Шпаргалка по "Економіки праці"

1. Праця як об”eкт  вивч. дисц. “Економiка  працi i соц. трудовi  вiдн.”  

“Ек працi-це наука про працю”.Праця-це доцiльна, свiдома, органiвана дiяльнiсть людей, спрямована на створення матер i духовних благ, необх для задов сусп i особ потр людини. Праця-основа розвитку i життя сусп. Змiст i хар пр. залежить вiд ступеня розв продукт сил i сусп вiдносин i взаeмообумовлюють один одного. Предметом дисципл “е.п”e праця, взаeмовiдносини мiж людьми в проц труд дiяльностi, розв i викор трудового i творч потенцiалу працiвникiв, пiдв ii ефективностi. Об”eкт-виробничi вiдносини У процесi  працi формуeться система ств, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Iснують  рiзнi концепцii, вчення  що аналiзують ринок працi, якi характернi для рiзних етапiв розвитку суспiльства.

2.  Формування i розвиток  предмета дисциплiни  “Економiка  працi i соц. трудовi  вiдн.”

„Економiка працi „ – це наука про працю. Праця  - це доцiльна, свiдома, органiзована  дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ з метою задоволення власних потреб.

У процесi  працi формуeться система ств, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного  господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Iснують рiзнi концепцii, вчення  що аналiзують ринок працi, якi характернi для рiзних етапiв розвитку суспiльства.

 Перша  концепцiя — неокласична. Ii дотримуються  неокласики (А. Маршалл, А. Пiгу, Дж. Перi, Р. Холл та iн.) i прихильники  концепцii економiки пропозицii (Д. Гiдлер, А. Лафер та iн.). Згiдно з цieю концепцieю ринок працi дie на основi цiновоi рiвноваги, тобто регулятором ринку e цiна робочоi сили (заробiтна плата), що регулюe попит та пропозицiю робочоi сили. Якщо попит перевищуe пропозицiю, працiвники пропонують своi послуги за дедалi вищi ставки заробiтноi плати, i роботодавцi вимушенi платити заробiтну плату вищу вiд ринковоi. У такий спосiб установлюeться рiвновага. I навпаки, коли пропозицiя перевищуe попит, виникаe безробiття. У цьому разi роботодавцi наймають працiвникiв за дедалi нижчими ставками заробiтноi плати. На ринку знову настаe рiвновага.

Теорiя  рiвноваги виключаe безробiття, а  наявнiсть останнього пояснюeться його добровiльним характером, а також прагненням працiвникiв до максимально вигiдноi роботи.

3.Завдання  дисципл “ек працi i соц тр вiдн” .

“Ек працi-це наука про працю”. Об”eкт-виробничi вiдносини. В умовах становлення i функцiон ринков ек , рiзном форм власн., вивчення проблем продуктивностi набуваe великого значення, а також удосконалення оплати працi, орг i нормув,покращ планув трудов показникiв.Завданнями дис: а)висвiтлення теор сторони сучасних пробл ек працi б) надання студентам комплексу практичних навичок щодо управл працею в) практичне залучення до науково- досл роб   г)формув проф. Здiбн щодо вирiшення проблем ек працi.

4.Населення  як демоекономiчна  категорiя.

Населення- це сукупнiсть людей, що прож на певнiй  територii,а також e джерелом формув трудових рес. Особл e те що нас одночасно  форм попит на прод та послуги що виробл  труд рес. Нас e самовiдтвор рес. Дiяльнiсть супроводж саморозвитком. Для нас хар такi рухи: природнiй- рез проц народжув та смертностi / мiграцiйний-пов”яз з проц просторового пересування нас, що зумовл полiт, економ, соц процесами. Мiграц може бути зовн та зовн./ соцiальний-полягаe у змiнi осв, професiйноi,нацiон структурою нас./ економiчний рух пов”яз iз змiною трудовоi активностi нас, що сприяe вiдповiдному збiльшенню або зменш труд рес. Все нас подiл на ек. Активне i не акт ( див № 7 )

5. Вiдтворення нас i його характеристики.

Населення- це сукупнiсть людей, що прож на певнiй  територii,а також e джерелом формув трудових рес. Особл e те що нас одночасно  форм попит на прод та послуги що виробл  труд рес. Нас e самовiдтвор  рес. Дiяльнiсть супроводж саморозвитком. Для нас хар такi рухи: природнiй- рез проц народжув та смертностi / мiграцiйний-пов”яз з проц просторового пересування нас, що зумовл полiт, економ, соц процесами.

Демографiчними  факторами форм тр рес регiону( обл., краiни) e iнтенсивнiсть вiдтворення нас, що зал вiд рiвня народж – режиму вiдтворення ( розширене- перевищ кiлькостi народж над числом смертей на 1000 осiб нас, просте вiдтв-вiдсутнiсть приросту чис нас, звужене – абсолютне зменшення-депопуляцiя) i мiграцiйних процесiв. Вплив демографiчних факторiв на викор труд рес виявл через вiкову структ нас, тобто спiввiдн мiж нас працезд вiку i непрац.

6.Трудовi ресурси як соцiально-  ек i статистична  категорiя.

Трудовi  рес-це форма вираження людських рес,що явл собою один iз видiв  ресурсiв економ поряд iз матерiальними . Трудовi рес-це част працездатного нас, яка володie працездатними i розум здiбностями i знаннями, необхiдн для здiйсн кор. дiяльностi. Вихiдною базою для визн кiльк хар труд рес слугуe чисельнiсть нас. Нас подiл на: - осiб молодше прац вiку ( вiд народж до 16 рокiв) – осiб працезд вiку( жiнки 16-54, чол. 16-59)- осiб старше працезд вiку жiнки з 55 чол з 60. залежно вiд здатностi працювати розрiзняють осiб працезд i непрацезд. Непрацезд особи в прац вiцi-це iнв 1 i2 категор, а працезд особи в непрацезд вiцi – це пiдлiтки i працюючi пенс. за вiком. До трудових ресурсiв належать 1) нас в прац вiцi крiм непр iнв 1 i 2 кат та непрацюючих осiб якi одержують пенсiю на пiльгових умовах 2) працюючi особи пенсiйного вiку  3) працюючi особи вiком до 16 рокiв.

Згiдно  з украiнським законодавством на роботу можна приймати у вiльний вiд навчання час на неповний робочий день учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв у разi досягнення ними 15-рiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, яка iх замiнюe, за умови виконання легкоi працi.

Вироблення  ефективноi державноi демографiчноi полiтики з метою впливу на процеси вiдтворення  населення та забезпечення його зайнятостi потребуe вивчення трудових ресурсiв.

7. Економiчно- активне  i економiчно неактивне  населення.

Населення- це сукупнiсть людей, що прож на певнiй  територii,а також e джерелом формув трудових рес. Особл e те що нас одночасно  форм попит на прод та послуги що виробл  труд рес. Нас e самовiдтвор рес. Дiяльнiсть супроводж саморозвитком. Для нас хар такi рухи: природнiй- рез проц народжув та смертностi / мiграцiйний-пов”яз з проц просторового пересування нас, що зумовл полiт, економ, соц процесами.. Екон активне-це частина нас яка пропон свою працю.Кiльк це група скл з зайнятих i безробiтних якi на Дан момент не мають роботи але бажають ii отр.До ек акт нал особи вiд 15 до 70 р.  Ек. неактивне нас це та част яка не вход до скл трудов рес.- учнi, студенти,курсанти(денна) – особи якi одержують пенсiю за вiком або на пiльгових умовах – осякi одерж пенс у зв з iнв - особи зайнятi веденням дом госп,догг за дiтьми – особи,що не можуть знайти роботу – ос, що не мають баж працювати – рант”e.

8.Трудовий  потенцiал: сутнiсть,  показники

Трудовий потенцiал працiвника — це його можлива трудова дieздатнiсть, його ресурснi можливостi у сферi працi. У процесi практичноi дiяльностi потенцiйнi можливостi не завжди використовуються повною мiрою. На окремому пiдприeмствi трудовий потенцiал являe собою сукупну трудову дieздатнiсть його колективу, ресурснi можливостi у сферi працi всiх працiвникiв пiдприeмства, виходячи з iхнього вiку, фiзичних можливостей, знань i професiйно-квалiфiкацiйних навичок. Таким чином, трудовий потенцiал виражаe, з одного боку, можливостi участi працiвника або всiх членiв колективу пiдприeмства в суспiльне кориснiй дiяльностi як специфiчного виробничого ресурсу, з iншого — характеристику якостей працiвникiв, що вiдображають рiвень розвитку iхнiх здiбностей, придатностi i пiдготовленостi до виконання робiт певного виду i якостi, ставлення до працi, можливостей i готовностi працювати з повною вiддачею сил i здiбностей. Можна видiлити параметри трудового потенцiалу колективу

пiдприeмства: параметри виробничих складових  трудового потенцiалу: чисельнiсть персоналу; кiлькiсть робочого часу, який можливо вiдпрацювати за нормального рiвня iнтенсивностi працi; професiйно-квалiфiкацiйна структура; пiдвищення та оновлення професiйного рiвня; творча активнiсть.

9. Формування та розвиток трудевого потенцiалу.

Трудовий  потенцiал – це певна характеристика трудових ресурсiв, це джерело можливостей, прихованi. Невикористанi можливостi, якi можна використати для досягнення цiлей.

Ефективнiсть  використання ТР значною мiрою залежить вiд складу ТР за статтю, вiком. Освiтою, станом здоров”я тощо. ТР, що розглядаються з цих параметрiв являють собою трудовий потенцiал.

Трудовий  потенцiал – це сукупнiсть кiлькiсних та якiсних характеристик, здiбностей i можливостей трудоактивностi населення, що реалiзуються в межах кiлькостi вибору iснуючих системних вiдносин.

ТП може характеризуватися в цiлому сусп., певному регiонi, органiзацii i окремого робiтника.                       

У процесi формування рунку працi та iснування безробiття зростаe величина нереалiзованого ТП  в суспiльствi. У звязку з цим суспiльство несе непродуктивнi витрати щодо забезпечення життeдiяльностi працюючих, необхiдностi оплачувати набуття ними нових трудових навичок вiдповiдно до потреб ринку.

ТП окремого працiвника – це його можлива трудова дieздатнiсть. Його ресурснi можливостi у сферi працi. Таким чином, трудовий потенцiал виражаe, з одного боку, можливостi участi працiвника або всiх членiв колективу пiдприeмства в суспiльно кориснiй дiяльностi, з iншого – характеристику якостей працiвникiв, що вiдображаe рiвень розвитку iх здiбностей.

10. Людський капiтал, як соцiально-економiчна категорiя.

Розвиток  та використання людського капiталу.

Людський  капiтал – це Сукупнiстi природжених  здiбностей, загальноi спецiальноi освiти, професiйного досвiду, творчого потенцiалу, фiзичного i морально-психологiчного  здоров”я, що забезпечують можливiсть давати дохiд.

ЛК розглядаeться за 3-ма рiвнями:

1) на  особливому рiвнi – знання, навички,  якi людина здобула шляхом освiти, професiйноi пiдготовки i практичного досвiду;

2) на  мiкроекономiчному рiвнi – сукупна  квалiфiкацiя та професiйнi здiбностi  всiх працiвникiв пiдприeмства,  а також здобутки пiдприeмства  щодо ефективноi органiзацii працi та розвитку персоналу;

3) на  макроекономiчному рiвнi  - накопиченi вкладення в такi галузi дiяльностi, як освiта, професiйна пiдготовка i перепiдготовка оздоровлення. Цей рiвень включаe в себе всю суму людського капiталу, всiх пiдприeмств та всiх громадян держави.

За мiжнародними стандартами, до середнього класу належать переважно особи з високою професiйно-освiтньою пiдготовкою та iнтелектуальним потенцiалом, що гарантуe iм значний попит на ринку працi. Це, своeю чергою, зумовлюeться пiдвищенням ролi iнтелектуальноi власностi у формуваннi людського капiталу та соцiального статусу iндивiда в сучасному суспiльствi, науково-технологiчним характером нинiшнього етапу соцiально-економiчного розвитку.

11. Iндекс люд розвитку:метод визн,призн, сфера викор.

Рiвень життя-це соц-ек категорiя,яка вiдобр ступiнь розв i задов фiз. Дух i соц потреб нас, а також умови в сусп  для розв i задов цих потр.Якiсть життя хар рiвнем спож тов i послуг, включаe соц результ ек i Пол розв:сер трив життя, рiвень затвор,умови працi та iн.Рiв життя вiдобр такi показники: обсяг фонду спож на душу нас,трив життя, освiта, забезпеч житлом та iншими послугами. Для характ. Рiвня життя викор iндекс людського розвитку,котрий вкл три iндикатори :нацiон прод на душу нас, тривалiсть життя, рiвень осв нас. Однак даний iнтегральний показн не повнiстю охопл умови життя. Тому додатково необх визн такi компон на душу нас: харчування (за калорiйнiстю),фонду дом майна (в порiвн. Цiнах),житла (на душ нас), здор i охорони здор(за динам тривал життя, рiвнем смертностi, витратами на охор здор)тощо.I ндекс люд розв викор для оцiнки теперишньго стану суспiльства та подальшого простеж тенденцiй розв, вирiв диспропорцiй шляхом прямого та непр. Держ впливу Джерелом зрост рiвня життя нас e зрост нац доходу.Подальш розв суспiльства маe супроводж зрост зар плати i доходiв  ,покращ якостi предi спож.

12. Сутнiсть категорii „праця" та ii характеристики. Роль працi у розвитку  людини i суспiльства.

Праця вiдiграe важливу роль у розвитку людського суспiльства й людини. Праця — це доцiльна, свiдома, органiзована дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення суспiльних i особистих потреб людей. Процес працi мiстить три основнi моменти: доцiльну дiяльнiсть людини, тобто власне працю; предмет працi, на який спрямована праця; засоби працi, з допомогою яких людина впливаe на предмет працi.

У процесi працi формуeться система соцiально-трудових вiдносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Праця — основа життeдiяльностi i розвитку людського суспiльства. Змiст i характер працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин.