Види банківських операцій з цінними паперами, інвестиційна діяльність банків (на прикладі ПАТ «АКТАБАНК»)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

 

 

 

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

На тему:           Види банківських операцій з цінними паперами,

інвестиційна  діяльність банків

(на прикладі ПАТ «АКТАБАНК»)

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач:

___________ Лактанов М.Ю.

(підпис)

 

Студент гр. 4417юз___________ Шльончик Ю.О.

                                                       (підпис)

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв -  2011р. 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

ІМЕНІ АДМ. МАКАРОВА

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

 

Студент		4417юз гр.
Тема
Вихідні данні
Перелік питань, що належать до розробки

 

 

 

 

Дата видачі завдання

«___»_________20__р.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Ринок цінних паперів в системі ринкових відносин  банків 5

1.1. Загальна характеристика діяльності  банків на ринку цінних паперів 5

1.2. Інвестиційна політика  банків з цінними паперами 10

1.3. Заставні операції банків з цінними паперами 16

РОЗДІЛ 2. Організація діяльностІ ПАТ «АКТАБАНК» з цінними паперами 24

2.1. Операції банків по емісії власних цінних паперів 24

2.2. Оцінка інвестиційної якості портфелю цінних паперів  33

2.3. Формування резервів для покриття можливих збитків від операцій з цінними паперами 44

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 48

3.1. Поглиблення ролі банків в удосконаленні інвестиційної діяльності з цінними  паперами ......... 48

3.2. Концептуальні підходи до управління банківського інвестиційного портфеля  51

3.3. Шляхи зниження інвестиційних ризиків у банках України  58

ВИСНОВКИ 65

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 67

ДОДАТКИ 69

 

Вступ

 

Ринкова трансформація економіки  України немислима без докорінної перебудови діючих та створення нових структур, функціонування яких було принципово неможливе в умовах командно-адміністративної системи господарювання. До таких структур відноситься і банківська система. Банківська система має вирішувати не тільки свої «внутрішні» проблеми, але й сприяти реформуванню економіки в цілому. Це стосується і діяльності банків на ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Саме рух цінних паперів — показник економічної ситуації в країні. В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії розвитку, з кожним днем зростає ліквідність позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами, інвестиційних фондів та компаній. Але зародження національного ринку цінних паперів відбувалось з активною участю саме  банків, бурхливий розквіт яких припав на 1990-1992 роки. Банки першими розпочали емісію власних акцій, а також роботу з державними цінними паперами колишнього СРСР і України. І досі банки залишаються найактивнішими учасниками ринку цінних паперів. Сьогодні Україна має унікальну можливість не повторювати еволюційний шлях спроб і помилок інших країн, а відначально, враховуючи свою специфіку створювати ринок цінних паперів за вищими світовими стандартами.

Метою даної роботи є розробка і  обґрунтування пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення організації діяльності банків, як суб’єктів ринку цінних паперів; сформулювати основні засади процесу формування національного ринку цінних паперів і місце банків в ньому.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні питання організації  діяльності банків України на фондовому  ринку, виконання основних економічних  функцій і завдань.

Об’єктом дослідження є як банківська система України взагалі, банки так і конкретний банк — ПАТ «АКТАБАНК».

Теоретичною та методологічною основою  дослідження були використані Закони України, нормативні та інструктивні матеріали  НБУ та дані  
ПАТ «АКТАБАНК».

Дослідження проводились з використанням  методів структурного, факторного і порівняльного аналізу із застосуванням порівняння, групуванню інших основних засобів і прийомів економічного аналізу, а також графічного та інших методів наукового пізнання економічних явищ.

 

 

РОЗДІЛ 1

Ринок цінних паперів  в системі ринкових відносин банків

 

1.1. Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів

 

Для розвитку економіки необхідна  постійна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів. У будь-якій країні, де економіка функціонує ефективно, цей процес здійснюється на ринку фінансових ресурсів. Однак ринок фінансових ресурсів це скоріше загальна назва цілої системи ринків, що зосереджує попит і пропозицію на різні за своїм характером платіжні засоби. Ринок фінансових ресурсів об’єднує чотири головні складові: грошовий ринок, кредитний ринок, валютний ринок та ринок цінних паперів. В свою чергу кожна з цих складових синтезує в собі групу ринкових відносин, що взаємопов’язані в рамках загальної системи.

Ринок цінних паперів (РЦП) об’єднує частину кредитного ринку (зокрема ринок позичкових боргових інструментів, або ринок боргових зобов’язань) і повністю ринок інструментів власності. Іншими словами цей ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів, інструментів власності, а також їх похідних. До боргових інструментів належать, передусім, облігації, векселі, сертифікати. До інструментів власності всі види акцій, а до їх похідних – опціони, варанти, ф’ючерси та інші аналогічні цінні папери.

Банки — активні інституційні учасники ринку цінних паперів. Вони здійснюють операції з різними видами цінних паперів — пайовими, борговими, похідними (фінансовими інструментами) і в різних сегментах ринку — первинному і вторинному, біржовому і позабіржовому, ринку державних і корпоративних цінних паперів, внутрішньому, міжнародному і глобальному.

 

Діяльність банків на ринку цінних паперів багатогранна. Вони виступають у ролі емітентів, інвесторів, фінансових посередників та інфраструктурних учасників  ринку, займаються непрофесійною і  професійною діяльністю з цінними паперами.

Згідно з чинним законодавством банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції.

Емісійна діяльність банків полягає  у випуску власних цінних паперів  з метою залучення коштів для  формування і поповнення статутного капіталу, а також з метою тимчасового залучення ресурсів для проведення окремих банківських операцій, фінансування певних програм чи напрямів діяльності. Випуск банком цінних паперів відбивається у пасивних операціях банків.

Інвестиційна діяльність банків передбачає вкладення коштів у цінні папери від свого імені і за свій рахунок. Метою інвестиційної діяльності є передусім отримання прибутку. Банки, як правило, — активні інвестори на ринку державних цінних паперів, що стосується ролі банків на ринку корпоративних цінних паперів, то є істотні розбіжності в законодавстві різних країн. Залежно від ролі банків на цьому ринку умовно можна виділити три моделі організації ринку цінних паперів: банківську, небанківську і змішану.

Участь банків в інвестиційному процесі має як позитивні, так і негативні моменти.

До позитивних можна віднести наступні:

1. Допуск банків на фондовий  ринок сприятиме конкуренції  між його учасниками, що означає  зменшення витрат емітентів та  інвесторів.

2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників.

3. Взаємопроникнення банківського  та промислового капіталу покращує  потік інформації, посилює конкурентоздатність  банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів.

Проте є ряд негативних аспектів щодо участі банків в інвестиційному бізнесі:

1. Операції з цінними паперами  є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа.

2. Збитки банків від зміни  курсової вартості цінних паперів  або невдалого їх розміщення  при емісії цінних паперів  можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему.

3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів.

4. Поєднання банківського та  інвестиційного бізнесу здатне  спричинити конфлікт інтересів  між структурними підрозділами  банку.

5. Занадто близькі відносини  банку та підприємства внаслідок  володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.

Професійна діяльність на ринку  цінних паперів – це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Професійну діяльність на ринку цінних паперів здійснюють юридичні і фізичні особи тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством і нормативними документами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

В Україні у  цивільному  обороті  можуть  бути  такі  групи цінних паперів:

1) пайові цінні  папери: акції, інвестиційні сертифікати, сертифікати  ФОН;

2) боргові   цінні  папери: облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі;

3) іпотечні  цінні  папери: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні;

4) приватизаційні  цінні папери (цінні папери, які  посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні  папери (цінні папери, механізм випуску  та обігу яких пов'язаний з  правом на придбання чи продаж  протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі  цінні папери (цінні папери,  які  надають їхньому держателю право   розпоряджатися  майном,  вказаним  у  цих документах).

Торгівля цінними паперами –  це здійснення угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінними паперами проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність), або від свого імені і за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерські чи комерційні операції).

Іншим видом діяльності банку на ринку цінних паперів є депозитарна, тобто діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами. Вона може здійснюватися юридичними особами, що одержали в установленому порядку дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення депозитарної діяльності [1].

Обслуговування обігу державних  цінних паперів та депозитарна діяльність щодо державних цінних паперів здійснюється депозитарієм НБУ, який є складовою верхнього рівня Національної депозитарної системи України [1].

Депозитарій НБУ здійснює такі види депозитарної діяльності:

-· зберігання та обслуговування обігу державних цінних паперів та операцій емітента щодо випущених ним державних цінних паперів;

-· кліринг і розрахунки за  угодами щодо державних цінних  паперів.

Власник цінних паперів чи особа, яка  діє за його дорученням, що користуються послугами депозитарію зі зберігання цінних паперів та обліку прав власності на них, є його депонентами (клієнтами). Взаємовідносини між депозитарієм і депонентом регулюються договором, укладання якого не обумовлює перехід до депозитарію прав власності на цінні папери депонента.

Депозитарна діяльність поділяється  на такі види:

-· відповідальне зберігання  та облік прав власності на  цінні папери;

-· депозитарні операції з  цінними паперами, тобто комплекс  облікових дій, результатом яких  є зміна залишків на рахунку  депо (депозитарного обліку);

-· розрахунково-клірингові операції  по угодах з цінними паперами, які укладаються на фондових  біржах або в електронних торговельно-інформаційних  мережах.