Шпаргалка по "Економіки праці"

34. Форми соцiального партнерства

Соцiальне  партнерство мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин, iхнiми суб'eктами та органами маe здiйснюватись у формах:

- спiльних  консультацiй;

- колективних  переговорiв та укладання договорiв  i угод;

- погодження  на вищому (нацiональному) рiвнi полiтики доходiв i соцiально-економiчноi полiтики в цiлому, включаючи основнi критерii та показники соцiальноi справедливостi, заходи щодо захисту нацiонального ринку працi в умовах глобалiзацii економiки;

- спiльного  розв'язання колективних трудових спорiв (конфлiктiв), запобiгання iм, органiзацii примирних та арбiтражних процедур;

- участi  найманих працiвникiв в управлiннi виробництвом;

- участi  представникiв сторiн у роботi  органiв соцiального партнерства;

- спiльного  управлiння представниками сторiн фондами соцiального страхування;

- участi  найманих працiвникiв у розподiлi  прибутку, доходiв на умовах, що  визначенi колективним договором;

- розгляду  претензiй та розбiжностей, що  виникають мiж сторонами соцiального  партнерства вiдповiдного рiвня i залагодження конфлiктiв шляхом компромiсiв, спiвробiтництва, узгодження позицiй;

- обмiну  необхiдною iнформацieю;

- контролю  за виконанням спiльних домовленостей.

35. Соц Партнерство в органiзацii.

Система соцiального партнерства об'eднуe можливостi держави, пiдприeмцiв i профспiлок для досягнення соцiального миру, сприяe створенню належних умов для економiчного розвитку краiни, позитивно впливаe на формування i використання трудових ресурсiв. Пiд час ведення колективних переговорiв, укладання договорiв та угод, взаeмних консультацiй i контролю а також вирiшення колект. спорiв , беруться до уваги загальнi принципи i деякi специфiчнi. Упроцесi здiйсн.  колект.  переговорiв партнерство  повинно грунтуватися на: -основi трипартизму (представництва уряду або виконавч. органiв влади, ПФС, пiдприeмцiв); -рiвностi сторiн на переговорах i недопустимостi ущемлення прав працiвн.  i пiдприeмцiв; -довiрi у вiдносинах; -знаннi i повазi щодо прав i обовязкiв один до одного; -вiдкритостi i доступностi переговорiв; -умiннi слухати партнера; -додержаннi культури полемiки, дискусii; -обовязковостi i надiйностi завершувати переговори домовленiстю.  Укладання Кол. Дог.  Повинно грунт на: -дотриманнi норм законодавства; -рiвноправнiсть сторiн; -вiльний вибiр i обговорення питань, якi становлять змiст КД; -добровiльнiсть взяття зобовязань; -бiльша вигода для трудiвникiв пiд час прийняття даних КД. Упроцесi вирiшення кол спорiв необхiдно дотримуватися: -прiоритетнiсть примирювальних методiв, якi повиннi застосовувати примирювальнi комiсii та арбiтраж; -використання страйку як крайнього засобу вирiшення труд. Спору;  -прагнення сторiн до скорiшого урегулювання конфлiкту i пiдписання угоди.

36. Оцiнка стану соц партнерства в Украiнi i напрями його розвитку.

Соц партнерство  – це такий тип i система вiдносин мiж роботодавцями i працiвниками, за якого в межах соц миру забезпеч узгодження iй соц-труд вiдносин. Функцiонування  соц парт-ва здiйсн-ся на тристороннiй  спiвпрацi спiлки пiдпариeмцiв тобто роботодавцiв, профспiлок та органiв держ влади. Гарантieю ефект.  Функцiонування мех-му e чiтке визначення iнтересiв кожноi з трьох осн-х соц сил сусп-ва, розумний розподiл ролей i вiдповiдальностi за визначення i реалiзацiю спiльноi соц полiтики. Мета соцiального партнерства полягаe в прагненнi держави, роботодавцiв i найманих працiвникiв досягти загального блага в суспiльствi шляхом пiдвищення продуктивностi працi, розвитку науково-технiчного прогресу, збiльшення валового нацiонального продукту, пiдвищення рiвня життя населення. Щодо СП в Украiнi, згiдно з принципами розробленими МОП, СП маe грунтуватися на демократичних засадах: свободi, справедливостi, плюралiзмi, бажаннi сторiн досягти взаeморозумiння та  наданнi можливотей брати участь у прийняттi спiльних рiшень. Правовою основою системиe Конституцiя Украiни, Закон У «Про кол договори i угоди», «Про професiйнi союзи, iх права i гарантii дiяльностi» та iн закони. Держава забезп правове регулювання взаeмовiдносин мiж партнерами, органiзовуe i координуe переговори, встановлюe, гарантуe i конторолюe дотримання мiннiмальних норм i гарантiй у сферi працi i СТВ. В У сист СП охоплюe: сферу дii, змiст колект договорiв i угод, сторони переговорiв та iхнi повноваження, перiодичнiсть переговорiв i процедури вирiшення конфлiктiв.

37. Зарубiжний досвiд СП, суч його форми, тенденцii розвитку.

СП в  розвинутих краiнах виконують 2 осн  функцii: забезпечуe соц-ну злагоду в  краiна та сприяe досягненню окремих  угод в конкретних галузях. Укладання  угод здiйснюeться вiдповiдно до норм Рекомендацii МОП 1951 р. Принципи СП в краiнах Заходу e пiдтримка та змiцнення ринковоi конкур-i, вiдмова вiд монополiзму та вирiшення соц-х проблем прямим державним або приватним контролем над ринком. Але головна роль у пiдприeмцiв i профспiлок. Уряд лише iх iнiцiатор, органiзатор, посередник, консультант. Можна виокремити такi форми: консультацii, переговори, укладання колективних договорiв та угод (генеральна угода, галузева угода,регiональна угода), спiльне розв’язання колективних трудових спорiв, органiзацiя примирних процедур, участь у роботi органiв СП, розгляд та вирiшення претензiй та розбiжностей, контроль за виконанням спiльних домовленостей. Iснують й iншi форми, зокрема на виробничому рiвнi – участь працiв-в в управлiннi вир-м, у корпоративних правових дiях (розподiл прибуткiв, доходiв вiд власностi тощо), в управлiннi коштами обов’язкового соц-го страхування та соц-го забезпечення. Тенденцiя до централiзацii переговорiв  на нацiональному або галузевому рiвнi, яка вiдзначалась на поч. 80-х ХХ ст пiд впливом спiлок пiдпр-в, тепер виразно не виявляeться пiд впливом профспiлок (на рiвнi пiд-ва профспiлкам вдаeться досягти бiльшоi гарантii в оплатi працi, нiж при укладаннi нацiональноi або галузевоi угоди).

38. Договiрне регулювання  СТВ як  провiдна  складова  соц.партнерства.

Система соцiального партнерства об'eднуe можливостi держави, пiдприeмцiв i профспiлок для досягнення соцiального миру, сприяe створенню належних умов для економiчного розвитку краiни, позитивно впливаe на формування i використання трудових ресурсiв. Здiйснення цього вiдбуваeться шляхом розроблення i реалiзацii узгоджених економiчних i соцiальних програм, забезпечення певних гарантiй щодо оплати працi, робочого часу i вiдпочинку; регулювання ринку працi i створення необхiдних умов для пiдвищення ефективностi зайнятостi населення; забезпечення на виробничому рiвнi згiдно з угодами i договорами належних умов для ефективного

використання  трудового потенцiалу. Договiрне  регулювання оплати працi найманих працiвникiв в Украiнi здiйснюeться на основi системи тарифних угод на всiх рiвнях управлiння, якi досягаються в результатi колективних переговорiв. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рiвнях. Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдприeмств, що розташованi на територii Республiки Крим (крiм пiдприeмств, що e загальнодержавною власнiстю, i тих, якi e комунальною власнiстю), може здiйснюватися на основi тарифних угод, якi укладаються на територiальному (мiсто, адмiнiстративний район) i комунальному рiвнях (реґiональна тарифна угода).

39. Генеральна  угода  i  ii роль у регулюваннi СТВ. 

Договiрне  регулювання оплати працi найманих працiвникiв в Украiнi здiйснюeться на основi системи тарифних угод на всiх рiвнях управлiння, якi досягаються в результатi колективних переговорiв. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рiвнях. Предметом генеральноi тарифноi угоди e :

· диференцiацiя  мiнiмальних тарифних ставок за видами виробництв, робiт i дiяльностi у виробничих галузях залежно вiд важкостi працi, але не нижче встановленоi державою мiнiмальноi заробiтноi плати;

· eдинi для всiei територii Украiни мiнiмальнi ставки компенсацiйних доплат за роботу в несприятливих, шкiдливих i небезпечних  умовах працi, якi диференцiюються за видами i категорiями умов працi;

· eдинi тарифнi умови оплати працi робiтникiв i службовцiв за загальними (наскрiзними) професiями та посадами;

· взаeмнi зобов'язання сторiн щодо виконання  угоди. Предметом генеральноi тарифноi угоди можуть бути й iншi питання  оплати працi та соцiальних гарантiй працiвникiв, якi сторони

переговорiв  вважають за необхiдне внести до генеральноi тарифноi угоди, що не суперечать законодавству.

40. Галузева угода:  призначення, структура,  змiст.

Договiрне  регулювання оплати працi найманих працiвникiв в Украiнi здiйснюeться на основi системи тарифних угод на всiх рiвнях управлiння, якi досягаються в результатi колективних переговорiв. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рiвнях. У разi вiдсутностi профспiлки (профспiлок) або висловленнi iй недовiри трудящими у переговорах беруть участь представники самих трудящих. Результатом переговорiв маe бути укладення галузевоi тарифноi угоди. Предметом галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi e:

· eдинi для пiдприeмств вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii тарифна сiтка робiтникiв i шкали спiввiдношень мiнiмальних посадових окладiв за групами посад керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв або eдина вiдповiдно галузева (пiдгалузева), територiальна тарифна сiтка для всiх категорiй працiвникiв;

· eдинi для рiзних категорiй працiвникiв  вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii мiнiмальнi розмiри доплат i надбавок, що враховують специфiку умов працi окремих професiйних груп;

· взаeмнi зобов'язання сторiн щодо виконання  угоди. Предметом галузевоi, а також  реґiональноi тарифноi угоди, укладеноi на комунальному рiвнi, можуть бути й iншi питання оплати, нормування працi та соцiальних гарантiй працiвникiв, що не суперечать законодавству i нормам генеральноi тарифноi угоди, якi сторони переговорiв вважають за необхiдне включити до галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi.

41. Регiональна угода:  призначення, структура,  змiст.

Договiрне  регулювання оплати працi найманих працiвникiв в Украiнi здiйснюeться на основi системи тарифних угод на всiх рiвнях управлiння, якi досягаються в результатi колективних переговорiв. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рiвнях. Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдприeмств, що розташованi на територii Республiки Крим (крiм пiдприeмств, що e загальнодержавною власнiстю, i тих, якi e комунальною власнiстю), може здiйснюватися на основi тарифних угод, якi укладаються на

територiальному (мiсто, адмiнiстративний район) i комунальному рiвнях (реґiональна тарифна угода). Предметом галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi e:

· eдинi для пiдприeмств вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii тарифна сiтка робiтникiв i шкали спiввiдношень мiнiмальних посадових окладiв за групами посад керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв або eдина вiдповiдно галузева (пiдгалузева), територiальна тарифна сiтка для всiх категорiй працiвникiв;

· eдинi для рiзних категорiй працiвникiв вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii мiнiмальнi розмiри доплат i надбавок, що враховують специфiку умов працi окремих професiйних груп;

· взаeмнi зобов'язання сторiн щодо виконання  угоди. Предметом галузевоi, а також  реґiональноi тарифноi угоди, укладеноi на комунальному рiвнi, можуть бути й iншi питання оплати, нормування працi та соцiальних гарантiй працiвникiв, що не суперечать законодавству i нормам генеральноi тарифноi угоди, якi сторони переговорiв вважають за необхiдне включити до галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi.

42.Ринок  працi як пiдсистема  ринковоi економiки.

Складовi ринковоi системи:ринок тов(сиров, матерiалiв,палива), ринок капiт(iнвестицii, цiннi пап), ринок  працi Р.працi-система суспiльних вiдносин, повязаних з куп i продажу товару ”роб сила”.Також ринок працi e сферою працевлаштув, формув попиту i проп на роб силу.Особливiстю р.п. полягаe в тому, що вiн охоплюe не тiльки сферу обiгу товару “роб сила”, а й сферу виробн, де найманий працiвник працюe. У ринковiй економiцi РП охоплюe всiх здатних працювати: як зайнятих, так i не зайнятих найманою працею.

Серед незайнятих розр:

-особи,  що не працюють, але бажають  працювати й шукають роб(безробiтнi, якi мають вiдповiдний статус;особи,якi мають розпочати труд дiяльнiсть; особи, якi шукають роб пiсля певноi перерви в роботi)

-ос.,якi мають роб, але не задоволенi  нею i шукають 2 мiсце основноi  або додатковоi роб;

-осю,  якi зайнятi., проте явно ризикують  утратити роб i тому шук друге мiсце роб.

Вказанi категорii людей i визнач проп працi на ринку  працi.=>РП-ринок найманоi працi.Вiн  охопл вiдносини вiд моменту  наймання працiвникiв на роб до iх  звiльнення.

Умови формування, функцiонування, виникнення РП:1.Правовi умови функц ринку, можл вiльного пересування на ньому громадян, вiльний вiбiр роботи, можл самост розпорядж своeю здатн працювати.Але цього недостатньо, оскiльки з економ погляду власник РС змушений  продавати ii тодi, коли у нього немаe всього необхiдного для веденяя свого господарства як джерела для одержання засобiв для iснування або коли дохiд з iнших джерел e недостатнiм.