Глобальні виміри формування та девелопментализму бізнес-комунікацій

Методи комунікацій можуть поєднуватися між собою, що підвищує їх результативність. Крім одночасного використання вербальних і невербальних комунікативних елементів  у процесі спілкування, можна вказати і на широке поєднання усної передачі інформації із паралельною ілюстрацією сказаного за допомогою графіків, таблиць, діаграм та інших фіксованих зображень, які відносяться до форм письмової подачі інформації. Це значно полегшує її сприйняття, особливо якщо вона складна і потребує часу для осмислення.

Вибираючи метод комунікацій, слід зважати на певні обставини, які  супроводжують процес обміну інформацією. [11]Так, усні комунікації доцільно застосовувати там, де інформацію слід передати негайно і при цьому через зворотний зв’язок зразу ж отримати підтвердження у правильному розумінні надісланої інформації. Допомагають правильно осмислити інформацію невербальні сигнали, які здебільшого супроводжують усні комунікації, тому їх також слід враховувати. Письмові комунікації прийнятніші усних, коли йдеться про важливі деталі і коли сторонам необхідно зафіксувати інформацію. У деяких випадках слід поєднувати усні та письмові комунікації (про дату засідання можна сповістити, зателефонувавши, а потім надіслати письмове повідомлення, щоб адресат пам’ятав про нього). [42]

Правильний вибір методів  комунікації чи їх поєднання забезпечує ефективний обмін інформацією, а неправильний – ускладнює спілкування, призводить до непорозумінь, які навіть можуть спричини конфліктну ситуацію. Водночас слід зважати і на те, якими каналами доцільно скористатися при виборі того чи іншого методу комунікацій. Вибір каналу багато в чому визначається природою повідомлення, його обсягами, складністю в розумінні, стандартністю чи нестандартністю інформації тощо. Найзручніше класифікувати комунікативні канали за їх пропускною спроможністю. Пропускна спроможність каналу – це обсяг інформації, який може бути переданий через нього за одну комунікативну сесію [26].

Комунікації є невід’ємним атрибутом процесу управління. Вони зв’язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їх дії, аналізувати успіхи та невдачі, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання тощо; з’єднують її із зовнішнім середовищем – дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та поведінку на ньому суб’єктів господарювання, повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку. Отже, організаційні комунікації мають відбуватися у різних напрямках – всередину організації і назовні, в межах одного управлінського рівня (горизонтальні) і між рівнями (вертикальні), здійснюватися по діагоналі, якщо у обговорення шляхів усунення проблеми включаються суміжні підрозділи, а також бути вільними від усяких обмежень і відбуватися неформальним чином (через поширення чуток).

 

 

 

 

3. Комунікаційні бар’єри в сучасній системі міжнародного підприємництва

 

Серед явищ, що ускладнюють  спілкування в організації, а  іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар’єри. У загальному вигляді комунікаційні бар’єри можна визначити як перешкоди па шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача). За психологічною природою вони слугують механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, небезпечної інформації, може мати різну прозорість, від цього можна сказати залежить «величина» бар’єру. [12, с. 174]

Комунікаційні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання ендерівієнтованогоих, міжособистісних, ендерівієнтованог і ендерівієн конфліктів, які виникають в організаціях. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності менеджерів і персоналу організацій, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. За своїм змістом комунікаційний бар’єр – це один з різновидів психологічного бар’єру, психологічного стану, який виявляється у неадекватній пасивності суб’єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій.

Перешкоди, що виникають  у сфері комунікацій, поділяють  на перешкоди в комунікаціях між  особами та в організаційних комунікаціях. [6]

До бар`єрів на шляху  міжособистісних комунікацій відносять:

• перешкоди, що зумовлені сприйняттям;
• семантичні бар`єри;
• невербальні перешкоди;
• неефективний зворотній зв`язок;
• невміння слухати.
• перешкоди в організаційних комунікаціях

    Перешкоди на шляху комунікацій між особами

Перешкоди, зумовлені  сприйняттям. Користувачі реагують не на те, що в дійсності відбувається в їх оточенні, а на те, що сприймається як дійсне. Приділення уваги до деяких факторів, що впливають на сприйняття в процесі обміну інформацією, дозволяє не допустити зменшення ефективності комунікацій, своєчасно викинувши перешкоди, зумовлені сприйняттям. [24,с 63]

Одна з таких перешкод виникає з причини конфлікту  між сферами компетенції, основами суджень відправника й одержувача. Люди можуть інтерпретувати одну ту саму інформацію по-різному залежно від  накопиченого досвіду. Інформація, що вступає в протиріччя з нашим досвідом або раніше засвоєними поняттями, часто або повністю відкидається, або викривляється в залежності з цим досвідом або поняттями. Як наслідок, ідеї, закодовані відправником, можуть виявитися викривленими й не повністю зрозумілими.

Семантичні  бар`єри. Коли відбувається інформаційний контакт, використовуються символи, за допомогою яких відбувається обмін інформацією. Відправник кодує повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів. Найуживанішими символами в повсякденному житті є слова.

Оскільки слова (що є  символами) можуть мати різні значення для різних людей, тому те, що хтось  намагається повідомити, необов`язково буде інтерпретоване й зрозуміле  таким же чином одержувачем інформації. Семантичні варіації часто стають причиною невірного розуміння, оскільки у багатьох випадках не є факт, що одержувач інформації може точно зрозуміти значення якогось слова, яке використовує відправник.

Семантичні бар`єри  можуть створювати комунікативні проблеми для компаній, що діють у багатонаціональному середовищі. Наприклад, фірма General Motors, випустивши на латиноамериканський ринок модель Chevy Nova, не отримала очікуваного рівня збуту. Після дослідження фірма встановила, що слово «нова» іспанською означає «вона не їде»! [39]

Невербальні перешкоди. Хоча вербальні символи є головним засобом для кодування ідей, невербальні символи використовуються й для трансляції повідомлень. У невербальній комунікації використовуються будь-які символи, крім слів. Найчастіше невербальна комунікація відбувається одночасно з вербальною й може підсилювати або змінювати зміст слів.

Обмін поглядами, вираз обличчя, наприклад, посмішки чи вираз несхвалення — усе це приклади невербальної комунікації. Ще один різновид невербальної комунікації є інтонація, модуляція голосу, плавність мовлення тощо. В залежності від того,як проголошується слова, можна суттєво змінювати зміст цих самих слів. [21, с. 50]

Поганий зворотній  зв`язок. Іншим обмежувачем ефективності обміну інформації між особами може бути відсутність зворотного зв`язку з приводу надісланого відправником повідомлення. Зворотній зв`язок важливий, оскільки дає можливість установити, чи дійсно ваше повідомлення, отримане одержувачем, витлумачене в тому розумінні, який ви спочатку йому надали.

Невміння слухати. Ефективна комунікація залежить не лише від того, наскільки точно й ефективно особа вміє передавати інформацію, а й від того, наскільки вона вміє приймати повідомлення. У розумінні більшості слухати — означає лише вести себе спокійно й давати іншій особі говорити. Але це є лише частиною цього процесу. [10,с. 234]

Поради як ефективно  слухати:

• Облиште говорити — неможливо слухати, говорячи.
• Допоможіть співрозмовнику почувати себе вільніше.
• Покажіть співрозмовнику, що ви готові його слухати — необхідно виглядати й діяти зацікавлено.
• Усуньте фактори, що роздратовують — не малюйте, не стукайте по столу, не перекладайте папери тощо.
• Намагайтеся відчути проблеми співрозмовника.
• Будьте терпеливими — не економте час, не переривайте, не робіть кроків у бік дверей.
• Не допускайте суперечок або критики — це примушує мовця зайняти захисну позицію, він може замовкнути або розлютитися. Не сперечайтеся. Саме перемагаючи в спорі, ви програєте.

Перешкоди в  організаційних комунікаціях:

Викривлення повідомлень. Коли інформація рухається всередині організації, зміст повідомлень дещо викривлюється. Таке викривлення може бути зумовлено низкою причин. Повідомлення можуть викривлятися випадково через труднощі в контактах між особами. Свідоме викривлення інформації може мати місце, коли якийсь керівник не згоден з повідомленням. У такому разі він модифікує повідомлення таким чином, щоб зміна змісту відбувалася в його інтересах. [31, с. 94]

Проблеми обміну інформацією  внаслідок викривлення повідомлень можуть виникати також унаслідок фільтрації. У організації існує потреба фільтрувати повідомлення для того, щоб з одного якогось рівня на інший рівень організації або відділу направлялися лише ті повідомлення, які його стосуються.

Повідомлення, що відправляються «вгору», можуть викривлятися через різні статуси рівнів організації. Керівники вищої ланки мають вищий статус, тому виникає тенденція надавати їм лише позитивну інформацію. Це може призвести до того, що підлеглий не інформує керівника про потенціальну чи існуючу проблему, оскільки «не бажає повідомляти керівникові погані новини». Оскільки підлеглі часто мають бажання отримати схвалення від керівника, вони можуть повідомляти йому лише те, що він хоче почути. У числі інших причин, що заважають працівникам передавати інформацію нагору, можуть бути страх перед покаранням і почуття безкорисності цієї справи. [29, с. 193]

Отже можна зробити  висновок, що причини виникнення комунікаційних бар’єрів досить різні: зіткненні стилів спілкування; різні лексикон і тезаурус; особливості інтелекту тих, хто спілкується; неоднакове знання предмета розмови; відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування; особливості соціально-психологічних стосунків, які склалися між партнерами; психологічні особливості партнерів; соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності. Проблемі вивчення та подолання комунікаційних бар’єрів повинно виділятися чільне місце в будь-якій організації, адже результативна діяльність організації напряму залежить від успішності ділового спілкування менеджерів та персоналу, а також від вмілого та продуманого спілкування персоналу з клієнтами та партнерами організації. При спілкуванні часто відбуваються помилки, які призводять до комунікаційних бар’єрів, можна спробувати виділити основні і намагатись їх запобігти для того, щоб комунікації були максимально успішними. Вивчення перешкод на шляху спілкування та способів їх уникнення сприяє досягненню мети спілкування, поліпшенню психологічного клімату і взаємодії в колективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Глобальні виміри формування та девелопментализм бізнес-комунікацій

 

2.1 Бізнес-комунікації  як фактор розвитку міжнародного  підприємництва

 

Особливості сучасного  етапу розвитку міжнародних економічних  відносин зумовлюють об’єктивну необхідність застосування комунікацій для характеристики процесів обміну інформацією у процесі життєдіяльності та функціонування світового господарства в умовах переходу до інформаційного суспільства. На даному етапі сфера застосування інформації зростає в економічній діяльності кожної країни і міжнародних економічних відносинах в цілому, тому способи, шляхи та види передачі й обміну інформацією стають стратегічним ресурсом, завдяки якому суб’єкти МЕВ отримують можливість підвищити власну конкурентоспроможність і роль у системі МЕВ. [7, с. 159]

Такі суб’єкти МЕВ як транснаціональні компанії (ТНК) зосереджують у своїй власності основну частку інформаційних ресурсів, підсилюючи таким чином роль материнських країн у світовому господарстві і закріплюючи за країнами, що розвиваються, статус периферійних зон, для яких інформація стає тим благом, яким можуть ділитися з ними високорозвинені країни. З іншого боку, специфіка інформаційних ресурсів полягає у тому, що при розподілі та передачі їх обсяги не змінюються, тобто після передачі вони залишаються у власності і передавача, і отримувача.

 В такому розумінні  інформаційний ресурс характеризується  як невичерпний, і тоді вирішального  значення набуває наявність каналів  передачі інформації, а також  наявність достатніх знань для  її застосування та перетворення в економічно ефективний чинник розвитку. У сучасному глобалізованому світі, де основними суб’єктами здійснення міжнародних економічних відносин поряд із окремими державами, міждержавними об’єднаннями є ТНК [38, с. 341], бізнес-комунікації, які виникають у процесі ведення економічної діяльності, стають вирішальними для їхньої успішності та результативності. Важливою стає не тільки інформація, але й те від кого, ким, кому, коли, яким чином та з якою метою і швидкістю вона передається. У сучасних умовах набуття світовим господарством та системою МЕВ все більшої кількості ознак інформаційного суспільства, не сама інформація є ключовою, а її комунікація у потрібний час потрібній аудиторії.

Для ведення міжнародної  економічної діяльності комунікація  інформації стає ще більш актуальною. Варто лише уявити, що філії ТНК, розташовані у різних країнах світу, володіють цінною фінансовою та маркетинговою інформацією, проте не передають її між собою – за таких умов цінність інформації з часом втрачається за відсутності процесу комунікації.