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов’язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду. Страхувальник  зобов’язаний забезпечити перевірку наявності страхового свідоцтва у процесі приймання особи на роботу, а якщо його немає, допомогти сформувати відповідну анкету та передати її на реєстрацію до відповідного органу Пенсійного фонду. [1, c.121]

      Відповідно  до п. 1 частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримати у  встановленому законодавством порядку  свідоцтво про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  і пред’явити його під час прийому  на роботу та на вимогу посадових осіб Пенсійного фонду. Водночас страхувальник (роботодавець) зобов’язаний вимагати від застрахованої особи страхове свідоцтво, а якщо його немає, організувати його отримання та повідомляти територіальні  органи Пенсійного фонду України  про зміну відомостей про застраховану особу, що вносяться до системи персоніфікованого  обліку.

      У центральній базі даних реєстру  застрахованих осіб Пенсійного фонду  України на 1 вересня 2004 року накопичено 15,7 млн. анкет застрахованих осіб, на підставі яких виготовлено понад 14,2 млн. страхових свідоцтв.

      Отже, персоніфікований облік у системі  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – це організація, збирання та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування  в порядку, визначеному Законом  України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування».

Раздел  4. Расчетная часть 

4.1. Анализ экономического  и социального  развития Украины 

    Существует  множество показателей экономического благосостояния общества. Но более  доступнейшим из всех измерителей состояния  экономики является рыночный объем  ее суммарного производства товаров  и услуг или как нередко  его называют, совокупный объем национального  производства. Существует два способа измерения объема производства товаров и услуг в экономике: ВНП и ВВП.

    Центральным показателем Системы национальных счетов (СНС) является валовой внутренний продукт (ВВП). В статистике ряда зарубежных стран используется и более ранний макроэкономический показатель — валовой  национальный продукт (ВНП). Оба они  отражают результаты деятельности в  двух сферах народного хозяйства  материального производства и услуг. Оба определяют стоимость всего  объема конечного производства товаров  и услуг в экономике за один год (квартал, месяц). Эти показатели подсчитываются в ценах как текущих (действующих), так постоянных (ценах  какого-либо базового года).

    Валовой Внутренний Продукт (ВВП) – стоимость  всех конечных товаров и услуг, произведенных  в границах некоторых стран с  помощью факторов производства, независимо от того, кому эти ресурсы принадлежат  – резидентам или иностранцам. Другими  словами, стоимость товаров, с помощью  иностранного капитала, в том числе  прибыль, является, например, частью украинского  ВВП, и наоборот, доходы, полученные нашими соотечественниками за границей, не учитываются в ВВП Украины.

    ВВП (англ. gross domestic product) - макроэкономический показатель статистики народного хозяйства, исчисляемый как совокупная стоимость  конечной продукции отраслей материального  производства и сферы услуг. ВВП  может быть исчислен по реальным затратам производителей на производство продукции, т.е. без учета налогов и субсидий. В таких случаях показатель носит  название "валовой внутренний продукт  по факторной стоимости". С учетом итогового сальдо налогов и субсидий показатель превращается в "валовой  внутренний продукт по рыночным ценам" и показывает, во сколько он обошелся потребителям.

    Существует  три метода расчета ВВП:

   - по  доходам;

   - по  расходам;

   - по  отраслям.

    Все три метода подсчета валового продукта в конечном счете должны давать один и тот же результат. Показатель может  быть исчислен либо в текущих, либо в постоянных ценах. Для удобства международных сравнений ВВП  рассчитывается в единой валюте - в американских долларах. Сопоставимость показателей обеспечивается единой методологией национальных счетов, разработанной статистической службой ООН и принятой в большинстве стран капиталистического мира. Динамика ВВП является одним из важнейших показателей хозяйственной  конъюнктуры в стране.

    Расчет  ВВП по доходам отражает первичные, т.е. еще не перераспределенные, доходы домашних хозяйств, предприятий и  государственных учреждений. Эти  доходы можно разбить на оплату труда (заработную плату наемных работников, доходы самостоятельных работников, доходы от индивидуальных и семейных товариществ и кооперативов), валовую  прибыль (ренту, ссудный и банковский процент, предпринимательскую прибыль, амортизационные отчисления, различные  виды смешанного дохода), а также  чистые налоги.

    В соответствии с этим методом, необходимо суммировать все доходы субъектов  хозяйствования, полученные в виде заработной платы, прибыли, ренты, процента и т.д. 

  Расчет  ВВП по доходам  за 2006 год, млн. грн. (% к итогу):

  Оплата  труда наемных рабочих - 268631 (49,3%)

  Налоги  за исключением субсидий на производство – 73486 (13,5%)

  Валовой доход, смешанный доход, – 202036 (37,1%)

  ВСЕГО – 544153(100%) 

   

    Рис. 4.1.1. Расчет ВВП по доходам за 2006 год, млн. грн.

    В соответствии со вторым методом расчета  ВВП (по расходам) он включает следующие  статьи:

    1. Конечные потребительские расходы  домашних хозяйств. Это товары  повседневного спроса, предметы  потребления длительного пользования, расходы на потребительские услуги и др.

    2. Конечные расходы органов государственного  управления (государственных учреждений). Это расходы государственных  и муниципальных органов управления  на покупку экономических ресурсов  и произведенной продукции для  нужд государства, что выражается  суммой затрат на выплату заработной  платы государственным и муниципальным  служащим (работникам так называемой  бюджетной сферы), на закупку для  государственных нужд товаров и услуг.

    3. Конечные расходы некоммерческих  организации, обслуживающих домашние хозяйства. Это расходы профсоюзов, политических партий и религиозных организаций, общественных объединений на услуги обществу в целом и отдельным домашним хозяйствам.

    4. Валовое накопление основного  капитала (валовые капиталовложения), которое состоит из так называемых чистых капиталовложений, т. е. финансируемых не за счет амортизационных отчислений, и амортизационных отчислений (они также идут на финансирование капиталовложений).

    5. Изменения в запасах материальных  оборотных средств, которые, как  и валовое накопление основного  капитала, являются составной частью  всего валового накопления.

    6. Чистый экспорт товаров и услуг,  рассчитываемый во внутренних ценах.

  Расчет  ВВП по расходам за 2006 год, млн. грн. (% к  итогу) :

  Конечные  потребительские расходы, в т.ч.– 424906 (75,9 %)

   - домашних хозяйств– 319383 (58,7%)

   - некоммерческих организаций, которые обслуживают домохоз.– 5173 (0,95%),

  - сектор общегосударственного управления, в т.ч – 100350 (18,4 %)

   - индивидуальные потребительские расходы – 61125 (11,2%)

  - коллективные потребительские расходы – 39225 (7,3%)

  Валовые накопления основного капитала– 133874 (21,16%)

   Изменения  запасов материальных оборотных  средств– 655 (0,1%)

  Приобретение  ценностей– 211 (0,04%)

 Сальдо экспорта - импорта товаров   – 15493 (2,8%)

                                                              ВСЕГО– 544153 (100%) 
 

Рис. 4.1.2. Расчет ВВП по расходам за 2006 год, млн. грн. 

    В соответствии с третьим методом, ВВП рассчитывается путем суммирования добавленной стоимости по всем отраслям национальной экономики. Это позволяет  выявить соотношение и роль отдельных  отраслей в создании ВВП.

    Межотраслевой баланс за 1999 год, млн. грн. (% к итогу) :

- сельское, лесное  и рыбное хозяйство…………………………. 41006 (7,5%)

- промышленность………………………………………………..150090 (27,6%)

- строительство……………………………………………………21168 (3,9%)

- торговля и  услуги……………………………………………….68573 (12,6%)

- транспорт и  связь………………………………………………..56053 (10,3%)

- другие виды  деятельности………………………………………106277 (19,5%)

- отрасли сферы  услуг………………………………………….....43965 (8,1%)

- оплата услуг  финансовых посредников………………………..-13009 (-2,4%)

ВСЕГО.………………………………………………………….. 544153 (100%)

    Рис. 4.1.3. Межотраслевой баланс за 2006 г.

Таблица 4.1.1

ВВП по годам, с 1990 по 1998 год