Шпаргалка по "Економіки праці"

4. органiзацiя  пiдбору персоналу та його розвиток, тобто — планування персоналу,  профорieнтацiя i профвiдбiр, наймання  персоналу, пiдвищення його квалiфiкацii, планування кар'eри тощо;

5. оптимiзацiя  режимiв працi i вiдпочинку, встановлення найбiльш рацiонального чергування часу роботи та вiдпочинку протягом робочоi змiни, тижня, мiсяця. Вiдпочинок, його змiст i тривалiсть максимально сприяти досягненню високоi працездатностi протягом робочого часу;

6. рацiоналiзацiя  трудових процесiв, прийомiв i методiв працi на основi узагальнення прогресивного досвiду. Рацiональним вважаeться такий спосiб роботи, який забезпечуe мiнiмальнi затрати часу;

7. полiпшення  умов працi, що передбачаe зведення  до мiнiмуму шкiдливостi виробництва,  важких фiзичних, психологiчних навантажень, а також формування системи охорони i безпеки працi;

8. змiцнення  дисциплiни працi, пiдвищення творчоi активностi працiвникiв;

9. мотивацiя  й оплата працi.

82. Органiзацiя працi на макро- i мезорiвнях.

В економiцi краiни можна видiлити такi форми подiлу працi:мiж галузями економiки(макрорiвень),в серединi цих галузей(мезорiвень), а також всерединi пiдприeмств (мiкрорiвень). На макроекономiчному рiвнi створення передумов ефективного  функцiонування працi здiйснюeться у межах суспiльноi органiзацii працi.

Використання  ресурсiв працi на мiкрорiвнi здiйснюeться в рамках органiзацii  працi на пiдприeмствi.

В умовах конкуренцii виробникiв головним завданням  органiзацii працi на пiдприeмствi e забезпечення максимального випуску продукцii за умов мiнiмальних витрат усiх виробничих ресурсiв, в тому числi й працi.

Слiд  урахувати, що мiнiмiзацiя трудових витрат маe певнi межи: економiчнi, соцiальнi,  психологiчнi.

Система органiзацii працi на пiдприeмствi маe такi елементи: розподiл та кооперацiю працi; нормування працi; органiзацiя та обслуговування робочих мiсць; органiзацiя пiдбору персоналу та його розвиток; удосконалення умов працi; розробка та оптимiзацiя режимiв працi та вiдпочинку; рацiоналiзацiя трудових процесiв; органiзацiя стимулювання працi; iншi.

83. Характеристика склад  органiзацii працi на  рiвнi пiдпр

Використання  ресурсiв працi на мiкрорiвнi здiйснюeться в рамках органiзацii  працi на пiдприeмствi.

В умовах конкуренцii виробникiв головним завданням  органiзацii працi на пiдприeмствi e забезпечення максимального випуску продукцii за умов мiнiмальних витрат усiх виробничих ресурсiв, в тому числi й працi.

Слiд урахувати, що мiнiмiзацiя трудових витрат маe певнi межи: економiчнi, соцiальнi,  психологiчнi.

Система органiзацii працi на пiдприeмствi маe такi елементи: розподiл та кооперацiю працi; нормування працi; органiзацiя та обслуговування робочих мiсць; органiзацiя пiдбору персоналу та його розвиток; удосконалення умов працi; розробка та оптимiзацiя режимiв працi та вiдпочинку; рацiоналiзацiя трудових процесiв; органiзацiя стимулювання працi; iншi.

84. Орг-цiя працi на  робочому мiсцi.

Важливим  елементом органiзацii працi на пiдприeмствi e вдосконалення планування, органiзацii i обслуговування робочих мiсць з  метою створення на кожному з них необхiдних умов для високопродуктивноi працi.

Робоче  мiсце — це зона трудовоi дiяльностi робiтника, або групи робiтникiв, оснащена всiм необхiдним для успiшного  здiйснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничоi структури пiдприeмства, яка може функцiонувати вiдносно самостiйно. Органiзацiя робочого мiсця — це система заходiв щодо його планування, оснащення засобами i предметами працi, розмiщення в певному порядку, обслуговування й атестацii.

Планування  робочого мiсця передбачаe рацiональне розмiщення у просторi матерiальних елементiв виробництва, зокрема устаткування, технологiчного та органiзацiйного оснащення, а також робiтника. Робоче мiсце маe робочу, основну i допомiжну зони. В основнiй зонi, яка обмежена досяжнiстю рук людини в горизонтальнiй i вертикальнiй площинах, розмiщуються засоби працi, що постiйно використовуються в роботi. У допомiжнiй зонi розмiщуються предмети, котрi застосовуються рiдко. Велике значення маe рацiональне технологiчне й органiзацiйне оснащення робочих мiсць, що передбачаe забезпечення iх основним технологiчним устаткуванням, технологiчним i органiзацiйним оснащенням (iнструментом, пристроями, допомiжними матерiалами, запасними частинами та устаткуванням для iх зберiгання i розмiщення, а також засобами сигналiзацii, освiтлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

85. Умови працi: сутнiсть  i значення.

Умови працi (УП)-це сукупнiсть взаeмопов”яз. Виробнич.,санiт-гiгieн,психофiзiолог,естетичн. I соц. факторiв конкретноi працi ,обумовлених  рiвнем розвитку продуктивн. сил сусп-ва,якi визначають стан виробнич. Середовища та впливають на здоров”я i працездатнiсть людини.Видiл. 4 фази працездатностi в процесi одного труд. циклу(дня,змiни):

-пристос-ня  до працi (час,протягом якого людина  адаптуeться до майб. умов працi)

-стiйка  працездатнiсть(найвища якiсть працi при оптим. рiвнях функц-ня фiзiолог. систем органiзму)

-субкомпетенцiя(початок  розвитку втоми,якiсть працi ще  зберiгаeться,але лише за рах.  перенапруження вiдповiдн. функцiй  органiзму )

-втома (зниження якостi роботи за подальшого погiрш. функцiонального стану людини )

Наступною фазою життeдiяльн-тi людини повинна  бути фаза вiдновлення працездатностi(вiдпочинку)

86. Умови працi та  фактори iх формування

Умови працi — це сукупнiсть взаeмозв'язаних виробничих, санiтарно-гiгieнiчних, психофiзiологiчних, естетичних i соцiальних факторiв конкретноi працi, обумовлених рiвнем розвитку продуктивних сил суспiльства, якi визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я i працездатнiсть людини

Вiдповiдно  до рекомендацiй МОП визначають такi основнi фактори виробничого середовища, що впливають на працездатнiсть людини в процесi виробництва: фiзичне зусилля, нервове напруження, робоче положення, монотоннiсть роботи, температура, вологiсть, забруднення повiтря, виробничий шум, вiбрацiя, обертання, поштовхи, освiтленiсть у робочiй зонi.

Фактори виробничого середовища мають психологiчнi i фiзiологiчнi межi.

Психологiчна  межа характеризуeться певними нормативами, перевищення яких викликаe у працюючих вiдчуття дискомфорту.

Фiзiологiчна  межа характеризуeться такими нормативами, перевищення яких потребуe припинення роботи.

Кожний iз цих факторiв виробничого  середовища дie вiдокремлено, i його вплив  ураховуeться окремо пiд час атестацii i паспортизацii робочого мiсця.

87.

88. Нормування працi як провiдна складова ii орг-цii.

Нормування  працi — це вид дiяльностi з управлiння  виробництвом, пов'язаний з визначенням  необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi. Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно e важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин. Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо. Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей. Норми працi на пiдприeмствi можуть використовуватися для визначення трудомiсткостi окремих видiв продукцii i вiдповiдних затрат працi для виконання виробничоi програми. Отже, нормування працi e засобом визначення як мiри працi для виконання тiei чи iншоi конкретноi роботи, так i мiри винагороди за працю залежно вiд ii кiлькостi та якостi. В умовах розвитку ринкових вiдносин, поглиблення економiчноi самостiйностi пiдприeмств нормування працi набуваe великого значення як засiб скорочення затрат живоi працi, зниження собiвартостi продукцii, пiдвищення продуктивностi працi тощо.

89. Функцii нормування працi.

Нормування  працi-це вид дiяльностi з управлiння  вироб-вом,пов”язаний з визначенням  необх затрат працi та ii резулютатiв,контролемза  мiрою працi.Норм-ня працi-складова органiзацii працi i вироб-ва;норми працi e основоюсис-ми планув-ня роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв,органiзацii оплати працi персоналу,облiку затрат на продукцiю,управлiння соц-труд вiдносинами тощо.Органiзовуючи працю,необх.знати,яка к-iсть ii потрiбна для викон. Кожноi конкретн. роботи i якою маe бути ii якiсть.за доп. норм працi здiйснюються планово-органiзац розрах-ки,внутр.заводське i цехове оперативне планування,складаються бiзнес-плани пiдприeмств,плануються обсяги вироб-ва,розрах-ся завантаження устаткуванняi роб мiсць;узгоджуeться взаeмодiя цехiв,бригад,вiддiлiв пiдприeмства. Норми труд. затрат необхiднi для органiзацii працi не лише робiтникiв вiдрядчикiв,а й робiтникiв-почасовикiв,професiоналiв,фахiвцiв та технiчн службовцiв;норми працi e складовим елементом органiзацii зароб плати т. я. виконання норм e умовою отримання заробiтку,вiдповiдного тарифу або окладу,установленого для даного працiвника.

90. Об'eкти нормування  працi.

Отже, сукупнiсть  прийомiв, об'eднаних з урахуванням  технологiчноi послiдовностi або спiльностi факторiв, що впливають на час виконання завдання (наприклад, установка деталi в пристосування i зняття ii пiсля оброблення), утворюють комплекс трудових прийомiв.

Залежно вiд особливостей виробництва об'eктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний перiод часу — годину, змiну, мiсяць (наприклад, на видобувних та апаратурних процесах, допомiжних роботах на промислових пiдприeмствах); зона обслуговування (для багатоверстатникiв у текстильнiй промисловостi, на обробних процесах з багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуваннi); чисельнiсть персоналу (обслуговування потужних технологiчних, енергетичних, транспортних систем тощо).

Для розрахунку норм працi потрiбна чiтка класифiкацiя затрат часу.

Класифiкацiю затрат часу можна здiйснювати щодо працiвника, роботи устаткування, тривалостi виробничого процесу

91. Нормування як  засiб регламентування  трудовоi дiяльностi.

Нормування  працi — це вид дiяльностi з управлiння  виробництвом, пов'язаний з визначенням  необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування  працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно e важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин.

Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо.

Органiзовуючи  працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть  потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей.

На кожному  пiдприeмствi норми працi використовуються пiд час здiйснення планово-органiзацiйних розрахункiв, внутрiшньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бiзнес-плани пiдприeмств, плануються обсяги виробництва цехiв i дiльниць, розраховуeться завантаження устаткування й робочих мiсць. На основi норм працi встановлюють завдання з пiдвищення продуктивностi працi, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-плановi нормативи тощо.

92. Класифiкацiя втрат  робочого часу

Затрати робочого часу подiляються на нормованi i ненормованi. До нормованих належать необхiднi для даних конкретних умов затрати основного i допомiжного часу, часу обслуговування робочого мiсця, на вiдпочинок та особистi потреби, регламентованi перерви з органiзацiйно-технiчних причин, пiдготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукцii e штучно-калькуляцiйним часом.

Визначення  фактичних затрат часу на виконання  елементiв операцiй потрiбне для  розроблення нормативiв часу, вибору найрацiональнiших методiв працi, аналiзу якостi норм i нормативiв тощо.

Найпоширенiшими на пiдприeмствах методами дослiдження трудових процесiв e: хронометраж, фотографiя  робочого часу, фотохронометраж. При  цьому фактичнi затрати часу вимiрюються  за допомогою секундомiрiв, хронометрiв, годинникiв, хронографiв.

93. Методи нормування  працi.

Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний.

Суть  сумарного дослiдно-статистичного  методу полягаe в установленнi норми  загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii.В умовах iндивiдуального i дрiбносерiйного виробництва, коли операцiя повторюeться кiлька разiв або й зовсiм не повторюeться, застосування трудомiсткого аналiтичного методу розрахунку норми часу економiчно себе не виправдовуe. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт. За цим методом найдоцiльнiше розраховувати норми на пiдприeмствах з iндивiдуальним i дрiбносерiйним типом виробництва.