Казначейська система обслуговування бюджету: ефективність функціонування та механізм управління

 Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які відповідно до Бюджетного Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

 Головний розпорядник коштів :

• розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовим актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
• розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністру фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
• отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
• затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачено законодавством;
• здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих

 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачам

 бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

• одержує звіти про використання коштів від розпорядників нижчого рівня і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

 Розпорядники коштів II ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

 Розпорядники коштів III ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. [4, с.8-9]

 Отже, підсумовуючи все вищесказане, на сьогоднішній день основними завданнями Державної казначейської служби України є забезпечення урядової політики щодо управління бюджетними коштами, яка повинна бути спрямована на створення такої оптимальної системи оперативного управління державними фінансами, що забезпечить своєчасні розрахунки за зобов'язаннями держави і сприятиме вирішенню проблеми незбалансованості ресурсної і видаткової частини державного бюджету в часі.

 Відділення Державної казначейської служби відповідно до завдань, покладених на Державна казначейська служба :

• організовує та здійснює виконання Державного бюджету, виходячи з принципу Єдиного казначейського рахунку;
• здійснює керівництво відділами, начальники яких є у прямому підпорядкуванні начальнику відділення;
• веде реєстри розпорядників коштів державного бюджету,

 державних цільових фондів;

• доводить розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;
• організовує розподіл між державним бюджетом та бюджетами міста та району, відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за відповідними нормативами;
• веде бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету на рахунках Держказначейства;
• організовує роботу відділів по питаннях дотримання чинного законодавства України по виконанню державного бюджету, надходження та використання цільових фондів;
• забезпечує відповідно до встановлених розмірів асигнувань та касового плану цільове фінансування видатків державного бюджету;
• веде облік розпорядників коштів, яким виділяється асигнування з державного бюджету та цільових фондів;
• здійснює прогнозування та касове планування коштів державного бюджету;
• здійснює за поданням податкових інспекцій повернення за рахунок Держбюджету зайво сплачених податків, платежів;
• передає відповідним податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до Держбюджету штрафів за порушення установами банків та підприємствами зв'язку встановленому порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Держбюджету. [22, с.40]

    

 

Розглянемо структуру Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області.

 

 

 

 

                 

                   

 

                                                                                                                                    

                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             

 

  

 

                           

 

Рис. 2.1. Структура Управління Державної казначейської служби у м. Житомирі Житомирської області.

 

Управління Державної казначейської  служби у м. Житомирі Житомирської області  забезпечує касове виконання місцевих бюджетів за доходами та видатками.

 

2.2. Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

 

 Основу нормативно-правової бази, згідно з якою здійснюється казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками складають Бюджетний кодекс та Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Державної казначейської служби України від 04.11.2002 р. № 205.

 Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державної казначейської служби у частині обслуговування місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями.

 Основним завданням органів казначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненню ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.

 Разом з тим здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Державної казначейської служби має такі особливості:

 1) усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних органах Державної казначейської служби на ім'я відповідних органів місцевого самоврядування;

 2) виділення коштів головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів здійснюється на підставі розпоряджень відповідних органів місцевого самоврядування;

 3) перерахування асигнувань розпорядникам коштів нижчого рівня

проводиться відповідно до розподілів головних розпорядників коштів місцевих бюджетів;

 4) оплата видатків органами казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів відповідно до взятих зобов'язань;

 5) органи казначейства здійснюють контроль за відповідністю касових

видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;

 6) платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.

 Таким чином, роль органів Державної казначейської служби полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговувані всіх учасників бюджетного процесу з відображенням усіх операцій в обліку та фінансовій звітності. [31, с.59]

 Організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, місцевими фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), розпорядниками бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками регламентуються Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

 Перерахування коштів на здійснення видатків та оплата витрат розпорядників коштів місцевих бюджетів здійснюється за наявності даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств, організацій.

 З метою запровадження єдиної методики складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2009 р. № 773 затверджено Методичні рекомендації зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів.

 Згідно з вимогами Методичних рекомендацій до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів включаються установи (організації, підприємства), внесені до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів)

 коштів місцевих бюджетів усіх рівнів.

 Головні розпорядники формують мережу в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, із обов'язковим зазначенням їх статусу (розпорядник чи одержувач), з урахуванням необхідності своєчасного її подання до відповідного органу казначейства. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

 Юридичні особи, які відповідно до укладених договорів виконали для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надали послуги, поставили товари), не включаються до їх мережі, а оплата робіт здійснюється на підставі договорів та відповідних підтверджуючих документів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства, відкритий в установі банку.

 Методичними рекомендаціями також встановлено певні обмеження щодо включення до мережі установ, підприємств, організацій:

• юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником коштів та їх одержувачем;
• бюджетна установа (організація) не може бути одночасно головним розпорядником коштів різних бюджетів;
• установа (організація, підприємство) не може бути включена одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за одним кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів;
• головний розпорядник бюджетних коштів не може бути включений одночасно до мережі іншого головного розпорядника в якості розпорядника коштів нижчого рівня;
• розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпорядників коштів.

 При формуванні бази даних про мережу розпорядників коштів місцевого бюджету (не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року) головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають до органу Державної казначейської служби за місцезнаходженням дані щодо мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом.

 При зміні мережі установ головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня повідомляють відповідні органи Державної казначейської служби за місцем обслуговування. Реєстр змін до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів з їх обґрунтуванням, погоджений з відповідним фінансовим органом, подається до органу казначейства на паперових та електронних носіях.

 У разі недотримання розпорядником бюджетних коштів установлених вимог при складанні мережі та внесенні змін до неї, документ повертається органом казначейства розпоряднику на доопрацювання з відповідною позначкою.

 Обслуговування місцевих бюджетів за видатками здійснюється відповідно до бюджетних розписів. Формування та затвердження розпису місцевого бюджету, а також забезпечення його відповідності рішенню про місцевий бюджет належить до компетенції керівника місцевого фінансового органу або голови сільської, селищної чи міської ради у разі, якщо фінансового органу не утворено.

 Після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи (міські, сільські, селищні ради або їх виконавчі органи) складають розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів та направляють їх органам державного казначейства. Органи казначейства реєструють їх на відповідних рахунках, відкритих за групою рахунків позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.